Херсонская рыбоохрана

Тема в разделе 'Рыбинспекция', создана пользователем student, 8 ноя 2011.

  1. student

    student гость Временно заблокирован

    Заборона на лов водних біоресурсів на зимувальних ямах у р. Дніпро, Дніпровсько-Бузькому лимані, в нижній частині Каховського водосховища, на акваторії Чорного моряв зоні контролю Херсондержрибоохорони

    Керуючись правилами промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України, , та доповнених наказом Міністерства аграрної політики України, на підставі “Обґрунтування необхідності проведення охоронних заходів щодо забезпечення зимівлі риб у водоймах, які знаходяться під контролем управління Херсондержрибоохорони (р. Дніпро, Дніпровсько-Бузький лиман) на 2011-2012 рр.” Херсонської лабораторії аквакультури Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук, листа Інституту рибного господарства УААН і погодженого переліку зимувальних ям у нижній частині Каховського водосховища в зоні контролю Херсондержрибоохорони на період зимівлі водних живих ресурсів 2011-2012 рр.

    Н А К А З:

    1. Затвердити місця зимівлі водних біоресурсів в осінньо-зимовий період 2011-2012 років на рибогосподарських водних об'єктах, а саме: р. Дніпро, Дніпровсько-Бузький лиман, нижня частина Каховського водосховища, акваторія Чорного моря, які знаходяться в зоні контролю Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, згідно з додатками.
    2. Заборонити промисловий та любительський лов водних біоресурсів на зимувальних ямах в:
    - р. Дніпро, Дніпровсько-Бузькому лимані в період з 18.11.11 до кінця весняно-літньої нерестової заборони 2012 року;
    - нижній частині Каховського водосховища в період з 20.11.11 до початку весняно-літньої нерестової заборони 2012 року;
    - прибережній 2-х км зоні Каржинської затоки Чорного моря від с. Приморське до мису Кумбатин у період з 01.12.11 по 31.03.12 включно.

    Перелік зимувальних ям у р. Дніпро, Дніпровсько-Бузькому лимані та Чорному морі в зоні контролю Херсондержрибоохорони

    Основні місця зимівлі риби у пониззі Дніпра, Дніпровсько-Бузькому лимані:
    1. У пониззі Дніпра:
    - акваторія від пристані с. Львово вниз за течією до хлібоприймального пункту с. Тягинка;
    - акваторія р. Дніпро в районі початку (входу) р. Інгулка праворуч та вниз за течією на протязі 5 км та вглиб на 500 м від урізу води;
    - акваторія від Антонівського залізничного мосту праворуч та вниз за течією до лісгоспу с. Антонівка вглиб на 100 м від урізу води;
    - акваторія від пляжу “Молодіжний” праворуч та вниз за течією до пляжу "Лілея" вглиб на 100 м від урізу води;
    - акваторія від верхньої межі парку Слави вниз за течією до верхньої межі тоні Монастирської;
    - "Ковш" кар'єру АТ "Херсонський річковий порт" по видобуванню піску у с. Кардашинка (Кардашинський кар'єр) за винятком 50 м від урізу води по всьому периметру;
    - "Ковш" заводу Склотари; "Ковш" консервного комбінату;
    - "Ковш" ім. П’ятницького суднобудівного заводу; "Ковш" заводу ім.Комінтерну, "Ковш" заводу ім. Куйбишева, затони 1, 2, 3, 4, 5;
    - акваторія від гирла оз. Біле вниз за течією до виходу р. Кошова та далі за течією до верхньої межі тоні Чулаківська;
    - акваторія від початку р. Рвач до верхньої канави входу в оз.Бублиця;
    - акваторія р. Домаха від гирла оз. Берібез вниз за течією до верхнього межового знаку Нижньодніпровського забороненого простору;
    - акваторія р. Старий Дніпро від виходу р. Пудова вниз за течією до гирла;
    - акваторія затону Голопристанського елеватору;
    - акваторія вантажного затону річкового порту від причалу м. Гола Пристань вниз за течією по р. Голопристанська Конка до початку р.Солониха;
    - акваторія р. Голопристанська Конка від початку Збур’ївської канави уверх за течією на протязі 750 м;
    - акваторія р. Голопристанська Конка 750 м нижче р. Переволока уверх за течією на протязі 2 км;

