ОтчетыСпиннингФидерНахлыстПоплавокМорскаяБарахолкаРеклама
  1. Рекомендуем вам ознакомится с кратким путеводителем по форуму

Рыболов. Власть. Законодательство.

Раздел посвящен Ассоциации Рыболовов Украины.
  1.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Текст выступления Ассоциации рыболовов Украины на Расширенном заседании Коллегии Государственной экологической инспекции Минприроды Украины.
    Коллегия Государственной экологической инспекции
    Минприроды Украины.

    10.12.2008г. Ассоциация рыболовов Украины.

    Уважаемые коллеги!
    Уходящий год показал, что девиз «Охраняй, восстанови, бережно используй» - близок не только членам Ассоциации рыболовов Украины, но и работникам экологической инспекции. Нельзя сказать, что мы этого не ожидали, но получить подтверждение такому на практике было очень приятно.

    За семь месяцев мы провели 27 совместных мероприятия (акции и рейды).
    Среди наиболее значимых из них хотелось бы отметить следующие : рейды по остановке работы земснарядов (Справка: только в Киевской акватории прекратили варварское разрушение Нашей Реки 16 земснарядов); рейды по проверке работы рыбколхозов (четыре рыбколхоза остановили свою деятельность); совместные акции по проверке и запрету «научных» ловов в нерестовый период, когда массово уничтожается икряная рыба (на двух водохранилищах Киевском и Каневском, а так же в акватории Азовского моря «научные» лова были остановлены); так же в осенний период было прекращено истребление маточного поголовья рыбы во время проведения «Спецлова» на территории Сулинско-Липовского ландшафтно-ихтиологического государственного заповедника; хочется отметить совместные Антибраконьерские рейды проведенные во многих регионах нашей страны, особо хочется отметить совместную работу по борьбе с браконьерством на территории Государственного Черноморского биосферного заповедника входящего в состав ЮНЕСКО.

    На наш взгляд в том, что эти мероприятия были успешно проведены, были хорошо восприняты массмедиа и имели серьезный общественный резонанс большая заслуга: Начальника государственной экологической инспекции Кострова Н.М., а так же начальников и сотрудников Киевской, Луганской, Донецкой, Херсонской, Сумской, Полтавской и многих других областных экологических инспекций. Позвольте мне, от имени Ассоциации рыболовов Украины сказать им большое спасибо за плодотворную работу и активную гражданскую позицию.

    Проведенные антибраконьерские, антиразрушительные рейды показали как позитивную - сильную, так и негативную - слабую стороны нашей общей деятельности. К позитиву, по моему мнению, следует отнести: что общество совместно с экологической инспекцией в хорошо подготовленных рейдах и акциях начало наносить ощутимые удары по распоясавшемуся «спруту» браконьерства во всех его проявлениях – начиная от браконьера живущего по принципу: «…после меня хоть потоп…», до борьбы с непродуманными, а порой и противозаконными решениями и действиями чиновников и организаций (что касается и гидронамывов, и «научно-обоснованого» убийства беременной рыбы во время нереста, и разрешительных актов по застройке природоохранной стометровой зоны, и несанкционированных сбросов всяких нечистот в Наши Водоемы, и многое другое). Мы понимаем, что это только начало огромной работы по спасению и восстановлению Наших Водоемов. Но, как говориться: «…чтобы пройти весь путь – необходимо сделать первый шаг!..»

    Вместе с тем, результаты работы могли бы быть значительно весомее, а общественный резонанс от них значительно большим, если бы :
    - во-первых. Каждое мероприятие имело логическое завершение – неотвратимое наказание нарушителелей и их покровителей. Нам не удалось этого добиться в ряде случаев (по объективным, а порой независящим от нас причинам).

    Проанализировав это, Ассоциация рыболовов Украины решила ускорить создание задекларированной в Программе деятельности Ассоциации Экологической Адвокатуры. И приложит максимум усилий, чтобы в следующем 2009году Экологическая Адвокатура заработала во всю силу, что позволит приобрести акциям и рейдам завершенный характер. (от планирования, проведения, сопровождения материалов в судебных инстанциях до вынесения окончательного судебного решения, что будет иметь заключительную форму акции).

    - во вторых. Наши действия носили весьма избирательный характер. В них отсутствует комплексный подход и систематический характер. Что я имею в виду: браконьерство сегодня – это не дядя с самодельной сеткой, драчом или острогой. Это системное явление существование, которого поддерживается существующей практикой промыслового лова и доведения рыбы до конечного потребителя.
    На данный момент из-за мизерности накладываемых штрафов не представляется возможным реально бороться и противодействовать этому браконьерскому навалу, которое наблюдаем сегодня.

    Предложение Ассоциации рыболовов Украины: для эффективной борьбы с нарушениями природоохранного законодательства увеличить суммы штрафов в СТО раз, чтобы начальный предел наказания за браконьерство был не 17грн., а 1700грн.
    По нашему мнению, это позволит более эффективно бороться с этим Злом.

    - в третьих. Особо хочется остановиться на проблеме, с которой мы столкнулись внутри Ассоциации. Это касается Государственного биосферного Черноморского заповедника входящего в состав ЮНЕСКО. Сотрудники заповедника есть членами Ассоциации рыболовов Украины. Они бьют тревогу, переживая за будущее заповедника. Дело в том, что каждый метр акватории вокруг заповедника разбит на квадраты рыбинспекцией для браконьерского лова креветки и рыбы, которой занимаются все мужское население близлежащих населенных пунктов. Кто добывает креветку, кто уничтожает варварски рыбьи стаи даже во время нереста. И все это происходит под покровительством рыбинспекции. Она даже поставила своих перекупщиков этой браконьерской продукции, чтобы ни одна копейка, добытая этим промыслом, не прошла мимо. На мужиков занимающихся этим браконьерским ловом страшно смотреть. Они буквально черные. Живут в шалашах прямо в плавнях. А территория заповедника благодаря внутренней охране остается не прикосновенной и от этого еще желаннее. Куда только не пишет рыбинспекция, чтобы ей дали право присоединиться к охране заповедных территорий. На данный момент благодаря не человеческим усилиям со стороны администрации заповедника удается сдерживать этот нездоровый натиск рыбинспекции.

    Исходя из этого, Ассоциация рыболовов Украины будет очень внимательно следить за развитием событий вокруг заповедника. Подключая к этому процессу средства массовой информации. Мы просим Государственную экологическую инспекцию, Государственную службу заповедного дела обратить особое внимание на данную проблему. Оказать сотрудникам заповедника всестороннюю поддержку и помощь. Совместно с общественностью запланировать рейды в весенний период во время нереста рыбы, чтобы вместе с охраной заповедника не допустить браконьерский лов на заповедных территориях.

    В авангарде истребителей рыбных запасов внутренних водоемов находится промышленное рыболовство. Рыболовецкие предприятия бесконтрольно осуществляют лов рыбы, поскольку выдача лицензий и квот проводится при отсутствии надлежащих условий и научнообоснованих программ восстановления и сохранение ресурсов водоемов.

    Традиционные днепровские виды рыбы такие как судак, лещ, щука и другие нуждаются в экстренной поддержке искусственным нерестом. Однако такой поддержки не получают, так как система зарыбливания водоемов местными видами рыб практически уничтожена и существует только на бумаге. И при этом не прекращается промышленный лов этих видов рыб.

    Через резкое снижение количества товарной рыбы, рыболовные предприятия, с целью сохранения объема лова, пренебрегая всеми правовыми и этическими нормами, превышают выделенные границы лова, увеличивают километраж сеток, уменьшают дверной глазок сетки к неразрешенным размерам, делают лов тралами, волоком, загоном, что само по себе есть преступление.

    Под поводом учета рыбных запасов, ведомства, вместе с наиболее приближенными рыболовецким артелями проводят так называемый «контрольный лов», «научный лов» рыб в нерестовый период, в заказниках, естественных нерестилищах. На самом деле в настоящее время из реки, с чисто корыстной целью, выгребаются сотни тонн икорной рыбы.

    Ассоциация рыболовов Украины настаивает на усилении контроля со стороны Государственной экологической инспекции за «научными» ловами, производимыми в весенний нерестовый период. Особое внимание нужно уделить заповедным территориям, ведь они являются той отдушиной для рыбы, тем оазисом, где рыба имеет шанс восстановиться. Ведь наши заповедные территории, особенно ихтиологические, это в первую очередь природные нерестилища, зимовальные ямы и нельзя позволить, чтобы они подвергались варварскому обращению.

    Независимая экспертная оценка рыбных ресурсов дает результаты, которые отличаются от официальных в меньшую сторону на порядок и свидетельствуют о катастрофическом состоянии рибопродуктивности.(Утверждая, что с 1998года рыбьи стаи перевалили ту опасную грань, и не способны к самостоятельному воспроизводству. А это говорит о том, что сейчас каждый день идет просто уничтожение рыбы, как вида).

    Ассоциация рыболовов Украины предлагает провести мониторинг рыбопродуктивности наших водоемов независимыми учеными ихтиологами для получения правдивых и объективных данных о состоянии рыбьих стай сегодня. В сфере этого Ассоциация собрала независимую экспертную ихтиологическую группу из ведущих специалистов нашей страны в этой области из Академии Наук Украины, Национальной Аграрной Академии, Национального Университета им. Т. Шевченко. Они готовы этой весной приступить к работе по анализу состояния рыбьих стай.

    Особо опасным в этой ситуации есть то, что на основе значительно завышенных официальных результатов оценки рыбных ресурсов Держкомрыбхоз выдает квоты на лов рыбы.

    По нашему мнению, Держкомрыбхоз играет наибольшую деструктивную роль в сфере сохранения и восстановление рыбных запасов. Ведь не должна одна и та же структура осуществлять функции государственного регулирования использования водных живых ресурсов (определять их запасы, выдавать разрешения на лов, закрывать или открывать водоема для такого лова и т.п.) и одновременно осуществлять государственный контроль за их использованием. Подчинение промышленному, в сущности, ведомству поставило крест на всей природоохранной сущности рыбинспекции. Подведомственная зависимость рыбинспекции полностью развязывает руки рыболовецким артелям для бесконтрольного лова. Неудовлетворительное материально-техническое состояние, мизерные зарплаты, коррумпированность практически всех звеньев этого органа, введенный здесь принцип «свои люди», сделал рыбинспекцию одной из самых коррумпированных организаций.

