ОтчетыСпиннингФидерНахлыстПоплавокМорскаяБарахолкаРеклама
  1. Рекомендуем вам ознакомится с кратким путеводителем по форуму

Рыболов. Власть. Законодательство.

Раздел посвящен Ассоциации Рыболовов Украины.
  1.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Рыбная ловля варварскими методами будет уголовно наказуема
    08.02.10 // 12:42

    Президент Украины Виктор Ющенко подписал принятый парламентом 21 января 2010 закон, вводящий уголовную ответственность за использование электротока и взрывчатых веществ при осуществлении рыбной ловли. Об этом сообщил заместитель Председателя Верховной Рады Украины Николай Томенко, слова которого приводит информационное управление Верховной Рады Украины, пишет Лига.

    Так, в Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам охотничьего хозяйства, охоты и рыболовства, охраны, использования и воспроизводства животного мира» N1827–VI, в частности, внесена норма, предложенная Томенко, об усилении уголовной ответственности за занятие незаконным рыбным промыслом, а именно: за рыбную ловлю с использованием взрывчатых, ядовитых веществ и электротока.

    Комментируя необходимость введения этой нормы, Томенко отметил, что «браконьерство с использованием варварских методов массового уничтожения рыбы, зверей или других видов животного мира в последние годы приобрело такие угрожающие размеры, что законодатели были просто обязаны адекватно прореагировать принятием соответствующего законодательного акта».

    «Средства электроловли буквально «стерилизуют» водоем, убивая и повреждая все живое в радиусе действия тока», - сказал Томенко.

    Кроме того, Томенко отметил, что ввиду того, что данная норма является новеллой в украинском законодательстве, органы исполнительной власти, в частности Государственный комитет рыбного хозяйства Украины, должны дать специальные разъяснения региональным подразделениям и соответствующим инспекциям относительно их действий в части ее применения.
     

    Вложения:

    • Нравится Нравится x 29
  2.  
    Plagus

    Plagus всё ещё ловлю рыбу Команда форума

    Сообщения:
    6.783
    Адрес:
    Александрия
    Рейтинг:
    26.735
    Возраст:
    58
    Нарыл интересный документик, вот веселуха началась....
    НАКАЗ № 94 від 30 березня 2010 року

    Про надання коментарів
    щодо діяльності Держкомрибгоспу

    Для оперативності вирішення завдань, поставлених перед Державним комітетом рибного господарства України та з метою об'єктивного надання інформації суспільству що до виконання функцій, які покладені на Державний комітет рибного господарства України

    НАКАЗУЮ:

    1. Встановити, що надавати коментарі (інтерв'ю) стосовно діяльності Державного комітету рибного господарства України (його структурних підрозділів та підпорядкованих йому підприємств) засобам массової інформації (газети, журнали, мережа інтернет тощо) мають право Голова Державного комітету рибного господарства України та його заступники.

    2. Заборонити іншим службовим особам Державного комітету рибного господарства України (його структурних підрозділів та підпорядкованих йому підприємств) надавати будь-які коментарі до засобів массової інформації (газети, журнали, мережа інтернет тощо) стосовно діяльності Державного комітету рибного господарства України.

    3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

    Голова О. Довбиш

    (Фотокопия оригинала в приложении)
    ........................
    Ну и таки Рада приняла Закон об Усилении ответственности за браконьерствоhttp://glavcom.ua/news/9021.html
     

    Вложения:

    • Нравится Нравится x 12
  3.  
    Правильный

    Правильный Рыболов

    Сообщения:
    115
    Адрес:
    Николаев
    Рейтинг:
    309
    Возраст:
    50
    Дык, вот она, демократия !:злой:
     
    • Нравится Нравится x 1
  4.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    АССОЦИАЦИЯ РЫБОЛОВОВ УКРАИНЫ ДОБИЛАСЬ ОТМЕНЫ ОТЛОВОЧНЫХ БИЛЕТОВ!!!
    С 20 ИЮНЯ ЛЮБИТЕЛЬСКОЕ И СПОРТИВНОЕ РЫБАЛОВСТВО НА АКВАТОРИЯХ КИЕВА И КИЕВСКОЙ ОБЛАСТИ -
    Б Е С П Л А Т Н О !!!!


    Более подробная информация:
    журнал "Рыболовный Мир" №5 2010г.
    журнал "Свит Рыбалки" №3 2010г.
     

    Вложения:

    • Нравится Нравится x 17
  5.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Уважаемые Друзья!

    Сейчас готовится Проект Закона запрещающий ввоз на территорию Украины браконьерских орудий, в том числе и лова – электроудочки, лесковые сети. Существует два различных Проекта Закона затрагивающих эту тему. Один Николая Томенко, второй Александра Голуба. Оба они далеки от совершенства. (Например: запрещается пользоваться рыболовными крючками. Что рыбу ловить на привязанную к лески наживку, а у воблеров и блесен снять все тройники? Здесь наверное имели ввиду по аналогу российского Закона где запрещены рыболовные крюки которые используют при ловли на таежных реках. Они привязываются к тросу который перегораживает всю реку, перекрывая ход рыбы и она багрится на этих крюках. Но у нас такого нет. Так же запрещается использования эхолота. Признанного во всем мире навигатора, а так же незаменимого помощника при изучении рельефа дна. Его поставили рядом с электро приборами убивающими рыбу. Но при всех этих погрешностях Законопроект остро необходим Нашим Водоемам. Копеечные китайские, «финские», московские сети убивают все живое в Наших Реках. А уничтожение этих сетей не приносит ощутимый вред браконьеру, так как он может почти в каждом «ларьке» купить им замену.

    Законопроекты прошли все необходимые согласования и готовы для того чтобы их вынесли в зал для голосования. Пусть примут их в первом чтении, а ко второму огрехи и неточности подчистят.

    Данный Закон поможет ощутимо наступить на «хвост» распоясавшемуся браконьерству!
    _________________________________________________________________________________​
    Парламент может запретить орудия браконьерства

    Уже в ближайшее время парламент может запретить ввоз и продажу орудий, используемых для браконьерства. Об этом заявил Заместитель Председателя Верховной Рады, представитель БЮТ Николай Томенко.

    Как сообщает пресс-служба вице-спикера, он убежден, что активному росту браконьерства способствует в том числе и массовая продажа отечественных и импортных браконьерских орудий — электроудочек, самоловов, капканов, синтетических сеток. Он отметил, что профильный Комитет парламента поддержал законопроект «О внесении изменений в Закон Украины „О животном мире“ (относительно усиления мер по борьбе с браконьерством)«N6458-1. По его словам, документ, который был внесен по предложению ряда экологических организаций, предлагает запретить изготовление, сбыт и применение отравляющих и анестезирующих средств, колющих, давящих и капканоподобных орудий лова, электроловильных систем, взрывных веществ, птичьего клея и синтетических сеток, а также вводит запрет на ввоз в Украину синтетических сеток, электроудочек и капканов.

