Рыбный патруль Киева и Киевской области

Телефон "Горячей Линиии" рыбоохраны Киева и Киевской области

(044) 486-69-40
(работает с 8-30 до 17-00)

_______________________________________________________________

Телефон "Горячей Линии"
Главной государственной инспекции Украины безопасности судоходства

(044) 255-56-67
(круглосуточно)

[email protected]

________________________________________________________________

Телефон "Горячей Линии" МЧС

(044) 430-50-10
(044) 430-37-13

(круглосуточно)​

 

Дать рыбе глоток воздуха / 01.02.2013​

Зимнее время – один из самых сложных периодов в жизни рыб. Подо льдом начинается долгая «полярная ночь» – снег закрывает лед, не пропуская в подводное царство свет, а растительность, которая осталась с лета, начинает гнить, выделяя сероводород и углекислоту. В конце января – начале февраля у рыбы наступает настоящий период удушья, когда из-за нехватки кислорода она гибнет в огромных количествах.

Каждый год Государственное агентство рыбного хозяйства Украины отслеживает ситуацию в местах возможного мора рыбы в зимний период и проводит мероприятия по предупреждению этого явления. К подобным акциям подключают руководство и работников Управления охраны, использования и воспроизводства водных биоресурсов и регулирования рыболовства в Киевской области, рыбаков-промысловиков и представителей общественных организаций рыбаков-любителей.

Устье реки Павловка в акватории Каневского водохранилища – одно из проблемных мест для рыбы. Эти мальки погибли от недостатка кислорода.

Заместитель начальника «Киеврыбоохраны» Александр Кучеренко рассказывает, что первым «под раздачу» попадает именно молодняк.
«Момент замора наступает, когда уровень кислород падет ниже 3-х мг на литр, в основном, в периоды оттепели. Растительность, которая была здесь летом, отмирает и начинает гнить, из-за чего рыбе приходится совсем туго. Государственное агентство рыбного хозяйства регулярно проводит мониторинг температуры воды и содержания в ней кислорода. Такие места находят и пытаются рыбу спасти. В основном, мы выезжаем на малые водоемы, которые отрезаны зимой от водохранилища в связи со спуском воды. Зимой рыба страдает везде, но по сравнению с Каневским водохранилищем на Киевском все же больше».

Спасают рыбу механическим путем – во льду прорубают лунки и вставляют в них камыш.

Первый заместитель начальника управления «Киеврыбоохраны» Александр Квасильчук рассказывает, что на данный момент проводить работы по спасению рыбы помогают два частных рыбных хозяйства.
Рыбаки, в свою очередь, убеждают, что работают на волонтерских началах и всегда рады помочь в спасении водоемов и рыбных ресурсов – ведь это их хлеб.

Рыбак Владимир Пасечный показывает нам родник у берега, где рыба пытается спастись от удушья.

«В первую очередь зимой от недостатка кислорода страдают лещ и плотва. А больше всех в нем нуждаются хищники – судак, окунь и щука. Среди ценных пород мы пока не наблюдаем замора. Надеемся, что сегодня сделаем полезное дело, и большинство рыбы выживет, а может, в будущем даже попадет в Днепр и зарыбит его».

А здесь живет семейство бобров – около десяти зверьков. Животным приходится быть очень осторожными – ведь они любимая добыча браконьеров.

Кстати, у рыбы, обитающей в реке Павловка, есть еще одна серьезная проблема – недавно выросшие на берегу новые дачи, которые сливают в воду все бытовые отходы.
Для передвижения по льду рыбаки используют снегоходы «Буран». Все машины остались у них еще с советских времен, однако, несмотря на солидный возраст, сдаваться пока не собираются.

Кроме прорубки лунок, для аэрации воды также используют мотопомпу. В нее заливают бензин, в рукаве пробивают дырочки – и поехали!

