ОтчетыСпиннингФидерНахлыстПоплавокМорскаяБарахолкаРеклама
  1. Рекомендуем вам ознакомится с кратким путеводителем по форуму

Рыболов. Власть. Законодательство.

Раздел посвящен Ассоциации Рыболовов Украины.
  1.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    В мире отмечают день Рыболова
    27 июня рыбаки всего мира отмечают свой день. Чтобы рыбалка была не только хобби, но и могла приносить доход - в Украине решили упростить бизнесменам-рыбоводам жизнь. В Верховной Раде приняли закон, который будет регулировать разведение рыбы в искусственных условиях.

    (ВИДЕО) Сюжет телеканала "Интер"
     

    Вложения:

    • 1.jpg
      1.jpg
      Размер файла:
      69,9 КБ
      Просмотров:
      164
    • Нравится Нравится x 12
  2.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    23 июля – Всемирный день китов и дельфинов
    В июне 1986 года, после многолетней борьбы защитников природы, Международная китобойная комиссия ввела запрет на китобойный промысел. Сейчас Всемирный день китов и дельфинов считается Днем защиты всех морских млекопитающих и отмечается 23 июля. Ежегодно в этот день природоохранные организации во всем мире проводят акции в защиту обитателей моря.
    Дельфины, киты и белухи так умны, что для них необходимо принять билль о правах. Это позволит обращаться с ними, как с «не относящимися к человеческому роду личностями». Такую необычную резолюцию вынесли участники Ванкуверской конференции, которую провела Американская ассоциация развития науки. Под документом поставили свои подписи десятки зоологов, биологов, философов и защитников прав животных. Билль о правах животных взялись составить ученые, входящие в Хельсинскую группу – правозащитную организацию. Она включает в себя членов британского Общества защиты китов и дельфинов.

    По мнению специалистов, Декларация прав китообразных, в случае ее возведения в ранг закона, защитит их от содержания в зоопарках и нападения со стороны рыбаков. Китобоев приравняет к убийцам. Организаторы китовых сафари будут обязаны соблюдать правила уважения к частной жизни китов. А нефтяные и строительные компании – учитывать последствия своих действий для жизни этих созданий.

    В проекте закона говорится: «Каждый представитель китообразных имеет право на жизнь, и никто не имеет права быть собственником этих созданий или делать что-то, нарушающее их права, свободы или установленные правила».

    Действительно ли эти животные так умны, что заслуживают даже собственной конституции?

    - Конечно! – убежден один из участников конференции профессор биологии Хуан Гонсальво из НИИ «Тетис» (Италия). – Дельфины обладают самосознанием, потому что они могут узнавать себя в зеркале, кормят больных сородичей и помогают рыбакам, если их за это кормят. Они даже горюют о погибших детенышах, как люди.

    Профессор Гонсальво наблюдает за афалинами, живущими в заливе Амвракикос у западного берега Греции. Однажды он обратил внимание на мать рядом с мертвым новорожденным. Она подняла трупик детеныша над поверхностью моря в очевидной попытке заставить его дышать.

    - Это повторялось снова и снова, с разной степенью отчаяния, в течение суток, – вспоминает Гонсальво. – Все это время мать с ним не расставалась. Она издавала звуки, прикасаясь к детенышу рылом и грудными плавниками. И покинула труп, только когда окончательно убедилась, что «воскрешение» невозможно.

    В Болгарском, например, законодательстве убийство дельфинов классифицируется как преступление, в соответствии с новой поправкой к Уголовному кодексу, которая предусматривает до трех лет лишения свободы и штраф в размере от 1000 до 10000 лев за жестокое обращение с этими животными.

    Каждый отдыхающий – и взрослый, и ребенок, – попадающий впервые на отдых в Крым, мечтает увидеть дельфинов. Их появление неизменно вызывает восторг пляжной публики.

    В Черном море обитает три вида дельфинов: афалина, белобочка и азовка. Самый крупный бутылконос, или афалина. Поменьше — белобочка и самый маленький дельфин – азовка (морская свинья, пыхтун).

    Дельфины известны человеку с глубокой древности, но до сих пор остаются для нас загадочными существами. Они обладают высоким интеллектом, силой, подвижностью, быстро и легко обучаются. Необъяснимой долго оставалась загадка «крейсерской» скорости движения дельфинов – до 40 км/час! Оказалось, что разгадка кроется в удивительной эластичности дельфиньей коже. Еще они могут нырять на глубину до 300 м без признаков кессонной болезни, поражающей водолазов. А их способность к эхолокации!

    В Крыму на сегодняшний день действуют 8 дельфинариев: в Евпатории, Феодосии, Коктебеле, Ливадии, Партените, п.Виноградное и два – в Севастополе: «Государственный океанариум» и Дельфинарий в Артиллерийской бухте.