    2. У Дніпровсько-Бузькому лимані:
    - вся акваторія кар'єру по видобуванню піску ДП «Херсонський морський торговельний порт» за винятком 100-метрової прилеглої ділянки від підхідного каналу вглиб кар’єру та по всій довжині західної і східної частини кар’єру вглиб на 200 метрів;
    - Станіславська зимувальна яма напроти с. Станіслав;
    - акваторія (Глибокий жолоб) від пристані сільпрома с. Геройське до гирла оз. Грушка.

    3. У Чорному морі:
    - акваторія прибережної 2-х км зони Каржинської затоки Чорного моря від с.Приморське до мису Кумбатин за координатами:
    Точка № 1 N 46о 06' 38.83"
    Е 33о 09' 55.28"
    Точка № 2 N 46о 06' 12.69"
    Е 33о 09' 34.57"
    Точка № 3 N 46о 06' 01.98"
    Е 33о 07' 22.02"
    Точка № 4 N 46о 06' 44.83"
    Е 33о 05' 15.95"

    Основні місця зимівлі риби у нижній частині Каховського водосховища (в межах Херсонської області), де заборона встановлюється з 20.11.11 до початку весняно-літньої нерестової заборони 2012 року:
    - акваторія заток: Гаврилівської, Республіканської, Василівської, Болгарської;
    - акваторія затоки Нижньорогачицький лиман від східного краю с.Первомаївка до мосту автостради Запоріжжя – Нова Каховка
    - акваторія у районі смт Нововоронцовки на відстані 3 км від берега у межах селища;
    - акваторія у районі сіл Бабине, Ушкалка на відстані 3 км від берега;
    - Каїрська затока на всьому протязі.

    Примітка
    Рибальство у затоці Нижньорогачицький лиман здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України та Режиму спеціального промислового рибальства в дніпровських водосховищах на 2011 рік.
     

    Вложения:

    • k2.jpg
      k2.jpg
      Размер файла:
      62,8 КБ
      Просмотров:
      362
    • Нравится Нравится x 16

  2. Правильный

    Правильный гость Временно заблокирован

    Угу... и назначили в Николаев...
    http://novosti-n.mk.ua/news/read/?id=34892
     
    • Нравится Нравится x 1
  3. student

    student гость Временно заблокирован

    Во смех :D :D :D
    Его ж первый раз из рыбоохраны в Херсоне вместе с его первым замом выводили в наручниках. После того как отпустили под подписку о не выезде, он тут же куда то исчез и связи с ним не было. На сколько я понял что роде как за взятку его взяли. Когда его приглашали на пресс-конференцию с новым главной Черноморченко, он тоже не явился.
     
    • Нравится Нравится x 13
  4. Kosya

    Kosya гость Временно заблокирован

    Почитайте, там интересный камент есть "...Вот кто такой Артюха и его банда. В Херсонской областиэти орлы практически уничтожили рыбную отрасль, участвуя в разорении таких крупных хозяйств как Рыбаки Херсона, Победа и многих других..."
     
  5. Крока

    Крока наложен кляп

    Сообщения:
    802
    Симпатии:
    6.733
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    63
    В пониззі Дніпра випущено 300 тисяч цінних аборигенних видів риб.

    В цьому році в нашій країні було прийнято цілу низку стратегічно важливих законодавчих та виконавчих рішень для відродження рибної галузі
    З 4 серпня набув чинності Закон України „Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів”. За словами голови Державного агентства рибного господарства України Віктора Дроника, на ухвалення цього документу рибна галузь очікувала десятиліття і те, що її роботу вже регламентовано законодавчо надає серйозні шанси для позитивних змін. Жорсткішою стане процедура отримання ліцензій на промисловий вилов риби, користувачів стане менше, а їхня діяльність буде відповідальнішою. Держрибагентво також планує скоротити кількість різноманітних наукових та спецловів на деяких водоймах, значно обмежити промисловий лов, розмежувати зони для промислового і любительського риболовства. «Це зменшить навантаження на наші водойми і дозволить посилити роботу з відновлення популяцій водних біоресурсів, на яку переноситься основний акцент нашої діяльності», - підкреслив Віктор Дроник.