Через шланг вода из реки выливается на поверхность, а потом через лунки во льду возвращается назад, уже насыщенная кислородом. Работает одна помпа около четырех часов.

Многие старожилы любят вспоминать, как когда-то в районе Киевской области можно было воткнуть посреди реки наугад заостренную палку и попасть ею в рыбу. К сожалению, те времена безвозвратно ушли, причем в первую очередь именно из-за разрушительной деятельности человека. Поэтому, дабы мы вскоре окончательно не забыли, что такое зимняя рыбалка, стоит хотя бы постараться помочь рыбе выживать в зимний период. Для этого нужно не так много – взять под наблюдение ближайшие от вашего места жительства водоемы и периодически бурить на них лунки, ограждая флажками, чтобы никто не провалился. А о фактах мора рыбы стоит сообщать непосредственно в «Киеврыбоохрану».


Анастасия Пика, фото Максима Требухова

*********************************************************************************​

​

Зима – суровое время для рыбы​

01.02.2013

Подо льдом все меньше и меньше кислорода в воде. Зимой рыба особенно уязвима и требует нашей помощи. Нельзя допустить, чтобы начался замор рыбы.​

В начале февраля на водоемах, как правило, начинается неблагоприятный кислородный режим, что может привести к гибели большого количества рыбы. С одной стороны продолжается процесс разложения большого количества летних водных растений, который сопровождается интенсивным поглощением кислорода из воды, с другой - его пополнению препятствуют снежный и ледяной покровы.

Удушью рыбы способствуют промышленно-бытовые и сельскохозяйственные стоки и сливы. Содержание в них органических остатков тоже требует кислорода для процессов гниения. Подо льдом гибель рыбы мало заметна, так она уснув опускается на дно. Разложение погибшей рыбы так же забирает из воды кислород, к тому же при этом процессе выделяются ядовитые газы: сероводород, метан и т.п..

О недостатке кислорода в воде может свидетельствовать то, что к поверхности воды только что пробуренной или вырубленной проруби, первыми подплывают водяные клопы, а впоследствии - и рыбы они подходят к поверхности воды и жадно заглатывают воздух.

Зимой можно считать норму 6-7 мг растворенного кислорода в 1см3 воды. Когда его количество уменьшается до 1-2 мг, а то и до 0,5 мг, возникает «удушье».

Способы борьбы с удушьем известны - необходимо прорубить проруби. Эффективный способ обеспечения аэрации воды - перекачивать ее с одной проруби в другую насосами, двигателями лодок, аэраторами, компрессорами, нагнетая воздух в воду.

Водоросли, живущие в водоемах, выделяют зимой очень мало кислорода, потому что их фотосинтетическая деятельность может осуществляться, только если толщина льда не превышает 5-10 см. Снеговые заметы вообще не пропускают свет. Необходимо сметать со льда снег, чтобы солнечные лучи свободно проходило вглубь водоема. Любители зимней рыбалки также могут сделать доброе дело: пробить в местах, где может возникнуть удушье, с десяток лишних лунок, установить в них пучки камыша или других полых растений.

При распространении замора по реке, рыба уходит в протоки - на свежую, более богатую кислородом воду. Этим часто пользуются браконьеры. Они перегораживают реки сетями, ставят вентеря. В такой период нельзя оставлять водоемы без охраны.

В районах, где рыба массово скапливается, следует позаботиться об охране рыбы от хищнического истребления браконьерами. Это моральный долг каждого рыболова-любителя.

Пресс служба Киевгосрыбоохраны

 

Нерестовый запрет 2013

Создание благоприятных условий для нереста рыбы имеет огромное значение для возрождения наших водоемов.​

Во время нереста природоохранные и правоохранительные структуры совместно с общественностью объединяют свои усилия с целью установления усиленного режима охраны нерестилищ и рыбы, выставляются искусственные нерестовые гнезда, повышается контроль за качеством сточных вод, поступающих из различных хозяйственных объектов.

