1. Хотите выиграть эхолот или карманную удочку? Участвуйте в нашем конкурсе

Рыболов. Власть. Законодательство.

Тема в разделе 'Ассоциация Рыболовов Украины (АРУ)', создана пользователем Крока, 29 дек 2008.

  1. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.064
    Симпатии:
    22.940
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Зимовальные квартиры для рыбы

    Кто из нас не любит в тихую погоду на зорьке посидеть на берегу речки с удочкой, слушая тихий шепот ветерка и плеск рыбы в воде . Недаром говорят, что время, проведенное на рыбалке, в срок жизни не учитывается.

    - Рыбалка хуже гриппа – ей больны миллионы наших сограждан. Шутя рыболовы говорят, что партия у них одна, это «Клюет или не клюет». Когда подходишь к человеку на берегу с удочкой, то не спрашиваешь у него, кем он работает, какого он вероисповедания или за кого он голосовал, а задаешь только один вопрос: «Клюет?» Вот это и объединяет всех рыболовов – говорит кандидат биологических наук член Ассоциации рыболовов Украины Олег Приходько – Нужно помнить, что: рыбалка – это, прежде всего единение с природой, а не набивание холодильника рыбой. Радует, что последнее время все больше ширится движение «Поймал – Отпусти!». Ведь в реке рыба Друг! Рыба еда – в магазине!

    Рыболовы любители природолюбы, они уважительно и бережно относятся к окружающей их природе, река для них родной дом. Но на водоемах можно встретить и тех, кто в погоне за сиюминутной наживой забывает про все моральные ценности. И с каждым годом спрут браконьерства становится все больше. Если в 1991 году задержали 19 000 рыбных браконьеров, то в 2014 году уже 124 000 браконьеров. И это лишь какой-то процент от всех правонарушений на воде.

    Почему особенно актуальна эта тема сегодня?

    Согласно пункта 8,3 Правил промыслового рыболовства, пункта 4.14.3 Правил любительского и спортивного рыболовства согласно рекомендаций Института рыбного хозяйства НААН Украины с целью обеспечения благоприятных условий для зимовки рыбьих стай определены границы и перечень зимовальных ям на период 2015-2016 гг. На зимовальных ямах запрещается любительский и промысловый лов рыбы с 1 ноября 2015 года.

    Природа так распорядилась, что перед зимой рыба массово скапливается вблизи зимовальных ям, в которых она проведет всю зиму. И что любопытно в этих зимних квартирах мирно сосуществуют и карась и щука.

    Как гласит пословица: «Рыбак идет за рыбой». Вот и браконьеры пытаются воспользоваться скоплением рыбы.

    Органы рыбоохраны призывают всех придерживаться запрета и не нарушать. Ведь от этого во многом зависит, будут ли наши реки рыбными или превратятся в мертвые пустыни.

    - Инспектора рыбоохраны постоянно проводят разъяснительную работу, предостерегают от нарушений Правил рыболовства – говорит начальник Управления охраны водных биоресурсов, регулирования рыболовства и ихтиологии Вадим Литвиненко – Вот и сегодня, начало запрета на лов рыбы на зимовальных ямах постарались сделать максимально доступным для всех, задействовав интернет ресурс и средства массовой информации. На Киевском водохранилище сотрудники рыбоохраны для журналистов провели показательный рейд. Он был предупредительным и поэтому для всех, кто ловил рыбу в неположенном месте проводили разъяснительную работу, раздавали тематические брошюры.

    Ну, а кто не прислушается к предупреждениям, хочется напомнить, что Административным Кодексом Украины предусмотренаответственность, часть 3 статья 85 – нарушение Правил рыболовства. По которой предусмотрен штраф в размере от 34 грн. до 170 грн.

    Браконьерство (грубое нарушение) часть 4 статья 85, наказывается штрафом от 340 грн. до 680 грн. с конфискацией орудий и средств совершения правонарушения.

    - Так же не следует забывать, что кроме штрафа нарушителю придется еще заплатить компенсацию за нанесенный им природе ущерб – говорит заместитель начальника Киеврыбоохраны Виктор Лебедь – Порой эти суммы в десятки тысяч гривен. Ведь выловленная браконьерами рыба считается поштучно вне зависимости от своего размера и веса.

    Согласно Такс расчета сумм нанесенного ущерба утвержденных Постановлением Кабмина от 21.11.2011 №1209, за каждую незаконно выловленную рыбу придется заплатить: серебряного карася – 17 грн.; линя – 119 грн.; леща – 170 грн.; белого амура – 255 грн.; щуки – 340 грн.; сома – 425 грн.; судака – 510 грн.