    «Государственный океанариум» основан в Севастополе (бухта Казачья) в 1966 году. Он осуществляет работы с использованием дельфинов афалин и сивучей – северных морских львов (крупнейшие представители семейства ушастых тюленей). Работа проводится в рамках проекта «Дельфин» Государственной программы «Посейдон», утвержденной приказом Президента Украины 3\№ 1121/96 от 23.12.1996 года. Согласно реестру на балансе океанариума находятся 18 морских млекопитающих: 14 дельфинов вида афалина и 4 сивуча. Кроме научной и просветительской работы, Центр проводит лечебные сеансы «дельфинотерапии» для детей, страдающих детским церебральным параличом и другими серьезными заболеваниями центральной нервной системы. Результаты такого лечения показывают исключительно положительную динамику.

    Известно множество фактов, когда дельфины оказывали помощь тонущим в море людям. А в Севастополе дважды в течение последних трех лет зафиксированы два случая, когда больные дельфины добровольно приплывали за помощью к человеку. Оба случая произошли в научно-исследовательском центре Вооруженных сил Украины «Государственный океанариум».

    Второй севастопольский дельфинарий – в Артбухте – ежедневно показывает представления с участием трех дельфинов-афалин и трех морских котиков, вызывающие неизменный восторг как у детей, так и у взрослых. С 2000 года дельфинарий обосновался в самом центре Севастополя – на набережной Корнилова.

    В Дельфинарии в Артбухте ведется серьезная научная работа по изучению дельфинов, которых называют «людьми моря». Кроме того, дельфинарий принимает активное участие в социальных проектах: ежегодно более 10 тысяч детей, инвалидов, ветеранов, малообеспеченных семей посещают дельфинарий бесплатно. «Каждый из тридцати сотрудников дельфинария понимает ценность таких мероприятий, необходимость способствовать тому, чтобы в жизни наших детей было как больше таких праздников, как больше возможностей познавать окружающий мир – ведь благодаря этому дети в будущем станут относиться к окружающей среде осторожно и бережно, будут расти более ответственными, – говорит сотрудник Севастопольского Дельфинария в Артбухте Анна Лёвина.

    И еще, ежегодно Дельфинарий в Артбухте спасает более 10 дельфинов. Он является исполнителем программы Министерства экологии Украины «Дельфин» и сотрудничает в данном вопросе с международными организациями. За сохранение культурного и природного наследия дельфинарий награжден международной премией имени Генри Форда.

    В последнее время на всем побережье Мирового океана, включая и Черное море, наблюдаются случаи массовой гибели китообразных. Объяснения этим фактам ученые дать не могут.

    В Крыму на сегодняшний день действуют четыре Центра спасения дельфинов, созданные на базе дельфинариев: в Евпатории (Донузлав), в Севастополе (Артбухта), в п. Ливадия и в Карадагском природном заповеднике. В этих центрах организованы мобильные отряды с необходимым набором оборудования и материалов, которые по сигналам граждан или экологических служб выезжают на место и проводят необходимые работы по спасению терпящих бедствие дельфинов. Кроме того, по всей территории АР Крым работают опорные пункты спасения китообразных. Координационный Центр работает в крымской столице на базе лаборатории им. Брема.

    Телефоны служб спасения дельфинов:

    в Севастополе – (0692) 55 – 99 – 55

    в Евпатории – (06569) 27- 099, 46 – 235

    в Ливадии – (0654) 35 – 00 – 28

    на Кара-Даге – (06562) 26 – 204

    Телефоны опорных пунктов спасения дельфинов:

    в Казантипском заливе – (06557) 23 – 126

    на м.Опук – (06561) 10 – 501

    на м.Мартьян (п.Никита) – (0654) – 33 – 65 – 39

    в Каркинитском заливе (п.Портовое) – (06553) 98 – 538

    Телефон Координационного Центра (Симферополь) – (0652) 51 – 42 – 72

    Азово-Черноморская экологическая инспекция - (0654) 34-31-17

    В 2007 году волонтеры из города Херви-Бэй (Австралия) выразили свое негативное отношение к охоте на китов и дельфинов. В знак протеста добровольцы выложили на одном из полей в пригородной зоне инсталляцию из 5 тысяч свечей.
     

    Вложения:

    • 1.jpg
      1.jpg
      Размер файла:
      148,9 КБ
      Просмотров:
      142
    • 2.jpg
      2.jpg
      Размер файла:
      84,3 КБ
      Просмотров:
      167
    • 3.jpg
      3.jpg
      Размер файла:
      75,2 КБ
      Просмотров:
      148
  3.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Хватит ЖДАТЬ! Давайте ДЕЛАТЬ!

    Наши реки в сетях, рыбу убивают электротоком, разрывают драчами, бьют острогами, под водой ее безжалостно уничтожают гарпуны подводных ружей… Браконьерство, неконтролируемый промышленный лов уничтожают все живое в Наших водоемах.

    Если раньше браконьер действовал тайно под покровом ночи, то сегодня прям средь бела дня, никого не стесняясь наши реки перегораживают сетями. Причин такого массового и циничного браконьерства множество – это и тотальная коррупция в природоохранных органах,. крышевание браконьерской нечисти со стороны тех, кто по долгу службы должен с ними бороться и множество других факторов. Одна из главных причин массовости появления нелюдей с сетями на воде – это, без всякого сомнения, мягкость законодательного наказание за убийство природы и водоемов.