Но, несмотря на экстраординарные меры, браконьеры, к сожалению, не прекращают свою противоправную деятельность, нанося наибольший вред нашему рыбному поголовью, уничтожая беременную, икряную рыбу.

Поэтому обращаемся ко всем гражданам с просьбой, немедленно сообщать на «Горячую Линию» рыбоохранных органов о замеченных вами случаях противоправных действий на водоемах.

Помните, что Ваше неравнодушие может сохранить и приумножить разнообразие водного мира для нас и наших потомков!

С перечнем приказов территориальных органов рыбоохраны про нерестовый запрет можно ознакомиться здесь: http://main.golovrubvod.kiev.ua/ind...ategory&id=66:--2012&Itemid=86&layout=default

Пресс служба Главрыбвода

http://fishing-ua.com/attachments/92710/ ​

 

Держрибагентство: з 10 вересня промисловий лов на Дніпрі в межах Києва повністю заборонено​

З метою реалізації прав населення на відпочинок з раціональним використанням рекреаційного потенціалу Канівського водосховища для здійснення любительського і спортивного рибальства на умовах загального використання водних біоресурсів в районі контролю Головного управління охорони водних біоресурсів у м. Києві (далі – Головрибвод), а також забезпечення більш повного і раціонального використання сформованої ресурсної бази наказом Головрибводу від 10 вересня 2015 року №98 затверджено ділянку Канівського водосховища та її межі для здійснення любительського і спортивного рибальства на умовах загального використання водних біоресурсів (безоплатного рибальства) в районі діяльності Головрибводу (акваторія у м. Києві).

З 10 вересня промисловий лов у річковій частині Канівського водосховища (р. Дніпро з притоками та затоками) у межах м. Києва – повністю заборонено відповідно до пункту 3.11. Правил любительського та спортивного рибальства – рибалити в столиці відтепер зможуть виключно рибалки любителі та спортсмени. Заборона є продовженням політики Держрибагентства із запровадження на водоймах чітких зон для любительського та промислового лову.

Згідно з наказом Головрибводу (територіальний орган Держрибагентства у м. Києві) від 10.09.2015 №98 для любительського та спортивного рибальства було виділено наступну ділянку: від початку адміністративної межі м. Києва на півночі (район затоки Верблюд) вниз за течією до межі м. Києва на півдні (район о. Дикий) з усіма протоками і затоками за виключенням місць, заборонених для здійснення любительського та спортивного рибальства. Іншими словами, дія наказу поширюється на річку Дніпро з його затоками та притоками в адміністративних межах м. Києва.

За офіційними даними Держрибагентства, в 2015 році жодне рибодобувне підприємство не здійснює промисловий лов у місті Києва – в 2015 році Головрибводом не було зареєстровано жодного довільного документа для ведення промислу.

Голова Держрибагентства Ярема Ковалів: «Кияни є дуже активними в контексті громадського контролю та співпраці з органами рибоохорони. Люди звертаються до Головрибводу і через офіційний канал зв’язку «гаряча лінія», і через форуми на зразок «Дом рибака», і через сторінки в соцмережах. Проте спілкуючись з рибалками, ми нерідко чуємо, що про ці сіті вони повідомлять не завжди. Часто вони просто не впевнені, що знайдені сіті – браконьєрські, у Києві ж офіційно дозволено проводити промисел. Проаналізувавши ситуацію в регіоні, ми вирішили офіційно закрити р. Дніпро в межах Києва для промислового лову. Це не зашкодить рибодобувним підприємствам галузі, разом з тим, побачивши в київській водоймі рибальську сіть, рибалка може не сумніватися – вона браконьєрська».

Протягом 2015 року на «гарячу лінію» Головрибводу надійшло 48 повідомлень щодо наявності у водоймах Києва сітей, що виявилися незаконним, а оперативними групами Головрибводу було зафіксовано 95 випадків порушень.