    Н.Томенко сообщил, что этот законопроект стоит в повестке дня пленарного заседания Верховной Рады на 4 ноября. Он подчеркнул, что запрет на ввоз синтетических сеток и электроудочек одновременно с параллельным запретом их изготовления и свободной продажи могут стать реальными эффективными противобраконьерськими мерами.

    Кроме того, вице-спикер сказал, что вместе со своими коллегами планирует зарегистрировать в парламенте законопроект относительно возвращения общественным инспекторам по охране окружающей среды права составлять административные протоколы об отдельных административных правонарушениях в сфере охраны природы.

    Напомним, представители Ассоциации рыболовов Украины предлагают увеличить сумму штрафа за браконьерство с 17 грн в сотню раз.

    Источник: ЛигаБизнесИнформ http://news.online.ua/352513/
     

    Вложения:

    • Фото1492.jpg
      Фото1492.jpg
      Размер файла:
      83,8 КБ
      Просмотров:
      226
    • 020920091602.jpg
      020920091602.jpg
      Размер файла:
      74,9 КБ
      Просмотров:
      203
    • P5281411.jpg
      P5281411.jpg
      Размер файла:
      82,6 КБ
      Просмотров:
      210
    • DSCN0445.jpg
      DSCN0445.jpg
      Размер файла:
      73,1 КБ
      Просмотров:
      225
    • 26.jpg
      26.jpg
      Размер файла:
      77,5 КБ
      Просмотров:
      243
    • DSCN0395.jpg
      DSCN0395.jpg
      Размер файла:
      47,1 КБ
      Просмотров:
      227
    • Нравится Нравится x 17
  6.  
    класик

    класик Рыболов

    Сообщения:
    21
    Адрес:
    Баштанка Николаевская область
    Рейтинг:
    99
    Возраст:
    56
    давно давно пора и пороть посамый небалуй ато в реках останеться один камыш двумя руками за
     
    • Нравится Нравится x 6
  7.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Запропонований проект Закону України передбачає запровадження на сучасному рівні, з урахуванням світових тенденцій у розвитку рибогосподарського права регулювання відносин у сфері охорони, відтворення, вирощування, використання риби та інших водних живих ресурсів, їх вилучення (вилов, добування, збирання) а також переробки, встановлення основних принципів відповідального рибальства, регулювання та управління рибогосподарською діяльністю на засадах відповідального рибальства, з урахуванням думки громадськості та місцевих громад. Зазначений проект має також забезпечити запровадження у законодавство України та практику зобов'язань, які випливають з міжнародних угод України, ратифікованих Верховною Радою України.

    Повний пакет документів до проекту закону України розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Державного комітету рибного господарства України: http://www.dkrg.gov.ua/.

    Зауваження та пропозиції до проекту постанови просимо направляти протягом місяця з дня оприлюднення до Державного комітету рибного господарства України за адресою: 04053, м.Київ, вул.Артема, 45а або за електронними адресами: dkrg@dkrg.gov.ua, intcoop@dkrg.gov.ua


    [size=+2]Закон України "Про рибне господарство" [/size] /ПРОЕКТ/

    Цей закон визначає основні засади щодо структури та діяльності галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання риби та інших водних живих ресурсів, порядок взаємовідносин між державними органами управління і суб’єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність та спрямований на забезпечення ресурсної та продовольчої безпеки держави.


    Розділ I
    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 1. Визначення термінів


    У цьому законі терміни вживаються в такому значенні:
    аквакультура — розведення, вирощування риби та інших водних живих ресурсів у водних об’єктах, на спеціально створених морських плантаціях, а також в рибницьких ставах та в спеціальних конструкціях;
    анадромні види риб — види риб, які здійснюють нагул у морських водах, а на нерест мігрують у прісні води;відповідальне рибальство — використання риби та інших водних живих ресурсів у спосіб, який забезпечує збереження риби та інших водних живих ресурсів, їх довгострокове використання, з урахуванням специфіки функціонування природних екосистем і збереження біологічного різноманіття;
    водні живі ресурси – сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування у воді. До водних живих ресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні види риб на всіх стадіях розвитку; круглороті; морські ссавці; водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини;
    вилов загально допустимий (далі – ЗДВ) — обсяг максимального вилову риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об’єкті на певний проміжок часу, встановлений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища;
    дозвіл на спеціальне використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення — документ, що засвідчує право на вилов (вилучення, добування, збирання) певного обсягу певних видів водних живих ресурсів;
    катадромні види риб — види риб, які здійснюють нагул у прісних водах, а для нересту мігрують у морські води;
    конвенційний район — частина відкритих вод Світового океану за межами юрисдикції прибережних держав, на яку поширюється дія міжнародних договорів щодо регулювання промислу риби та інших водних живих ресурсів;
    ліміти спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів — науково обґрунтовані величини річного вилову (добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів конкретних видів у рибогосподарських водоймах України або районах промислу;
    незаконне рибальство — рибальська діяльність, яка здійснюється: риболовними суднами у водах під юрисдикцією держави без дозволу цієї держави або проти її законів або правил; риболовними суднами під прапором держав, які є договірними сторонами певної міжнародної регіональної рибогосподарської організації, але які діють проти заходів зі збереження та управління, ухвалених цією організацією і якими ці держави пов’язані, або доречними положеннями чинного міжнародного права; риболовними суднами з порушеннями національного законодавства або міжнародних зобов’язань, включно з тими, що застосовуються державами, що співпрацюють у межах міжнародної регіональної рибогосподарської організації;
    непідзвітне рибальство — рибальська діяльність, про яку не звітувалося або надавалися невірні звіти до відповідного національного органу всупереч національним законам і регламентам; або яка здійснювалась у районі компетенції певної міжнародної регіональної рибогосподарської організації і про яку не звітувалося або надавалися невірні звіти всупереч процедурам звітування цієї організації;
    нерегульоване рибальство — рибальська діяльність, яка здійснюється у районі компетенції відповідних міжнародних регіональних рибогосподарських організацій рибальськими суднами без національної приналежності або під прапором держави, яка не є стороною цієї організації або рибальського об’єднання, чином, який не є сумісним або порушує заходи зі збереження та управління цієї організації; або яка здійснюється у районах або на запаси, стосовно яких не застосовуються заходи зі збереження та управління, рибальськими суднами чином, який не є сумісним з обов’язками держави зі збереження живих морських ресурсів згідно з міжнародним правом;
    оренда рибогосподарських водних об’єктів — здійснюване на підставі договору строкове, платне володіння і користування рибогосподарськими водними об’єктами;
    портопункт морського рибного порту — територіально віддалений, відповідно облаштований гідротехнічними спорудами для забезпечення підходу, швартови, цілодобової безпечної стоянки суден, виконання на них суднових робіт, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, посадки-висадки членів екіпажів, структурний підрозділ морської адміністрації морського рибного порту, який здійснює функції контролю держави прапору та функції контролю держави порту щодо виконання суднами, що знаходяться в портопункті, вимог національних і міжнародних документів щодо забезпечення безпеки мореплавства, збереження людського життя на морі, попередження забруднення моря із суден;
    правила рибальства - нормативні акти, що встановлюють певні вимоги, умови, способи, типи знарядь лову, строки та порядок вилову окремих видів риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах загальнодержавного значення;
    порядок рибальства – визначає конкретні заходи та заборони під час ведення лову риби та інших водних живих ресурсів;
    режим рибальства — встановлена на відповідний строк сукупність вимог та правил, що уточнюють, доповнюють або скасовують діючі правила з метою оптимізації кількісного та видового складу риби та інших водних живих ресурсів (відтворення, вирощування тощо), отримання їх максимальних обсягів у водному об’єкті;
    рибне господарство — галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання риби та інших водних живих ресурсів, їх вилучення (вилов, добування, збирання) та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції для задоволення потреб населення;
    рибогосподарські водні об’єкти у внутрішніх водах України — водні об’єкти на території України, що використовуються для рибогосподарської діяльності;
    спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів – усі види використання риби та інших водних живих ресурсів, що здійснюється шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання, тощо) крім любительського та спортивного рибальства, яке здійснюється на умовах загального використання, із середовища їх перебування;
    спеціальне товарне рибне господарство – суб’єкт господарської діяльності, основною метою якого є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об’єкта шляхом штучного відтворення водних живих ресурсів, а також збереження та раціонального використання цінних ту водних видів водних живих ресурсів;
    флот рибної господарства - судна, що використовуються для промислу водних живих ресурсів, приймально-транспортні, експедиційні, навчальні, науково-дослідні, учбово-виробничі, рибоохоронні судна та судна, що використовуються для перероблення водних живих ресурсів моря, а також судна що обслуговують промисел водних живих ресурсів, які плавають під прапором України.