    Благодаря общественной инициативе Агентство рыбного хозяйства разработало и утвердило в Кабмине новые таксы при расчете сумм нанесенного ущерба. Уже об этом не однократно говорилось. Сегодня нередки случаи, когда браконьерам начисляются суммы компенсаций за нанесенный ущерб в десятки, а то и сотни тысяч гривен, а на морях они порой достигают и нескольких миллионов гривен.

    С браконьерством, чтобы его максимально снизить необходимо, бороться одновременно на всех фронтах – и в рейдовой работе, и в законодательном поле. Нужно сделать занятие этим варварством экономически невыгодным. И поэтому пришла пора увеличивать штрафы за браконьерство.

    Ассоциация рыболовов Украины предлагает ряд изменений в Административный и Уголовный Кодекс. В частности предлагается:

    ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Кодекс Украины об административных правонарушениях

    Статья 85 ее предлагается «разбить» на нарушения в любительском рыболовстве, браконьерство и нарушение промыслового лова –

    1) часть 3 данной статьи должна полностью быть посвящена нарушениям допущенным при любительском рыболовстве, а так же необходимо вывести в отдельную графу любительский «перелов» (нельзя за него наказание прописывать, как «грубое нарушение» часть 4 наровне с браконьерством сетями), понятное дело, что есть и осознанный перелов, особенно в разрешенных для любительского лова местах во время нереста рыбы, поэтому сумму наказания нужно прописывать «играющею», чтобы "дедушка за лишнего карася имел возможность получить устное предупреждение, а не штраф, но и в то же время "рыболов" с мешком рыбы должен получить по заслугам. Необходимо привыкать, что река - это не супермаркет. А любительское рыболовство - это прежде всего хобби, а не заготовка рыбы;

    2) в части 4 нужно срочно повышать суммы штрафов за браконьерство, как единичные случаи, так и за повторные;

    3) в 5 части необходимо повысить суммы штрафов за нарушения допущенные промысловиками. На людях получивших лицензии на право промыслового лова лежит огромная ответственность за соблюдение всех норм и Режимов. Сегодня в большенстве случаев мы видим не рыбаков, а хапуг на водоемах с нездоровым блеском глаз, они видят в Наших водоемах только путь собственного обогащения. И поэтому нередки случаи, когда промысловые бригады самовольно увеличивают количество и длину сетей, производят лов тралами, волоком, загонами, а после мелкоячеистых сетей в водоеме не остается даже ракушки. Люди получившие официальные разрешения на промысловый вылов должны за нарушения, а тем более за браконьерство нести более серьезную ответственность, чем "рядовые" браконьеры, так как это люди обученные и на нарушения они идут осознанно;

    Статья 85/1. Сколько было разговоров после принятия Закона запрещающего изготовление, продажу и ввоз на территорию нашей страны сетей и электроудочек. А чем и как наказываются эти действия «забыли» в Законе прописать. Штрафы остались мизерными и явно не способствуют прекращению торговли сетями и прочей дряни. Вот в этой статье и предлагается повысить штрафы за изготовление или сбыт запрещенных орудий лова. Предлагается так же дополнить данную статью наказанием за повторные те же действия.

    Статья 86/1. Так же, наконец, необходимо увеличить наказание за не установку на водозаборах рыбозащитных сооружений. Сколько молоди рыбы перемалывается в "муку" водозаборами?

    Статья 88/1. Всем ясно, что основа (фундамент) браконьерства – это сбыт. Выбить из под него перекупку и реализацию и браконьерство потеряет смысл. Необходимо увеличивать наказание за торговлю незаконно выловленной рыбы.

    Криминальный Кодекс Украины

    Статья 242. Еще свежи воспоминания о том зверском убийстве всего живого в реке Уж Житомирской обл., промышленными стоками завода по производству мебельных плит МДФ. К сожалению в этом году это не единичный случай отравления реки, еще 9 малых рек полностью или частично были убиты всякого рода гадостью сбрасываемой в них. И поэтому необходимо увеличить наказание за данное варварство.

    Статья 243. То же самое касается и загрязнения моря. Сбросы предприятий, вывод канализации прямо в море, разливы нефти и прочее. В данной статье предусматривается увеличение наказания за загрязнение акватории моря.

    Статья 249. Именно в этой статье предусматривается увеличение наказания за применение отравляющих и взрывоопасных веществ, а так же лова рыбы с использованием электротока (электроудочки). Данную статью предлагается расширить и вести наказание за нахождение в природоохранной прибрежной зоне с взрывоопасными или отравляющими веществами, а так же с электроудочкой. Так же если эти приспособления или вещества обнаружены непосредственно на воде, то не взирая на нанесенный ими ущерб, или без такового предлагается максимально увеличивать наказание.

    ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Порівняльна таблиця
    До проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення та злочини у сфері рибальства та охорони водних живих ресурсів"

    У Кодексі України про адміністративні правопорушення:

    Чинна редакція:

    Стаття 85. Порушення правил використання об'єктів тваринного світу

    1. Порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування -
    тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від тридцяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    2. Повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.

    3. Порушення правил рибальства -
    тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    4. Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

    5. Порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об'єктів тваринного світу -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.