    За один добытый или уничтоженный экземпляр рыбы, занесенный в Красную книгу Украины: марены днепровской – 820 грн.; стерляди – 48 000 грн.; осетра – 110 000 грн.

    Вот и посчитайте, такая уж «бесплатная» рыба в речке если ее ловить запрещенными орудиями лова или в неразрешенных местах.

    - Нам часто внушают, что главный браконьер на наших реках, это старичок с рванной таптухой решивший выловить себе на обед пару карасей. Нет! Ни он массово истребляет рыбу – говорит глава Ассоциации рыболовов Украины в Одесской области Сергей Альошин - Этим занимаются бригады с многокилометровыми сетями на быстроходных катерах под различными «крышами». Именно они превращают водоемы в безрыбные, мертвые пустыни. Бороться с браконьерами только рейдовой работой «сидя в камышах» – трудно и мало эффективно. Браконьерство необходимо сделать на законодательном уровне экономически невыгодным. Для этого нужно поднять штрафы до небес, чтобы браконьер знал – хочешь взять в руки сеть – будь готов продать «хату», чтобы выплатить штрафы и компенсацию за нанесенный ущерб. А если взял в руки электроудочку, взрывоопасные или отравляющие вещества – суши сухари, так как массовое убийство водных живых ресурсов должно однозначно наказываться уголовно! Так же необходимо выбить из под браконьерства его фундамент – сбыт, увеличив многократно штрафы за реализацию незаконно выловленной рыбы. А сбыт в особо крупных размерах приравнять к сбыту краденым и наказывать за это по соответствующей статье Уголовного Кодекса, а не Административного. Сделать это необходимо незамедлительно, так как наши водоемы находятся в депрессивном состоянии, и у них нет времени ждать! Нужно помнить, что за каждым кустом рыбинспектора не поставишь, и если мы хотим избавиться от браконьерства, то многое зависит от нас самих. Мы не должны молча проходить мимо фактов браконьерства, которым стали свидетелями. Нужно сразу же сообщать о них на телефоны «Горячей Линии» в органы рыбоохраны или правоохранительные структуры. Нужно помнить, что, не сообщая о правонарушении, которому стали свидетелем, вы невольно превращаетесь в его соучастника. Будьте более активными гражданами своей реки! Только сообща, всем миром можно снизить факты браконьерства. Давайте начнем любить свой край и уважительно относиться к природе, которая нас окружает!


    Телефон «Горячей Линии» Главрыбвода (044) 486-44-24

    Перечень зимовальных ям на 2015-2016 гг. http://main.golovrubvod.kiev.ua/2011-08-04-12-16-54/44--2011-.html
     
    • Нравится Нравится x 9
  2. сергей шкода

    сергей шкода Рыболов

    Сообщения:
    65
    Симпатии:
    33
    Адрес:
    кривой рог
    Возраст:
    47
    и где эта рыбинспекцыя ее нет о каких штрафах говорит глава Госрыбагентства
     
    • Нравится Нравится x 2
  3. Magalon

    Magalon *Bilogorodka Fishing*

    Сообщения:
    2.111
    Симпатии:
    9.763
    Адрес:
    Київська область.
    Возраст:
    52
    • Информативно Информативно x 2
    • Нравится Нравится x 1
  4. kambodju

    kambodju Рыболов

    Сообщения:
    667
    Симпатии:
    2.808
    Адрес:
    Павлоград - Днепр
    Возраст:
    39
    или воровать стали больше
     
    • Нравится Нравится x 2
  5. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.064
    Симпатии:
    22.940
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Воду должны охранять экологи, а не ее потребители

    Ассоциация рыболовов Украины выступила с открытым обращением к Премьер-министру Украины.

    В нем сказано: из сообщения министра агрополитики и продовольствия Украины Алексея Павленко стало известно, что правительство планирует передать Государственное агентство водных ресурсов из подчинения Минэкологии и природных ресурсов в систему Минагрополитики. Такое решение, по мнению АРУ, является непродуманным и может привести к значительному ухудшению состояния водных объектов и угрожать окружающей среде и здоровью граждан.

    В течение последних десятилетий в нашей стране очень остро стоит вопрос спасения поверхностных и подземных вод от загрязнения. Ежегодно в водоемы сбрасывают около 1500 млн куб. м загрязненных сточных вод. Межу тем обеспечение населения качественной питьевой водой является одной из основных составляющих национальной безопасности Украины. В положении о Госводагентстве (постановление Кабмина №393 от 20 августа 2014 г.) более двух третей функций имеют экологическую составляющую и направлены на решение вопросов, связанных с водными ресурсами.