    Стаття 2. Законодавство про рибне господарство

    Законодавство про рибне господарство ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про тваринний світ”, “Про виключну (морську) економічну зону України”, “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про дозвільну систему у сфері господарській діяльності”, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.


    Стаття 3. Завдання законодавства про рибне господарство

    Завданням законодавства про рибне господарство є регулювання відносин у сфері охорони, відтворення, вирощування, використання риби та інших водних живих ресурсів, їх вилучення (вилов, добування, збирання) а також переробки, встановлення основних принципів відповідального рибальства, забезпечення безпеки мореплавства на суднах флоту рибного господарства, регулювання та управління рибогосподарською діяльністю резидентів України в межах території України, у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі, у відкритому морі, конвенційних районах та економічних зонах іноземних держав.


    Розділ II
    ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ УПРАВЛІННЯ ТА
    РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА


    Стаття 4. Державне управління рибним господарством


    Державне управління рибним господарством здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства, інші органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

    Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики

    До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі рибного господарства належать:
    1) забезпечення проведення державної політики в галузі рибного господарства;
    2) розроблення і виконання відповідних загальнодержавних програм;
    3) організація здійснення заходів загальнодержавного значення щодо охорони, відтворення водних живих ресурсів;
    4) забезпечення фінансування заходів з охорони, відтворення водних живих ресурсів та міжнародного співробітництва в галузі рибного господарства ;
    5) укладення міжнародних договорів;
    6) здійснення інших повноважень відповідно до закону.

    До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики належать:
    1) забезпечення здійснення державної політики в галузі рибного господарства;
    2) спрямування та координація діяльності центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства;
    3) забезпечення проведення державної політики в галузі рибного господарства, здійснення державного контролю у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства;
    4) вирішення інших питань в галузі рибного господарства відповідно до закону.

    Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства

    До повноважень центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства належить:

    1) здійснення регулювання рибальства, охорона, використання водних живих ресурсів і середовища їх перебування, заходи, пов'язані з відтворенням та збереженням водних живих ресурсів;
    2) здійснення державного контролю у сфері охорони, використання
    і відтворення водних живих ресурсів;
    3) на підставі наукових даних розроблення проектів лімітів використання водних живих ресурсів;
    4) видача дозволів на спеціальне використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення;
    5) здійснення спостереження за санітарним станом водних об'єктів та прилеглих до них територій;
    6) розробка та затвердження в установленому законодавством порядку правил добування водних живих ресурсів;
    7) видача у випадках, передбачених законодавством, ліцензій на окремі види господарської діяльності;
    8) ведення обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво консервів та пресервів з риби та інших водних живих ресурсів, і присвоєння їм номерів;
    9) організація роботи з розроблення національних та галузевих стандартів;
    10) забезпечення підготовки, перепідготовки і дипломування
    фахівців галузі рибного господарства згідно з вимогами міжнародних
    договорів України;
    11) погодження проектів будівництва, реконструкції, консервації та ліквідації підприємств і споруд, виконання інших робіт, а також
    впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин, що
    впливають або можуть вплинути на стан рибогосподарських водойм,
    участь у проведенні експертизи таких проектів; зупинка робіт у разі здійснення робіт без погодження проектів будівництва, реконструкції, консервації або у разі проведення робіт з порушення природоохоронного законодавства;
    12) проведення науково-технологічної політики у племенній справі та селекції у рибництві;
    13) організація діяльності галузевої системи науково-технічної інформації;
    14) забезпечення дотримання кваліфікаційних вимог (стандартів) щодо підготовки та сертифікації персоналу риболовних суден, функціонування морських рибних портів, а також системи моніторингу риболовних суден;
    15) запровадження спеціальних форм статистичної звітності в
    галузі рибного господарства щодо водних живих ресурсів згідно з
    міжнародними стандартами та нормами;
    16) здійснення в установленому порядку технічного нагляду за суднами рибного господарства, що не підлягають нагляду класифікаційним товариством;
    17) затвердження в установленому порядку спеціальних правил
    експлуатації, обліку та технічного нагляду за суднами рибного
    господарства, а також нормативно-правових актів з питань безпеки
    мореплавства, охорони праці, забезпечення екологічної, пожежної
    безпеки, радіозв'язку риболовних суден, експлуатації морських
    рибних портів, місць базування суден рибного господарства, роботи
    капітана морського рибного порту та інспекцій державного портового
    нагляду;
    18) здійснення контролю держави прапора за флотом рибного господарства;
    19) здійснення контролю за любительським і спортивним рибальством;
    20) участь у співробітництві з класифікаційними товариствами і міжнародними організаціями з питань безпеки мореплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, охорони праці, рибного господарства;
    21) видача дипломів, кваліфікаційних сертифікатів та документів
    про відповідність компанії і суден згідно з вимогами Міжнародної
    конвенції про стандарти підготовки, сертифікації персоналу
    риболовних суден та несення вахти 1995 року
    Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року
    (SOLAS-74), Міжнародного кодексу з управління
    безпечною експлуатацією суден і попередження забруднення 1993 року
    (МКУБ-93);
    22) здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, провадити дізнання у межах, визначених кримінально-процесуальним законодавством;
    23) припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати
    провадження у справах про них;
    24) видача дозволів, сертифікатів, довідок міжнародного зразка
    відповідно до вимог міжнародних договорів з питань ведення рибного
    промислу та торгівлі рибою та морепродуктами;
    25) участь у підготовці міжнародних договорів України у
    межах своїх повноважень та за дорученням Кабінету Міністрів
    України укладання міжнародних договорів України, забезпечення виконання
    зобов'язань за міжнародними договорами України у галузі рибного
    господарства;
    26) відповідно до визначеної компетенції здійснення реалізації міжнародних договорів щодо збереження біологічних ресурсів;
    27) з метою реалізації покладених повноважень створює Державну інспекцію з безпеки мореплавства флоту рибного господарства.