    А успіхи у відтворенні рибного багатства нашої держави протягом останнього часу цілком очевидні. До кінця цього року в українські водойми лише за бюджетними програмами буде випущено близько 13,3 млн. екз. зарибку, що майже на 25% перевищить минулорічні показники. Велика увага в цих програмах приділяється відродженню поголів’я аборигенних видів української іхтіофауни.

    Крім того, проводиться вселення водних живих ресурсів користувачами квот в рахунок плати за використання природних ресурсів, громадськими організаціями за рахунок компенсаційних коштів, членських та благодійних внесків а також спеціальними товарними рибними господарствами, цього року планується провести зариблення у обсягах 39,3 млн.екз молоді цінних видів риб.

    Велику природоохоронну та соціальну цінність в процесі відтворення рибного багатства наших водойм мають благодійні акції різноманітних підприємств і організацій.

    Одна з таких акцій по зарибленню дельти Дніпра цінними аборигенними видами риб відбудеться 10 листопада поточного року поблизу селище Рибальче Голопристанського р-ну Херсонської області. Цього дня у воду буде випущено понад 300 тис.екз молоді риби, вирощеної у ставках риборозвідної компанії «Гемма ЛТД» і переданої безоплатно для зариблення. Більшу частину зарибку – 200 тис.шт. складає молодь судака, 50 тис. шт. – щуки, 25 тис.шт.- карпа, 40 тис.шт. – сома.

    На думку Володимира Фалея, директора Південного науково-виробничого центру агроекології НААН України, вселення такої кількості аборигенних видів риби має велике значення для покращення екологічного балансу акваторії Дніпра.

    За словами начальника Херсонддержрибоохорони Михайла Чорноморченка, ця акція стане гарним акцентом в процесі великомасштабного зариблення водойм Херсонської області в цьому році. В пониззя Дніпра, Дніпровсько-Бузький лиман та Каховське водосховище із ставів державних риборозвідних заводів області було вселено 3 млн 264 тис. штук зарибку, в тому числі із ДУ «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб» - 1 млн 897 тис. штук, а із ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» - 1 млн 366 тис. штук.

    Важливим у процесі відтворення водних живих ресурсів України є питання відродження природних популяцій осетрових видів риб, які занесені до Червоної книги України.
    Вирішенням такого завдання займається єдиний в країні Виробничо-екпериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика , розташований у області.
    На підприємстві, яке займається відтворенням осетрових видів риб за декілька років було сформовано власне ремонтно-маточне поголів’я стерляді, що дає можливість значно нарощувати щороку кількість випущеної молоді осетрових у наші водойми.
    В цьому році було випущено 1 млн. 38 тис. шт. осетрових видів риб (російський осетер, стерлядь).
    Між іншим, Херсонська область має один із кращих показників у країні по зарибленню. До кінці року у місцеві водойми загальнодержавного значення планується вселити 5,5 млн шт.

    В області приділяють, також, значну увагу і майбутнім перспективам розвитку рибної галузі регіону. Нещодавно тут розроблено і висунуто на утвердження проект «Комплексної регіональної програми раціонального використання водних об’єктів і розвитку рибного господарства Херсонської області до 2020 року», основною метою якої є створення сприятливих умов для розвитку рибного господарства, забезпечення населення області продукцією з прісноводної риби, збереження та збільшення запасів промислових видів риб, отримання додаткової товарної рибної продукції за рахунок оптимізації рибогосподарського процесу, впровадження комплексних заходів з підвищення продуктивності водойм, вирішення стратегічного завдання створення в області потужної рибної індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності її населення. Програму було створено з ініціативи Херсонської обласної державної адміністрації Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області в тісній співпраці з науковими та громадськими організаціями. Цим документом передбачено сумарне інвестування у водне господарство Херсонської області 642 млн. 768 тис. грн, у тому числі за рахунок бюджетів усіх рівнів 256 млн. 166 тис. грн, за рахунок приватних інвестицій – 386 млн. 602 тис. грн. за весь період її реалізації.