    В частности, Госводагентство обеспечивает функционирование системы государственного мониторинга окружающей среды — проведение радиологических и гидрохимических наблюдений на водных объектах комплексного назначения, трансграничных водотоках, водохозяйственных системах межотраслевого и сельскохозяйственного водоснабжения, в зонах влияния АЭС. Кроме того, эта структура осуществляет мероприятия по экологическому оздоровлению поверхностных вод и уходу за ними. Эти функции не являются компетенцией Минагрополитики.

    В свою очередь главная задача Минагрополитики и продовольствия — это деятельность, направленная на развитие агропромышленного комплекса и обеспечение продовольственной безопасности государства. Оно никогда не занималось водными ресурсами и вопросами их охраны, поэтому возникают сомнения в эффективности работы в этом направлении.

    Следует обратить внимание, что Госводагентство осуществляет имплементацию четырех из шести европейских водных директив, предусмотренных Соглашением об ассоциации между Украиной и ЕС, которые нужно как можно быстрее внедрить.

    Госагентство водных ресурсов имеет разветвленную и высокопрофессиональную структуру на региональном и местном уровнях, которая представлена бассейновыми управлениями. Их функционирование также предусмотрено Соглашением об ассоциации между Украиной и ЕС. Передача его Минагрополитики неизбежно приведет к нарушению бассейнового принципа управления водными ресурсами и, как следствие, невыполнению Украиной обязательств, взятых при подписании Соглашения об ассоциации с ЕС.

    «Мы знаем о серьезных проблемах в природоохранной отрасли, и в частности о бездеятельности Минэкологии в решении многих экологических вопросов, но это не повод для разрушения всей государственной системы охраны окружающей среды. Попутно напоминаем, что общественные организации Украины неоднократно обращались к вам с требованием назначить компетентного и подготовленного специалиста на должность министра экологии и природных ресурсов и начать, наконец, реформирование природоохранной отрасли», – говорится в сообщении.

    Ассоциация рыболовов Украины попросила главу правительства сохранить действующий порядок направления и координации Кабмином деятельности Госводагентства через Минэкологии и природных ресурсов, поскольку он является обоснованным и может обеспечить улучшение состояния окружающей среды и отечественных водоемов.
     
    • Информативно Информативно x 6
  6. mihail135

    mihail135 Рыболов

    Сообщения:
    781
    Симпатии:
    6.640
    Адрес:
    Днепродзержинск
    Возраст:
    61
    Рыболов? Народ? Законодательство?
    Нет – власть, власть, власть.
     
    • Нравится Нравится x 8
  7. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.064
    Симпатии:
    22.940
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Удар по браконьєрству! В Україні з’явиться Сертифікат Походження риби

    В 2018-му році в Україні з’явиться електронний Сертифікат Походження риби
    Вивести рибну галузь «з тіні» та унеможливити реалізацію браконьєрської риби в Україні допоможе запровадження обов’язкового Сертифіката Походження риби та системи моніторингу вилову риби. Держрибагентство та експерти розпочали роботу над ними у лютому 2017 року, запровадити на практиці їх планують вже наступного року.

    За даними галузевих асоціацій та експертів в 2015 році незаконний вилов риби по кількості впритул наблизився до легального вилову у 74 тис. тонн. Запровадження нової системи підтвердження законності походження риби та відповідного сертифікату мінімізує незаконний браконьєрський вилов, унеможливить реалізацію нелегальної риби, захищатиме інтереси національних виробників.

    «Сертифікат матиме виключно електронну форму, кожній партії риби присвоюватиметься власний унікальний номер. Представники державного органу, і звичайні споживачі зможуть зайти на спеціальний електронний портал та отримати інформацію про походження риби», - повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

    Сертифікат супроводжуватиме рибу з моменту вилову до місця її реалізації, міститиме інформацію щодо суб’єкта господарської діяльності, назви водойми, де було здійснено лов, дати вилову, кількості виловленої риби тощо.

    «Планується, що система буде максимально автоматизована, без людського фактору та пов’язаних з ним корупційних ризиків. Наше завдання – детінізація галузі через використання інструментів прозорих для суспільства і простих для підприємців», - зауважив Ковалів.

    В рамках підготовки концепції та законодавчої бази задля впровадження сертифікату походження риби та системи моніторингу вилову Держрибагентство звернулося за допомогою до Офісу підтримки реформ «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні».

