1. Хотите выиграть эхолот или карманную удочку? Участвуйте в нашем конкурсе

У каждого водоема - своя боль.

Тема в разделе 'Ассоциация Рыболовов Украины (АРУ)', создана пользователем Крока, 26 дек 2008.

  1. Старый бродяга

    Старый бродяга Рыболов

    Сообщения:
    665
    Симпатии:
    590
    Адрес:
    Днепр, Васильковка, заграница
    Возраст:
    64
    • Нравится Нравится x 1
  2. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.069
    Симпатии:
    22.949
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    1.11.2017 р. відбулося засідання Національної Екологічної Ради України. На ньому в Порядку денному було розглянуто питання катастрофічного стану малих річок.Доповідь супроводжувалася яскравими фото і відео прикладами в край незадовільного відношення до малих річках по всій країні. Наочним прикладом неналежного ставлення до водойм сьогодні була взята річка Ірпінь, яка протікає під Києвом.

    Доповідачі:
    Олександр Чистяков – голова Асоціації рибалок України;
    Віктор Вишневський - доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН України;
    Сергій Гапон – юрист природоохоронної громадської організації «Врятуємо Ірпінь»


    Присутні:
    Народні депутати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, представники Інституту водних проблем і меліорації Національної Аграрної Академії Наук України, Інституту рибного господарства Національної Аграрної Академії Наук України, Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем (УНДІВЕП), Інституту агроекології і природокористування НААН України, Державного Агентство водних ресурсів України, Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної адміністрації, Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної адміністрації, а також представники Держадміністрацій Полтавської, Черкаської, Вінницької, Миколаївської, Одеської та Ченіговской областей.

    Резолюція Національної екологічної ради України з питання незадовільного стану малих річок України.
    За останні двадцять п'ять років з карти України зникло понад десяти тисяч малих річок. Ставлення до водних ресурсів країни вкрай незадовільне. Останні двадцять років фактично не проводяться меліоративні роботи по розчищенню замулених витоків річок, в результаті річки міліє, пересихають, проблему посилює те, що останні роки спостерігається сильне маловоддя - річки наповнюються тільки на 70% від норми. Хаотично врозріз з існуючим законодавством інтенсивне забудовуються береги водойм. Там де раніше були заплавні луки, природні нерестовища риби, мальовничі протоки, сьогодні приватні домоволодіння. Заганяючи береги річок в бетон, цим їх позбавляють можливості само очистить свої води. Та й право громадян на безперешкодний підхід до водойми порушується будівництвом різних загорож. Сьогодні від Києва до міста Українка фактично простій людині неможливо підійти до води - всюди приватні паркани...

    В Україні 63 тис. річок (з яких більш ніж 60 тис. малих річок), 40 тис. озер, 1100 водосховищ, 400 тис. ставків – 1 100 000 га прісних водойм. У той же час на карті Європи ми вважаємося маловодною країною, так як більшість наших водних ресурсів із-за забрудненості не придатні до водозабору питної води.

    Усі роки Незалежності до наших водойм відносяться чисто споживацькі, а часом і злочинно. Багато річок перегородили дамбами, в результаті чого вони втратили свою природну течію і не в змозі «змити» весь бруд, що потрапляє до них. По берегах річок стоять мегаполіси, хімічні та металургійні гіганти зі своїми сливами і стоками. Вода настільки забруднена, що їй присвоєно 4 клас... Очисні споруди радянського зразка, вони були розраховані на водозабір максимум 2 класу води і тому не можуть впоратися. Це ми відчуваємо на собі, у себе вдома. Вода яка потрапляє до нас в будинок з заржавлених труб 50-річної давнини не придатна до пиття без фільтрації та кип'ятіння.

    У тому році у вітчизняні водойми було скинуто понад 2 мільярдів кубометрів стоків. За офіційними даними тільки дві третини з них пройшли через очисні споруди.

    Це без урахування того бруду, що потрапляє в річки з ливньовок минаючи очисні споруди. Практично всі мийки машин скидають свої відходи в ливньовки, щоб не платити за очистку відходів свого виробництва . Тисячі тонн солі після зими благополучно з весняними струмками потрапляють по зливовим стокам прямо в ріки. Хімікати з полів змиваються дощами та по дренажних каналах стікають у водойми, що призводить до масового мору риби. Через таку злочинну безгосподарність в Дніпровських водосховищах солоність води помітно збільшилася, і сьогодні на Каховському, Кременчуцькому водосховищах можна зустріти рибу-голку, і навіть медуз. Все це веде до зміни водної екосистеми!

    Наочним прикладом неналежного ставлення до водойм, може сьогодні бути річка Ірпінь, яка протікає під Києвом.