    ****************************************************************************************************​
    Редакція із запропонованими змінами:

    Стаття 85. Порушення правил використання об'єктів тваринного світу

    1. Порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування -
    тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двухсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    2. Повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.

    3. Порушення правил любительского рибальства, -
    тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову, -
    тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    4. Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову, крім вибухових, отруйних речовин, електроструму, ультразвуку або інших способів масового знищення риби) -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів і на посадових осіб - від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів.

    Повторне вчинення грубого порушення правил рибальства –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від тисячі до дух тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів і на посадових осіб – від тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів

    5. Порушення правил промислового рибальства та правил здійснення інших видів спеціального використання об'єктів тваринного світу –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від шестисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.

    --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------​

    Чинна редакція:

    Стаття 85/1. Виготовлення чи збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу
    Виготовлення чи збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції -
    тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.

    ****************************************************************************************************​
    Редакція із запропонованими змінами:

    Стаття 85/1. Виготовлення чи збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу

    Виготовлення чи збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції -
    тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.

    2. Ті самі дії, вчинені повторно –
    тягнуть за собою накладення штрафу від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення

    ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------​

    Чинна редакція:

    Стаття 86/1. Експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням
    Експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням, якщо його наявність передбачена відповідними нормативами, або з неефективно працюючим рибозахисним обладнанням -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    ****************************************************************************************************​
    Редакція із запропонованими змінами:


    Стаття 86/1. Експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням

    Експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням, якщо його наявність передбачена відповідними нормативами, або з неефективно працюючим рибозахисним обладнанням -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста п'ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Ті самі дії, вчинені повторно –
    тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------​

    Чинна редакція:

    Стаття 88/1. Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах

    Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу -
    тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

    Ті самі дії, вчинені щодо об'єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, -
    тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яти до двадцяти чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.
    Порушення правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах -
    тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

    ****************************************************************************************************​
    Редакція із запропонованими змінами:

    Стаття 88/1. Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах

    Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу -
    тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

    Ті самі дії, вчинені повторно або щодо об'єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, -
    тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

    Порушення правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах -
    тягне за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

    ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------​

    У Кримінальний Кодекс України​

    Чинна редакція:

    Стаття 242. Порушення правил охорони вод

    1. Порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -
    карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

    2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, -
    караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    ****************************************************************************************************​
    Редакція із запропонованими змінами:

    Стаття 242. Порушення правил охорони вод

    1. Порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -
    карається штрафом від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

    2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, -
    караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------​

    Чинна редакція:

    Стаття 243. Забруднення моря

    1. Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для
    життя чи здоров'я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів -
    караються штрафом від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, -
    караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    3. Неповідомлення спеціально відповідальними за те особами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться в морі, адміністрації найближчого порту України, іншому уповноваженому органу або особі, а у разі скидання з метою поховання - і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати ними в межах внутрішніх морських і територіальних вод України або у відкритому морі шкідливих речовин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря, -
    карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

    ****************************************************************************************************​
    Редакція із запропонованими змінами:

    Стаття 243. Забруднення моря

    1. Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров'я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів -
    караються штрафом від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, -
    караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    3. Неповідомлення спеціально відповідальними за те особами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться в морі, адміністрації найближчого порту України, іншому уповноваженому органу або особі, а у разі скидання з метою поховання - і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати ними в межах внутрішніх морських і територіальних вод України або у відкритому морі шкідливих речовин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря, -
    карається штрафом від п’яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

    ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------​

    Чинна редакція:

    Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом

    1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, -
    карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

    2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
    караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

    ****************************************************************************************************​
    Редакція із запропонованими змінами:

    Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом

    1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також перебування на водоймі або у 100-метровій зоні біля водойми з вибуховими, отруйними речовинами, пристроями для лову риби з використанням електроструму чи ультразвуку -
    карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

    2. Ті самі діяння, незалежно від розміру заподіяної шкоди, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму, ультразвуку або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
    караються штрафом від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

    -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    Очень хочется надеяться, что предлагаемое усиление наказания за варварское отношение к природе поможет уменьшить количество браконьеров на Наших Реках.
     

    Вложения:

    • Нравится Нравится x 17
  4.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Разводчики рыбы продолжат работать без лицензий
    16.10.2012

    Подписан Закон "Об аквакультуре" N5293-VI (проект N9571), который был принят 18 сентября парламентом с учетом предложений президента. Закон был одобрен депутатами еще в июне, однако президент за месяц размышлений решил, что ряд норм документа следует изменить.

    За нарушение законодательства в сфере аквакультуры устанавливается ответственность юридических и физических лиц. Кроме того, применение к виновным мер дисциплинарной, гражданско-правовой, административной или уголовной ответственности не освобождает их от возмещения убытков.

    Народные депутаты согласились с предложением президента не вводить лицензирование деятельности в сфере аквакультуры. Приняты также предложения Виктора Януковича, внесенные с целью урегулирования вопросов, связанных с подготовкой, требованиями к содержанию, статусом, субъектом предоставления научно-биологического обоснования.