    При таких условиях бригады браконьеров чаще всего и организовываются под патронатом инспекторов и местных князьков. Предупреждая их о рейдах, которые готовятся, рыбоохрана делает эти бригады неуязвимыми. Рейды, оперативные проверки она устраивает самая себе. Сама себе назначает критерии оценки успешности работы инспекторов и принципы организации «охраны» угодий. Сегодня у экологов и промысловиков разные интересы к природным ресурсам. Даже по одному рейду в Сулинскую затоку это видно. Своим полнейшим попустительством браконьерству, а порой и возглавляя его – это все может привести в скором времени к экологической катастрофе.

    Поэтому, с целью реализации государственной политики в сфере улучшения состояния охраны, использования и воспроизведения водных живых ресурсов, Ассоциация рыболовов Украины считает целесообразным ставить вопрос о реорганизации рыбинспекции и создании единой государственной контролирующей экологию в нашей стране Инспекции. (Для того, чтобы не произошло перетекания старых «не благовидных» кадров в Новую Инспекцию, что сразу поставит крест на эффективности природоохраны – предлагаем: так как рыболовы-любители есть постоянными жителями на Наших Реках, и поэтому в курсе дела, что происходит на них за каждой кувшинкой, под каждым «корчем», а тем более знает чем «дышит» каждый рыбинспектор – при устройстве на работу в Новую Инспекцию каждый претендент обязан пройти общественный фильтр, и поэтому при отделах кадров мы предлагаем создать общественную приемную, которая, и будет пропускать через общественный мониторинг кандидатов по устройству на работу в Новую Инспекцию.

    Обоснование необходимости создания указанной контролирующей системы нуждается в доведении неэффективности деятельности существующей рыбоохраны, в частности, получение материалов, которые свидетельствовали бы о неэффективности работы подразделов Госрыбинспекции.
    Для получения таких материалов считаем необходимым создать оперативную группу из числа инспекторов экологических инспекций из разных регионов Украины, которая будет осуществлять проверки на всех внутренних водоемах.

    С целью предотвращения образования коррупционных связей, группа должна быть создана на условиях периодической ротации ее членов и находиться в непосредственном подчинении Главного экологического инспектора Украины.

    Считаем, что максимальная эффективность работы оперативной группы будет достигнута при условии тесного сотрудничества и взаимодействия с обществом.
    При этом решение затронутого вопроса не нуждается в принятии дополнительных решений Кабинета Министров Украины, поскольку Госэкоинспекция уже имеет необходимые полномочия согласно пунктам 4 и 5 Положение о Государственной экологической инспекции, утвержденном постановлением Кабинета Министров Украины от 17 ноября 2001 г. № 1520 (в редакции постановления Кабинета Министров Украины от 16 июня 2004 г. № 770).
    Таким образом, создание оперативной группы может быть урегулировано приказом Минприроды в довольно короткий срок, и к началу нерестового периода эта группа сможет заработать на полную мощность.

    Еще раз хочется поблагодарить Вас Друзья за плодотворную совместную деятельность. Надеемся, она только окрепнет, что в дальнейшем позволит Нам с Вами решать все более и более глобальные задачи по спасению и восстановлению Наших Рек.

    С уважением к Вам, и спасибо за внимание.




    P.S. Мы были услышаны!!!

    Для разработки более детальной и полной программы по реорганизации рыбинспекции представители Ассоциации рыболовов Украины приглашены в Кабинет Министров.

    Так же наши предложения по увеличению штрафов за браконьерство нашли не только понимание, но и реальную возможность воплощения их в жизнь. Было принято решение о подготовке данного законопроекта, с последующей подачей его в Верховную Раду. А присутствующие на Коллегии Депутаты Верховной Рады пообещали вынести этот законопроект на рассмотрение в зал Верховной Рады.

    Так же наши предложения о усилении контроля со стороны Государственной экологической инспекции за проведением «научных» ловов в весенний период во время нереста были поддержаны. Было принято решение о разработке совместных с общественностью рейдов, которые обеспечат более плотный контроль над этими ловами. В том числе особое внимание будет уделено ловам на природно-заповедных территориях.

    Все наши предложения нашли отклик в Решении расширенного заседания Коллегии Государственной экологической инспекции Минприроды Украины.
     

    Вложения:

    • 10122008608.jpg
      10122008608.jpg
      Размер файла:
      210,1 КБ
      Просмотров:
      419
    • 10122008611.jpg
      10122008611.jpg
      Размер файла:
      217,7 КБ
      Просмотров:
      419
    • 10122008614.jpg
      10122008614.jpg
      Размер файла:
      178,6 КБ
      Просмотров:
      423
    • 10122008616.jpg
      10122008616.jpg
      Размер файла:
      160,4 КБ
      Просмотров:
      395
    • 10122008628.jpg
      10122008628.jpg
      Размер файла:
      139,7 КБ
      Просмотров:
      379
    • 10122008629.jpg
      10122008629.jpg
      Размер файла:
      142,7 КБ
      Просмотров:
      380
    • Нравится Нравится x 18
  2.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА ІНСПЕКЦІЯ
    МІНПРИРОДИ УКРАЇНИ


    РІШЕННЯ
    РОЗШИРЕНОГО ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ


    10 грудня 2008 року м. Київ № 3

    Посилення державного контролю під час використання водних живих ресурсів на внутрішніх водоймах, у територіальному морі та у виключній (морській) економічній зоні України

    За останні десять років обсяги вилову промислових видів риби скоротилися в декілька разів. Так. наприклад, в Азовському морі майже вдвічі зменшився загальний обсяг вилову пелінгаса, у три рази зменшився вилов судака звичайного, у чотири рази зменшився вилов камбали – калкан азовської та інших цінних видів риб.

    Основною причиною, що призвела до різкого зменшення запасів цінних промислових видів риб на морях та інших водоймах України є нераціональне ведення рибного господарства та неналежна охорона водних живих ресурсів від браконьєрського промислу. Значної шкоди рибному господарству наносить браконьєрство, яке досягло останніми роками загрозливих масштабів і по-суті набуло ознак організованої злочинності. Незаконне масове вилучення з природного середовища дорослих статевозрілих риб значно обмежує можливості природного відновлення популяцій.

    За оцінками експертів, чисельність осетрових видів риб знизилась до критичної межі, що загрожує їх повному знищенню. Іще на початку 90 -х років запаси осетрових риб в Азово-Чорноморському басейні становили біля 70 тис. тонн, а менш, ніж через 10 років була введена повна заборона на промисловий вилов осетрових видів риб. На сьогодні з водойм України майже повністю зникли шип і стерлядь. Із шести видів осетрових, чотири занесені до Червоної книги України та включені до переліків міжнародних конвенцій, зокрема Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення та Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин, до яких приєдналася й Україна.

    Проведений аналіз роботи спеціальних підрозділів Мінприроди за дев'ять місяців 2008 року в частині здійснення державного контролю під час використання водних живих ресурсів показав, що рейдовими перевірками не виявляються серйозні випадки браконьєрства пов’язані з незаконним виловом риби та нанесенням збитків рибному господарству, а фіксуються тільки дрібні порушення Правил рибальства, за якими виносяться постанови про накладення мізерних штрафів в середньому від 17 грн. до 75 грн.

    Заслухавши та обговоривши вступне слово заступника Міністра - Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Тригубенка Д.М., начальника Держекоінспекції - першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Кострова М.М., доповідь начальника відділу екологічного контролю тваринного світу управління екологічного контролю Держекоінспекції Гагенка А.В., виступи начальників спеціальних підрозділів Мінприроди, а також враховуючи виступи Голови підкомітету з питань техногенної та радіаційної безпеки і надзвичайних ситуацій Верховна Рада України Скубенка В.П. та Головного спеціаліста Управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Секретаріату Кабінету Міністрів України
    Міняйла Б.Г., та Голову Ради Асоціації рибалок України Чистякова О.В., колегія Держекоінспекції

    ВИРІШИЛА:

    1. Доповідь начальника відділу екологічного контролю тваринного світу управління екологічного контролю Держекоінспекції Гагенка А.В. взяти до відома.

    2. Вказати Головним державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Одеської, Полтавської, Херсонської, Харківської, Черкаської та Чернігівської областей, Чорного моря, Азовського і Чорного морів про незадовільний державний контроль під час використання водних живих ресурсів на підконтрольній їм водній акваторії.

    3. Держекоінспекції (Черевко В.М., Костюченко Д.М.) надати Голові підкомітету з питань техногенної та радіаційної безпеки і надзвичайних ситуацій Верховної Ради України Скубенку В.П. законопроект „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України в частині посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства” (в тому числі про охорону водних живих ресурсів).

    Термін: до кінця 2008 року

    4. Держекоінспекції (Черевко В.М., Костюченко Д.М.) спільно з Юридичним департаментом Мінприроди вжити заходів щодо завершення процедури створення єдиної системи державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів, створивши на базі Держекоінспекції єдиний інспекційний орган з чіткою вертикаллю підпорядкованих органів за адміністративно-територіальним принципом.

    Термін: до кінця 2009 року

    5. Держекоінспекції (Черевко В.М., Костюченко Д.М.) спільно з Юридичним департаментом та Департаментом економіки та фінансів підготувати проект закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо відрахування 20% коштів від сплачених штрафів, претензій та позовів за порушення вимог природоохоронного законодавства на рахунок спеціальних підрозділів Мінприроди для їх утримання та зміцнення матеріально-технічної бази.

    Термін: до кінця 2008 року

    6. Держекоінспекції (Черевко В.М., Жуковський В.К., Гагенко А.В.) спільно з Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління
    (Бондар О.І.) організувати та провести навчальні семінари з питань державного контролю під час використання водних живих ресурсів на внутрішніх водоймах, у територіальному морі та у виключній (морській) економічній зоні України для державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.


    Термін: І квартал 2009 року

    7. Держекоінспекції (Жуковський В.К., Гагенко А.В., Русін В.З.) розробити план спільних перевірок з Держводгоспом на 2009 рік з питань контрою за використанням водних живих ресурсів.

    Термін: січень 2009 року

    8. Держекоінспекції (Жуковський В.К., Гагенко А.В., Комарчук С.С.) за участю Державної служби заповідної справи забезпечити розробку плану перевірок на 2009 рік на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду під час використання водних живих ресурсів.

    Термін: січень 2009 року

    9. Рескомприроди Криму та спеціальним підрозділам Мінприроди:

    9.1. Здійснювати оперативні перевірки по виявленню випадків браконьєрства, пов’язаних з незаконним виловом водних живих ресурсів на внутрішніх водоймах, у територіальному морі та у виключній (морській) економічній зоні України із залученням працівників міліції, органів рибоохорони, державної прикордонної служби та громадськості.