    Підтримка громадських організацій у втіленні такої грандіозної програми є, безумовно, дуже необхідною. Голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков відзначив унікальність даної програми ддля відродження рибних ресурсів херсонського регіону, наголошуючи, що її втілення можливе лише при активному сприянню громадськості.
    Охорона та відтворення риби та інших водних живих ресурсів залишається одним із пріоритетних завдань для держави і на майбутнє.

    В проекті Державного бюджету на 2012 рік для забезпечення заходів з селекції та відтворення водних біоресурсів передбачені видатки в обсязі 79,1 млн.грн, що більше як в 4,5 рази у порівнянні з поточним роком, завдяки чому буде збільшено обсяги зариблення природних водойм загальнодержавного значення, підвищено їх рибопродуктивність, створено потужну селекційно-племінну базу, дасть змогу на ефективне відродження наших водойм.

    Прес – служба Державного агентства рибного господарства України.
     
    • Нравится Нравится x 12
  6. Крока

    Крока наложен кляп

    Сообщения:
    802
    Симпатии:
    6.733
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    63
    Наука господарювання
    Новосілля риб’ячої малечі

    Володимир КОЛЮБАКІН. // Газета «Селянська Правда».

    На початку листопада у дніпровських плавнях на Херсонщині вельми не затишно. Холодний вогкий вітер гуляє островами, гне додолу очерети, жене воду численними протоками… Але сама ця пора, вважають досвідчені рибоводи, найсприятливіша для випускання мальків риби зі ставів риборозвідників у водойми.
    Ось і цього дня, 10 листопада, поблизу села Рибальче Голопристанського району Херсонської області зі ставків риборозвідної компанії «Гемма ЛТД» було випущено у дніпровські плавні майже 300 тисяч мальків аборигенних (тобто, природних для наших водойм) видів риби – 200 тисяч судака, 50 тисяч – щуки, 25 тисяч – коропа і 20 тисяч – сома. Подія сама по собі цікава, але найцікавіше те, що приватне підприємство випустило риб’ячу малечу у водойми для загального користування цілком безоплатно, тоді як вирощувало за власний рахунок.

    Це доволі дивно. Адже останнім часом ми звикли, що в нашій державі нічого безкоштовно не робиться. Колеги з херсонських ЗМІ хитро поставленими питаннями все намагалися з’ясувати, в чому ж полягає зиск. Виявилося, зиск таки є, тільки не в тому вигляді, як ми його зазвичай уявляємо. Ще лишилися в Україні хазяї, які господарюють не за принципом «нахапати побільше і втекти», а думають про довгострокову перспективу.

    Як розповів нам керівник компанії Володимир Фалій, успіх їхньої діяльності залежить, попри інше, і від якості дніпровської води. Останнім часом вона дедалі погіршується, а риба її очищує – і виїдає зайву рослинність, що перетворює водойми на болота, і просто пропускає через зябра – це також очищення. Тобто виходить цікаве замкнене коло: для того, щоб у водоймах була риба, потрібна… риба! І не лише та, що виїдає надлишок рослинності, а й хижа – без хижаків риба починає хворіти, це «закон» природи: не лише у лісах, а й у водоймах повинні бути свої «санітари».

    Тобто, те, що виглядає благодійністю, компанія зробила задля збереження свого бізнес-середовища на майбутнє. З тих самих міркувань вона бере участь в очищенні Каховського магістрального каналу.

