Рыболов. Власть. Законодательство.

Держрибагентство пропонує збільшити штрафи за порушення в десятки разів
​

Проблема порушення правил рибальства в України потребує комплексного підходу. В рамках процесу реформування галузі Держрибагентство пропонує втілити ряд заходів із посилення відповідальності за порушення правил, в тому числі кримінальної, і підвищення суми штрафів.

«Мінімальні штрафи є однією з причин того, чому і рибалки-промисловики, і рибалки-любителі, і підприємці, що здійснюють днопоглиблювальні роботи, систематично порушують законодавство. Експерти галузі стверджують, що тільки за перше півріччя 2015 року суто через браконьєрство Україна втратила близько 50 млн. грн.» – заявив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

У Держрибагентстві зазначають, що порушення правил рибальства сьогодні здебільшого регулюється КУпАП, кримінальна відповідальність передбачена виключно за грубі порушення. Це також є проблемним аспектом чинного законодавства, оскільки у Законі відсутні чітко визначені критерії «грубих порушень», що дозволяє майже всі діяння кваліфікувати як адміністративні правопорушення.

Для вирішення існуючих проблем Держрибагентство підготувало проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду» (зміни до ККУ – ст. 249, КУпАП – ст. 85, ст. 85 (1), ст. 86-1, ст. 87, ст. 88 (3), ст. 90, ст. 91-2 та уточнення положень Законів України «Про тваринний світ» та «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»).

Законопроектом агентство має намір посилити відповідальність за порушення правил рибальства, вимог охорони середовища їх перебування, шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування, а також забруднення, проведення днопоглиблювальних, берегоукріплювальних та гідромеліоративних робіт.

«Якщо підприємство чи рибалка переступили межу закону, то на них чекатиме дуже серйозний штраф, сплативши його раз-другий – бажання порушувати більше не виникатиме. Разом з тим Держрибагентство максимально дерегулює галузь, створює умови, в яких можна чесно і прозоро займатися промисловим ловом риби. Хочеш заробляти на цьому гроші – держава йде тобі назустріч. Але, будь ласкавий, роби це в рамках закону!» - прокоментував Ярема Ковалів.

Зокрема, запропоновано ввести кримінальну відповідальність за частину грубих порушень, які були здійснені особливо небезпечним шляхом (електролов, промисел із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових та отруйних речовин). Крім того, до ст. 249 додається п.3 та п.4. Відповідно до них, ті рибалки, які перебуватимуть на водоймі чи у прибережній захисній смузі із забороненими знаряддями лову отримають покарання у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 3 років. На рибалок, які здійснюватимуть вилов риби з використанням електровудки, вогнепальної зброї, вибухових чи отруйних речовин буде накладено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.

Держрибагентство пропонує збільшити суми штрафів за правопорушення в десятки разів. За незаконне зайняття рибним промислом сума підвищується з 100-200 неоподаткованих мінімумів (1700-3400 грн) до 2 тис. – 5 тис. (34 тис. – 85 тис. грн). За діяння, що спричинили тяжкі наслідки – від 3400-6800 грн збільшується до 119 000-255 000 грн. Крім того, надається чітке роз’яснення поняття тяжких наслідків як таких, що у 500 і більше разів перевищують неподатковий мінімум доходів громадян, тобто 8500 грн і більше.

В проекті змін до КУпАП також суттєво підвищується відповідальність за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, в тому числі і для посадових осіб. За порушення правил рибальства (ст. 85, ч. 1) штраф збільшується з 34-170 грн. до 680-2550 грн. для громадян та з 170-510 грн до 3400-5100 грн для посадових осіб. В ч. 5 даної статті вводиться поняття повторного грубого порушення, за яке передбачено штраф від 400 до 750 неоподаткованих мінімумів (6800 – 12 750 грн) з конфіскацією засобів вчинення правопорушення. Для посадовців штраф є у 2 рази вищим: 13 600 – 25 500 грн.