    Зараз э плани забудови заплавної частини цієї стародавньої та мальовничої річки, що є, без всякого сумніву, порушенням вимог природоохоронного, земельного, водного законодавства. Натомість земельні масиви у заплаві річки Ірпінь не підлягають забудові згідно висновків органів державної виконавчої влади, діяльність яких реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, а також експертних висновків ряду Інститутів НАН України. Забудова заплавних земель р. Ірпінь призведе до звуження заплави — території, яка періодично потерпає від затоплення, що може призвести до катастрофічних наслідків при проходженні повені та паводків. Внаслідок реалізації плану по забудові технологічна цілісність меліоративної системи буде порушена, а також втратяться її функції, що не відповідає вимогам ст. 26 Закону України “Про меліорацію земель” та буде сприяти вторинному заболочуванню земель. Рішення забудови заплавних земель р. Ірпінь спричинить значне погіршення екологічного стану басейну річки, зменшить площу водозбору, а в результаті остаточно вб'є річку. Якщо не зупинити забудову заплавної частини, яка є серцем річки, то річка Ірпінь зникне.

    Забудова заплавних земель річки Ірпінь є незаконною у зв'язку із наступним:
    - зазначені земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту;
    - земельні ділянки мають сільськогосподарське призначення, що виключає багатоповерхову забудову згідно з положеннями Земельного кодексу України;
    - земельні масиви у заплаві річки Ірпінь не підлягають забудові згідно висновків органів державної виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів;
    - землі відносяться до особливо цінних;
    - забудова заплавних земель річки Ірпінь призведе до екологічної катастрофи, як в Ірпінському регіоні, так і в Київській області.


    На сьогодні в судах різних інстанцій розглядається ряд позовів (прокуратури, громадських організацій та окремих громадян) щодо визнання незаконним рішень щодо розробки та затвердження Детального плану території заплавних земель річки Ірпінь.

    Все це не завадило Ірпінській міській раді на 43 сесії, яка відбулася 30.11.2017 змінити цільове призначення заплавних земель р. Ірпінь із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Натомість Землі Водного Фонду є державні і розпоряджатися ними місцеві ради не вправі.

    Подібне цинічне втручання міської влади Ірпіня у екосистему регіону може привести до непоправних шкідливих наслідків для населення Київщини. Річка Ірпінь є важливим компонетом формування біологічного різноманіття придаткової системи Верхнього Дніпра. За результатами проведених моніторингових досліджень проявів шкідливої дії вод у басейнах річок Київщини, у першу чергу р. Ірпінь, свідчать, що забудова заплавних земель пов'язана зі значиними водними ризиками (затоплення, підтоплення, вторинне заболочування, забруднення поверхневиїх і підземних вод) як на ділянках забудови, так і прилеглих територіях.


    Пропозиції:

    1. Звернутися до Комітету Верховної Ради України по питанням екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з ініціативою розробки та прийняття НОВОЇ Водної Політики. Прісну воду необхідно визнати стратегічним ресурсом країни і підходити до її використання з усією відповідальністю!

    2. Звернутися до Комітету Верховної Ради України по питанням екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з ініціативою розробки Законопроекту зобов'язуючого місцеві Ради винести в натуру природоохоронні прибережні території в розмірах згідно Водного і Земельного Кодексу України.

    3. Розробити нормативні та законодавчі акти, що посилюють покарання і збільшують штрафи за забруднення і отруєння прісних і морських вод.

    4. Ініціювати створення Законопроекту, що посилюють покарання і збільшують штрафи за незаконне захоплення та незаконну забудову прибережної природоохоронної території, а також встановлення усіляких загорож, що перешкоджають вільному доступу громадян до водойм.

    5. Звернутися до Комітету Верховної Ради України по питанням екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з ініціативою проведення депутатських слухань по питанню вкрай незадовільного стану вітчизняних малих річок. Розглянути, як наочний приклад незаконну забудову заплавної частини річки Ірпінь.


    З метою збереження заплавних земель річки Ірпінь, пропонуємо:

    1. Виступити з Публічним Листом від Національної Екологічної Ради України по питанню незадовільного стану малих річок України та неналежного ставлення до водних ресурсів країни. Виступити з осудом незаконної забудови заплавної частини річки Ірпінь.

    2. Створити робочу групу з незалежних фахівців щодо перевірки фактів порушення вимог законодавства при використанні заплавних земель річки Ірпінь.

    3. Звернутися до Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державній екологічній інспекції України, у межах повноважень, провести перевірку з питань додержання земельного та природоохоронного законодавства при використанні заплавних земель р. Ірпінь.

    4. Звернутися з вимогою до Генеральної прокуратури України та Міністерству внутрішніх справ України взяти на особливий контроль хід досудового розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушень при розпорядженні та використанні заплавних земель р. Ірпінь.
     
    • Нравится Нравится x 2