    9.2. Посилити державний контроль за користувачами, які здійснюють спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів на внутрішніх водоймах та в Азово – Чорноморському басейні.

    9.3. Посилити державний контроль за проведенням науково – дослідних, науково – промислових та контрольних ловів, які здійснюються науковими установами, органами рибоохорони та іншими організаціями.

    Термін: постійно

    10. Контроль за виконанням рішення залишаю за собою.


    Начальник,
    Голова колегії М. Костров
     

    Вложения:

    • 10122008620.jpg
      10122008620.jpg
      Размер файла:
      142,9 КБ
      Просмотров:
      275
    • 10122008622.jpg
      10122008622.jpg
      Размер файла:
      136,6 КБ
      Просмотров:
      305
    • 10122008623.jpg
      10122008623.jpg
      Размер файла:
      145,3 КБ
      Просмотров:
      309
    • 10122008627.jpg
      10122008627.jpg
      Размер файла:
      140,8 КБ
      Просмотров:
      283
    • 10122008625.jpg
      10122008625.jpg
      Размер файла:
      135,7 КБ
      Просмотров:
      269
    • 10122008626.jpg
      10122008626.jpg
      Размер файла:
      142,4 КБ
      Просмотров:
      268
    • Нравится Нравится x 13
  3.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Список присутніх на колегії Держекоінспекції
    10 грудня 2008 року (Урицького, 35, актовий зал Мінприроди, 8 поверх)

    Члени колегії:

    1 Тригубенко Сергій Миколайович заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України, Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища

    2 Костров Микола Михайлович начальник Держекоінспекції, перший заступник Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, Голова Колегії

    3 Черевко Віктор Миколайович перший заступник начальника Держекоінспекції

    4 Фурс Андрій Вадимович заступник начальника Держекоінспекції

    5 Жуковський Василь Костянтинович начальник управління екологічного контролю Держекоінспекції

    6 Петренко Валентина Вікторівна начальник управління справами Держекоінспекції

    7 Ярмоленко Оксана Василівна начальник відділу аналізу, планування інспекційної діяльності та зв’язків з громадськістю, Секретар колегії

    8 Василенко Сергій Володимирович Народний депутат України - Голова підкомітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та екологічної безпеки

    9 Скубенко Володимир Петрович Народний депутат України – Голова підкомітету Верховної Ради України з питань техногенної та радіаційної безпеки і надзвичайних ситуацій

    10 Іваненко Ігор Борисович заступник Голови Державної служби заповідної справи

    11 Уралов Олексій Валерійович начальник управління комплексного використання водних ресурсів Державного комітету України по водному господарству

    Запрошені учасники колегії:

    12 Гагенко Анатолій Васильович начальник відділу екологічного контролю тваринного світу управління екологічного контролю Держекоінспекції

    13 Міняйло Борис Григорович Секретаріат КМУ, головний спеціаліст Управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування

    14 Оводенко Тамара Сергіївна Генпрокуратура, старший прокурор відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства

    15 Дзюбенко Мирослав Федорович заступник начальника управління геології нафти та газу Державної геологічної служби

    16 Гриник Петро Іванович начальник управління Державної служби заповідної справи

    17 Парфенюк Віктор Анатолійович начальник управління контрольно-ревізійної роботи Державного комітету лісового господарства

    18 Домашлінець Володимир Григорович начальник відділу охорони та збереження тваринного світу Департаменту біотичних ресурсів та екомережі Мінприроди

    19 Сорокін Сергій Миколайович провідний спеціаліст відділу охорони та збереження тваринного світу Департаменту біотичних ресурсів та екомережі Мінприроди

    20 Чистяков Олександр Володимирович Голова Всеукраїнської Ради Асоціації рибалок України


    Рескомприроди Криму, керівники спеціальних підрозділів Мінприроди:

    21 Домрачев Владислав Юрійович заступник Голови Рескомприроди АР Крим

    22 Мельник Віталій Іванович начальник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області

    23 Кіндер Олег Олексійович начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області

    24 Михайличенко Сергій Миколайович перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області

    25 Яцков Анатолій Володимирович начальник Державної екологічної інспекції в Донецькій області

    26 Паламарчук Іван Олексійович начальник Державної екологічної інспекції в Житомирській області

    27 Павлей Юрій Михайлович начальник Державної екологічної інспекції в Закарпатській області

    28 Федоренко Сергій Миколайович начальник Державної екологічної інспекції в Запорізькій області

    29 Яківчук Ігор Михайлович начальник Державної екологічної інспекції Івано-Франківській області

    30 Бондарєв В’ячеслав Миколайович перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Київській області

    31 Болілий Валерій Андрійович начальник Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області

    32 Гацько Анатолій Анатолійович начальник Державної екологічної інспекції в Луганській області

    33 Ягоцький Олег Петрович начальник Державної екологічної інспекції Львівській області

    34 Кушнерук Василь Васильович заступник начальника Державної екологічної інспекції в Миколаївській області

    35 Третяк Юрій Іванович начальник Державної екологічної інспекції в Одеській області

    36 Кругляк Сергій Іванович начальник Державної екологічної інспекції в Полтавській області

    37 Чабанюк Олександр Васильович начальник Державної екологічної інспекції в Рівненській області

    38 Базаров Геннадій Іванович начальник Державної екологічної інспекції в Сумській області

    39 Мричко Віктор Володимирович начальник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області

    40 Нерета Андрій Костянтинович заступник начальника Державної екологічної інспекції в Харківській області

    41 Соломенніков Сергій Володимирович в.о. начальника Державної екологічної інспекції в Херсонській області

    42 Степанович Віктор Михайлович начальник Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області

    43 Клименко Микола Григорович начальник Державної екологічної інспекції в Черкаській області

    44 Ткачук Василь Миколайович начальник Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області

    45 Коворотний Валентин Васильович начальник Державної екологічної інспекції в Чернігівській області

    46 Сушко Олександр Васильович начальник Державної екологічної інспекції в м. Києві

    47 Циганков Іван Петрович начальник Державної екологічної інспекції в м. Севастополі

    48 Петровський Олександр Георгійович Начальник Державної екологічної інспекції Азовського моря

    49 Масенко Микола Олексійович заступник начальника Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції

    50 Лихачов Сергій Анатолійович начальник Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря
     
    • Нравится Нравится x 13
  4.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Письмо министру Минприроды Филипчуку Г.Г.

    Всеукраїнська громадська організація
    «АСОЦІАЦІЯ РИБАЛОК УКРАЇНИ»
    «Віднови, Охороняй, Використовуй!»
    _____________________________________________________________________

    вих.. № 27/11
    від 28.12..2008р.

    Міністру охорони навколишнього природного середовища України Філіпчуку Г.Г.


    Шановний Георгіє Георгійовичу!

    На даний час в Україні склалась загрозлива ситуація для іхтіофауни річок та водойм. Одну з найбільших загроз являє браконьєрство та неконтрольоване промислове рибальство. Цьому сприяють, насамперед такі фактори, як широка доступність знарядь браконьєрського лову, відсутність дієвого контролю з боку рибоохоронних органів та їх корумпованість, висока латентність правопорушень у цій сфері та відсутність комплексного системного контролю річок та водойм зі сторони Мінприроди.

    В авангарді винищувачів рибних запасів внутрішніх водойм знаходиться промислове рибальство. Риболовецькі підприємства безконтрольно здійснюють вилов риби, оскільки видача ліцензій і квот проводиться за відсутності належних умов та науковообгрунтованих програм відновлення й збереження ресурсів водойм, хоча формально вони існують.

    Традиційні дніпровські види риби такі як судак, лящ, щука та інші потребують екстреної підтримки штучним нерестом. Однак такої підтримки не отримують, бо система зариблювання водойм місцевими видами риб практично знищена й існує тільки на папері. І при цьому не припиняється промисловий лов цих видів риб.

    Через різке зниження кількості товарної риби, риболовні підприємства, з метою збереження обсягу лову, зневажаючи правовими й етичними нормами, перевищують виділені межі лову, збільшують кілометраж сіток, зменшують вічко сітки до недозволених розмірів, роблять лов донними тралами, загонами, волоком, що саме по собі є злочин.

    Під приводом обліку рибних запасів, відомства, разом з найбільш наближеними риболовецьким артілями проводять так званий «контрольний лов», «науковий лов», «спец лови» риб в нерестовий період, в заказниках, природних нерестовищах. Насправді в цей час із ріки, з чисто корисливою метою, вигрібаються сотні тонн ікряної риби..

    Незалежна неофіційна експертна оцінка рибних ресурсів дає результати, які відрізняються від офіційних в меншу сторону на порядок і свідчать про катастрофічний стан рибопродуктивності.
    Особливо небезпечним в цій ситуації є те, що на основі значно завищених офіційних результатів оцінки рибних ресурсів Держкомрибгосп видає квоти на вилов риби.

    Держкомрибгосп відіграє найбільшу деструктивну роль у сфері збереження та відновлення рибних запасів. Адже не повинна одна структура здійснювати функції державного регулювання використання водних живих ресурсів (визначати їх запаси, видавати дозволи на лов, закривати чи відкривати водойми для такого лову тощо) і одночасно здійснювати державний контроль за їх використанням. Підпорядкування промисловому, по суті, відомству поставило хрест на всій природоохоронній сутності рибінспекції. Підвідомча залежність рибінспекції повністю розв'язує руки риболовецьким артілям для безконтрольного лову. Незадовільний матеріально-технічний стан, мізерні зарплати, корумпованість практично усіх ланок цього органу, уведений тут принцип «свої люди», зробив рибінспекцію однією із самих корумпованих організацій.

    За таких умов бригади браконьєрів найчастіше й організовуються під патронатом інспекторів та місцевих князьків. Попереджаючи їх про рейди, що готуються, рибоохорона робить ці бригади невразливими. Рейди, оперативні перевірки вона влаштовує сама собі. Сама собі призначає критерії оцінки успішності роботи інспекторів і принципи організації «охорони» угідь. Сьогодні в екологів і промисловиків різні інтереси до природних ресурсів.Тому, з метою реалізації державної політики у сфері покращання стану охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, ВУГО «Асоціація рибалок України» вважає за доцільне створити єдину державну контролюючу систему за використанням водних живих ресурсів при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України. Ця пропозиція, з алгоритмом її реалізації, була внесена нами під час розширеного засідання колегії Держекоінспекції 10 грудня 2008 року, детально обговорена та підтримана спеціалістами.