    І ще одне додає оптимізму рибоводам: вони сподіваються, що з приходом нового начальника Херсонської держрибохорони Михайла Чорноморченка припиниться поголівне винищення риби в Дніпрі організованими бандами браконьєрів, що тривало донедавна. Сам Михайло Петрович вважає ініціативу «Гемми» добрим прикладом соціальної відповідальності бізнесу, а зі свого боку обіцяє вжити усіх заходів щодо збереженості риб’ячого поголів’я. Тут, на його думку, могло б добре допомогти справі обіцяне урядом надання рибоохоронцям статусу державних службовців з усіма належними соціальними гарантіями. Хочеться вірити, що хоча б цю обіцянку влади буде виконано…

    Загалом Херсонщина, зважаючи на унікальність її природних умов, може стати провідним регіоном України у галузі риборозведення. За словами Михайла Чорноморченка, до 2015 року, якщо намічені плани удасться виконати, цілком реально експортувати з водойм області до 45 тисяч тонн риби на рік без шкоди для поголів’я (для порівняння, зараз у водоймах області виловлюють до 4 тис. тонн). Такий напрямок господарювання глава Агентства рибного господарства Віктор Дроник вважає дуже перспективним.

    ДОВІДКА

    А успіхи у відтворенні рибного багатства нашої держави протягом останнього часу цілком очевидні. До кінця цього року в українські водойми лише за бюджетними програмами буде випущено близько 13,3 млн. екз. зарибку. Крім того, проводиться вселення водних живих ресурсів користувачами квот в рахунок плати за використання природних ресурсів, громадськими організаціями та за рахунок компенсаційних коштів, членських та благодійних внесків а також спеціальними товарними рибними господарствами, цього року планується провести зариблення у обсягах 39,3 млн.екз молоді цінних видів риб.

    Такий державний напрям Агентства рибного господарства має підтримку в Херсонському регіоні місцевою владаю. Як повідомив нам заступник голови обласної державної адміністрації з питань екології та природних ресурсів Михайло Мельник, в області розроблена комплексна регіональна програма використання водних об’єктів. Вона включає в себе не лише розведення риби, а й підтримання екологічного стану водойм, примноження біоресурсів, і організацію масового відпочинку громадян (ці напрями, нема де правди діти, часто перетинаються далеко не найкращим чином). Цим документом передбачено сумарне інвестування у водне господарство Херсонської області 642 млн. 768 тис. грн, у тому числі за рахунок бюджетів усіх рівнів 256 млн. 166 тис. грн, за рахунок приватних інвестицій – 386 млн. 602 тис. грн. за весь період її реалізації.

    Підтримка громадських організацій у втіленні такої грандіозної програми є, безумовно, дуже необхідною. Голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков відзначив унікальність даної програми для відродження рибних ресурсів херсонського регіону, наголошуючи, що її втілення можливе лише при активному сприянню громадськості.

    Що цікаво – ця програма не передбачає збільшення видатків із державної скарбниці, а раціональніше використання того, що є. Розширення виробництва відбуватиметься за рахунок інвестицій, які в області сподіваються залучити під згадану програму, за підтримки наукових кадрів та громадськості. За словами пана Мельника, інтерес до програми виявили як місцеві підприємці – рибоводи, так і іноземці. Наприклад, такий інтерес від імені своєї країни висловив посол В’єтнаму. Його країна ладна вкласти у розвиток програми близько 40 мільйонів доларів.
    Одним із важливих напрямів Михайло Мельник також назвав відновлення традиційних видів риб, які зараз на своїй батьківщині є великою рідкістю. Тут не можна не згадати про Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка Артющика, розташований у цій самій області, у Білозірці. Це єдине в Україні державне підприємство. яке займається розведенням російського осетра та дніпровської стерляді.

    Саме це словосполучення видається дивним: яка у Дніпрі стерлядь? Невже це аборигенний вид? Виявляється, так. Не лише за часів князів та гетьманів, а ще й за царів у Дніпрі можна було зустріти цю шляхетну рибу: якщо осетер – риб’ячий король, то стерлядь, безумовно, королева. Тепер мало хто пам’ятає, що таке було.

    Завод докладає всіх зусиль, аби й ми згадали, що воно таке, стерлядь. Тут нарощують виробництво. Завод випустив цього року 511 тисяч молоді стерляді. Разом з осетром обсяги відтворення сягнули 1 млн. 52 тис. Про це розповів нам директор підприємства Віталій Плугатарьов.