    Розділ III
    ОСОБЛИВОСТІ ВИДАЧІ ДОЗВІЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

    Стаття 7. Документи дозвільного характеру, які видаються центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства


    Центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства є уповноваженим органом та видає документи дозвільного характеру у відповідній галузі:
    акт технічного огляду суден, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства;
    свідоцтво про відповідність компанії або суден вимогам Міжнародного кодексу управління безпечною експлуатацією суден і попередження забруднення 1993 року (МКУБ);
    дозвіл на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення;
    реєстрація уловів антарктичного та патагонського іклачів;
    дозвіл на експорт, імпорт та транзит осетрових видів риб, ікри та продукції з них;
    підтвердження про законність вилучення риби та інших водних живих ресурсів із середовища їх існування та про переробку продуктів лову.


    Стаття 8. Особливості видачі дозвільних документів в галузі рибного господарства

    Дозвіл на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення, свідоцтво про відповідність компанії і суден вимогам МКУБ, реєстрація уловів антарктичного та патагонського іклачів; дозвіл на експорт, імпорт та транзит осетрових видів риб, ікри та продукції з них; підтвердження про законність вилучення риби та інших водних живих ресурсів із середовища їх існування та про переробку продуктів лову видаються на безоплатній основі.
    Акт технічного огляду суден, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства видається на платній основі.
    Дозвіл на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів або відмова у видачі такого дозволу видається протягом двох тижнів після завершення роботи комісії, створеної центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства з метою розгляду поданих фізичними та юридичними особами заяв на отримання дозволів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів загальнодержавного значення.
    Свідоцтво про відповідність компанії або суден вимогам МКУБ або відмова у видачі такого видається протягом 10 днів з моменту отримання результатів перевірки аудиторами компанії та суден на відповідність.
    Акт технічного стану суден видається протягом 10 днів з моменту проведення технічного обстеження судна.
    Форми реєстрації уловів (реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів оформлюються протягом не більше 10 календарних днів з моменту отримання запиту від судновласника, судно якого здійснювало вилучення зазначених видів риб, або від імпортера, який здійснює імпорт відповідної продукції в Україну.
    Дозволи на експорт, імпорт та транзит осетрових видів риб, ікри та продукції з них видаються протягом 10 днів з моменту отримання запиту від суб’єкта підприємницької діяльності щодо здійснення відповідної зовнішньоторговельної операції.
    Підтвердження про законність вилучення риби та інших водних живих ресурсів із середовища їх існування та про переробку продуктів лову видається протягом 10 календарних дні в з моменту отримання запиту від судновласника, судно якого здійснювало вилучення риби та інших водних живих ресурсів із середовища їх існування.
    Підставами для відмови у видачі:
    дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення є: несвоєчасне подання заявником документів або надання недостовірних даних, відсутність ліцензії, використання виділеної кількості водних живих ресурсів у попередні періоди менше ніж на 70 відсотків протягом 3 років, за винятком випадків форс-мажорних обставин, які пов'язані з впливом природних факторів (підтвердження форс-мажорних обставин є надання висновків науково-дослідними установами або органами рибоохорони);
    свідоцтва про відповідність компанії і суден вимогам МКУБ є невідповідність компанії і суден вимогам Міжнародного кодексу управління
    безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року;
    акт технічного огляду суден, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства, видається у будь-якому випадку. Однак якщо судно відповідає всім технічним вимогам акт видається з позитивним висновком, якщо судно визнане несправним, в акті технічного огляду це зазначається. У разі виявлення несправностей, що загрожують безпеці мореплавства, експлуатація цього судна забороняється і проводиться опломбування стернового пристрою та головного двигуна до їх усунення і повторного технічного нагляду;
    акт технічного огляду суден, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства, видається у будь-якому випадку. Якщо судно визнане непридатним до експлуатації, про це в акті технічного огляду робиться відмітка та забороняється експлуатація цього судна, здійснюється опломбування стернового пристрою і головного двигуна;
    форми реєстрації уловів (реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів є невідповідність вимогам заходів із збереження Комісії по збереженню морських живих ресурсів Антарктики, членом якої є Україна;
    дозволів на експорт, імпорт та транзит осетрових видів риб, ікри та продукції з них є невідповідність вимогам Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення, стороною якої є Україна;
    підтвердження про законність вилучення риби та інших водних живих ресурсів із середовища їх існування та про переробку продуктів лову є порушення правил промислу риболовними суднами, що плавають під Державним прапором України та обсягів вилову промисловим риболовним судном відносно встановлених квот; аналізу даних системи моніторингу риболовних суден, що плавають під Державним прапором України і здійснюють промисел у територіальних та внутрішніх водах України , виключній (морській) економічній зоні України, у водах за межами юрисдикції України, та суден, що плавають під прапором інших держав і здійснюють промисел у виключній (морській) економічній зоні України.
    Строк дії дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення складає п’ять років.
    Свідоцтво про відповідність компанії або суден вимогам Міжнародного кодексу управління безпечною експлуатацією суден і попередження забруднення 1993 року дійсно протягом п’яти років за умов щорічного підтвердження.
    Акт технічного огляду суден які не підлягають нагляду класифікаційного товариства видається не більше ніж на один рік.
    Строк дії форм реєстрації уловів (реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів та дозволів на експорт, імпорт та транзит осетрових видів риб, ікри та продукції з них обмежується терміном завершення зовнішньоторговельних операцій із конкретним вантажем зазначених видів риб.
    Підтвердження про законність вилучення риби та інших водних живих ресурсів із середовища їх існування та про переробку продуктів лову обмежується терміном завершення зовнішньоторговельних або внутрішньо торговельних операцій із конкретним вантажем риби та інших водних живих ресурсів.
    Процедура видачі та скасування дозвільних документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    Розділ ІV
    ВОДНІ ЖИВІ РЕСУРСИ ТА РИБОГОСПОДАРСЬКІ ВОДНІ ОБ’ЄКТИ