    Обґрунтування необхідності створення зазначеної контролюючої системи потребує доведення неефективності діяльності існуючої рибоохорони, зокрема, отримання правдивих матеріалів, які свідчитимуть про неефективність роботи підрозділів Держрибінспекції. Для отримання таких матеріалів вважаємо за необхідне створити оперативну групу із числа інспекторів екологічних інспекцій з різних регіонів України, яка буде здійснювати перевірки на усіх водоймах України.

    З метою запобігання утворення корупційних зв’язків група має бути створення на умовах періодичної ротації її членів та перебувати у безпосередньому підпорядкуванні Головного екологічного інспектора України.
    Ми знаємо, що в екологічних інспекціях України працюють високопрофесійні фахівці з багаторічним досвідом праці, але вони розсіяні по обласних інспекціях і по одинці не можуть дієво впливати на процеси незаконного знищення водних живих ресурсів.

    Вважаємо, що максимальна ефективність роботи оперативної групи буде досягнута за умови тісної співпраці та взаємодії з громадськістю України, зокрема з ВУГО «Асоціація рибалок України»
    При цьому вирішення порушеного питання не потребує прийняття додаткових рішень Кабінету Міністрів України, оскільки Держекоінспекція вже має необхідні повноваження згідно з пунктами 4 та 5 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. № 1520 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 р. № 770).
    Таким чином, створення оперативної групи може бути врегульовано наказом Мінприроди у досить короткий строк, і до початку нерестового періоду ця група зможе запрацювати на повну потужність.

    Просимо Вас, шановний Георгію Георгійовичу, розглянути дане звернення по суті та повідомити про результати його розгляду.

    ВУГО «Асоціація рибалок України» готова до щирого діалогу та плідної співпраці.


    З повагою.
     
    • Нравится Нравится x 19
  5.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    По каким Правилам мы будем жить?

    Ассоциация рыболовов Украины шаг за шагом идет к осуществлению своих программных Целей и Задач, одной из них является добиться повышения штрафов за браконьерство минимум в сто раз. 14.01.2009г. представители Ассоциации приглашены на заседание Экологического Комитета Верховной Рады для участия в разработке законопроекта ужесточающего наказания за браконьерство. Это стало возможным после многочисленных писем-требований о пересмотре существующих тарифов в наказании за нарушения природоохранного законодательства, в частности браконьерства. Так же этот вопрос Ассоциация рыболовов Украины поднимала на Коллегии Государственной экологической инспекции Минприроды Украины. С твердой уверенностью, хочу заметить, что голос Рыболовов был услышан!!!

    Так же представители Ассоциации приглашены в Кабинет Министров для более детального рассмотрения и подготовки предложенной Ассоциацией полной реорганизации рыбинспекции. Но, об этом позже...

    Возвращаясь к вопросу о повышению штрафов за браконьерство: мнение Ассоциации - минимальное наказание за браконьерство должно начинаться не с существующих 17грн., что полностью развязывает руки браконьерам, а так же структурам "крышующим" этот варварский промысел, а с 1700грн., что по нашему мнению позволит более эффективно противодействовать этому злу. Что касается электролова, массового убийства рыбы отравляющими и взрывоопасными веществами, то здесь наказание должно, однозначно быть максимальным. За этот вандализм нужно нести уголовную ответственность.

    Но... закон - это правила жизни всего общества. И поэтому при его написании нужно быть максимально внимательными и осторожными. Именно поэтому Рыболовы и приглашены принять участие в совместной с депутатами разработке данного закона. Ведь этот законопроект касается Нашей жизни на Наших Реках. И здесь Ваше мнение - очень ценно! Ведь мы с Вами постоянные Жители Наших Рек. И наконец-то нам предоставляется возможность выписать, самостоятельно, по каким правилам мы будем на них жить. Пишите. Высказывайте свое видение данного вопроса. Только совместно с Вами сможем построить Правила Жизни Наших Водоемов.

    С уважением.
     
    • Нравится Нравится x 15
  6.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Ассоциация рыболовов Украины инициировала создание проекта Закона
    «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
    (щодо відповідальності за правопорушення стосовно земель водного фонду)»

    http://portal.rada.gov.ua/

    Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за правопорушення стосовно земель водного фонду)
    Номер,дата реєстрації: №3417 від 27.11.2008
    Сесія реєстрації: 3 сесія VI скликання
    Суб'єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України
    Останній етап: Вручено для ознайомлення (02.12.2008)
    Ініціатор(и) законопроекту: Швець В.Д. VI скликання
    Сівкович В.Л. VI скликання
    Шенцев Д.О. VI скликання

    Ассоциация рыболовов Украины на протяжении девяти месяцев борется с гидронамывами, обезображивающими рельефы дна, береговой природоохранной стометровой зоны, а порой и изменяющими русла Наших Рек. За время этого противостояния (только в Киевской акватории благодаря совместным рейдам Ассоциации и экологической инспекции прекратили свою работу 17земснарядов) Ассоциация увидела, как сильные стороны в борьбе, так и слабые. И это в первую очередь касается несовершенства нашего законодательства. Слабостью закона и явными дырами в нем и пользуются в погоне за «легкими» деньгами некоторые индивидуумы. Бороться с этим многомиллионным прибыльным злом, имея на руках устаревшие копеечные тарифы на штрафы и не имея Методики при расчетах нанесенных природе убытков, представляется мало эффективным. И для того, чтобы помочь общественности, и структурам по долгу службы которым положено пресекать противоправные действия по отношению к природе Ассоциация инициировала создание данного законопроекта. Авторами законодательной инициативы выступили народные депутаты Швец В.Д., Шенцев Д.О., Сивкович В.Л. Целью данного Закона есть обеспечения возможности привлечения к криминальной и административной ответственности за незаконные действия касательно земель Водного Фонда, изменения их рельефа и незаконное их владение. Разработка проекта Закона вызвана необходимостью на законодательном уровне запретить штучное создание земельных участков, особенно в пределах прибрежных защитных зон (намыв, засыпка или другим способом штучное создание земельных участков). Так как государственные природоохранные структуры встречаются с прорехами в законодательстве, что делает их действия по противостоянию нарушений природоохраны мало эффективными, и не дает им полного права квалифицировать незаконные действия в отношении земель водного фонда, как уголовное преступление или то, что подлежит административно-правовому наказанию. Таким образом, данный Закон призван сделать правовые основания для эффективного противодействия правонарушениям касательно земель водного фонда.

    Будем надеяться, что после принятия данного Закона будет намного легче бороться с гидронамывами, а суммы штрафов и уголовная ответственность у многих «водных бизнесменов» поубавит пыл «по легкому» заработать денег разрушая природу.


    С уважением Ассоциация рыболовов Украины.
     

    Вложения:

    • DSC00269.jpg
      DSC00269.jpg
      Размер файла:
      111,8 КБ
      Просмотров:
      296
    • DSC00284.jpg
      DSC00284.jpg
      Размер файла:
      95,8 КБ
      Просмотров:
      346
    • DSC01505.gif
      DSC01505.gif
      Размер файла:
      116,5 КБ
      Просмотров:
      270
    • DSC01523.jpg
      DSC01523.jpg
      Размер файла:
      111,6 КБ
      Просмотров:
      242
    • DSC00436.jpg
      DSC00436.jpg
      Размер файла:
      158,8 КБ
      Просмотров:
      239
    • DSC00395.jpg
      DSC00395.jpg
      Размер файла:
      143,8 КБ
      Просмотров:
      278
    • Нравится Нравится x 14
  7.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    [size=+2]Проект Закона о повышении штрафов за браконьерство.[/size]

    Ассоциация рыболовов Украины инициировала, а ее юридическая служба совместно с Государственной экологической инспекцией приняла активное участие в разработке Проекта Закона "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства."

    Это стало возможным благодаря неоднократным требованиям и обращениям, как письменных (письма на имя министра Минприроды Филипчука Г.Г., Начальника Государственной экологическрй инспекции Кострова Н.М., Председателю Комитета Верховной Рады по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы Семиноге А.И., Председателю подкомитета Скубенко В.П.), так и устных (проведено два круглых стола в Минприроде, Ассоциация приняла участия в Расширенной Коллегии Государственной экологической инспекции, на данных мероприятиях присутствовали представители Кабинета Министров, Верховной Рады, министерств и управлений, а так же других гос. структур.

    Это первый этап повышения штрафов за браконьерство, который в основном кассается дополнений и изменений в Административном Кодексе и частично в Криминальном Кодексе.

    На втором этапе будут внесены дополнения в Криминальный Кодекс. Это кассается массового истребления рыбьих стай электротоком, отравляющими и взровоопасными веществами (что по мнению Ассоциации должно караться с максимальной строгостью, вплоть до лишения свободы).

    Данный Проект Закона проходит сейчас согласования в различных гос. структурах (уже согласован: Минюст, Минфин.)

    Хочется отметить, что измениниями в пункте 7 второй части статьи 255 дается возможность общественным инспекторам право пресекать браконьерские правонарушения используя статьи 63, 64 - 70, 73, 77,
    77-1, 78, 82, 85, 85-1, 88-1, 89 (о диких животных), 90, 91, 91-2, 153.

    Изменить название статьи 85-1 (с «изготовление и продажа» на «изготовление или продажа»), что кассается браконьерских орудий лова.,, и дает теперь более полноценную возможность бороться с продажей браконьерских снастей.

    В статье 59-3 более четко прописано наказание за причинения ущерба руслу реки.

    Так же в Проекте Закона вносятся изменения в ряд статей, о ужесточении наказания за массовую гибель рыбы в результате хозяйственной деятельности предприятий (загрязнения, сброса нечистот, отравляющих рыбу веществ, загрязнения природоохранной береговой зоны и многое др.).


    Ассоциация рыболовов Украины выносит данный Проект Закона на общественное обсуждение. Ведь Закон - это правила жизни всего общества. И нужно быть максимально осторожным и внимательным при его написании. Ведь этот законопроект касается Нашей жизни на Наших Реках. И здесь Ваше мнение - очень ценно! Ведь мы с Вами постоянные Жители Наших Рек. И наконец-то нам предоставляется возможность выписать, самостоятельно, по каким правилам мы будем на них жить. Пишите. Высказывайте свое видение данного вопроса. Только совместно с Вами сможем построить Правила Жизни Наших Водоемов.

    С уважением.