    Між іншим, Херсонська область має один із кращих показників у країні по зарибленню. До кінці року у місцеві водойми загальнодержавного значення планується вселити 5,5 млн шт.

    – Втім, просто випустити рибу у Дніпро замало. Відновлення колишнього рибного багатства Дніпра та інших водойм України – завдання важке й комплексне. Сама лише риба не в змозі очистити дніпровські водойми від усього, що там накопичилося останніми роками. Адже, крім водоростей, воду псують промислові та побутові викиди, з якими не справляються очисні споруди міст. Ще одна сучасна напасть – браконьєрство. Тут найбільшої шкоди завдають не поодинокі «вільні мисливці», а організовані злочинні угруповання, добре оснащені найсучаснішою технікою, які за підтримки деяких нечистих на руку чиновників нищать у водоймах забороненими засобами буквально все живе – разповів голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – Пора нам зрозуміти, що ці водойми наши, а не купки відморожених браконьєрів, та вставати на їх захист усім рибальским миром.

    Мимоволі починаєш шкодувати, що у Дніпрі нема акул – може б, хоч вони помстилися двоногим хижакам за братів своїх менших? Оскільки ж їх нема, то вся надія – на поєднання зусиль державних рибоохоронних органів, здорових сил у місцевій владі та представників громадськості, у тому числі – справжніх рибалок, для яких риболовля – насамперед здоровий відпочинок, а не засіб хижацького збагачення за рахунок власних нащадків.

    ДОВІДКА

    В проекті Державного бюджету на 2012 рік для забезпечення заходів з селекції та відтворення водних біоресурсів передбачені видатки в обсязі 79,1 млн.грн, що більше як в 4,5 рази у порівнянні з поточним роком, завдяки чому буде збільшено обсяги зариблення природних водойм загальнодержавного значення, підвищено їх рибопродуктивність, створено потужну селекційно-племінну базу, дасть змогу на ефективне відродження наших водойм.
     

    Вложения:

    • Фото6082.jpg
      Фото6082.jpg
      Размер файла:
      132,8 КБ
      Просмотров:
      426
    • 21966.jpg
      21966.jpg
      Размер файла:
      84,4 КБ
      Просмотров:
      391
    • 21965.jpg
      21965.jpg
      Размер файла:
      73,2 КБ
      Просмотров:
      438
    • 21959.jpg
      21959.jpg
      Размер файла:
      102,1 КБ
      Просмотров:
      311
    • Изображение-1-261-1.jpg
      Изображение-1-261-1.jpg
      Размер файла:
      87,2 КБ
      Просмотров:
      382
    • 21974.jpg
      21974.jpg
      Размер файла:
      60 КБ
      Просмотров:
      404
    • Нравится Нравится x 12
  7. student

    student гость Временно заблокирован

    Приказ № 116 от 25.11.11 г. Про установление запрета на лов раков

    Для забезпечення охорони, відтворення водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах, підконтрольних Херсондержрибоохороні, відповідно до вимог статей 26, 27, 34, 37, 38 Закону України "Про тваринний світ” від 13.12.01 № 2894-111, пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.96 № 1192 «Про затвердження тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства», пункту 4.5 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Держкомрибгоспу України 15.02.99 № 19, із змінами, внесеними наказом Міністерства аграрної політики України від 01.08.01 № 229, пункту 14.14. Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Держкомрибгоспу України 08.12.98 № 164, на підставі висновків Інституту рибного господарства НААН України від 24.11.11 № 1-17/168, а також висновків Херсонської лабораторії аквакультури Інституту рибного господарства УААН від 14.11.11 № 01-06/43 "Щодо охоронних заходів річкових раків в період їх відтворювання у пониззі Дніпра та Дніпровсько-Бузькому лимані у 2011-2012 рр.",

    НАКАЗУЮ:

    Заборонити лов раків у пониззі Дніпра з придатковою системою, Дніпровсько-Бузькому лимані та у нижній частині Каховського водосховища в зоні контролю Херсондержрибоохорони, на період спаровування і виношування ікри з 1 грудня 2011 року по 30 червня 2012 року включно.