    Стаття 9. Водні живі ресурси


    До водних живих ресурсів загальнодержавного значення належать:
    водні живі ресурси, які перебувають у природному середовищі внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод та внутрішніх рибогосподарських водних об’єктів, що знаходяться на території України;
    водні живі ресурси, які перебувають у водних об’єктах у межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також види, які занесені до Червоної книги України;
    водні живі ресурси, які перебувають у природному стані у водних об’єктах місцевого значення або у ставках, що знаходяться у басейнах річок загальнодержавного значення, а також у штучно створених водних об’єктах, що використовуються для цілей аквакультури.
    До водних живих ресурсів місцевого значення належать водні живі ресурси, що знаходяться у ставках, що знаходяться у басейнах річок загальнодержавного значення, а також у штучно створених водних об’єктах, що використовуються для цілей аквакультури.

    Стаття 10. Рибогосподарські водні об’єкти

    До рибогосподарських водних об’єктів належать внутрішні морські води (з лиманами та естуаріями), озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища та ставки, які знаходяться в басейнах річок, штучно створені водні об’єкти для ведення аквакультури, а також територіальне море, виключна (морська) економічна зона України, акваторія континентального шельфу, відкриті води Світового океану.

    Розділ V
    НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

    Стаття 11. Наукове забезпечення галузі рибного господарства


    Наукове забезпечення галузі рибного господарства здійснюють наукові установи та організації, вищі навчальні заклади III та IV рівнів акредитації, які здійснюють:
    проведення державного моніторингу запасів риби та інших водних живих ресурсів та стану рибогосподарських водних об’єктів;
    проведення наукових досліджень з оцінки стану, вивчення біології та середовища існування риби й інших водних живих ресурсів, збирання біологічних і промислово-статистичних даних, розроблення прогнозів загальних допустимих уловів певних видів риб та інших водних живих ресурсів, щодо яких існує доцільність визначення загально допустимого вилову (лімітів);
    розроблення ефективних екологічно безпечних методів профілактики хвороб риби та інших водних живих ресурсів;
    розроблення методів управління та раціонального використання риби та інших водних живих ресурсів, їх збереження і відтворення у водах, що знаходяться під юрисдикцією України, відкритих водах Світового океану, а також у водах, що знаходяться під юрисдикцією інших держав відповідно до міжнародних договорів України;
    визначення лімітів використання риби та інших водних живих ресурсів у внутрішніх водах;
    встановлення та підтримка зв’язків із науковими міжнародними установами та організаціями;
    розроблення і удосконалення методів підвищення продуктивності рибогосподарських водних об’єктів шляхом ведення аквакультури, створення нових високопродуктивних об’єктів рибництва на селекційно-генетичній основі, та методів і шляхів штучного зариблення рибогосподарських водних об’єктів, інтродукції та акліматизації нових об’єктів рибальства та рибництва;
    розроблення нових ресурсозберігаючих технологій;
    розроблення і удосконалення технології виробництва з риби та інших водних живих ресурсів харчових, лікувально-профілактичних препаратів, біологічно активних речовин, кормів і харчових добавок для населення та сільськогосподарських тварин.

    Розділ VI
    ВИКОРИСТАННЯ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ

    Стаття 12. Види використання риби та інших водних живих ресурсів


    Використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється шляхом загального і спеціального використання.
    Загальне використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється громадянами безоплатно в естетичних, оздоровчих, рекреаційних, наукових, культурно-освітніх, виховних, інших цілях без вилучення їх з природного середовища (крім любительського та спортивного рибальства у водних об’єктах загального користування).
    У порядку загального використання риби та інших водних живих ресурсів громадянам у випадках, передбачених законодавством, дозволяється здійснення безоплатно любительського і спортивного рибальства (без права реалізації вилову) у визначених відповідно до законодавства рибогосподарських водних об’єктах загального користування у межах встановлених обсягів за умови додержання правил рибальства і водокористування.
    Спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища і включає промисловий, науково-дослідний, науково-промисловий, дослідно-конструкторський, контрольний, рибницько-меліоративний вилов, вилов водних живих ресурсів для цілей відтворення та аквакультури, а також спортивне та любительське рибальство (на умовах створення окремого господарства).
    Законодавством можуть бути передбачені також інші види спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів.


    Стаття 13. Ведення спортивного та любительського рибальства

    Порядок ведення спортивного та любительського рибальства встановлюється Кабінетом Міністрів України.
    Правила ведення спортивного та любительського рибальства в порядку спеціального використання у водах в межах юрисдикції України визначає центральний орган виконавчої влади в галузі рибного господарства.


    Стаття 14. Ведення промислу риби та інших водних живих ресурсів у внутрішніх водах України

    Порядок ведення промислового вилову риби та інших водних живих ресурсів, науково-дослідницького, науково-промислового, дослідно-конструкторського, контрольного, рибницько-меліоративного вилову у внутрішніх водах України встановлюється Кабінетом Міністрів України
    Правила промислового вилову риби та інших водних живих ресурсів у внутрішніх водах України встановлює центральний орган виконавчої влади в галузі рибного господарства. Правила розповсюджуються на всі види спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів.
    Суб’єкти господарювання як резиденти України, так і нерезиденти України, які здійснюють промисел риби та інших водних живих ресурсів у внутрішніх водах України отримують документи, що підтверджують законність вилучення риби та інших водних живих ресурсів із середовища їх існування в центральному органі виконавчої влади в галузі рибного господарства. Порядок отримання таких документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    Cтаття 15. Правила промислу риби та інших водних живих ресурсів у водах за межами юрисдикції України

    Правила промислу риби та інших водних живих ресурсів у зонах дії міжнародних організацій з управління рибальством розробляються та затверджуються такими організаціями.
    Риболовні судна, що здійснюють промисел під Державним прапором України у зонах дії міжнародних організацій з управління рибальством здійснюють промисел відповідно до правил цих міжнародних організацій з управління рибальством.
    Правила промислу у відкритих водах Світового океану, що не знаходяться в управлінні міжнародних організацій з управління рибальством, розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України.
    Правила промислу, встановлені прибережними державами, щодо вод, які знаходяться під їх юрисдикцією, є обов’язковими до виконання суднами під Державним Прапором України у випадку ведення рибальства у таких водах.
    Правила промислу водних живих ресурсів у водах, що знаходяться під юрисдикцією України, затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства на основі наукового обґрунтування за басейновим принципом, за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
    Правилами промислу визначаються райони, способи і строки вилучення (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів, типи, розміри, кількість, потужність риболовних суден, знаряддя вилову, їх кількість, допустимі до вилову розміри об’єктів промислу, вимоги щодо їх охорони.
    Правила промислу у зонах дії міжнародних організацій з управління рибальством Світового океану та прибережних держав розробляються з метою збереження біологічного різноманіття риби, інших водних живих ресурсів та підтримки їх запасів у належному стані У зв’язку з чим міжнародні організації з управління рибальством та влада прибережних держав здійснюють комплекс заходів для боротьби з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством.
    Суб’єкти господарювання резиденти України, які здійснюють промисел у водах за межами юрисдикції України в обов’язковому порядку мають отримувати документи, що підтверджують законність вилучення риби та інших водних живих ресурсів із середовища їх існування. Порядок отримання таких документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.