    Согласно закону, аквакультура (рыбоводство) - это деятельность по искусственному воспроизводству, содержанию и выращиванию гидробионтов (рыб, моллюсков, ракообразных, беспозвоночных, водорослей, других водных организмов) в полностью или частично контролируемых условиях с целью производства полезной биологической сельскохозяйственной продукции, ведения селекционно-племенной работы, интродукции и акклиматизации, целенаправленного пополнения запасов водных биоресурсов, сохранение их биоразнообразия и предоставления рекреационных услуг.
     

    Вложения:

    • 1.jpg
      1.jpg
      Размер файла:
      70 КБ
      Просмотров:
      174
  5.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Перечень зимовальных ям на 2012-2013 гг на водоемах Украины 02.11.2012
    Вышли приказы территориальных органов рыбоохраны об установлении запрета лова рыбы и других водных биоресурсов в зимний период 2012-2013 годов и перечень зимовальных ям, где запрещается лов рыбы и других водных биоресурсов в зимний период 2012-2013 годов.
    С перечнем зимовальных ям на 2012-2013 гг на водоемах Украины можно ознакомиться здесь:
     

    Вложения:

    • 1.jpg
      1.jpg
      Размер файла:
      159,5 КБ
      Просмотров:
      138
  6.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

    Н А К А З

    Про затвердження режимів

    рибальства у 2013 році

    Відповідно до статей 8 та 31 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», підпункту 7.211 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від
    23 квітня 2011 року № 500, та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах

    НАКАЗУЮ:
    1. Затвердити такі, що додаються:
    1.1. Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2013 році.
    1.2. Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2013 році.
    1.3. Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2013 році.

    2. Департаменту тваринництва (Гетя А.А.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

    3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Сеня О.В.

    4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.


    Міністр / М.В. Присяжнюк

    ____________________________________________________________________________________________________


    МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

    Н А К А З

    Про затвердження лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів загальнодержавного значення на 2013 рік
    Відповідно до статей 8, 28 та 30 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500, з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів

    Н А К А З У Ю:
    1. Затвердити ліміти та прогнози допустимого спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах загальнодержавного значення на 2013 рік, що додаються.
    Установити, що рослиноїдні види риб у всіх внутрішніх водних об’єктах не лімітуються.

    2. Департаменту тваринництва (Гетя А.А.):
    подати наказ у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
    довести наказ до відома Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азовської морської екологічної інспекції та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції у десятиденний строк після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України;
    забезпечити контроль за використанням затверджених лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів на 2013 рік.

    3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Сеня О.В.

    4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    Міністр / М.В. Присяжнюк
     
    • Информативно Информативно x 9
  7.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    ЗАТВЕРДЖЕНО

    Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

    Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2013 році
    1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».

    2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за № 147/3440 (із змінами) (далі – Правила рибальства), а також цього Режиму.
    Промислове рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та положень про них.

    3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера (включаючи оз. Донузлав), що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об’єкти.

    4. Написи, що в обов’язковому порядку наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

    5. Маркування бирками здійснюється тільки ставних знарядь лову. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи – до верхньої підбори на відстані до 2 м від однієї з гундер зливної частини котла (за
    відсутності гундер – від одного з кутів зливної частини котла); ятери – до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; сітки – до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки.

    2
    6. Користувачі повинні терміново інформувати відповідні територіальні органи рибоохорони, органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

    7. У випадку використання будь-яких об’єктів промислу в обсягах загального ліміту користувачі надають у територіальні органи рибоохорони інформацію про вилучення ними водних біоресурсів при освоєнні 70 % ліміту щотижня, при освоєнні 80 % - щодня, а при освоєнні 95 % промисел призупиняється. Використання залишку обсягу добування (ліміту) визначається органами рибоохорони.

    8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується величина прилову об’єктів, для яких не встановлена промислова міра.

    9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 по 30 травня. У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться територіальними органами рибоохорони за науково-біологічним обґрунтуванням Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії (далі - ПівденНІРО) заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:
    на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;
    між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;
    між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном
    32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;
    західніше меридіана 32°13' сх. д.
    У період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, в цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони забороняється також промисел катрана і скатів сітками і наживними гачками (промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється).

    10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється Східно-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства.

    3
    11. Крок вічка в сітках для промислу катрана не повинен перевищувати 120 мм. Промисел скатів сітками допускається в період до 31 жовтня; мінімальний крок вічка в сітках – а = 180 мм.

    12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м.

    13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежено 7700 одиницями (у тому числі Каркінітська затока - 300 одиниць). Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами рибоохорони.
    Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюють територіальні органи рибоохорони.

    14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

    15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності відповідного обґрунтування ПівденНІРО хамса, розповсюджена з 01 січня до 31 березня та 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

    16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка встановлюється а = 22 мм, у Тилігульському лимані – 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м.

    17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм,
    установлених для неспеціалізованого промислу (пункт 18.4 глави 18 Правил рибальства).

    4
    18. Допускається:

    18.1. Застосування насосів (помп) потужністю не більше 45 м3/год для подання повітря в товщу води при промислі личинок хірономід сачками з капронового газу у водних об'єктах або на ділянках, які не використовуються в даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки визначаються територіальними органами рибоохорони на підставі рекомендацій науково-дослідних установ.