    Костянтин Дем’яненко, експерт Офісу підтримки реформ, відзначив, що завдання налагодити систему моніторингу вилову риби і її походження для комерційних операцій на внутрішньому ринку та для експорту також передбачено для України Угодою про Асоціацію з Європейським Союзом. Це стосується, як промислового вилову риби, так і вилову аквакультури.

    За його словами сьогодні в Україні не існує жодного механізму підтвердження легальності походження партії риби чи конкретного взятого екземпляру, не існує системи моніторингу комерційних операцій з водними біоресурсами. Тому до продажу, особливо на ринках та в точках стихійного продажу, попадає браконьєрська риба.

    «В ЄС система сертифікації вважається ключовим фактором для забезпечення простежуваності водних біоресурсів у комерційних операціях. Це важлива складова боротьби з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством. Законодавчо вона регулюється як на національному рівні, так і регламентними документами No 1005/2008 (ЕС), No 1224/2009 на рівні ЄС, що імплементовані в національне законодавство всіх країн-членів», - зауважив Дем’яненко.

    Розробляючи правила моніторингу вилову та сертифікації для України експерти врахують досвід Данії, Великобританії, Словенії, Естонії та Норвегії, а також директиви Генеральної Комісії з питань рибальства у Середземномор'ї (GFCM).


    _____________________________________________________________________________________
    Нарешті громадськість почули!

    Досить кричати «SOS»! Давайте почнемо робити!

    Сертифікація походження риби повинна зупинити браконьєрство в Україні – Асоціація рибалок України
    Введення Сертифікату Походження риби як документу сурової звітності який буде відповідати за легальність походження риби чи рибної продукції одна із складових плану по боротьбі з браконьєрством на вітчизняних водоймах вважає голова «Асоціації рибалок України» Олександр Чистяков.

    За його словами, потрібно зробити так, щоб без Сертифікату Походження риби в Україні не можна було жодного «хвоста» продати. Це повинно вивести з тіні увесь об’єм необлікованої виловленої промисловиками риби, також вирощеної рибовиростними господарствами, та стане «заслоном» при ввезені в нашу країну неякісної рибної імпортної продукції незрозумілого походження. Сертифікат Походження риби повинен дуже серйозно вдарити по збуту незаконно виловленої риби. Не буде збуту – у браконьєрства не буде фінансового підґрунтя вбивати наші водойми. Займатися браконьєрством втратить сенс!

    Але Сертифікат не є самоціллю. Він знаходиться на верхівки піраміди з необхідний дій щоб подолати в країні браконьєрство. Для того щоб він запрацював в повній мірі треба його підкріпити законодавчо. В першу чергу на законодавчому рівні треба зробити більш жорстке покарання та багаторазово збільшити штрафи за торгівлю незаконно виловленої рибою. Ми про це говорим сім років поспіль. Нарешті громадськість почули!

    Голова Асоціації зауважив, що браконьєрством у нас в країні займаються з різних причин , але основними звичайно є: це соціальний фактор, який дуже злободенний для жителів прибережних сіл, які не дивлячись на те, що є можливість оформити досить таки прості документи, отримати ліцензію, квоти і офіційно зайнятися промислом, все таки продовжують виходити на воду не офіційно, часом в негоду ризикуючи власним життям. Дідок з маленькою сіточкою або топтухой який вирішив зловити три карася на обід внучці - порушник, але не браконьєр. Для водойм страшні моторизовані бригади браконьєрів з багатокілометровими мережами, які займаються мало не промисловим виловом риби. Де починаються гроші, там закінчуються всі моральні та етичні гальма. Ці бригади діють часто під заступництвом якихось чиновників випалює річки як напалмом. Ось до них і до їх покровителів повинні застосовуватися найжорсткіші покарання. Так само необхідно вводити біль ш жорстку відповідальність за незаконний вилов риби промисловиками. Рибалки - професіонали, яким держава видала ліцензії на право вилову, якщо йдуть на порушення, то роблять це свідомо. Тому і карати підготовлених людей, необхідно суворо.

    Україна поцілована Богом, в нас 73 тис. річок, 20 тис. озер, 1100 водосховищ, більше 400 тис ставків, два моря. А охороняють всі ці водні простори 980 співробітників рибоохорони. Багато це чи мало? Не можливо ефективно захищати наші водойми таким малим штатом, та ще який і мізерно фінансується. Застарілі катери, машини рибінспекторів поступаються швидкісним імпортним човнам браконьєрів. Через постійну нестачу коштів дуже повільно в регіонах оновлюється техніка в рибоохороні. Місцеві ради на балансі у яких знаходяться водойми не поспішають брати участь у допомозі рибоохороні, а так само у відновленні водойм. – говорить Олександр Чистяков - Не чув, щоб облради випустили в свої водойми хоча б кілька кілограм аборигенної риби. Природоохоронна у нас фінансується за "залишковим " принципом. Чиновники приходящі на посаду короткочасно хочуть «все і сьогодні», а щось робити заради матері природи не хоче ніхто.