    На Херсонщине с 1 декабря закрывается навигация для маломерных судов

    Об этом говорится в распоряжении главы Херсонской облгосадминистрации Николая КОСТЯКА № 711от 21 ноября текущего года.​
    В документе указывается, что навигация для маломерных плавсредств в водоемах Херсонской области будет закрыта с 1 декабря 2011 года до 1 апреля 2012 года по ходатайству Нижнеднепровского регионального представительства Главной госинспекции Украины по безопасности судоходства.​
     
    • Нравится Нравится x 14
  8. student

    student гость Временно заблокирован

    НЕ доехала рыба до рынка!

    За годы Независимости из просто способа для собственного пропитания браконьерство выросло в организованного Монстра с многочисленными бригадами, которые из-за покровительства чиновников различных структур для проверок «из вне» стали неуязвимы. Отлаженный бизнес по незаконному вылову рыбы «добрался» по масштабам до уровня официального промыслового вылова.

    На данный момент для того, чтобы если не окончательно, но значительно снизить браконьерское давление на наших реках необходимо бороться с ним не только на воде, и с реализацией незаконно выловленной рыбой, но и так же на дорогах «перекрыв» перевозку рыбы.

    Одним из этапов этой борьбы является ужесточения мероприятий направленных на выявление и прекращение перевозки браконьерской рыбы. Для этих целей рыбоохрана подписала договор о совместных действиях с ГАИ.

    И в этот раз на автотрассе Рыбальче – Голая Пристань задержали автомобиль, который перевозил свежую рыбу без единого на нее документа: карась – 88 кг., молодь севрюги – 0,7 кг., щука – 7 кг., пиленгас – 33 кг., толстолоб – 126 кг. Всего – 254, 7 кг.

    Составлены протоколы о незаконном приобретении водных биоресурсов по ч.2 ст.881КУпАП и по 1ч. ст.881КУпАП. материалы переданы Голопристанский районный суд.



    Неудачный «промысел»…

    И хочется надеяться, что с каждым днем в Херсонской области на водоемах браконьеры ощутят на себе ужесточения мер по борьбе с ними. И каждый их «промысел» будет неудачным, так как будет сопровождаться обязательным их задержанием.

    На защиту реки рука об руку с рыбоохраной встает Херсонская рыболовная общественность. Давно пора начать очищать наши водоемы от браконьеров, которые под покровительством чиновников и благодаря слабым (смешным) штрафам почувствовали себя безнаказанными, чуть ли не хозяевами водоемов. Этому в Херсонских водоемах НЕ БЫВАТЬ!!!!

    Через чур долго грабились и уничтожались Херсонские уникальные и удивительные своей красотой плавни. Эти некогда красивейшие места – мертвы… Рыбы почти нет. И предстоит колоссальная работа, чтобы восстановить рыбную славу этого края. И прежде чем начать для более быстрого восстановления искусственно поддерживать (зарыблять) местные аборигенные стаи рыб (щуки, судака, сома, плотвы, чехони, рыбца), необходимо воду очистить от присутствия на ней всякой «нечисти».

    Вот и 30 ноября на речке Козак возле села Львово, Бериславского р-она был задержан браконьер у которого изъяли: 2 сети; рыба: молодь тарани – 148 шт., и две маленькие щучки, общий вес «вылова» составил 13 кг.

    Ущерб нанесенный природе оценивается в 1 612 грн.

    Материалы направлены в следственные органы Для принятия решения согласно ст.97КПК Украины.
     

    Вложения:

    • 30032009989.jpg
      30032009989.jpg
      Размер файла:
      80,2 КБ
      Просмотров:
      380
    • 261020092325.jpg
      261020092325.jpg
      Размер файла:
      80,1 КБ
      Просмотров:
      407
    • DSC01409.jpg
      DSC01409.jpg
      Размер файла:
      50,5 КБ
      Просмотров:
      408
    • Фото0401.jpg
      Фото0401.jpg
      Размер файла:
      103,5 КБ
      Просмотров:
      424
    • Фото0404.jpg
      Фото0404.jpg
      Размер файла:
      82,9 КБ
      Просмотров:
      448
    • Нравится Нравится x 15
  9. Крока

    Крока наложен кляп

    Сообщения:
    802
    Симпатии:
    6.733
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    63
    Прекратить реализацию браконьерской рыбы!!!!