Окремо законом передбачено покарання за здійснення днопоглиблювальних робіт без дозволу. До цієї категорії підпадають особи, що: без проведення експертизи виконують будівельні роботи, видобувають пісок чи гравій, прокладають кабелі, трубопроводи та інші комунікації, що впливають або можуть вплинути на стан рибного господарства. Сума штрафу за ст. 87 складає від 8330 до 16 830 грн.

Окремо виділяються порушення щодо вилову осетрових видів риб як національного надбання України. Нововведенням є відповідальність за незаконне ввезення, вивезення, зберігання з метою збуту та торгівлю осетрових. Такий вид порушення тепер тягне за собою штраф від 700 до 1300 неоподаткованих мінімумів (11 900 – 22 100 грн.). За повторне порушення, вчинене протягом року штраф збільшується вдвічі – 1600-2500 неоподаткованих мінімумів, що складає 27 200 – 42 500 грн.

 

Промысловики, как перегораживали Днепр связкой из 3-4 сетей, так и будут перегораживать. Только теперь вдали от рыболовов-любителей. И ставить сети 30-40 для, "типа ПРОМЫШЛЕННОГО ВЫЛОВА." А инспекция, будет с простых рыбаков, с удочкой, больше "драть", потому-что он поймал не 3 , а 5 кг.
С рыбинспекции надо начинать. С замывом нерестилищ и застройками с 100-метровой береговой линии. Очистить 100 метровую зону, а виновных наказать ...За діяння, що спричинили тяжкі наслідки ... СКОРО ДНЕПР БУДЕТ ЗАКРЫТОЙ ЗОНОЙ ОТДЫХА. Дедушку с 5-ю кг рыбы легче поймать.
Вывод: РЫБА, ГНИЕТ С ГОЛОВЫ

 

Результати двотижневика боротьби з електровудочниками​

11.09.2015​

Держрибагентство підбило підсумки першого двотижневика посиленої боротьби із незаконним ловом електровудкою. Так, з 27 серпня по 10 вересня територіальними органами охорони водних біоресурсів було проведено 314 оперативних заходів у всіх областях України, завдяки яким вдалося зафіксувати 14 правопорушень у 8-ми областях. По 2 випадки було викрито у Закарпатській, Запорізькій, Полтавській, Чернігівській та Дніпропетровській областях, а також у Сулинському теруправлінні. По 1 випадку було зафіксовано рибоохороною Черкащини та Донеччини.

«За ці 2 тижні було зафіксовано 14 правопорушень, для порівняння – за весь минулий рік таких випадків було 25-30, - відзначив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. – Мінусом є те, що раніше Держрибагентство не вело окремої статистики за цим видом порушень. Дані, якими ми оперуємо за минулий період – приблизні. Проте зараз ми націлені тримати питання електролову на особливому контролі, буде і регулярна звітність і посилена боротьба. Не тільки у вересневий двотижневик, а постійна».

Внаслідок незаконних дій за цими 14 випадками рибному господарству України було завдано шкоду на суму 46 742 грн, всі справи передано до суду. Станом на 11 вересня в судовому порядку вже розглянуто порушення у Закарпатській області, відповідно до Адміністративного кодексу на порушника накладено штраф у розмірі 1370 грн.

Нагадаємо, рибацька громадськість та Держрибагентство вважає адміністративні штрафи недостатньою мірою покарання за таке грубе порушення правил, як електролов. Відомство виступає за посилення кримінальної відповідальності за даний вид порушення. За перебування на водоймі чи у прибережній захисній смузі із забороненими знаряддями лову пропонують ввести кримінальну відповідальність у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк до трьох років.

«Лов електровудкою ставить під загрозу природне відтворення іхтіофауни, знищує все живе. Власне тому ми і запропонували законопроект, в якому за вилов із застосуванням електроструму – передбачено більш жорстке покарання» - наголосив Ярема Ковалів.

У нинішній час органи рибоохорони продовжують заходи по боротьбі з електровудочниками, Держрибагентство інформуватиме громадськість про результати такої роботи.