    Звичайно, не останню роль у тому, що браконьєр почав відчувати себе вільготно на наших водоймах грає дуже м'яке законодавство і повна невіра у невідворотності покарання за скоєний злочин – вважають в Асоціації - Ті штрафи за вбивство наших річок нікого не лякають і швидше насмішка, ніж реальне покарання за ту шкоду, що наноситься природі. Фактично не застосовується кримінальне покарання за скоєні злісні злочини із застосуванням електроструму, вибухонебезпечних або отруйних речовин, які несуть масову загибель всього живого в водоймах. Як що б за такі варварства перед природою давали конкретний термін, можливо багатьох це примусило б замислитися. Мізерні штрафи за браконьєрство не в змозі його зменшити, а тим більше зупинити

    ― У першу чергу необхідно зробити браконьєрство економічно невигідним, - сказав Олександр Чистяков. - Потрібно піднімати штрафи і посилювати покарання за вбивство природи "до небес". Щоб браконьєр знав: хочеш взяти в руки сіті ― готуйся продати "хату", щоб виплатити штрафи і компенсацію за завдані збитки. Хочеш взяти в руки електровудку - "суши сухарі", адже за масове вбивство риби однозначно повинне бути кримінальне покарання.

    Також голова Асоціації рибалок України наголосив, що потрібно багаторазово підняти штрафи за реалізацію нелегально виловленої риби та продаж незаконних знарядь лову.

    ― Необхідно вибити фінансовий фундамент з під браконьєрства, посиливши покарання за торгівлю незаконно виловленою рибою та забороненими знаряддями лову - додав Олександр Чистяков - З браконьєрством потрібно боротися всім світом! Це наші водойми! І нам на них наводити порядок! Не прилетить блакитний вертоліт з чарівником і не вирішить відразу всі проблеми. Ми всі повинні зрозуміти, що несемо відповідальність за свої річки. І тому якщо ви побачили правопорушення на водоймах, негайно повідомляйте про це на телефони "Гарячої Лінії" природоохоронних або правоохоронних служб. Розумію, що зараз ці "телефони" працюють через пень колоду, слабо реагуючи на дзвінки. Але це тому що дзвінки поодинокі. Якщо буде шквал повідомлень, це змусить чиновників від природоохорони на них реагувати і сумлінно виконувати свої обов'язки. Дуже важливий громадський контроль за водоймами і над роботою природоохоронних структур.


    Тільки всі разом ми зможемо перемогти зло браконьєрства!
     
    • Нравится Нравится x 7
  8. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.064
    Симпатии:
    22.940
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    В 2017 році в Україні вперше може запрацювати європейська модель підтримки рибного господарства
    У лютому 2017 року Україна розпочинає роботу над Фондом підтримки рибного господарства. Його аналоги успішно функціонують у більшості європейських країн, а проблема відсутності подібного Фонду в Україні та необхідність його створення піднімалася до обговорення експертами, підприємцями та громадськими організаціями рибної галузі впродовж останніх 7-ми років.

    Ініціатором початку роботи над створенням Фонду виступили Держрибагентство України та профільна громадськість. Для юридичного аналізу кращих європейських моделей програм фінансування рибного господарства, а також розробки необхідного для Фонду законодавчого поля відомство звернулося до експертів Офісу підтримки реформ «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні», що фінансується Європейським Союзом. 14.02.2017 у залі Міністерства аграрної політики України відбулося Перше обговорення Концепції Фонду з експертами галузі.

    «Фонд має забезпечити цільове використання коштів, отриманих з галузі на її ж розвиток: на програми зариблення, меліорації, охорону водних біоресурсів. Окремим напрямом має бути підтримка рибних фермерів», - повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. Він додав, що Фонд має акумулювати отримані кошти та за прозорою для суспільства процедурою розподіляти їх далі за відповідними напрямами. Звіти про діяльність Фонду та витрачені кошти мають регулярно оновлюватися та бути відкритими в режимі он-лайн.