    18.2. Спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов′язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними територіальними органами рибоохорони за науково-біологічним обґрунтуванням науково-дослідних установ.

    18.3. Спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка а = 24-40 мм у Джарилгацькій затоці і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки прилеглої до острова Джарилгач, в період з 01 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток – не більше 104. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) – 8 одиниць. Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється територіальними органами рибоохорони.

    18.4. Спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Шаболатським та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і каналах, що з’єднують Дністровський та Шаболатський лимани, тільки у постійних місцях, визначених територіальними органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань науково-дослідних установ.

    Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється територіальними органами рибоохорони з урахуванням обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів.

    5
    18.5. Спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаних з морем озерах у період з 1 січня до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня.
    Кількість волокуш, що застосовуються для промислу креветки на акваторії Чорного моря обмежено 37 одиницями. Волокуші для користувачів розподіляються: Миколаївська область - 5 одиниць, Херсонська область – 30 одиниць, Одеська область – 2 одиниці.

    18.6. Спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря, включаючи Перекопську затоку – від Кінбурнської коси до межі Херсонської області з Автономною Республікою Крим (за винятком акваторій Чорноморського біосферного заповідника), в період з 1 січня до 31 травня та з 01 вересня по 31 грудня. Кількість ятерів становить: у Миколаївській області - 115 одиниць, у Херсонській області - 335 одиниць. Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера – а = 8,0 мм, у лійці – а = 6,5 мм. Нижня частина крила, прилегла до бочки довжиною не менше 2 м, повинна мати вставку з розміром вічка не менше а = 16 мм. Висота цієї вставки - не менше 12 вічок. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць. Розподіл ятерів між користувачами здійснюється територіальними органами рибоохорони.

    18.7. Спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:
    в’юна ятерами з розміром вічка а = 6,5 мм з 01 січня до 20 квітня, за винятком заборонених ділянок;
    тюльки волокушами в період з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок.

    18.8. У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі сіл Шабо та Роксолани.

    18.9. Застосування в Дніпровському лимані та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі при неспеціалізованому промислі ятерів з розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах – а = 36-40 мм.

    18.10. Спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах – а = 40 мм.

    18.11. Спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36-40 мм.

    ЧАСТЬ ПЕРВАЯ
     
    • Информативно Информативно x 10
  8.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    ЧАСТЬ ВТОРАЯ
    6
    18.12. Спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32-38 мм.

    18.13. Спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина до 100 м, крок вічка сітного полотна а = 5,0-6,5 мм).

    18.14. Спеціалізований промисел на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів тюльковими бурилами з кроком вічка сітного полотна в матні а = 5,0-6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м.

    18.15. Спеціалізований промисел тюльки в Бузькому лимані конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв.м, крок вічка сітного полотна а = 4,0-6,5 мм) у кількості 27 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року.

    18.16. Спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30-32 мм у кількості 30 одиниць, довжиною однієї сітки не більше 150 м на акваторії від верхньої межі забороненої зони до нижньої межі 10-кілометрової заборонної зони від греблі Каховської ГЕС.

    18.17. Спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка а = 28-30 мм у кількості 100 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна.

    18.18. Спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка 90-110 мм у кількості 30 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) протягом року за винятком забороненого періоду.

    18.19. Промисел на акваторії Дніпровсько-Бузького лиману закидними неводами у кількості 6 одиниць здійснювати на постійних тонях у районах: острова Янушев, острова «Вербки», с. Станіслав, с. Олександрівка, Аджигольської і Волоської кіс.

    18.20. Промисел закидними неводами у р. Дніпро та р. Південний Буг здійснювати протягом року, за винятком забороненого періоду, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони.

    7
    18.21. Промисел волокушами у р. Дніпро здійснювати на акваторіях заплавних водойм, визначених органами рибоохорони, протягом року за винятком забороненого періоду.

    18.22. Неспеціалізований промисел в Каланчацькому лимані і на прилеглій акваторії моря, обмеженої з заходу меридіаном, що проходить через м. Кумбатин, і з півдня паралеллю, що проходить через м. Делгелтип (південний край півострова Кара дай) сітками з мінімальним кроком вічка 65 мм. Загальна кількість сіток – не більше 200. Мінімальна кількість сіток на ланку (плавзасіб) – 15 одиниць.

    18.23. Спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня по 30 листопада.

    19. Забороняється:

    19.1. Промисел філофори і цистозіри.

    19.2. Промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов цих об'єктів негайно випускається на місці вилову у водойму незалежно від їх життєздатності.

    19.3. Застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток.

    19.4. Промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з’єднує південну частину с. Гуляївка та причал Дома рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в поймі цієї річки від гирла до автошляху, що з’єднує села Косівка і Мар’янівка.

    19.5. Спеціалізований промисел піленгаса сітками у період з 15 червня до 14 жовтня у Чорному морі на північ від лінії, що з’єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх.д.

    19.6. Спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані.

    19.7. Ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з’єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь.