    [size=+2]Проект[/size]


    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства

    ______________________________________________


    Верховна Рада України постановляє:

    І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) такі зміни:

    1) в абзаці другому статті 47 слова «від чотирьох до шести» замінити словами «від двадцяти до тридцяти», а слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до вісімдесяти»;

    2) статтю 48 викласти в такій редакції:
    „Стаття 48. Порушення права державної власності на води
    Самовільне захоплення водних об’єктів або самовільне здійснення спеціального водокористування, а також укладання інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на води, –
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”;

    3) у статті 49:
    в абзаці першому слова «лісокористування» замінити словами «користування лісами»;
    в абзаці другому слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    4) в абзаці другому статті 50 слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    5) у статті 57:
    в абзаці другому слова «від чотирьох до шести» замінити словами «від двадцяти до тридцяти», а слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;
    в абзаці четвертому слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;
    в абзаці шостому слова «від десяти до чотирнадцяти замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;
    в абзаці восьмому слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до вісімдесяти»;

    6) в абзаці другому статті 58 слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;

    7) статтю 59 викласти в такій редакції:
    «Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів
    Забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, які спричиняють або можуть спричинити їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Такі самі дії, вчинені на водозборах, розташованих у межах населених пунктів, на землях рекреаційного, оздоровчого призначення, шляхах сполучення, які спричиняють або можуть спричинити їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятидесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів, без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Такі самі дії на об'єктах, що розташовані в межах населених пунктів, на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також на землях рекреаційного та оздоровчого призначення, особливо цінних землях, без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому впливу на водні об'єкти, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятидесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    8) у статті 59-1:
    в абзаці другому частини першої слова «від тридцяти п’яти до сімдесяти» замінити словами «від сімдесяти до дев’яноста»;
    в абзаці першому частини другої після слів «законодавством України» додати слова «або порушенням технологій навантажувальних і розвантажувальних робіт, які були узгоджені з органами, що здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища»;
    в абзаці другому частини другої слова «від двадцяти до сорока» замінити словами «від сорока до шістдесяти»;
    в абзаці другому частини третьої перед словами «посадових осіб судна» додати слово «судновласника,», а слова «від сорока до сімдесяти» замінити словами «від шістдесяти до дев’яноста»;

    9) доповнити Кодекс статтями 59-2 – 59-7 такого змісту:
    «Стаття 59-2. Використання земель водного фонду не за призначенням та порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду
    Використання земель водного фонду не за цільовим призначенням та порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семидесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-3. Руйнування русел річок, струмків та водотоків або порушення природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій
    Руйнування русел річок, струмків та водотоків, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Порушення природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-4. Незаконне створення систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод та перевищення гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти
    Незаконне створення систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Перевищення гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-5. Неповідомлення (приховування) відомостей про аварійні ситуації на водних об’єктах, невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій
    Неповідомлення (приховування) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-6. Порушення порядку здійснення скидання зворотних вод у поверхневі водні об’єкти
    Скидання в поверхневі водні об’єкти зворотних вод, що містять речовини, для яких не встановлені нормативи гранично допустимих концентрацій речовин у водних об’єктах, без встановлених нормативів гранично допустимого скидання та показників властивостей, скидання зворотних вод із вмістом речовин, що перевищують нормативи гранично допустимих скидів речовин або значеннями показників властивостей, що не відповідають встановленим –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Недотримання умов скидання шахтних, кар’єрних, рудникових, дренажних вод, вод скинутих після рибогосподарського використання, вод із накопичувачів промислових забруднених стічних вод та технологічних водойм –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-7. Порушення природоохоронного режиму використання прибережних захисних смуг
    Порушення режиму використання прибережних захисних смуг річок, морів, навколо морських заток і лиманів, озер, водосховищ та інших водойм –
    Тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    10) статті 60, 61 викласти в такій редакції:
    «Стаття 60. Порушення правил спеціального водокористування та ведення обліку кількості вод
    Забір води з порушенням правил спеціального водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, нераціональне використання води (добутої, шахтної, кар'єрної, дренажної або відведеної із забудованої території), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, неподання, подання із запізненням, не в повному обсязі або подання недостовірних звітних адміністративних даних про використання води та визначення якості вод, що скидаються, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Нездійснення або виконання не в повному обсязі інструментально-лабораторних вимірювань за погодженим планом-графіком контролю якості зворотних вод, що скидаються у водні об'єкти, та якості води водних об'єктів у

    контрольних створах, відсутність погодженого плану-графіка контролю, ненадання або несвоєчасне надання звіту за результатами контролю, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 61. Пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, у тому числі спостережних артезіанських свердловин, порушення правил експлуатації та встановлених режимів роботи водогосподарських систем, споруд та пристроїв
    Пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, у тому числі спостережних артезіанських свердловин, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Порушення правил експлуатації та встановлених режимів роботи водогосподарських систем, споруд та пристроїв, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    11) в абзаці першому статті 62 після слова «невиконання» додати слово «судновласником», в абзаці другому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    12) статтю 63 викласти в такій редакції:
    «Стаття 63. Незаконне використання ділянок лісового фонду України
    Використання ділянок лісового фонду України для розкорчовування і використання їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Порушення строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    13) статтю 64 викласти в такій редакції:
    «Стаття 64. Порушення встановленого порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів
    Порушення встановленого порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів, заготівля лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сорока п’яти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Невнесення плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки, -
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб – від сорока п’яти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    14) доповнити Кодекс статтею 64-1 такого змісту:
    «Стаття 64-1. Порушення вимог здійснення санітарно-оздоровчих заходів в лісах
    Несвоєчасне виявлення власником лісів або постійним лісокористувачем осередків шкідників із загрозою об’їдання двадцяти п’яти і більше відсотків листя, хвої, -
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Проведення суцільної санітарної рубки насаджень без попереднього обстеження їх спеціальною комісією або з обстеженням, але без лісопатолога спеціалізованої служби лісозахисту, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) і без погодження органу центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, -
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від сорока п’яти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    15) статтю 65 викласти в такій редакції:
    «Стаття 65. Незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників
    Незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    16) в абзаці другому статті 65-1 слова «від п’яти до десяти» замінити словами «від двадцяти п’яти до п’ятдесяти», а слова «від семи до двадцяти» замінити словами «від тридцяти до шістдесяти»;

    17) статтю 66 викласти в такій редакції:
    «Стаття 66. Знищення або пошкодження лісових культур, підросту та самосіву в лісах
    Знищення або пошкодження лісових культур, сіянців та саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також підросту та самосіву на площах, призначених для відновлення лісу, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    18) в абзаці другому статті 67 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    19) статтю 68 та 69 викласти в такій редакції:
    «Стаття 68. Порушення строків лісовідновлення та інших вимог встановлених законодавством щодо відтворення лісів, поліпшення їх якісного складу
    Порушення строків лісовідновлення та інших вимог встановлених законодавством щодо відтворення лісів, поліпшення їх якісного складу, -
    Тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 69. Пошкодження сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення
    Пошкодження сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення, -
    Тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    20) у статті 70:
    Назву і абзац перший викласти в такій редакції:
    «Стаття 70. Самовільна заготівля сіна та випасання худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід
    Самовільна заготівля сіна та випасання худоби на лісових ділянках, землях сільськогосподарського призначення, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т.ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками»;
    в абзаці другому слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;
    в абзаці четвертому слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    21) в абзаці другому статті 71 слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    22) в абзаці другому статті 72 слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    23) статтю 73 викласти в такій редакції:
    «Стаття 73. Засмічення, знищення або пошкодження лісів побутовими і промисловими відходами
    Засмічення лісів побутовими і промисловими відходами, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Знищення або пошкодження лісів внаслідок забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Невжиття заходів щодо попередження засмічення лісів чи його ліквідації –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    24) у назві статті 74 і абзаці першому слова «державного лісового фонду» замінити словами «на ділянках лісового фонду України»; в абзаці другому слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    25) в абзаці другого статті 75 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    26) в абзаці другому статті 76 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    27) у статті 77:
    в абзаці другому частини першої слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до п’ятдесяти»;
    абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
    «Знищення або пошкодження лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушення інших вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -»
    в абзаці другому частини другої слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’яти до п’ятдесяти», а слова «від семи до дванадцяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до шістдесяти»;

    28) у статті 78:
    абзац другий викласти в такій редакції:
    «тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
    абзац четвертий викласти в такій редакції:
    «тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    29)в абзаці другому статті 78-1 слова «від п’яти до семи» замінити словами «від двадцяти п’яти до шістдесяти»;

    30) у статті 79:
    в абзаці другому вилучити слова «попередження або», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти до сорока»;
    в абзаці четвертому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти до сорока»;

    31) у статті 79-1:
    в абзаці другому слова «від одного до п’ятнадцяти» замінити словами «від п’яти до сімдесяти п’яти», а слова «посадових осіб – від п’яти до двадцяти» замінити словами «посадових осіб та фізичну особу-підприємця – від двадцяти п’яти до дев’яноста»;

    32) в абзаці другому статті 80 слова «від двох до трьох» замінити словами «від десяти до двадцяти»;

    33) в абзаці другому статті 81 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти»;

    34) абзац перший статті 82 після слів «використання відходів» доповнити словами «перевищення лімітів на розміщення відходів»; в абзаці другому слова «від одного до п’яти» замінити словами «від п’яти до двадцяти п’яти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти до сорока»;

    35) в абзаці другому статті 82-1 слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти»;

    36) в абзаці другому статті 82-2 слова «від трьох до п’ятнадцяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до сімдесяти п’яти»;

    37) в абзаці другому статті 82-3 слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти»;

    38) в абзаці другому статті 82-4 слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до двадцяти п’яти»;

    39) в абзаці другому статті 82-5 слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до двадцяти п’яти»;

    40) в абзаці другому статті 82-6 після слів «посадових осіб» додати слова «та фізичну особу-підприємця»; слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до п’ятнадцяти»;

    41) у назві статті 83 та у першому абзаці після слова «зберігання» додати слово «реалізації»; в абзаці другому слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти», а слова «від семи до десяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    42) у статті 85:
    в абзаці другому слова «від двох до двадцяти» замінити словами «від десяти до тридцяти», а слова «від десяти до тридцяти» замінити словами «від сорока до сімдесяти»;
    в абзаці четвертому слова «від двадцяти до сорока» замінити словами «від тридцяти до п’ятдесяти», а слова «від тридцяти до п’ятдесяти» замінити словами «від п’ятдесяти до дев’яноста»;
    в абзаці шостому слова «від двох до десяти» замінити словами «від десяти до тридцяти», а слова «від десяти до тридцяти» замінити словами «від сорока до сімдесяти»;
    в абзаці восьмому слова «від двадцяти до сорока» замінити словами «від тридцяти до п’ятдесяти», а слова «від тридцяти до п’ятдесяти» замінити словами «від п’ятдесяти до дев’яноста»;
    в абзаці десятому слова «від десяти до двадцяти» замінити словами «від тридцяти до п’ятдесяти», а слова «від двадцяти до тридцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до дев’яноста»;

