Вопросы-ответы.Комментарии и разъяснения законов

RiBomuT, З 1 листопада2015 до закінчення зимового періоду 29 лютого 2016року включно!

 

я это читал. вопрос в том что если я в период запрета выйду рыбку половить ....

 

Ну вобщето это зимовалка, на нерест будет другой приказ и на 1 удочку с 1 крючком с берега можно.

 

Согласно Правил:
4.4. В нерестовий заборонний період любительське рибальство
може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених
ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним
гачком і спінінгом з берега.
Визначени дилянки или прописываются в Приказах терогранов Головрибводу, или...пишут "в черте населенного пункта". Ну, шоб не ловили вааще.

 

Відповідальність за незаконне добування водних біоресурсів у грошовому вигляді ​

Багато хто із любителів незаконного добування водних біоресурсів добре знає, яку міру відповідальності він понесе за свої протизаконні дії. Проте, не усі замислюються у скільки вони будуть «оцінені» під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення у разі затримання співробітниками рибоохорони.

Два рази на рік риби масово скупчуються в великі зграї: навесні перед нерестом і пізньої осені поблизу зимувальних ям. Цим намагаються скористатися браконьєри. Тому всім хто хоче спробувати заробити на вбивстві риби у наших водоймах нагадуємо про розміри штрафів, встановлені за порушення чинного природоохоронного законодавства у сфері охорони водних біоресурсів.

У розрізі норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність виглядає наступним чином:

— за ознаками ч.3 ст.85 – «порушення правил рибальства» – штраф у розмірі від 34 грн. до 170 грн. і попередження;

— за ознаками ч.4 ст.85 – «грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову)» – штраф у розмірі від 340 грн. до 680 грн., з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Згідно Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209, за кожен екземпляр, виловленої у незаконний спосіб рибини прийдеться сплатити нанесені збитки. Наприклад: за карася сріблястого — 17 грн., верховодку (уклія) – 17 грн., лина – 119 грн., краснопірки — 68 грн., амура білого — 255 грн., білизни – 255 грн., ляща – 170 грн, сазана – 306 грн., тарані (плітки) – 85 грн., товстолоба – 255 грн., чехоні – 136 грн., сома – 425 грн., судака звичайного – 510 грн., окуня – 17 грн., щуки – 340 грн. рака — 25,5 грн.

За один екземпляр незаконно добутих, знищених або пошкоджених водних біоресурсів з числа видів, занесених до Червоної книги України: карася золотого — 330 грн., стерляді — 48 000 грн., осетра російського – 48 000 грн.

Виявляється, що риба, яка плаває водними просторами, не така вже й «безкоштовна».

Бажаючим підзаробити на продажу незаконних знарядь лову та незаконно добутих водних біоресурсів також слід пам’ятати про настання адміністративної відповідальності:

— за ч.1 ст.85-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – «виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції» – штраф у розмірі від 153 грн. до 340 грн. з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення;

— за ч.2 ст.85-1 – «реклама чи розповсюдження заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу» – штраф на громадян у розмірі від 850 грн. до 1700 грн., на посадових осіб рекламодавця або розповсюджувача реклами — від 1700 грн. до 4250 грн.;

— за ч.1 ст. 88-1 – «порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу» – штраф у розмірі від 510 грн. до 1700 грн. з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої;

— за ч.2 ст. 88-1 – «порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України», — штраф у розмірі від 1700 грн. до 3655 грн., з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу.

Але і це ще не все. Річ в тому, що особливо злісні порушники можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої Кримінальним кодексом України. Зокрема, статтею 249 Кримінального кодексу України передбачено, що незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом у розмірі від 1700 грн. до 3400 грн., або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею — караються штрафом від 3400 грн. до 6800 грн. або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. Особливо це стосується любителів делікатесної «червонокнижної» риби та електровудок.

Громадяни Браконьєри! Перед тим, як зібратися незаконно порибалити, замислитесь не тільки про майбутнє нашої природи, але й про своє, про майновий стан своїх близьких, а також о можливості потрапити за грати.

****​

В Україні 73 тисячі річок, 400 тисяч ставків, тисяча сто водосховищ, два моря. Всю цю величезну водну акваторію сьогодні охороняють 480 рибінспекторів. Питання багато це чи мало є недоречним... І тому, щоб відродити колишню риболовецьку славу наших водойм необхідна допомога всього суспільства. Тож, якщо Ви стали свідком фактів порушення природоохоронного законодавства на водоймі, негайно повідомляйте про них за телефонами Гарячої Лінії, до правоохоронних або природоохоронних органів. Нагадуємо телефони і електронну адресу «Гарячої Лінії» Держрибагентства України 0-800-50-52-50 е-mail: [email protected], Управління оперативного реагування "Рибоохоронний патруль": (044) 486-26-95


Асоціація рибалок України

 

Сегодня посмотрел …, настроение никак не получается восстановить.

 

Повышение штрафов до одного всем известного места.
На лапу бабосиков нужно больше теперь дать.

 

Держрибагентство хоче підняти для промисловиків плату за вилов водних біоресурсів у декілька разів

Держрибагентство пропонує підняти щоквартальний збір за фактичний вилов водних біоресурсів для спеціальних користувачі водних біоресурсів (підприємств промислового лову) щонайменше в 2,5 рази.

Відповідно до запропонованих змін, збір за вилов 1 тонни хамси чорноморської виросте з 46 грн 92 коп до 118 грн 24 коп, ляща – з 223 грн 98 коп до 564 грн 43 коп, судака з 323 грн 02 коп до 814 грн 01 коп. За новими тарифами, вилов 1 тонни піленгаса складатиме 995 грн 17 коп, бичка – 231 грн 71 коп, тюльки – 50 грн 90 коп, форелі – 594 грн 17 коп.

«Плата за вилов водних біоресурсів востаннє переглядалася у 2011 році, існуючі тарифи є мізерними і не відповідають поточній економічній ситуації. Про це говорять рибалки-любителі і рибалки-промисловики. Відповідно до рівня інфляції, пропонуємо підняти тарифи мінімум у 2,5 рази. Проте не виключаємо можливість більшого збільшення, наразі проводимо консультації з експертами», - прокоментував Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

Він додав, що Держрибагентство хоче почути думку громадськості та рибалок з цього приводу. Власні пропозиції з обґрунтуванням необхідного збільшення плати за ресурс всі охочі можуть направляти до 1-го грудня на електронну скриньку [email protected] з темою листа: «Пропозиції щодо плати за ресурс». Всі пропозиції буде опрацьовано Держрибагентством.

Зміни щодо розміру збору за вилов передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови КМУ від 6 квітня 1998 р. № 449 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розмірів збору за спеціальне використання». Документ наразі знаходиться на погодженні в органах виконавчої влади.


http://darg.gov.ua/_derzhribagentstvo_hoche_0_0_0_3121_1.html

 

Шановний! Ви забули уточнити, що всі повноваження рибалки збільшуються вдвічі якщо він являється членом суспільства типу ОПОРД або УТМР і платить внески, тоді тих же жерлиц можна ставити 10 шт на 1 чол! і кількість вилову риби не 3кг, а 5! І так в принципі у всьому що стосується риболовлі та полювання! Тому якщо бажаючі не хочуть ставити 5, а хочуть по максимуму, а це 10, то нехай вступають в товариства, платять внески, беруть трудоучастіе і. Т.д., П.С. "Що б було що жати, треба щось посіяти".

 

Привет всем! Где можно об этом прочитать?