​

 

Крока, ... Станом на 11 вересня в судовому порядку вже розглянуто порушення у Закарпатській області, відповідно до Адміністративного кодексу на порушника накладено штраф у розмірі 1370 грн. ... Этот штраф, смешной и не обоснованый, по сравнению с ущербом, который был нанесен. Рыбы, погибает гораздо больше, чем ловится. "Плавали, знаем" Был грешок в начале 80-х, поехал за компанию. Рыбы, т. е. МАЛЬКА, проходит через подсаку очень много. После такой "рыбалки", мы решили, что это не рыбалка и "электроподсаку" распаяли в тот-же день. С тех пор стал Благородным рыбаком.

 

Игорь Федорович! Согласен с Вами, что штраф за это правонарушение очень "мягкий" и не соизмерим с тем колоссальным вредом наносимым электроудочкой. Но, на сегодня действуют такие штрафы... Мало того не единичны случаи, когда суд вообще оправдывает нарушителей и возвращает конфискованную у них электроудочку (в разделе "Доска "Почета" неоднократно писалось об этих фактах. Вот один из них: статья "Бывает и такое!!!...." http://fishing-ua.com/threads/3008/page-4). Поэтому не первый год подряд мы инициируем карать за это преступление перед природой не административно, а уголовно (на предыдущей странице статья "Відповідальність за лов риби електровудкою буде виключно кримінальною" http://fishing-ua.com/threads/2793/page-19).
Поднимать штрафы или вводить уголовную ответственность за массовое убийство водных живых ресурсов - исключительно важно, но не является самоцелью. Борьба с браконьерством - это целый комплекс. И одним из "винтиков" в этом комплексе и есть ужесточение ответственности и увеличение штрафов. Поэтому если даже "наши народные избранники" и примут предлагаемый Законопроект, то все равно расслабляться рано, т.к. до полного искоренения браконьерского зла еще очень далеко.

 

Закон єдиний для всіх​

10 вересня оперативна група Головрибводу спільно з громадськими інспекторами рибоохорони затримали головного державного інспектора Чернігіврибоохорони – Примачка Ярослава, що разом зі своїм братом та громадянином Г. здійснювали лов риби незаконним знаряддям лову – електровудкою. Інцидент стався на озері Плівня Чернігівської області.

«У порушників було виявлено та вилучено гумовий човен «Барк», акумуляторну батарею, дроти та 4 кг свіжовиловленої риби. На місце події негайно викликали працівників міліції Чернігівської області. Рибоохоронні заходи здійснювались в селі Шаболинов Короповського району» - прокоментував затримання т.в.о. начальника Головрибводу Олександр Тітов.

Сума збитків, завданих рибному господарству складає 1530 грн. За фактом незаконного вилову складено протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 85 ч.4 КУпАП.

Голова Держрибагентства Ярема Ковалів зазначив: «10 вересня Держрибагентство підбило перші підсумки посиленої боротьби з електровудочниками. Ми сфокусувалися на цьому напрямі і за 2 тижні нам вдалося виявити майже стільки порушень, скільки було зафіксовано за весь минулий рік. Разом з тим Держрибагентство попередило, що не обмежиться двотижневиком – контроль буде постійним. Випадок на Чернігівщині є цьому підтвердженням. Незважаючи на посаду чи звання, інспектор ти чи звичайний громадянин – за свої дії доведеться відповідати перед законом. Підкреслюю, закон єдиний для всіх – поблажок нікому не буде».