    43) у статті 85-1:
    у назві статті слова «виготовлення та збут» замінити словами «Виготовлення або збут»;
    в абзаці другому слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    44) в абзаці другому статті 86-1 слова «від одного до шести» замінити словами «від п’яти до тридцяти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти ти п’яти до сорока»;

    45) у статті 87:
    в абзаці другому слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти», а слова «від п’яти до семи» замінити словами «від двадцяти п’яти до тридцяти п’яти»;
    в абзаці четвертому слова «від п’яти до семи» замінити словами «від двадцяти п’яти до тридцяти п’яти»;

    46) в абзаці другому статті 89 слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;


    47) у статті 90-1:
    в абзаці другому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока», а слова «від семи до десяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;
    в абзаці четвертому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока», а слова «від семи до десяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    48) в абзаці другому статті 91 слова «від трьох до восьми» замінити словами «від п’ятнадцяти до сорока», а слова «від п’яти до десяти» замінити словами «від двадцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    49) в абзаці другом статті 91-1 слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока», а слова «від чотирьох до семи» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    50) в абзаці другому статті 91-2 слова «від одного до шести» замінити словами «від п’яти до тридцяти», а слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до п’ятдесяти»;

    51) в абзаці другому статті 91-3 слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до двадцяти п’яти»;

    52) в абзаці другому статті 91-4 слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до п’ятдесяти»;

    53) в абзаці другому статті 153 слова «від одного до трьох” замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    54) в абзаці другому статті 188-5 слова «від п’яти до десяти» замінити словами «від п’ятдесяти до семидесяти», а слова «від десяти до тридцяти» замінити словами «семидесяти до дев’яноста»;

    55) статтю 239 викласти в такій редакції:
    «Стаття 239. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

    Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил використання, охорони водних ресурсів, передбачені статтями 48, 59, 59-2 – 59-5, 60, 61 (за винятком випадків забруднення та вичерпання підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричинило забруднення цих вод).


    Від імені органу, зазначеного у цій статті, складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
    1) заступники керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів –
    штраф на громадян до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
    2) начальник, заступники начальника, начальники відділів управління комплексного використання водних ресурсів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; начальники, заступники начальників, головні інженери басейнових управлінь водних ресурсів та їх регіональних підрозділів; начальники, заступники начальників, головні інженери обласних виробничих управлінь меліорації і водного господарства, міжрайонних та районних управлінь водного господарства; начальники управлінь каналів, завідуючі гідрохімічними лабораторіями –
    штраф на громадян до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
    3) начальники відділів, головні та провідні спеціалісти басейнових управлінь водних ресурсів та їх регіональних підрозділів; начальники відділів, головні та провідні спеціалісти обласних виробничих управлінь меліорації і водного господарства, міжрайонних та районних управлінь водного господарства, головні та провідні спеціалісти гідрохімічних лабораторій –
    штраф на громадян до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    56) назву статті 242-1, частину першу та другу викласти в такій редакції:
    «Статті 242-1. Органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища
    Органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 – 50, 52 – 55, 57 – 74, 76 – 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78-1 – 79-1 та статтями 80 – 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою та третьою статті 85, статтями 85-1, 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91 – 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5.
    Від імені органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
    1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 – 50, 52 – 55, 57 – 74, 76 – 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78-1 – 79-1 та статтями 80 – 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою та третьою статті 85, статтями 85-1, 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91 – 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм ядерної безпеки), статтею 153 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки), статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки) цього Кодексу, - Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря, Азовського моря, Азовського і Чорного морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища.»;

    57) абзац 27 пункту 1 частини першої статті 255 викласти в такій редакції:
    «органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (статті 85, 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91, 164 – в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами).»;
    пункт 7 частини другої статті 255 викласти в такій редакції:
    „7) громадський інспектор з охорони довкілля (статті 63, 64 - 70, 73, 77,
    77-1, 78, 82, 85, 85-1, 88-1, 89 (щодо диких тварин), 90, 91, 91-2, 153);”.




    ІІ. У статтю 246 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 25-26, ст. 131) внести такі зміни:

    у частині другій слова «від п’ятдесяти до ста» замінити словами «від ста до двохсот»;
    доповнити статтю приміткою такого змісту:
    «Примітка: Під істотною шкодою слід розуміти таку шкоду, розмір якої у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.»

    ІІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
     
    • Нравится Нравится x 15
  8.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    [size=+2]ВР приняла законопроект об усилении мер по борьбе с браконьерством.[/size]

    РБК-Украина, 02.06.2009, Киев 13:05

    Верховная Рада приняла законопроект №3003 "О внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях (относительно усиления мер по борьбе с браконьерством)". За соответствующее решение проголосовали 233 депутата из 439 зарегистрированных в зале.
    Законопроектом предлагается внесение изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях для усиления борьбы с браконьерством путем усовершенствования некоторых положений кодекса и расширения полномочий как должностных лиц соответствующих государственных органов, так и общественных инспекторов охраны окружающей естественной среды, общественных охотничьих инспекторов и общественных инспекторов органов рыбоохраны относительно составления протоколов об административных правонарушениях по определенным видам правонарушений.

    http://www.rbc.ua/rus/newsline/2009/06/02/550503.shtml


    Инициатором и одним из разработчиков этого Проекта Закона выступил Киевский эколого-культурный центр под руководством Борейко Владимира Евгеньевича.


    [size=+2]ЗАКОН УКРАЇНИ[/size]

    Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення
    (щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством)



    Верховна Рада України постановляє:

    І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) такі зміни:

    1. У статті 85-1 слова "Виготовлення та збут" замінити словами "Виготовлення або збут".

    2. У статті 255:

    1) У частині першій:

    а) У пункті 1:
    - абзац двадцять шостий викласти у такій редакції: "органів рибоохорони (статті 85, 85-1, 88-1, 90)";
    - абзац двадцять сьомий викласти у такій редакції: "органів мисливського господарства (статті 85, 85-1, 88-1, 90)";
    - абзац тридцять сьомий викласти у такій редакції: "служби державної охорони природно-заповідного фонду України (статті 85, 90, 91)";
    б) Пункт 9 викласти у такій редакції: "представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності:
    член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (статті 92, 132, 148, 154, 160, 179, 185-7, 186-2, 186-4);
    громадський інспектор Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (стаття 92);
    громадський мисливський інспектор (статті 85, 85-1 та 91-2 в частині порушення правил полювання);
    громадський інспектор органів рибоохорони (статті 85, 85-1 та 91-2 в частині порушення правил рибальства і охорони рибних запасів);
    громадський інспектор з охорони довкілля (статті 85, 85-1, 88-1, 90, 91, 91-4);

    2) У частині другій:

    а) пункт 4 викласти у такій редакції: "громадський лісовий інспектор (статті 63, 64 - 70, 73, 76, 77)";
    б) пункт 5 викласти у такій редакції: "громадський мисливський інспектор (стаття 76, частини перша статті 85, стаття 91-2 в частині порушення правил полювання)";
    в) пункт 6 викласти у такій редакції: "громадський інспектор органів рибоохорони (частина третя статті 85, стаття 91-2 в частині порушення правил рибальства і охорони рибних запасів)";
    г) пункт 7 викласти у такій редакції: "громадський інспектор з охорони довкілля (статті 65 - 66, 70, 76 - 77-1, 78, 82, частина перша та третя статті 85, статті 89, 91-2, 91-4, 153, 154);
    д) пункт 8 викласти у такій редакції: "посадові особи підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу (частини перша і третя статті 85, статті 87, 89).

    ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування

    Голова Верховної Ради України





    [size=+2]ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА[/size]

    до проекту Закону України "Про внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення”
    (щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством)




    1. Необхідність прийняття даного законопроекту.

    В теперішній час розквіт браконьєрства в Україні сягнув загрозливих масштабів. З 1991 по 2008 роки в результаті масового браконьєрства чисельність багатьох мисливських тварин (олені, козулі, лосі, дикі качки та гуси, кулики) скоротилася на 30-70 %. Чисельність ведмедів впала в 2 рази, а зубрів у 3. Рибними браконьєрами щорічно у прісних водоймах, Чорному та Азовському морях відловлюється 197 тис. т. риби, що майже дорівнює її промисловому вилову (близько 200 тис. т. на рік). Щорічно державними природоохоронними службами затримується близько 9,5 тис. порушників правил полювання, близько 96,6 тис. порушників правил рибальства і близько 18 тис. самовільних порубників лісу. При цьому розкривається тільки 1-2% випадків браконьєрства. Ситуація ускладнюється тим, що надто низькою в країні є щільність державних екологічних інспекторів (приблизно 0,3-0,5 інспекторів на район), що майже унеможливлює їх ефективну оперативну роботу. Таким чином на рік в Україні відбувається близько 12,4 млн. випадків браконьєрства, що завдає значний економічний збиток природним ресурсам України а також сприяє становленню серед громадян неповаги до Українських законів.
    Значний внесок у боротьбі з браконьєрством раніше робили громадські мисливські, рибні та екологічні інспектори, якими складалося близько 30% протоколів. Проте, наприкінці 80-х років, вони необґрунтовано були позбавлені права складати протоколи по 85-й статті Адмінкодексу. В результаті державні природоохоронні служби залишилися поза підтримкою громадськості та ефективність боротьби з браконьєрством різко впала. Згідно ст. 12 закону "Про охорону навколишнього природного середовища" громадяни зобов’язані берегти і охороняти природу, проте ця зобов’язаність не підкріплюється статтею 255 Адмінкодексу, яка не дозволяє їм складати протоколи за найпоширенішими злочинами по 85-й статті.
    Крім того, стаття 255 Кодексу знаходиться у протиріччі зі ст. 39 закону "Про мисливське господарство та полювання", яка дає право громадським мисливським та екологічним інспекторам складати протоколи за порушення правил полювання.
    В країні час від часу трапляються спроби такого тлумачення змісту статті 85-1, коли, згідно її назви (виготовлення та збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу), лише особу, що здійснює одночасно обидва види злочинів, тобто – і виготовляє і реалізує заборонені знаряддя, може бути притягнуто до відповідальності. Згідно такого тлумачення, поодинці дані види злочинів покарані бути не можуть, що значно ускладнює роботу контролюючих органів. Розбіжності у тлумаченні даної статті мають бути усунені.
    Чинна редакція частини першої статті 255 Адмінкодексу не враховує той факт, що в більшості випадків представники державних природоохоронних органів мають не лише відомчу, а й територіальну розмежованість. Наприклад, працівники державних органів мисливського господарства здебільшого опікуються територіями мисливських господарств, працівники органів рибоохорони – водоймами загального користування. Відтак, випадки браконьєрства поза межами звичної для них території будуть безкарними. Значно обмежена на даний час ефективність служби державної охорони ПЗФ, оскільки вони не мають прав складати протоколи за статтями 85 та 90, що не дає їм можливості затримувати порушників правил полювання, рибальства та осіб, які знищують рідкісні, червонокнижні види рослин на території установ природно-заповідного фонду (де, до-речі, представники інших державних природоохоронних служб не з’являються).
    Подібні обмеження значно заважають державним природоохоронним службам України та природоохоронній громадськості захищати від розкрадачів та браконьєрів природні багатства держави, в зв’язку з чим виникає необхідність прийняття даного законопроекту.
    Законопроект не призведе до дублювання функцій та не потребує додаткових матеріальних витрат. Навпаки, штрафи від складання додаткових протоколів будуть поповнювати державну казну.