    Стаття 16. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах за межами юрисдикції України

    У виключних (морських) економічних зонах іноземних держав, конвенційних районах використання риби та інших водних живих ресурсів здійснюється суб’єктами рибного господарства України згідно з вимогами міжнародних договорів або законодавства відповідних іноземних держав.
    Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів у відкритих водах Світового океану розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства, а у виключних (морських) економічних зонах інших держав суднами під Державним Прапором України встановлюється відповідно до норм міжнародного права.


    Стаття 17. Порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів іноземними юридичними і фізичними особами у водах, що знаходяться під юрисдикцією України.

    Іноземні юридичні і фізичні особи можуть на рівних з вітчизняними суб’єктами рибного господарства засадах здійснювати спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів у промислових, наукових та інших цілях у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, крім акваторій та об’єктів природно-заповідного фонду, за наявності міжнародних двосторонніх договорів з відповідними іноземними державами, які підлягають обов’язковій ратифікації Верховною Радою України, за дозвільними документами, які видаються центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
    Іноземні юридичні та фізичні особи, які здійснюють вилов риби та інших водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, повинні додержуватися вимог, установлених цим Законом та іншими актами законодавства.
    Рибальство та інша рибогосподарська діяльність в Азовському морі та Керченській протоці здійснюються відповідно до положень двосторонніх угод між Україною та Російською Федерацією, ратифікованих Верховною Радою України.

    Стаття 18. Рибопромислові ділянки

    1. Рибопромислова ділянка складається з акваторії водного об’єкта рибогосподарського призначення або його частини.
    2. Рибопромислова ділянка формується у визначених межах для здійснення промислового рибальства, а також для організації любительського та спортивного рибальства у внутрішніх водоймах і в прибережній двокілометровій смузі моря.
    3. Перелік рибопромислових ділянок, до складу яких входять акваторії внутрішніх вод і територіального моря України, затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері рибного господарства.
    4. Порядок використання рибопромислових ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    Розділ VII
    ВІДТВОРЕННЯ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ АКВАКУЛЬТУРИ

    Стаття 19. Відтворення риби та інших водних живих ресурсів


    Відтворення риби та інших водних живих ресурсів здійснюється суб’єктами рибного господарства шляхом штучного розведення, вселення, переселення, акліматизації риб, молюсків, інших водних живих ресурсів на рибогосподарських водних об’єктах.
    Відтворення риби, інших водних живих ресурсів, які знаходяться у Червоній книзі України, дозвіл на відтворення яких наданий центральним органом виконавчої влади в галузі охорони природи та які вселяються у водойми загальнодержавного значення проводиться підприємствами, установами державної форми власності.
    Відтворення риби та інших водних живих ресурсів в інших рибогосподарських водних об’єктах здійснюється суб’єктами господарювання на підставі розробленого науковими установами державної форми власності науково-біологічного обґрунтування щодо рибогосподарського водного об’єкта та затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства.
    З метою підвищення продуктивності рибогосподарських водних об’єктів створюються спеціальні товарні рибні господарства. Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах визначається центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства.

    Стаття 20. Ведення аквакультури

    Ведення аквакультури дозволяється суб’єктам рибного господарства у спеціальних штучних умовах або наданих для цього у користування чи оренду рибогосподарських водних об’єктах відповідно до законів України.

    Розділ VIII
    ОХОРОНА РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ

    Стаття 21. Забезпечення охорони риби та інших водних живих ресурсів


    Охорона риби та інших водних живих ресурсів та середовища їх існування забезпечується шляхом:
    здійснення державного контролю за додержанням вимог цього Закону, інших вимог законодавства щодо охорони, використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів та регулювання їх використання у внутрішніх водних об’єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, а також у відкритих водах Світового океану відповідно до міжнародних договорів України;
    додержання вимог щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів під час розвідки та видобування корисних копалин, користування надрами континентального шельфу, створення на ньому штучних островів, установок, проведення вибухових, днопоглиблювальних робіт, прокладення кабелів, трубопроводів, проведення будівельних та інших робіт у рибогосподарських водних об’єктах;
    створення заповідників, заказників для збереження окремих видів риби та інших водних живих ресурсів;
    встановлення особливого режиму охорони риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України;
    вжиття заходів щодо запобігання захворюванню риби та інших водних живих ресурсів та ліквідації епізоотій;
    запобігання проникненню у відповідну екосистему чужорідних видів риб та інших водних живих ресурсів та здійснення заходів щодо недопущення негативних наслідків у разі їх випадкового проникнення;
    розведення в штучних умовах рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, риб та інших видів водних живих ресурсів, створення центрів і “банків” для збереження їх генетичного фонду;
    здійснення інших заходів щодо охорони риби та інших водних живих ресурсів.

    Стаття 22. Основні вимоги щодо охорони рибогосподарських водних об’єктів

    Під час будівництва, реконструкції та технічного переоснащення споруд, або гідротехнічних споруд, а також під час проведення робіт на рибогосподарських водних об’єктах (їх ділянках та у визначених водоохоронних зонах), які можуть негативно вплинути на стан риби та інших водних живих ресурсів, виконавці зазначених робіт в обов’язковому порядку здійснюють заходи щодо збереження умов існування, відтворення, міграції, зимівлі риби та інших водних живих ресурсів, а також забезпечують недоторканність ділянок, що мають особливу цінність для охорони і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.
    На рибогосподарських водних об’єктах, які мають важливе значення для збереження і відтворення риби та інших водних живих ресурсів, що перебувають під загрозою зникнення та занесені до Червоної книги України, права водокористувачів та користувачів інших природних ресурсів обмежуються шляхом визначення даного рибогосподарського об’єкта об’єктом, який віднесений до природно-заповідного фонду.
    Проекти створення та режими експлуатації водогосподарських систем (водосховищ, каналів та інших пов’язаних між собою водних об’єктів) повинні передбачати комплекс заходів щодо недопущення погіршення умов міграції та відтворення риби та інших водних живих ресурсів. Зазначені проекти підлягають обов’язковій державній екологічній експертизі, а режими їх експлуатації повинні бути погоджені зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства.
    Введення в експлуатацію об’єктів і застосування технологій без забезпечення їх засобами захисту риби та інших водних живих ресурсів та середовища їх існування забороняється.
    Інші вимоги щодо охорони рибогосподарських водних об’єктів
    визначаються законодавством.