Перший заступник начальника Головрибводу Олександр Тітов зазначив: «Ми вдячні риболовній громадськості за їх щоденну допомогу у нашій роботі. Нагадуємо, побачивши заборонені знаряддя лову у м. Києві просимо вас негайно звертатись до рибоохорони за телефоном «гарячої лінії» Головрибводу (044) 486-44-24».

Встановлення чітких зон для любительського та промислового лову є однією із складових напряму «Нові правила рибальства» відповідно до Концепції реформування рибного господарства, що покликаний комплексно вирішити питання регулювання рибальства. Реформи передбачають запровадження системи електронного моніторингу суден, системи звітування про виловлену рибу, сертифікації походження риби та створення саморегулівних організацій користувачів водойм. Нагадаємо, що Держрибагентство обрало Канівське водосховище для пілотного проекту із запровадження на водоймах чітких зон для різних видів лову. Так з 2 вересня на Канівському водосховищі в межах Київської області було виокремлено зони для любительського, спортивного та промислового рибальства.


http://main.golovrubvod.kiev.ua/2011-07-27-09-19-23/2011-08-03-12-04-21/4517--10-.html

​

 

Зачем какими-то Наказами "дозволять" то, что гарантировано нам Конституцией Украины? Давать то, что уже дадено Законом? Очередная профанация? Или в черте г. Киев в обозримом прошлом были участки, выделенные для промлова?
Ганьба!

 

Попробую прояснить. "Во время оно" уже была практика четкого разграничения участков для любительского/спортивного и для промлова. По принципу промысловикам - грядки, любителям/спортсменам - меляки с куширями и "футбольным полем". Сейчас с сайтов региональных ГУ информацию об этом убрали, но прошу поверить на мое честное слово рыбацюги: это - БЫЛО. И не дай Бог, заедешь в зону промлова! Враг народа!
Хлопцы, не верьте этим хунвейбинам! Это - очередная попытка отнять наше Конституционное право
Статья 13. Земля, ее недра, атмосферный воздух, водные и иные природные ресурсы, находящиеся в пределах территории Украины, природные ресурсы ее континентального шельфа, исключительной (морской) экономической зоны являются объектами права собственности Украинского народа. От имени Украинского народа права собственника осуществляют органы государственной власти и органы местного самоуправления в пределах, определенных настоящей Конституцией.

Каждый гражданин имеет право пользоваться природными объектами права собственности народа в соответствии с законом.
Смерть ворогам!

 

Канівське водосховище стане першою в Україні водоймою із зонами для любительського та промислового лову, - Держрибагентство
​

«Нові правила рибальства» один з ключових напрямів Концепції реформування рибної галузі, він передбачає визначення чітких зон для любительського, спортивного та промислового рибальства. Держрибагентство обрало Канівське водосховище в межах Київської області для пілотного проекту із запровадження на водоймах чітких зон для різних видів лову.

Нові правила рибальства діють на водоймі з 2 вересня, їх запровадження дозволить апробувати механізм відокремлення зон для любительського та промислового рибальства і перевірити, наскільки методика є ефективною для повномасштабної імплементації на інших водоймах України.

Згідно з наказом Київрибоохорони від 02.09.2015 № 96, для любительського та спортивного рибальства було виділено наступні ділянки: від початку адміністративної межі Київської області, вниз за течією до гирла р. Павлівка с. Проців (лівий берег); від початку адміністративної межі Київської області, вниз за течією до південної адміністративної межі с. с. Плюти (правий берег); від початку адміністративної межі Київської області по обидва береги, вниз за течією, де нижня межа зони проходить через водосховище по лінії, яка з’єднує на правому березі південну адміністративну межу с. Плюти, на лівому гирло р. Павлівка в районі села Проців. Промисловий вилов на вказаних вище територіях заборонено.