Нагадаємо, Держрибагентство вважає адміністративні штрафи недостатньою мірою покарання за таке грубе порушення правил рибальства, як електролов. Відомство виступає за посилення кримінальної відповідальності за даний вид порушення. За перебування на водоймі чи у прибережній захисній смузі із забороненими знаряддями лову пропонують ввести кримінальну відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до трьох років. За вилов забороненими знаряддями – позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

Довідкова інформація:

Продаж, придбання та рибальство електровудкою заборонені законодавством України, проте браконьєри активно використовують це знаряддя лову, чим наносять колосальну шкоду рибним ресурсам та екосистемі водойм України. Механізм дії електровудки залежить від розряду струму, що подається та схеми електровудки: якщо імпульс струму не дуже сильний – риба шокується і спливає на поверхню води, при потужному струмі риба гине. Навіть якщо рибі вдалося вижити – вона втрачає здатність до нересту. Крім того, електровудки буквально випалюють дно водойми: знищують планктон, ікру, личинку тощо. Струм, запущений у воду, не зникає одразу і перетворюється у електроліз, що лишає після себе отруйні хімічні речовини, які поширюються за межі дії вудки. Через це риба та водні біоресурси вимушені мігрувати до іншого середовища.

​

 

Зимовальные квартиры для рыбы​

Кто из нас не любит в тихую погоду на зорьке посидеть на берегу речки с удочкой, слушая тихий шепот ветерка и плеск рыбы в воде . Недаром говорят, что время, проведенное на рыбалке, в срок жизни не учитывается.

- Рыбалка хуже гриппа – ей больны миллионы наших сограждан. Шутя рыболовы говорят, что партия у них одна, это «Клюет или не клюет». Когда подходишь к человеку на берегу с удочкой, то не спрашиваешь у него, кем он работает, какого он вероисповедания или за кого он голосовал, а задаешь только один вопрос: «Клюет?» Вот это и объединяет всех рыболовов – говорит кандидат биологических наук член Ассоциации рыболовов Украины Олег Приходько – Нужно помнить, что: рыбалка – это, прежде всего единение с природой, а не набивание холодильника рыбой. Радует, что последнее время все больше ширится движение «Поймал – Отпусти!». Ведь в реке рыба Друг! Рыба еда – в магазине!

Рыболовы любители природолюбы, они уважительно и бережно относятся к окружающей их природе, река для них родной дом. Но на водоемах можно встретить и тех, кто в погоне за сиюминутной наживой забывает про все моральные ценности. И с каждым годом спрут браконьерства становится все больше. Если в 1991 году задержали 19 000 рыбных браконьеров, то в 2014 году уже 124 000 браконьеров. И это лишь какой-то процент от всех правонарушений на воде.

Почему особенно актуальна эта тема сегодня?

Согласно пункта 8,3 Правил промыслового рыболовства, пункта 4.14.3 Правил любительского и спортивного рыболовства согласно рекомендаций Института рыбного хозяйства НААН Украины с целью обеспечения благоприятных условий для зимовки рыбьих стай определены границы и перечень зимовальных ям на период 2015-2016 гг. На зимовальных ямах запрещается любительский и промысловый лов рыбы с 1 ноября 2015 года.

Природа так распорядилась, что перед зимой рыба массово скапливается вблизи зимовальных ям, в которых она проведет всю зиму. И что любопытно в этих зимних квартирах мирно сосуществуют и карась и щука.

Как гласит пословица: «Рыбак идет за рыбой». Вот и браконьеры пытаются воспользоваться скоплением рыбы.

Органы рыбоохраны призывают всех придерживаться запрета и не нарушать. Ведь от этого во многом зависит, будут ли наши реки рыбными или превратятся в мертвые пустыни.

- Инспектора рыбоохраны постоянно проводят разъяснительную работу, предостерегают от нарушений Правил рыболовства – говорит начальник Управления охраны водных биоресурсов, регулирования рыболовства и ихтиологии Вадим Литвиненко – Вот и сегодня, начало запрета на лов рыбы на зимовальных ямах постарались сделать максимально доступным для всех, задействовав интернет ресурс и средства массовой информации. На Киевском водохранилище сотрудники рыбоохраны для журналистов провели показательный рейд. Он был предупредительным и поэтому для всех, кто ловил рыбу в неположенном месте проводили разъяснительную работу, раздавали тематические брошюры.