    Браконьерство потеряет смысл, если «выбить» из под него экономическую основу. Необходимо с этими моральными уродами уничтожающими наши реки бороться не только на водоемах, но и максимально перекрыть реализацию выловленной ими рыбы. Нужно не только поднимать штрафы за само браконьерство, но и ужесточить наказание за перекупку, переработку, реализацию незаконно выловленной рыбы. Поднять штрафы и наказание до такой степени, чтобы они были в сотни раз больше прибыли получаемой за варварское убийство рыбы. Пора прекращать «сюсюкаться» с этими нелюдями, дать им по рукам и по шее «неподъемными» для них штрафами.

    Круглосуточная «Горячая Линия» Херсонрыбоохраны – (050) 012-35-73
     
    • Нравится Нравится x 18
  10. Крока

    Крока наложен кляп

    Сообщения:
    802
    Симпатии:
    6.733
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    63
    НОВЫЕ таксы при подсчете ущерба нанесенного браконьерством в действии!!!!
    9 декабря на акватории Новой Каховки проводились масштабные оперативные рыбоохранные мероприятия. В них принимала активное участие рыболовная общественность.

    9 декабря в районе Новой Каховки / Херсонской обл. / в совместном рейде общественности и оперативников Главрыбвода были задержаны два браконьера, которые 5 сетками выловили 179,5 кг. рыбы.

    Не расписывая красочно задержание этих «нелюдей», хотя они и оказали серьезное сопротивление, перейдем сразу к финансовому ИТОГУ.

    ИТОГО: у нарушителей изъято – 5 сеток, общей длиной 420 метров; рыба: краснопер – 1043 шт. (98 кг); карась – 578 шт. (81 кг); щука – 3 шт. (0,5 кг).
    Ущерб нанесенный природе (посчитан по НОВЫМ таксам, вступившим в действие с 2 декабря) составил – 81 700 грн.

    Составлены протоколы по ст.85ч.4 Кодекса Украины о Административных правонарушениях. Материалы данного дела переданы правоохранительным органам для решения вопроса о привлечении данных нарушителей к УГОЛОВНОЙ ответственности.

    // Сколько еще нужно поймать браконьеров и посчитать им (по «полной» программе нанесенные ими ущербы), чтобы разошедшаяся информация об этом заставила задуматься остальных устроивших себе «бизнес» на убийстве реки? //
    ****

    9 грудня інспектором відділу оперативної роботи Головрибводу Московкою В.О. було затримано двоє громадян, які використовуючи заборонені знаряддя лову – 4 сітки впіймали 122 кг риби: краснопірка – 934 шт., плітка - 12 шт., карась – 234 шт., плоскирка – 6 шт., щука - 4 шт.

    Збитки, завдані рибному господарству України становлять 70 074 гривні.

    Стосовно порушників складено протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч.4 Кодексу України про Адміністративні правопорушення. Матеріали справи будуть передані в правоохоронні органи для вирішення питання про притягнення порушників до кримінальної відповідальності.

    ****
    Малый улов, а ущерб придется оплачивать БОЛЬШОЙ

    На реке Кошова, район осетрового з-да, Белозерского р-на, Херсонской обл. задержали «любителя» сеточной ловли. Он выловил 5 штук молоди судака, общим весом всего ОДИН килограмм. ( В магазине или на рынке 1 кг судака стоит от 30 до 50 гривен). Но этому нарушителю придется заплатить 2550 грн., за нанесенный им ущерб. Ведь по НОВЫМ таксам за одного судака вне зависимости от его размера и веса браконьер выловивший его заплатит 510 грн.

    Материалы направлены к следственным органам для принятия решения относительно ст.97КПК Украины.
     
    • Нравится Нравится x 15