А какие наполнители? Я никогда не ловил на бойлы, но думаю что используя плавучие бойлы вместо пенопласта можно будет отсечь поклевки мелкого карпа или я не прав? Напишите пару полных рецептов ля чайников пожалуйста. Заранее благодарен.
В манку я добовлял всё натуральное: семена конопли, высевки, корицу, и тд. Всё легко найти на базаре. Пока на курорте, появилась идея бойлов из кукурузной муки, и из гороха или гороховой каши (по типу мастырки). Уж больно мне понравилось, что бойлы долго в воде на крючке держатся. Вернусь поэксперементирую. Честно скажу, не знаю. На карпа с бойлами пока не ходил. Ходил с бойликами 5мм на карася. одевал их прямо на крючёк.
Пробывал на кукурузной муке, с макухой и наполнителями, запах класс, но пока не разловил. Хочу поэксперементировать с хлопьями, сейчас в ассортименте есть и горох, и пшено и гречка.Что получиться отпишусь Добавлено через 3 минуты Плавучесть бойла еще зависит от того на сколько тщательно ты взбиваешь яйцо
Перчатка для силового заброса Перчатка для силового заброса своими руками... Для изготовления потребовались следующие "ингредиенты": 1. Указательный палец от старой кожаной перчатки; 2. Лента прорезиненная (резинка) 3 см шириной; 3. Лента прорезиненная (резинка) 5 см шириной; 4. Липучка; 5. Армированная черная нить. В общем дальнейший этап изготовления понятен. Размеры подгонялись под мою руку. Можно конечно сделать с пряжками регулировки длины (под любую руку), но оно мне надо? Прилагаю фотографии:
дозвольте представити черговий продукт фірми "Garage" - "Столик бомбіческій, модель №2 удосконалений" весь функціонал аналогічний моделі №1 коротко опишу удосконалення: на столєшню замість ПВХ була взята алюмінієва композитна панель товщиною 3 мм. на відміну від ПВХ набагато міцніший матеріал, не боїться води (ПВХ трохи повздувався, хоча і не сильно намокав), правда важчий за пластик. кажуть, матеріал невбиваємий, але акуратне поводження продовжить термін служби. в конструкції кріплення ножок замість важких гайок, слєсарь виготовив невеличкі стальні пластини з різьбою товщиною 4мм, що в порівнянні з гаками з моделі №1 полегшує столик. також, для кріплення ножок замість звичайних болтів використані зручні гвинти-барашки. всі зайві отвори були закриті пластмасовими заглушками - в ножках, в столешнях і поличках. в комплект ввійшла ще одна поличка, яка ще збільшила і без того великий оперативний простір стола. з одної сторони можуть бути діпи, а з другої мобільний, пейджер, пиво накрайняк. а от від вішачка для рушника відмовився. в 1-ій версії за сезон тільки 1 раз вішав туди рушник, як для мене трохи не зручно було. так само як і в моделі №1 присутні гачечки для розвішування повідків, кожна ножка окремо регулюється по висоті, що виключає будь-які проблеми з нерівністю берега. всього є 5 варіантів інсталяції стола - в 2 поверхи, в довжину, в ширину, під кутом і оркемо як два стола. в комплекті 2 столєшні, 2 полички, 8 ножок, приспособа для вішання поводків та сумка з липучкою. правда, не знаю чим закінчилась епопея з камуфляжем. може ця сумка вже незаконна... загальна вага всього комплекту 5 кг. 200 гр. може трохи і занадто, але ж не на спині його носити, да і за рахунок маси та заниженого центру ваги столик дуже стійкий до перекидання і не чутливий до поривів вітру. із усіх плюсів є один суттєвий мінус. використання покращених та додаткових матеріалів, платні послуги сторонніх людей, подорожчення алюмінієвого профілю - це все дуже сильно вплинуло на собівартість і столик вийшов трохи дорогуватий. але і сам карпфішинг задоволення не з дешевих. да й таке...