    2. Цілі та завдання законопроекту.

    Даний Закон спрямований на вдосконалення боротьби з браконьєрством, його завдання – розширити повноваження державних природоохоронних установ та природоохоронної громадськості у відношенні складання протоколів за порушення в галузі охорони природи.

    3. Основні положення законопроекту.

    Законом запропоновані зміни до статті 85-1 (усунення розбіжностей у трактуванні назви статті), та до частин першої та другої статті 255, де пропонується надати додаткові повноваження по складанню протоколів за різні види браконьєрства представникам державних природоохоронних органів та громадським природоохоронним інспекторам.

    4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання.

    Для реалізації положень Закону не виникає необхідності прийняття змін до інших законодавчих актів України.

    5 Фінансово-економічне обґрунтування.

    Прийняття даного Закону не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат, навпаки, до бюджету надходитимуть кошти від складання додаткових протоколів та відшкодування збитків у сумі приблизно 200-300 тис. грн. щорічно.

    6. Очікувані соціально-економічні наслідки.

    Прийняття Закону України "Про внесення доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення" буде сприяти підвищенню законності в галузі охорони та раціонального використання природних багатств держави, зменшенню браконьєрства, і, як наслідок – покращенню екологічної ситуації в країні та формуванню правового суспільства.


    Народні депутати України

    О.В. ГОЛУБ

    І.О.ЗАЄЦЬ

    В.А. БЕВЗ


    http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33076




    [size=+2]ВИСНОВОК[/size]
    на проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством)»

    Законопроектом пропонується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) для посилення боротьби з браконьєрством шляхом удосконалення деяких положень Кодексу та розширення повноважень як посадових осіб відповідних державних органів, так і громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища, громадських мисливських інспекторів та громадських інспекторів органів рибоохорони щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення за певними видами правопорушень.
    Оскільки у Законах України «Про мисливське господарство та полювання», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ» та «Про тваринний світ» передбачається право вищевказаних громадських інспекторів складати протоколи про адміністративні правопорушення і, крім того, їхні повноваження регулюються відповідними положеннями, які затверджуються спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади (наказ Держкомлісгоспу України від 01.03.2002 № 27, наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.02.2002 № 88 та наказ Міністерства аграрної політики України від 09.10.2002 № 324), вважаємо, що запропоновані до статті 255 КУпАП зміни щодо цих осіб є слушними і ведуть до гармонізації законодавства, яке регулює правовідносини в цій сфері.
    У той же час слід брати до уваги, що на розгляді в Верховній Раді України нині знаходяться законопроекти № 1154 від 11 грудня 2007 року, № 2252 від 20 березня 2008 р., № 4009 від 04 лютого 2009 року, якими запропоновано внесення змін до тих же статей КУпАП, які пропонується змінити та доповнити цим законопроектом. Аналогічний предмет регулювання має і законопроект № 1461 від 31 січня 2008 року. За таких умов доцільно було б об’єднати ці законопроекти, використовуючи позитивні напрацювання кожного з них.
    Головне науково-експертне управління у цілому підтримує проект, але, разом с тим, вважає за необхідне висловити до нього такі зауваження і пропозиції.

    Щодо змін до статті 85-1

    Словосполучення «Виготовлення та збут», яке пропонується змінити в статті 85-1 КУпАП міститься тільки в назві статті, а в тексті статті ці слова викладені через кому. На наш погляд правильним буде викладення цього словосполучення як в назві, так і в тексті статті через сполучник «або». Тому цей пункт законопроекту потребує уточнення.

    Щодо змін до статті 255

    1. Змінами до цієї статті значно розширюються повноваження громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища, громадських мисливських інспекторів та громадських інспекторів органів рибоохорони щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення. Головне управління підтримує широке залучення громадськості до діяльності у сфері використання та охорони природних ресурсів. У той же час делегування повноважень державних органів та відповідних посадових осіб і наділення ними представників громадськості не повинно ставати правилом. Об’єднання громадян, представники громадськості покликані сприяти діяльності державних органів і відповідних посадових осіб, а не підміняти їх. У Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (ратифікована Законом України № 832 від 06 липня 1999 року) участь громадськості та її роль в здійсненні правосуддя з питань охорони довкілля регламентується дещо під іншим кутом зору.

    2. Як видно з тексту законопроекту та Порівняльної таблиці, зміни пропонується внести до тексту абзацу двадцять шостого пункту 1 частини 1 статті 255 КУпАП. Але чинна редакція цього пункту відрізняється від наведеної у Порівняльній таблиці. З огляду на це відповідний припис у п. п. 1 а) пункту 1 розділу І законопроекту слід скоригувати з урахуванням змісту чинного положення закону.

    3. Законопроектом пропонується нова редакція пункту 9 частини першої ст. 255 КУпАП, хоча правильно було б обмежитись тим, що цей пункт доповнюється новими абзацами четвертим, п’ятим та шостим. На користь цього зауваження вказує те, що перші три абзаци не мають ніякого відношення до предмету регулювання законопроекту, вони не зазнали ніяких змін (про це не йдеться ні в тексті законопроекту ні в порівняльній таблиці), до того ж вони викладені з помилками – їх редакція не відповідає діючій (в абзаці другому вказана одна зайва стаття, а одна пропущена).

    4. Частина перша ст. 255 КУпАП встановлює повноваження осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, які розглядаються адміністративними комісіями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад та судами. Але жоден з цих органів не уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, які передбачені ст. 91-2 та ст. 91-4 КУпАП. Тому є зайвим уповноважувати громадських мисливських інспекторів, громадських інспекторів органів рибоохорони складати протоколи в разі скоєння правопорушень, передбачених ст. 91-2 КУпАП, а громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища – ст. 91-4 КУпАП, як це передбачено в абзацах четвертому – шостому, якими законопроектом пропонується доповнити пункт 9 частини першої статті 255 КУпАП. Аналогічно до цього потребують уточнення повноваження вказаних інспекторів щодо складання протоколів в разі скоєння правопорушень, передбачених частинами другою, четвертою та п’ятою ст. 85 КУпАП, що буде узгоджуватись зі змістом ст. 221 КУпАП, яка визначає повноваження щодо розгляду справ цієї категорії, та пунктами п’ятим – сьомим частини другої ст. 255 КУпАП, яка визначає повноваження цих же інспекторів щодо складання протоколів за іншими частинами ст. 85-1 КУпАП.

    5. Оскільки проектом пропонується наділити громадських інспекторів з охорони довкілля повноваженнями щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 85 КУпАП (якою передбачено відповідальність за порушення правил полювання та рибальства, включаючи і рибальство із застосуванням вогнепальної зброї), то є очевидним, що при здійсненні цих повноважень неозброєні громадські інспектори неминуче будуть мати справу з озброєними браконьєрами, що може мати наслідком чисельні випадки застосування щодо них насильства та заподіяння шкоди їх здоров’ю. Ця перспектива є тим більш реальною, що в разі прийняття парламентом законопроектів № 1154 від 11.12.2007 року або № 4009 від 04.02.2009 року можуть значно підвищитись санкції, передбачені у статті 85.
    За таких обставин наділення громадських інспекторів такими повноваженнями потребує вжиття заходів щодо законодавчого врегулювання їх правового та соціального захисту на рівні працівників, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання (ст. 40 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», ст.ст. 60, 61 Закону України «Про тваринний світ»).

    6. Викликає сумнів необхідність внесення змін до пункту 4 частини 2 статті. Законопроектом передбачається розширення повноважень громадських лісових інспекторів шляхом надання їм права складання протоколів про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 76 КУпАП. На сьогоднішній день ці інспектори мають право складати протоколи про скоєння правопорушень, передбачених одинадцятьма статтями КУпАП. В той же час їх правовий статус є незрозумілим, оскільки їх існування не передбачено жодним законодавчим актом. З огляду на це невідомий обсяг їх прав та обов’язків, неясно, ким і в якому порядку громадським лісовим інспекторам делегуються повноваження державних органів щодо складання протоколів. За таких обставин взагалі сумнівною є доцільність та правомірність нинішніх повноважень громадських лісових інспекторів щодо складання протоколів про скоєння адміністративного правопорушення, а тому не варто надавати їм нові повноваження аналогічного характеру.
    Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.


    Керівник Головного управління В. І. Борденюк

    Вик.: Ю.П. Матєров, тел. 235-79-22






    [size=+2]СПИСОК[/size]
    авторського колективу розробників проекту Закону України
    "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення"
    (щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством)


    1. Голуб Олександр Володимирович – народний депутат України
    2. Заєць Іван Олександрович – народний депутат України
    3. Бевз Валерій Ананійович – народний депутат України
     
    • Нравится Нравится x 14
  9.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Минюст утвердил 3-е издание Красной книги.

    Уважаемые Друзья!

    13 июля 2009 г. Минюст Украины утвердил "Перелік видів тварин, що заносяться до Червоної книги України" (№ 627/16643). Благодаря этому 70 видов рыб вместе с целым рядом других изчезающих и редких представителей животного мира оказались под защитой третьего издания Красной книги и Уголовного кодекса Украины.

    Официальный документ: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=z0627-09


    Полный список рыб добавленных в Красную книгу Украины.