Голова Держрибагентства Ярема Ковалів відзначив: «На прикладі Канівського водосховища Держрибагентство має намір в тестовому режимі оцінити, як працюватимуть нові правила рибальства, отримати зворотний зв’язок від рибалок-любителів, спортсменів та промисловиків. Запронований розподіл має на меті реалізацію прав населення на відпочинок з раціональним використанням рекреаційного потенціалу Канівського водосховища, зменшення технічної інтенсивності промислу, забезпечення раціонального використання водних біоресурсів та надання жителям Київської області можливості любительського рибальства у спеціально відведених для цього місцях. Не виключено, що в майбутньому ми встановимо плату за користування водоймою рибалкам-любителям, як це запроваджено у більшості країн Європи, але ця плата буде мінімальною, а отримані кошти направлятимуться виключно на зариблення цієї ж водойми».

Начальник Київрибоохорони Вадим Литвиненко в свою чергу зазначив, що прохання посприяти у створенні комфортних умов для любительського рибальства і розмежувати любительський та промисловий лов неодноразово надходили від рибалок любителів. Це стало підґрунтям для ініціативи Київрибоохорони запровадити пілотний проект на Канівському водосховищі, ініціатива знайшла підтримку в Держрибагентстві. «Такий підхід зменшить навантаження на водойми Київщини і дозволить посилити роботу з відновлення популяцій водних біоресурсів, на яку переноситься основний акцент нашої діяльності» - наголосив Вадим Литвиненко.

Запровадження зон для промислового, любительського та спортивного рибальства є складовою напряму «Нові правила рибальства» відповідно до Концепції реформування рибної галузі. Воно є частиною комплексного вирішення питання регулювання промислового і любительського рибальства, що включає запровадження системи електронного моніторингу суден, системи звітування про виловлену рибу, сертифіката походження риби, а також створення саморегулювних організацій користувачів водойм.


http://darg.gov.ua/_kanivsjke_vodoshovishche_0_0_0_2096_1.html

Питання-відповіді на тему: Встановлення зон для любительського та промислового лову на Канівському водосховищі
​

Починаючи з 2 вересня 2015 року, відповідно до наказу Київрибоохорони №96, на Канівському водосховищі в межах Київської області запроваджено чітке зонування для любительського та промислового лову, детальніше про це можна прочитати тут.

Нововедення викликало великий інтерес з боку риболовної громадськості, а також багато уточнюючих питань. Нижче наведено відповіді Київрибоохорони на найпопулярніші питання.

1. За якими критеріями було визначено зони для любительського лову на Канівському водосховищі?

Держрибагентство обрало Канівське водосховище в межах Київської області для пілотного проекту із запровадження на водоймах чітких зон для різних видів лову, що є однією із складових напряму реформування рибної галузі – «Нові правила рибальства».

Зони для здійснення любительського і спортивного лову було визначено відповідно до п. 3.4 Правил любительського і спортивного рибальства «Водойми та умови використання водних живих ресурсів для любительського рибальства визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань». Попередньо було отримано наукове обґрунтування від Інституту рибного господарства НААН України.

2. Чи буде виділено на водоймі ці зони візуально, чи їх можна буде знайти виключно по географічним координатам?

Ці зони можна буде знайти за допомогою GPS-навігатора за наступними координатами:

від початку адміністративної межі Київської області (50° 17.705'Пн 30° 39.412'С), вниз за течією до гирла р. Павлівка с. Проців (лівий берег) (50° 13.045'Пн 30° 45.621'С);

від початку адміністративної межі Київської області (50° 17.443'Пн 30° 38.527'С), вниз за течією до південної адміністративної межі с. Плюти (правий берег) (50° 10.123'Пн 30° 44.323'С);

від початку адміністративної межі Київської області по обидва береги (50° 17.705'Пн 30° 39.412'С та 50° 17.443'Пн 30° 38.527'С), вниз за течією, де нижня межа зони проходить через водосховище по лінії, яка з’єднує на правому березі південну адміністративну межу с. Плюти, на лівому гирло р. Павлівка в районі села Проців (50° 10.123'Пн 30° 44.323'С та 50° 11.269'Пн 30° 45.290'С).