    «В 2016 році тільки за порушення правил рибальства рибному господарству було нараховано 35 млн грн. збитків, накладено 3,8 млн грн. штрафів. Крім того є надходження від компенсації за промисловий вилов, днопоглиблювальні роботи. За чинним законодавством, стягнуті кошти направляються до бюджету і часто ідуть на програми абсолютно не пов’язані з рибним господарством. Натомість галузь не має коштів на програми зариблення, меліорації. Ми ж пропонуємо модель, яка дозволить ефективно перерозподіляти кошти на потреби галузі, підтримувати сталі запаси риби у наших водоймах та продовольчу безпеку в країні», - додав Ярема Ковалів.

    Залучений експерт Офісу підтримки реформ «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні» Єгор Лучинкін повідомив, що практика існування спеціальних Фондів, кошти з яких направляються на програми розвитку рибного господарства широко використовується в Європі. Зокрема, існує Європейський фонд морського та рибного господарства із загальним бюджетом у 8,6 мільярдів євро. Кошти з нього перерозподіляються на локальні програми країн-членів ЄС. Так, наприклад, на програму фінансування рибальства Словенії у 2016-20 рр. було виділено 32,6 млн євро, що спрямовані на розвиток рибного фермерства, підвищення конкурентоспроможності та рівня професійних знань в секторі та розвиток риболовецьких громад завдяки диверсифікації професійної діяльності.

    Поряд з Європейським фондом морського та рибного господарства в ЄС також існують локальні фонди, наприклад, Латвійський фонд рибного господарства успішно функціонує з 1992 року. «Фонд наповнюється за рахунок доходів від компенсації за промисловий лов, реалізації конфіскованих знарядь лову та незаконно добутої риби; плату за оренду водойм та плата за ліцензію на лов, пожертвувань фізичних та юридичних осіб, а також коштів, які нерезиденти вкладають в міжнародні проекти рибного господарства і проекти розвитку рибного господарства в Латвії», - розказав пан Лучинкін.

    14.02.2017 відбулося перше обговорення Концепції Фонду підтримки рибного господарства та стартувала робота над відповідним законопроектом. У ньому взяли участь експерт Офісу підтримки реформ, керівник Громадської спілки «Перша рибна біржа» Ганна Шишман, голова Громадської спілки «Асоціація рибопромислових підприємств України» Анастасія Богонос, Голова ВГО «Асоціація рибалок України» Олександр Чистяков, Голова асоціації «Укррибспілка» Наталя Павленко, Генеральний директор асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» Дмитро Загуменний та Експерти Офісу підтримки реформ Костянтин Дем’яненко, Єгор Лучинкін та Сергій Черниш.

    Очікується, що законопроект буде розроблено експертами Офісу підтримки реформ до кінця березня 2017 року, після чого буде передано у Держрибагентство та винесено на розгляд Верховної Ради.

    ____________________________________________________________________________________________

    Вітчизняна рибна галузь не повинна стояти з простягнутою рукою під Кабміном або Верховною Радою,
    вона має бути самодостатньою!– Асоціація рибалок України

    Протягом останніх семи років Асоціація рибалок України говорить при першій-ліпшій можливості про необхідність створення Державного рибного Фонду. Це позволить зробити вітчизняну рибну галузь самодостатньою, а її фінансування незалежним від депутатів та чиновників, які розподіляють державний бюджет.

    Одним з найважливіших завдань на сьогодні, є створення Державного Спеціального (Рибного) Фонду. Який буде наповнюватися за рахунок штрафів виписаних порушникам, відсотки від компенсацій за завдану ними шкоду, а так само від сум оплати промисловиками за ресурс. Це дозволить рибної галузі не бути дотаційною. З цього Фонду буде виплачуватися преміальні органам рибоохорони, здійснюватися селекція, зариблення водойм, підтримка профільної науки.

    - Щоб почати відроджувати рибну галузь та переформовувати органи рибінспекції, для цього зовсім не потрібно стояти з простягнутою рукою, випрошуючи кошти з держбюджету. Залишайте у Спеціальному Державному Фонді 25% від нарахованих браконьєрам штрафів, а так само частину від компенсацій за завдану ними шкоду, тоді рибінспектор стане отримувати гідну зарплату, з'явиться бензин для рейдів і потужні двигуни для човнів. А найголовніше рибінспектор почне цінувати свою роботу і перестане дивитися в бік пропонованого браконьєрами мішка риби. Протягом семи років рибальська громадськість пропонує саме цей шлях. Нарешті її у владних кабінетах почули - каже глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Керівництво Держрибагентства доводить необхідність створення Спеціального Державного, так би мовити, «рибного» Фонду, який буде наповнюватися за рахунок відсотків від штрафів. Але Міністерство фінансів їх доводи поки не сприймає ... Для виконання цього завдання, напевно необхідно, більш широке обговорення і громадське лобіювання цього питання. Тому вважаю правильним, що Держрибагентство до розробки Законопроекту запросило експертів Офісу підтримки реформ. Сподіваюся, що разом з європейськими колегами зможемо пробити "тугі" чиновницькі кабінети.
     