    8
    19.8. Промисел ставними неводами в період масового ходу молоді чорноморських кефалей для нагулу в каналах, що з’єднують Дністровський лиман із Шаболатським лиманом та Чорним морем, з 20 квітня до 15 червня.

    19.9. Використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами.

    19.10. Використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51-74 мм.

    19.11. Постановка ставних сіток з кроком вічка а = 38-50 мм на глибину до 3 м у Дніпровському та Бузькому лиманах.

    19.12. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 38-40 мм та а = 75 мм до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах.

    19.13. Спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах.

    19.14. Розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах з
    8-ї години ранку до 18-ї години вечора від закінчення весняної заборони до
    15 вересня.

    19.15. Спеціалізований промисел оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони в р. Дніпро.

    20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх.д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область – 110 одиниць, Херсонська область – 50 одиниць, Одеська область – 120 одиниць.
    Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) – 10 одиниць.

    21. Висота сіток для лову глоси на акваторії Чорного моря і чорноморських лиманів не повинна перевищувати 1,5 м, довжина – 75 м.

    22. На підставі науково-біологічних обґрунтувань науково-дослідних установ територіальним органам рибоохорони надається право визначати терміни, у які прилов кефалевих у сітки при лові бичка у чорноморських лиманах не регламентується.

    9
    23. Передбачені Правилами рибальства норми для р. Дунай поширюються також на передгирловий простір річки (від Старостамбульського гирла до Білгородського каналу включно і на 5 км у глиб моря).

    24. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчакського) і пов’язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються територіальними органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань науково-дослідних установ.

    25. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані – а = 65 мм; у р. Дунай – а = 45 мм.

    26. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі – а = 10 мм, крилах – а = 14 мм.

    27. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і у Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю – не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана та піленгаса).

    28. Крок вічка у сітках при вилученні оселедця повинен бути не більше а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Бузького лиману).

    29. Мінімальний крок вічка для сіток, задіяних на промислі ляща та судака в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, при неспеціалізованому промислі становить а = 75 мм.

    30. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (а = 75 мм і більше) та дрібновічкових (а = 22-50 мм) – не більше ніж 75 м.

    31. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).

    32. Користувачі повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, територіальні органи рибоохорони, Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну
    інспекцію. Такі об’єкти незалежно від їх стану випускаються в навколишнє природне середовище.

    33. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними у пункті 34 цього Режиму. У цьому випадку судно змінює район промислу.
    Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

    34. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря або Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції за домовленістю з відповідними територіальними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

    10
    35. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2013 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.

    36. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2013 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.
    Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку – 15 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку – 5 одиниць.

    37. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2013 році наведено в додатку 3 до цього Режиму. Розподіл знарядь лову між користувачами, які будуть вести промисел у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, здійснюється територіальними органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.


    Директор Департаменту тваринництва / А.А. Гетя
     
    • Информативно Информативно x 10
  9.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    ЗАТВЕРДЖЕНО
    Наказ Мінагрополітики України​

    Ліміти та прогнози допустимого використання водних біоресурсів загальнодержавного значення в Чорному морі із затоками у 2013 році

    (тонн)

    1 Хамса чорноморська - Не лімітується
    2 Шпрот - 2 70 000,0 П
    3 Тюлька Не лімітується
    4 Судак звичайний - 0
    5 Калкан азовський - 0
    6 Калкан чорноморський - 385,0 Л
    7 Глоса - 6,0 Л
    8 Бички - Не лімітуються
    9 Оселедець чорноморсько-азовський прохідний - 0
    10 Оселедець чорноморський - Не лімітується
    11 Піленгас - Не лімітується
    12 Барабуля - 122,0 П
    13 Інші види риб4 - Не лімітуються
    14 Креветки - Не лімітуються
    15 Гамариди - Не лімітується
    16 Личинки хірономід - Не лімітується
    17 Артемія (рачки) - 0
    18 Артемія (яйця) - 0
    19 Мідії - Не лімітується
    20 Рапана - Не лімітується
    21 Кунеарка (скафарка) - 0
    22 Зостера5 - Не лімітується
    23 Цистозіра5 - 100,06 Л
    24 Філофора - 5000,03 Л
    25 Медуза - Не лімітується

    ********************************​

    Л Ліміти спеціального використання водних біоресурсів.
    П Прогнози допустимого вилову водних біоресурсів.
    1 У тому числі Утлюцький лиман, Сиваш, Керченська протока.
    2 Припустиме використання ліміту шпрота також в Азовському морі.
    3 Тільки для забезпечення науково-дослідних робіт та відтворення водних живих ресурсів.
    4 Інші види риб, за винятком тих, на які встановлені ліміти, а також занесених до Червоної книги
    України, – добуваються як прилов і не лімітуються.
    5 Збирання штормових викидів зостери і цистозіри не лімітується.
    6 За винятком акваторій, що входять до складу природно-заповідного фонду України, у тому числі
    ботанічного заказника загальнодержавного значення “Філофорне поле Зернова”,
    також забороняється використання засобів лову, що порушують донні екосистеми.
    7 У тому числі загальнобасейновий обсяг вилучення (ліміт) 9300 тонн морського промислу та 4500 тонн вилову
    у лиманах та прибережній зоні заток українського узбережжя.
    8 Промисел азовської хамси (80 000 тонн), тюльки (40 000 тонн) і камбали-калкан азовської (40 тонн)
    здійснюється за рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту), без його розділення на
    національні квоти. Обмін інформацією про обсяг вилову кожного виду здійснюється сторонами
    в період промислу станом на 1 і 15 числа кожного місяця. При освоєнні 80 % обсягів вилучення
    (ліміту) кожного виду обмін інформацією проводиться щодня, а при освоєнні 95 % промисел
    призупиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається робочою групою
    з охорони та контролю вилучення водних біологічних ресурсів.
    9 Освоєння квот по хамсі азовській і оселедцю чорноморсько-азовському прохідному здійснюється в Азовському і Чорному морях.