Також для візуальної ідентифікації розглядається можливість встановлення буйків на воді, проект буде реалізовано за умови наявності необхідного фінансування.

3. Якими мають бути дії рибалки-любителя у випадку виявлення промислових знарядь лову на цій ділянці?

Самостійно вилучати промислові знаряддя не потрібно, оскільки це заборонено пунктом 3.14 Правил любительського і спортивного рибальства – «вилучення із води знарядь лову, які належать іншим особам та об’єктів лову, які є в цих знаряддях, громадянам забороняється».

Проте ви можете звернутися до Київрибоохорони, зателефонувавши на «гарячу лінію» за номером: 044-489-60-27. Або на «гарячу лінію» Держрибагентства у будні дні за номером: 044-486 -44-59, вихідні чи святкові дні: 044-486-44-24 і дочекатися на місці інспектора рибоохорони, який відповідно до законодавства має право вилучити знайдені знаряддя лову.

4. Який розмір штрафу за браконьєрство у цих зонах?

Розмір штрафу у цих зонах визначається ч. 3 та ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення і становить від 34 до 850 грн.

5. Які правила для рибалки-любителя діють у цих зонах?

У зонах для любительського лову діють Правила любительського і спортивного рибальства, затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 № 19 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за № 269/3562.

6. Скільки кілограмів риби рибалка-любитель може виловити у цій зоні за день?

Відповідно до п. 4.6 Правил любительського і спортивного рибальства одній особі за одну добу перебування на водоймі дозволяється вилов у таких кількостях: риба – 3 кг, раки – 30 шт.

7. Чи існують ще якісь обмеження для любительського лову?

Відповідно до п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства забороняється лов водних живих ресурсів:

із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастних чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудженням гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;

у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій;

у підвідних магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;

у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);

з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);

з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів;

у верхніх б’єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів, в нижніх – на відстані в межах, встановлених п. 4.13 Правил любительського і спортивного рибальства;

поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони;

у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;

у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств;

на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіактивно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;

на зимувальних ямах;

з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями – на відстані більш як за 500 метрів від берега;

на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство;

без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах.

8. Чи означає визначення зони як такої, що призначена для спортивного та любительського рибальства те, що промисловий лов на ній заборонено?

Так, на ділянках для любительського рибальства – промисловий вилов риби відтепер забороняється відповідно до п. 3.11 Правил любительського і спортивного рибальства.

9. Чи є за межами Київської області спеціально виділені зони для любительського рибальства, адже частина Канівського водосховища знаходиться і в Черкаській області?

На сьогоднішній день на Канівському водосховищі немає інших спеціально виділених зон для любительського рибальства – чітке зонування запроваджено виключно в межах Київської області. Проте, якщо принцип зонування доведе свою ефективність, його буде запроваджено на водоймах по всій території України.

10. Якщо в майбутньому буде введено плату за користування водоймою рибалкою-любителем, то в якому розмірі?

Наразі Держрибагентство розглядає можливість введення плати за любительське рибальство відповідно до стандартів та практики країн ЄС. Механізм сплати та вартість такої послуги поки що невизначено, проте в будь-якому випадку вартість буде мінімальною і відповідатиме соціально-економічним можливостям громадян України. Держрибагентство опрацьовує прозорий і зрозумілий суспільству механізм використання отриманих таким чином коштів. Передбачається, що вони направлятимуться безпосередньо на програми зариблення водойм аборигенними та рослиноїдними видами риб.


http://darg.gov.ua/_pitannja_vidpovidi_na_temu_0_0_0_2123_1.html

 

Неимоверная круть раньше не было промлова в пределах Киева а теперь его взяли и запретили спасибки я так еще не смеялся