    • Нравится Нравится x 7
  9. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.064
    Симпатии:
    22.940
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Перший практичний посібник про аквакультуру в Україні

    На прохання підприємців галузі Держрибагентство та профільна громадськість ініціювало створення першого в Україні практичного посібника про фермерське розведення риби «Cучасна аквакультура: від теорії до практики». Його авторами стали науковці та підприємці рибної галузі. Посібник складається з 20 розділів та описує всі складові цього виду бізнесу: від пошуку водойми до особливостей розведення різних видів риби та відповідних бізнес-планів. Посібник розмістили у вільному доступі на сайті Держрибагентства http://darg.gov.ua/files/6/11_07_suchasna_akvakultura.pdf

    - Ідея створити практичний посібник давно шукала свого втілення, і придбала реальність після спілкуванні з рибними фермерами. На їх думку, брак знань є чи не однією з найбільших проблем сучасної аквакультури в Україні. Розказували, що багато людей хотіло б взяти в оренду ставок, вирощувати в ньому рибу, але не мають уявлення як це зробити: як оформити документи, на яку дохідність розраховувати, які особливості має той чи інший вид риби. Ми підготували цей довідник, розмістили його у безкоштовному доступі. Кожен бажаючий може почати з нього, використати як дорожню карту у рибництві - розповів Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

    - Поява цього посібника саме сьогодні дуже важливо. Адже в Департаменті агропромислового розвитку Державної Адміністрації Київської області розпочато ретельну роботу з написання Концепції "Відновлення, охорона і цивілізоване використання водойм Київської області" разом з Програмою рибництва. Концепція передбачає здійснення ревізії всіх водних об'єктів області, з подальшим їх використанням на основі стійкого збалансованого, шанобливого до природи розвитку. Чи не для кого не є секретом, що більшість водойм використовується не за цільовим призначенням. І в першу чергу через невміння і необізнаність про ведення рибогосподарської діяльності. Кількість і якість водойм дозволяє при правильному, професійному підході до риборозведення вивести Київську область в лідери по виробництву риби в Україні. За досить короткий проміжок часу рибоводні ферми Київщини зможуть наповнити екологічно чистої, власного виробництва рибною продукцією прилавки столиці і області – прокоментував появу довідника глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. - Радує, що все більше шириться розуміння того, що прийшов час не бездумно черпати у природи, а потрібно починати вирощувати! І ця тенденція крок за кроком все більше починає ширитися по всьому світу. Згідно з Програмою ФАО (Всесвітньої сільськогосподарської організації ООН) до 2025 року світовий продуктовий кошик буде тільки на 35% наповнюватися рибою та рибною продукцією з дикої природи, а 65% буде штучно вирощеною. І це ще раз підкреслює, що розробляючи Програму з розвитку рибного господарства в Київській області Агропромисловий Департамент ОДА на правильному шляху йдучи в ногу з часом.

    В довіднику висвітлена інформація щодо культивування в рибних фермах як традиційних українських об’єктів аквакультури: коропа, білого та строкатого товстолобиків, білого амура, чорного амура, карася, лина, веслоноса, щуки, європейського сома, так і перспективних видів риб, які можуть бути об’єктами бізнесу: осетрових, тиляпії, форелі, кларієвого сома, барамунді, вугра, нефритового окуня. Також в довіднику надана інформація щодо перспектив виробництва в умовах аквакультури молюсків та креветок.

    - Основне завдання цього посібника є дати первинну інформацію для аквакультурного початківця. Аквакультура – це не страшно, це скоріше за все дуже цікавий та динамічний бізнес, котрим може займатися кожен - прокоментував співавтор посібника Любомир Гайдамака.

    У книжці викладено технологічні аспекти здійснення аквакультури за основними напрямками: ставової аквакультури, індустріальної (садкової та вирощування риби в рециркуляційних аквакультурних системах), марикультури, рекреаційної аквакультури. Подано технологічні аспекти культивування нових перспективних об’єктів аквакультури та розкрито основи селекційно – племінної роботи.

    Приділено увагу інформаційно-аналітичному забезпеченню системи прогнозних і програмних документів розвитку галузі в контексті глобальних трансформаційних процесів. Систематизовано пропозиції щодо виявлення, лікування та профілактики основних хвороб риб.