Ну, а кто не прислушается к предупреждениям, хочется напомнить, что Административным Кодексом Украины предусмотренаответственность, часть 3 статья 85 – нарушение Правил рыболовства. По которой предусмотрен штраф в размере от 34 грн. до 170 грн.

Браконьерство (грубое нарушение) часть 4 статья 85, наказывается штрафом от 340 грн. до 680 грн. с конфискацией орудий и средств совершения правонарушения.

- Так же не следует забывать, что кроме штрафа нарушителю придется еще заплатить компенсацию за нанесенный им природе ущерб – говорит заместитель начальника Киеврыбоохраны Виктор Лебедь – Порой эти суммы в десятки тысяч гривен. Ведь выловленная браконьерами рыба считается поштучно вне зависимости от своего размера и веса.

Согласно Такс расчета сумм нанесенного ущерба утвержденных Постановлением Кабмина от 21.11.2011 №1209, за каждую незаконно выловленную рыбу придется заплатить: серебряного карася – 17 грн.; линя – 119 грн.; леща – 170 грн.; белого амура – 255 грн.; щуки – 340 грн.; сома – 425 грн.; судака – 510 грн.

За один добытый или уничтоженный экземпляр рыбы, занесенный в Красную книгу Украины: марены днепровской – 820 грн.; стерляди – 48 000 грн.; осетра – 110 000 грн.

Вот и посчитайте, такая уж «бесплатная» рыба в речке если ее ловить запрещенными орудиями лова или в неразрешенных местах.

- Нам часто внушают, что главный браконьер на наших реках, это старичок с рванной таптухой решивший выловить себе на обед пару карасей. Нет! Ни он массово истребляет рыбу – говорит глава Ассоциации рыболовов Украины в Одесской области Сергей Альошин - Этим занимаются бригады с многокилометровыми сетями на быстроходных катерах под различными «крышами». Именно они превращают водоемы в безрыбные, мертвые пустыни. Бороться с браконьерами только рейдовой работой «сидя в камышах» – трудно и мало эффективно. Браконьерство необходимо сделать на законодательном уровне экономически невыгодным. Для этого нужно поднять штрафы до небес, чтобы браконьер знал – хочешь взять в руки сеть – будь готов продать «хату», чтобы выплатить штрафы и компенсацию за нанесенный ущерб. А если взял в руки электроудочку, взрывоопасные или отравляющие вещества – суши сухари, так как массовое убийство водных живых ресурсов должно однозначно наказываться уголовно! Так же необходимо выбить из под браконьерства его фундамент – сбыт, увеличив многократно штрафы за реализацию незаконно выловленной рыбы. А сбыт в особо крупных размерах приравнять к сбыту краденым и наказывать за это по соответствующей статье Уголовного Кодекса, а не Административного. Сделать это необходимо незамедлительно, так как наши водоемы находятся в депрессивном состоянии, и у них нет времени ждать! Нужно помнить, что за каждым кустом рыбинспектора не поставишь, и если мы хотим избавиться от браконьерства, то многое зависит от нас самих. Мы не должны молча проходить мимо фактов браконьерства, которым стали свидетелями. Нужно сразу же сообщать о них на телефоны «Горячей Линии» в органы рыбоохраны или правоохранительные структуры. Нужно помнить, что, не сообщая о правонарушении, которому стали свидетелем, вы невольно превращаетесь в его соучастника. Будьте более активными гражданами своей реки! Только сообща, всем миром можно снизить факты браконьерства. Давайте начнем любить свой край и уважительно относиться к природе, которая нас окружает!


Телефон «Горячей Линии» Главрыбвода (044) 486-44-24

Перечень зимовальных ям на 2015-2016 гг. http://main.golovrubvod.kiev.ua/2011-08-04-12-16-54/44--2011-.html

 

и где эта рыбинспекцыя ее нет о каких штрафах говорит глава Госрыбагентства

 

http://korrespondent.net/business/economics/3605389-vylov-ryby-v-ukrayne-upal-na-124