Порошкове фарбування грузил Одним з найоптимальніших способів фарбування саморобних грузил являється порошкове фарбування. Ця фарба має відмінну атмосферну стійкість, хороший протикорозійний захист, механічну міцність, підвищену стійкість до стирання, відсутність запаху, екологічно чиста, відносно дешева, легко роздобути в будь-якій фірмі, що займається полімерним фарбуванням, головне вгадати з кольором. Мені вигоріло не дорого придбати «спеціальну» трьох основних кольорів. З нею і будемо бавитись. Все що треба для порошкового фарбування в домашніх умовах. Саме важке в порошковому фарбуванні, це домовитись з дружиною, щоб підпустила до плити. Хоча там страшного нічого немає, але специфічній жіночій логіці зрозуміти це важко. Тому шоколадка в наборі необхідних інструментів присутня не дарма. Робота починається з того, що необхідно розігріти грузила. Дехто практикує нагрівання грузила над відкритим полум’ям, але мені зручніше і швидше це робити в духовці при температурі 150-200 градусів. На всякий випадок необхідно духовку застелити папером. У випадку «перебору» з порошком фарба може скапувати з грузила, тому краще перестрахуватись. Тепер про саму фарбу. Порошкова фарба дуже дрібно фракційна. Навіть при наглухо закритих вікнах та дверях якась невідома сила заставляє її літати. Тому бажано застелити папером трохи більшу площу, ніж в зоні самої роботи. І не дай бог вам чхнути біля порошкової фарби. Незабутні враження гарантовані. Також порошок не любить вологи, тому всі предмети повинні бути сухі. Плоскогубцями достаємо по черзі грузила і за допомогою ситечка посипаємо порошком з усіх сторін. Якщо не вдалось з першого разу повністю обсипати все грузило – не страшно. Його можна помістити в духовку і через деякий час знову підсипати порошку в не зафарбоване місце. Головне не переборщити. Через занадто грубий шар фарба може відколотись, вплинути на баланс грузила, зрештою просто зіпсувати зовнішній вигляд. Чим тонший шар фарби – тим краще. При наявних декількох кольорів фарби, їх можна змішувати в різних пропорціях і отримувати необхідний для конкретного дна колір. Як на мене, найкращий колір вийшов вже в процесі прибирання, коли я змітав з паперу залишки різних кольорів і міксів в одну кучку. Вийшов колір геть як вода в нашому гідропарку. Полімеризація фарби проходить не довго, 4-6 хвилин і грузило можна діставати для корекції фарбування або для охолодження. До речі, слід не забувати що грузила гарячі, тому потрібно бути обережним. Для охолодження грузила слід так само підвішувати на будь-чому на декілька хвилин. Ось так за годину часу, з 6:20 до 7:20 ранку, поки кохана додивлялась солодкі сни використовуючи законний вихідний і не бачила цей весь розгардіяж, попиваючи каву та одним оком поглядаючи як «гонять» ведучі топ-жиру, було пофарбовано декілька грузил в різні кольори. Нажаль старенькій мильниці не вдалося передати всю повноту кольорів, але в загальному зрозуміло. Тепер потрібно готувати сніданок, та в такий чудовий, весняний, сонячний день можна йти відкопувати з-під снігу гараж та доставати машину… 52 лютого… ой… 24 березня 2013 року.
Незнаю надо кому, а может кому и пригодится. Итак начнем. Кум мой купил мне на 7 км в Одессе десяток грузков 2 грн за штуку. Я решил малеха улучшить конструкцию. Это методная кормушка браунинг, была взята за эталон. Добываем трубочку, пока жены нет дома, шутка бутылочка пустая. Отрезаем кусочек трубочки, и на одном конце зажигалкой наплавляем маленькую бульку, это надо сделать для того чтобы капельница хорошо сидела, отрезаем кусочек капельници, и нагиваем на трубочку, потом вертлюг. Берем сверло на 5 мм, сверлим отверстие до половини грузика, и вставляем нашу конструкцию. Все как в браунинге сидит плотняком, хоч тебе глухая, хоч тебе скользящая оснастка.
Да это просто карповое грузило инлайн, просто я скопировал с браунинга саму конструкцию крепления шнура, ну чтобы по металу не ерзал, и можно делать глухую, скользящую оснастки.
Было такое А получилось вот такое Если бы еще покрасить как в посте выше, было бы вообще зашибись, так краски где такой взять?