    Директор Департаменту тваринництва / А.А. Гетя
     
    • Информативно Информативно x 11
  10.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    ЗАТВЕРДЖЕНО

    Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

    Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2013 році
    1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».

    2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року № 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за № 43/4264 (далі - Правила рибальства), Режиму спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника «Молочний лиман», затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 30 травня 1997 року № 82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 432/2236, а також цього Режиму.

    3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та положень про них.

    4. Користувачі, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових та пошукових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та піленгасу кошільними та кільцевими неводами, бичків механізованими драгами щодоби у встановлений штабом путини час повинні передавати оперативну інформацію про:
    улов – сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах;
    райони лову;
    прилов особин непромислового розміру (молоді);
    прилов осетрових та судака.

    5. Написи, що в обов'язковому порядку наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

    6. Органи рибоохорони у підконтрольному їм районі можуть за погодженням з науково-дослідними установами переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу. Терміни лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

    7. Азовське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства (далі - Азовдержрибоохорона) здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами в басейні Азовського моря, а про улови азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного – в Азовському і Чорному морях та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про вилов до Державної Азовської морської екологічної інспекції та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції.
    При освоєнні 90 % ліміту водних біоресурсів Азовдержрибоохорона терміново інформує про це Державну Азовську морську екологічну інспекцію та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію.
    Промисел азовської хамси, тюльки та камбали-калкана здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту), без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією. При освоєнні 95 % ліміту промисел призупиняється. Використання залишку ліміту визначається робочою групою по контролю вилучення водних біоресурсів та оперативному регулюванню рибальства в Азовському морі Українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі (далі – Робоча група).

    8. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

    9. Заготівля плідників осетрових видів риб здійснюється з 01 вересня до 30 листопада з використанням 25 частикових ставних неводів відповідно до дозволів на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України. Прилов судака та
    частикових риб при здійсненні осінньої заготівлі осетрових обліковується в рахунок промислових квот користувачів, які здійснюють заготівлю.

    10. Для збереження осетрових їх максимально допустимий прилов на промислі:
    тюльки та хамси кошільними неводами – 1 екземпляр на 5 т улову;
    піленгасу кошільними та кільцевими неводами – 1 екземпляр на 5 т улову;
    бичків драгами - 1 екземпляр на 1 т улову.
    крупновічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 т улову;
    дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 т улову;
    калкана сітками - 1 екземпляр на 100 кг улову;
    піленгасу сітками в Керченській протоці та в Утлюцькому лимані - 1 екземпляр на 1 т улову.
    На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, піленгасу кошільними та кільцевими неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за лов повинні повідомити про це протягом доби Робочу групу.
    При першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм на всіх видах промислу органи рибоохорони на підставі результатів перевірок, здійснених протягом трьох діб, приймають рішення щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється органами рибоохорони.

    11. Допускається промисел:

    11.1. Оселедця у Керченській протоці:

    одностінними сітками у кількості 1000 одиниць та ставними неводами - з 01 січня до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня;
    закидними неводами у кількості 2 одиниць - з 01 січня до 31 березня і з
    01 жовтня до 31 грудня.
    Розподіл кількості сіток та закидних неводів між користувачами здійснює Азовдержрибоохорона за їх письмовими заявами. Промисловий розмір оселедця – 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб 8 %. Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бути не менше (мм): 20, 22 та 24 відповідно в котлі, дворі та крилах ставних неводів; 20, 24 та 30 відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; 26 – у сітках.

    11.2. Хамси:

    11.2.1. Кошільними неводами в Керченській протоці та в передпротоковій частині Азовського моря від меридіана 37° сх.д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря – з 01 жовтня до 20 грудня.

    11.2.2. Ставними неводами (розміром вічка не більше 7 мм) у п'яти-кілометровій прибережній зоні від с. Нововідрадне до мису Хроні – з 20 вересня до 20 грудня та в Керченській протоці – з 01 жовтня до 20 грудня.

    11.2.3. Конусними сітками і рибонасосом із застосуванням електросвітла у районах у терміни і при допустимих приловах особин непромислового розміру, передбачених для промислу хамси кошільними неводами.

    ЧАСТЬ ПЕРВАЯ
     
    • Информативно Информативно x 10
 



Поделиться этой страницей