    Осетр шип, Осетр российский, Осетр атлантический, Стерлядь пресноводная, Севрюга обычная, Белуга обычная, Елец обычный, Елец Данилевского, Елец андруга – европейский, Вырезуб причерноморский, Подуст волжский, Быстрянка русская, Шемая азовская, Шемая черноморская, Шемая крымская, Гольян озерный, Рыбец малый, Пичкур дунайский, Белоперый Пичкур днестровский, Марена обычная, Марена днепровская, Марена крымская, Марена Валецкого, Марена Дунайско-Днестровская, Карась золотой, Щиповка сибирская, Умбра обыкновенная, Лосось черноморский, Лосось Дунайский, Хариус европейский, Минь речной, Кефаль рамада, Морской черт европейский, Зеус обычный, Морская иголка толсторылая, Морской конек долгорылый, Морской петух желтый, Лаврак европейский, Камянный окунь зебра, Судак морской (судак буговец), Судак волжский (Берш), Чоп обычный (Чоп большой), Чоп малый, Перкарина черноморская, Ерш Балона, Ерш носарь, Ерш пятнистый, Зубарик обычный, Пагель красный, Бопс пятнистый, Горбань темный, Горбань светлый, Хромис обычный (Морская ласточка), Гребенистый губань золотистый, Зеленушка носатая, Губань зеленый, Трехперка черноголовая, Рыба-присоска европейская, Рыба-присоска толсторылая, Короткоперая рыба-присоска двухпятновая, Пискара серая, Пискара бурая, Бычок паганель, Бычок Букчича (Бычок рысь), Бычок- каспиосома каспийский, Бычок-пуголовочок Браунера, Бычок-пуголовок звездный, Арноглось средизимноморская Камбала Кесслера.
     
    • Нравится Нравится x 17
  10.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    По вопросу Комитета рыбного хозяйства.

    Когда Ассоциация рыболовов Украины узнала, что готовится Расширенное заседание Комитета Верховной Рады по вопросам аграрной политике и земельным отношениям, на котором будут представлены инновационные подходы в аграрном секторе, мы поняли, что оставаться в стороне просто не имеем права. Судьба Наших Рек, к сожалению, напрямую зависит от Министерства Агрополитики. Урожайность буряков, довгоносиков и рыбу - смешали в одну кучу. Почему-то все Наши Водоемы рассматривают только с точки зрения рыбопромысла, полностью забывая, что они прежде всего Народное Достояние. Что Наши Реки дают питьевую воду почти 80% населения нашей страны, вырабатывают электроэнергию, являются голубыми легкими Природы, наполняют жизненной силой и дают незабываемые моменты всем отдыхающим у воды. Я уже не говорю о нас – рыболовах любителях, для которых Река есть Дом родной.

    И вот те которые варварски истребляли все живое в Наших Водоемах ради собственной прибыли, понимая, что рыбные запасы настолько оскудели, что не могут приносить им достаточной прибыли, и что скоро наступит тот час когда придется отвечать за все содеянное на Наших Водоемах – они придумывают себе какие-то «инновации», для того чтобы востребовать и привлечь в рыбный «бизнес» бюджетные деньги, чтобы опять ничего не делая, тупо их разворовать.

    Сначала украли весь океанский флот (почему об этом говорю: люди давно уже поняли, что рыбье мясо крайне необходимо человеческому мозгу, без минералов находящихся в нем развивается слабоумие и поэтому нация которая не будет иметь полноценно в своем рационе рыбье мясо обречена на деградацию. Осознав необходимость в рационе рыбы разрешили всем странам ловить рыбу по распределенным квотам в Мировом океане. Вот и наша страна ежегодно получает свою квоту на вылов рыбы. А так как собственный океанский флот был раскраден в 1993-1996 годах, не без активного участия в этом процессе и нынешнего руководства Комитета рыбного хозяйства. Весь флот (из 250 океанских рыболовецких судов в Украине осталось 14 из которых только 11 действующие) был выведен за территориальные воды страны и сейчас большая часть его прописана на Вергинских островах. Так как собственного, повторюсь, у нас нет, то квоты отдаются, как Вы сами уже поняли на Вергинские острова. Здесь следует заметить, что в 2008 году для наполнения потребительской корзины было завезено в страну 600 000тонн морской и океанской рыбы, а флот о котором мы с Вами говорим выловил по нашим квотам 720 000 тонн. Но ни одного хвоста, а так же каких-либо налогов он не уплатил и не ввез в нашу страну. Это, вкратце, что касательно флота.

    Далее "наши" умники с Комитета рыбного хозяйства довели Наши внутренние водоемы до такой степени, что по утверждению независимых ученых ихтиологов начиная с 1998 года рыбьи стаи стали настолько малочисленны, что не способны к самовосстановлению, и сегодня для полноценного воспроизводства аборигенных наших рыб судака, леща, плотвы, щуки, сома необходима искусственная помощь.

    Институт рыбного хозяйства варварски истребляя во время нереста тысячи тонн беременной рыбы для своих непонятных «научных» целей. И этого ему мало – он хочет и круглый год таким способом «изучать» рыбу придумывая себе всякие контрольные, милиоративные, спецлова, которые проводит даже в заповедниках и Национальных парках.

    Далее идут рыбодобывающие предприятия, которые еще на самом первом этапе получения квот и лицензий на вылов поставлены в такие условия, что обязаны платить всякие поборы, взятки. И потом выйдя на воду, они всеми силами пытаются «отбить» потраченные деньги. А рыбы в водоемах все меньше и меньше (бездумная политика Комитета рыбного хозяйства, сугубо ориентированная на грабеж Наших Рек + зарыбление Наших Водоемов аборигенными видами рыб не производилось с 1992 года. В Наши Реки выпускались лишь виды рыб растительноядных, которые являются пришельцами с Дальнего Востока и упрямо не желающих размножаться в нашей воде, это всем известные толстолоб и белый амур.

    Так вот благодаря этим и другим факторам в Наших Реках рыбьи стаи оскудели настолько, что не позволяют рыбодобывающим предприятиям вести лов законными методами. И они в погони за сиюминутной прибылью невзирая ни на какие этические и моральные принципы производят лов тралами, загонами, волоком, сетями с микроячейкой после которых не остается даже ракушки на дне.

    И все вышеперечисленное «крышуется» рыбинспекцией. Которая еще к беспредельным рыболовецким артелям выводит на воду браконьеров.
    Вот как выглядит сегодня Комитет рыбного хозяйства из трех составляющих, которые сами считаю, сами ловят и сами себя «крышуют». Такое государство в государстве.

    И поэтому когда Ассоциация услышала, что на этом заседании Комитета Верховной Рады будут заслушаны какие-то инновации в рыбной промышленности, терпение кончилось.

    Мы встретились с главой Комитета Верховной Рады по вопросам агрополитики и земельным отношениям Присяжнюком Николаем Владимировичем и с заместителем главы Комитета Рыжуком Сергеем Николаевичем. После довольно таки продолжительной беседы представители Ассоциации рыболовов Украины были приглашены на Расширенное заседание Комитета. Мы пришли к соглашению, что не будем брать слово в данном мероприятии. А за это не будут рассматриваться вопросы инноваций в рыбной промышленности на Заседании.

    Выслушав факты и доводы приведенные Ассоциацией Присяжнюк Николай Владимирович предложил, из-за того что данная тема очень многостороння и требует более серьезного подхода при ее рассмотрении, сразу же после депутатских каникул начать готовить Расширенное заседание Комитета по вопросу о Комитете рыбного хозяйства.

    Со своей стороны Ассоциация пригласит на это заседание другие общественные организации которым близок этот вопрос, Ученых с Академии Наук Украины, чтобы наконец прозвучали правдивые сведения о том, что происходит с Нашими Водоемами сегодня, Государственную экологическую инспекцию, чтобы услышать как охраняются Наши Водоемы, и что способствует развитию браконьерства, представителей Заповедного Дела Минприроды, чтобы те дали оценку охраны заповедных территорий.

    Не скрою, задача Ассоциации, выйти после этого заседания уже без Комитета рыбного хозяйства в том составе, что он есть сегодня.

    Выполняя свои уставные Цели и Задачи Ассоциация будет стремиться к тому, чтобы забрать у Комитета рыбного хозяйства право своим ведомственным институтом считать рыбные запасы нашей страны, передав эти функции независимым ученым из Академии Наук (институт зоологии им. Шмальгаузена, институт гидробиологии).
    На базе проведенного независимого мониторинга выписать экологические (ихтиологические) паспорта Нашим Водоемам, где будет детально точечно расписано пути восстановления каждого конкретного водоема, а так же использования их без вреда для природы.

    Хочется надеяться на то, что после проведения независимого мониторинга, немедленно будет прекращен и запрещен промысловый лов во всех внутренних водоемах страны. Переведя рыбодобывающие предприятия в рыборазводные озерно-прудовые хозяйства.

    И наконец: немедленная ликвидация рыбинспекции, как ведомственный орган давно утративший природоохранную сущность, породивший на Наших Водоемах массовое браконьерство, способствующий неконтролируемому, что не менее хуже чем браконьерство, лову рыбодобывающими предприятиями, и это все поставило Наши Водоемы на грань экологической катастрофы.

    Создать единую природоохранную инспекцию, которая будет вневедомственной и у которой не будет каких либо разрешительных функций по выдачи квот, лицензий, и других разрешительных документов. Только инспекторские функции с подчинением или премьеру, или президенту на прямую. Четко и жестко необходимо прописать общественный контроль за работой этой природоохранной инспекции.

    Это вкратце с чем и как хочет Ассоциация рыболовов Украины выйти на Расширенное заседание Комитета Верховной Рады по вопросам агрополитики и земельным отношениям которое будет посвящено Комитету рыбного хозяйства.

    Так больше жить нельзя! Безмолвно взирая как грабят и убивают Наши Водоемы. Пора нам за них бороться!
     

    Вложения:

    • 08072009472.jpg
      08072009472.jpg
      Размер файла:
      70 КБ
      Просмотров:
      266
    • 08072009488.jpg
      08072009488.jpg
      Размер файла:
      63,9 КБ
      Просмотров:
      251
    • 08072009513.jpg
      08072009513.jpg
      Размер файла:
      59,3 КБ
      Просмотров:
      281
    • 08072009525.jpg
      08072009525.jpg
      Размер файла:
      52,6 КБ
      Просмотров:
      264
    • 08072009527.jpg
      08072009527.jpg
      Размер файла:
      58,2 КБ
      Просмотров:
      241
    • 08072009529.jpg
      08072009529.jpg
      Размер файла:
      53,9 КБ
      Просмотров:
      276
    • Нравится Нравится x 16
 



Поделиться этой страницей