    Стаття 23. Охорона анадромних та катадромних видів риб

    Іноземні юридичні та фізичні особи у разі вчинення порушення правил промислу анадромних та катадромних видів риб, які формуються у межах вод під юрисдикцією України, несуть адміністративну та/або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України, а за межами України — відповідальність згідно з нормами міжнародного права.

    Стаття 24. Відшкодування збитків, завданих рибі та іншим водним живим ресурсам під час будівництва, експлуатації господарських об’єктів та проведення робіт на рибогосподарських водних об’єктах

    Під час будівництва та введення в експлуатацію нових або реконструкції, чи розширення існуючих гідротехнічних споруд на рибогосподарських водних об’єктах, а також проведення різних видів робіт (днопоглиблення, прокладення нафтогазопроводів і продуктопроводів, видобуток корисних копалин тощо), що можуть негативно вплинути на стан риби та інших водних живих ресурсів, а також на середовище їх існування, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюються заходи щодо відшкодування збитків, завданих рибі та іншим водним живим ресурсам при проведенні цих робіт.
    Особи, з вини яких були завдані збитки рибі та іншим водним живим ресурсам, здійснюють проектування та будівництво компенсаційних об’єктів або перераховують кошти до державного бюджету в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
    Після завершення будівництва компенсаційні об’єкти передаються для експлуатації рибогосподарським організаціям.

    Стаття 25. Організація охорони риби та інших водних живих ресурсів

    Державними органами, що забезпечують охорону риби, інших водних живих ресурсів, а також здійснюють державний контроль за використанням та відтворення водних живих ресурсів є органи рибоохорони, які діють у складі центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства.

    Розділ IX
    ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ПЕРЕРОБКИ РИБИ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ

    Стаття 26. Особливості реалізації та переробки риби та інших водних живих ресурсів


    Риба та інші водні живі ресурси, які виловлені у водах в межах юрисдикції України реалізовуються як на території України так і за її межами. з обов’язковим наданням документу, що підтверджує законність вилову.
    Суб’єкти господарювання, як резиденти так і нерезиденти України які здійснюють переробку риби та інших водних живих ресурсів, яка виловлена як в межах юрисдикції України так і за її межами отримують реєстраційний номер маркування продукції. Порядок присвоєння реєстраційного номеру встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства.

    Розділ Х
    РИБНІ ПОРТИ ТА ФЛОТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

    Стаття 27. Рибні порти


    У сфері рибного господарства існують морські рибні порти, а також порто пункти та інші місця базування суден флоту рибного господарства.
    Перелік морських рибних портів, портопунктів та місць базування суден флоту рибного господарства для вивантаження риби та інших водних живих ресурсів (структурно відокремлена частина рибогосподарського підприємства) затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
    Рибні порти, портопункти та місця базування суден флоту рибного господарства повинні забезпечувати:
    безпечну стоянку суден флоту рибного господарства; постачання екіпажів суден питною водою та продуктами харчування; звільнення від сміття та забруднених вод;
    сервісне обслуговування і ремонт суден, їх механізмів та обладнання;
    перевантаження та збереження продукції, виготовленої з риби та інших водних живих ресурсів з додержанням санітарних вимог;
    переробку риби та інших водних живих ресурсів.
    Морський рибний порт входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства. Начальник і капітан морського рибного порту (портопункту) призначається на посаду та звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства.
    Начальник морського рибного порту на морську вимогу може видавати розпорядження про затримання суден та вантажів. Розпорядження дійсне строком до 3 діб (за винятком неробочих днів), протягом яких судом, господарським судом або іншим уповноваженим органом буде винесено рішення щодо арешту судна або вантажу. Судно або вантаж підлягають негайному звільненню у разі відсутності рішення про їх арешт або надання судновласником чи вантажовласником достатнього забезпечення морської вимоги. Відповідальність за збитки, завдані необґрунтованим затриманням судна або вантажу, несуть особи, за розпорядженням яких здійснено затримання.
    Будівництво або будь-які інші роботи на території та акваторії, відведених порту, здійснюються за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства та органами місцевого самоврядування.

    Стаття 28. Технічний нагляд за суднами флоту рибного господарства

    Судна флоту рибного господарства завдовжки 12 м і менше та з головним двигуном до 55 кВт або валовою місткістю до 80 регістрових тонн не підлягають нагляду класифікаційного товариства.
    Технічний нагляд за суднами, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства.

    Стаття 29. Допуск суден флоту рибного господарства до плавання

    Судно флоту рибного господарства може бути допущене до плавання після встановлення відповідності його технічного стану, дії суднових документів та документів суднового персоналу, ідентифікації судна та його маркування.

    Стаття 30. Порядок реєстрації суден флоту рибного господарства

    Судна флоту рибного господарства підлягають реєстрації в Реєстрі риболовних суден.
    Порядок реєстрації суден флоту рибного господарства у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України встановлюється Кабінетом Міністрів України.
    Реєстр риболовних суден є складовою частиною Державного суднового реєстру України та Суднової книги України. Керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку риболовних суден здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства.
    Судна флоту рибного господарства мають відповідати вимогам міжнародних договорів та угод у сфері безпеки мореплавства та охорони риболовних суден, підготовки їх екіпажів, збереження життя людини на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища та управління рибальством, а також вимогам окремих організацій з управління рибальством, членом яких є Україна.

    Стаття 31. Риболовні судна, їх класифікациі та використання

    Риболовні судна відповідно до специфіки їх використання під час видобутку (вилову) водних біоресурсів діляться на категорії. Порядок та умови розподілу риболовних суден за категоріями та визначення їх придатності для конкретного виду промислу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері рибного осподарства.

    Розділ XІ
    МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ
    РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА РЕГУЛЮВАННІ РИБАЛЬСТВА


    Стаття 32. Міжнародне співробітництво

    Міжнародне співробітництво у галузі рибного господарства здійснюється шляхом:
    забезпечення рибальства на засадах сталого використання риби та інших водних живих ресурсів та їх раціонального використання;
    дбайливого ставлення до довкілля, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища;
    дотримання міжнародних вимог щодо безпеки мореплавства;
    відповідної підготовки екіпажів риболовних суден;
    гармонізації законодавства у галузі рибного господарства до законодавства ЄС;
    участі у міжнародних організаціях;
    установлення професійних, наукових контактів та обміном інформацією.
    Якщо міжнародними договорами України у галузі рибного господарства, збереження водних живих ресурсів, відповідального рибальства тощо установлено інші правила та положення, ніж ті, що передбачені законодавством України застосовуються правила міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України.

    Розділ ХІI
    ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

    Стаття 33. Відповідальність за порушення законодавства з питань рибного господарства


    Порушення законодавства у галузі рибного господарства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

    Розділ XIII
    ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


    1. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування.
    2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня
    опублікування цього Закону:
    1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
    2) забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


    Голова Верховної Ради України




    [size=+2]До уваги громадських організацій, підприємств та установ рибної галузі! [/size]

    19 та 26 жовтня 2010 року в актовій залі Держкомрибгоспу за адресою вул. Артема 45-а, м. Київ пройшли громадські консультації представників вищезазначених організацій, підприємств та установ щодо громадського обговорення проекту Закону України «Про рибне господарство» за участю керівництва Держкомрибгоспу.

    Представники організацій під час консультації надали проекти обгрунтованих пропозицій щодо змісту тих положень законопроекту, які, на думку громадськості, мають бути удосконалені. Обґрунтування пропозицій спиралося на положення чинних нормативно-правових актів України відповідно до яких здійснювалась пропозиція, а також фінансово-економічне обґрунтування доцільності пропозиції. Розрахунки містили пропозиції щодо джерел фінансування, зокрема, крім державного бюджету, 2–3 альтернативних джерела, не заборонених законодавством України.


    Пояснювальна записка до проекту Закону України “Про рибне господарство”, Проект Закону України "Про рибне господарство", Аналіз регуляторного впливу до проекту Закону України “Про рибне господарство” http://www.dkrg.gov.ua/index.php?lang_id=2&content_id=707
     
    • Нравится Нравится x 15
  8.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Запретили ввозить сети и электроудочки в нашу страну

    Сегодня жизнь водоемов во многом зависит от человека. Реки и озера поставлены распоясавшимся браконьерством на грань, за которой экологическая катастрофа. Чтобы победить «чуму» браконьерства необходимы усилия всего общества, так как оно до такой степени расползлось и пустила свои метастазы, что единолично справиться с ним ни одна государственная структура без участия в этом процессе всего рыболовного сообщества, попросту не в состоянии. И поэтому так необходимы сейчас водоемам и Рыболовам законопроекты, направленные на ужесточения мер наказания за браконьерство, а так же четко регламентирующих методы и средства в борьбе с браконьерством. На жаль не балуют нас – Рыболовов депутаты вниманием к болям и проблемам водоемов. И сегодня принятый Закон «О внесении изменений в Закон о животном мире (предусматривающий усиление мер в борьбе с браконьерством), запрещающий ввоз на территорию нашей страны лесковых сеток и электроудочек, является глотком свежего чистого воздуха для наших Рек.

    Не для кого давно не секрет, что сети попадающие в нашу страну, большей мерой завозятся из Китая и России, как ГУМАНИТАРНАЯ помощь. Да, да… Вы не ослышались. Сети убивающие наши водоемы завозятся, как помощь нашей стране, при этом не оплачивается ни копейки при растормаживании этого смертоносного товара. Страны, которые занимают первые места в рейтинге рыбодобывающих намеренно «гробят» наши водоемы этой капроновой дрянью. Расчет прост: не будет для наполнения нашей продовольственной корзины рыбным продуктом у нас собственного ресурса, значит мы его закупим. И конечно же, понятно у кого…

    Не следует при этом забывать еще про то, что лесковые сети (китайки, финки, дорожки) часто становятся, когда их забывают на водоеме «долгоиграющими» убийцами. Рыба в них заходит, погибает, перегнивает, а вслед за ней уже заходит следующая… и так продолжается до тех пор, пака эту сеть «убийцу» или найдут и достанут Рыболовы, случайно запутав в ней свои снасти, или очередной шторм сорвет ее с грузов и запутав положит на дно. Страшно даже представить сколько брошенных по пьянке или забытых «туристами» подобных сетей!

    А о электроудочке и говорить много не надо. Она – варварство уничтожающее всю жизнь в водоеме. Доказано, что от нее страдают даже моллюски, а о воздействии ее на рыбу написаны тома…

    И поэтому очень хочется надеяться на то, что данный Закон хоть частично снизит то колоссальное давление на водоемы, которое сейчас оказывают на них браконьеры.

    ________________________________________________________________​

    12.05.2011 10:58

    Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону "Про тваринний світ" (щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством)

    Законодавчим актом доповнено Закон "Про тваринний світ" положеннями, які визначають склад знарядь добування об‘єктів тваринного світу, що заборонені для виготовлення, збуту та застосування в Україні.

    Так, для добування об´єктів тваринного світу забороняється виготовлення, збут та застосування отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток, а також інших засобів, заборонених законом. Забороняються знаряддя добування об´єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждання та масового безконтрольного знищення.

    Забороняється також ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об´єктів тваринного світу, заборонених законом.

    Відповідний законопроект зареєстровано за №6458-1.

    http://portal.rada.gov.ua/control/uk/publish/article/news_left?art_id=256094&cat_id=37486


    КАРТА ПРОХОДЖЕННЯ ПРОЕКТУ

    http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF4ZE01I.html
     

    Вложения:

    • Нравится Нравится x 27
  9.  
    Свояк

    Свояк Рыболов

    Сообщения:
    693
    Адрес:
    Днепродзержинск
    Рейтинг:
    4.824
    Возраст:
    48
    .
    Закон очень нужный, но с такими недоработками и двояким толкованием больше вреда чем пользы. Любой юрист подведет рыболовный крючек к "колючим знаряддям лову, що призводять до калічення об"єктів тваринного світу". А гарпуны подвохов колющие орудия или нет ? А кто растолкует понятие "інші засоби, заборонені законом". А руки рыболова, держащие спиннинг являются "іншими засобами"?:i070522:
    Согласно этого закона рыбалку в теперешнем ее проявлении следует запретить.:shv2:
    Во втором сценарии рыбачить оставить все по-старому и ловить рыбу с одинаковым успехом, что сетями, что удочкой с наживкой. Ведь согласно законодательства крючки и сети - браковские орудия. А на законы у нас мало кто обращает внимание.:1042:
     
    • Нравится Нравится x 12
  10.  
    класик

    класик Рыболов

    Сообщения:
    21
    Адрес:
    Баштанка Николаевская область
    Рейтинг:
    99
    Возраст:
    56
    Если у чинуш не будет ко всему этому собственного интереса тогда может какой то закон действовать ,а так,,,, Их помоему кроме бабла вообще ничего не интересует толь треньдят про Неньку Украину и это не только этот закон, проанализируйте любой какой прийдет на ум и посмотрие кругом полный ОП поэтому и законы так пишутся,(гдето както..та инши),а что такое инши знают только депутаты и суды,а терминологию низнание закона не освобождает от ответственности , ни кто не отменял ,вот и ставят нас раком на всех углах.
     
    • Нравится Нравится x 5
 



Поделиться этой страницей