    Співавтор посібника, директор Методично-технологічного центру з аквакультури Юрій Шарило зазначив: «Ми готували цей посібник в першу чергу для малих і середніх фермерів, для сімейного бізнесу. У довіднику висвітлено механізм формування рибної політики в умовах глобалізації економіки. Показано, що сьогодні аквакультура – це сучасний інтегрований багатофункціональний сектор сільськогосподарського виробництва, який ефективно використовує водні, земельні, рибні, трудові та інші ресурси. І це має стати новою економічною філософією українського рибництва».


    Авторами посібника є Ю.Є. Шарило, Н.М. Вдовенко, М.О. Федоренко, В.В. Герасимчук Г.І. Небога, Л.А. Гайдамака, О.Б. Олійник, Н.М. Матвієнко, О.О. Деренько, І.Л. Жакун.


    Скачати його можна http://darg.gov.ua/files/6/11_07_suchasna_akvakultura.pdf
     

    Вложения:

    • 12_23_2.jpg
      12_23_2.jpg
      Размер файла:
      236,7 КБ
      Просмотров:
      36
    • Нравится Нравится x 8
    • Информативно Информативно x 1
  10. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.064
    Симпатии:
    22.940
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Украинцы начали потреблять очень мало рыбы и рыбного продукта
    Космические цены на рыбу превысили все разумные пределы, тогда как еще совсем недавно украинская рыбная отрасль входила в пятерку мировых лидеров. Шокирующее преобладание импортной продукции на рыбных полках наших магазинов начинает угрожать продовольственной безопасности страны в этом сегменте.

    СПРАВКА В 1991 году Украина добывала 1 100 000 тонн рыбы. В 2013 году - чуть более 216 тыс. тонн. С потерей Крыма по отечественной рыбной отрасли был нанесен ощутимый удар. В 2016 году мы выловили 78,5 тыс. тонн рыбы. В 1991 г. Украина была мощной рыбодобывающей страной и имела 238 судов океанического промысла, из которых 40% были суда-заводы, они не только вылавливали рыбу, но и еще ее перерабатывали на рыбную продукцию. На сегодня украинских океанических суден осталось 5, и то четыре из них работают под флагом Новой Зеландии, по достаточно туманным схемам, на наш прилавок ни одного килограмма рыбы от них не поступает. Специалисты утверждают, что Украина увидит назад эти рыболовецкие суда только в виде металлолома. Еще одно судно прописано в Ильичевске и сдается в аренду для ловли криля в Антарктике. В 1991 году импорт морепродуктов и рыбы в отечественной продуктовой корзине составлял всего 10% для разнообразия.

    «Никогда Украина не испытывала недостатка в рыбном продукте. Рыбы, особенно мороженой - океанской и морской, было много, и она была на порядок дешевле по сравнению с мясом, - отмечают в Ассоциации рыболовов Украины - у нас всего два пути наполнения рыбного рынка - это импорт и внутренние водоемы».

    «При этом импорт сегодня составляет более 85% от всей реализованной в стране рыбной продукции. Только около 15% на наших прилавках рыба отечественного производства - говорит председатель Ассоциации рыболовов Украины Александр Чистяков - Зависимость от импорта не только поработила наш рыбный рынок, но и диктует свои условия и цены. Скачки курса валюты подняли цены на рыбу, делая ее недоступной для основного потребителя. В результате объемы продаж существенно снизились. Если в 2013 г. общий объем реализованной в стране импортной рыбной продукции составил 415 тыс. тонн, то в 2015 - 227,4, а в 2016 году завоз импорта немного увеличилось, и составил 295,4 тыс. тонн».

    Государственная служба статистики Украины сообщает: В 2016 году отечественная рыбная отрасль добыла 88 443 тонн водных живых ресурсов. Из них рыбы 78 490 тонн. Во внутренних водных объектах вылов составил 40 754 тонн, из которых 22 000 тонны приходится на рыбу выращенную рыбоводными хозяйствами, а 18 754 это промышленный вылов рыбы. В Украине 73 000 рек. Добыча водных биоресурсов общегосударственного значения (промысел) проводится на пяти реках: Днепре (Каскаде Днепровских водохранилищ), в Днепровско-Бугской эстуарной системе (низовьях Днепра и Южного Буга, Днепровско-Бугском и Бугском лиманах), в Кучурганском водохранилище, в Тилигульском, Будацком (Шаболацком), Березанском, Куяльницком лиманах, Тузловской группе лиманов (Одесская обл.), в низовьях Днестра и Днестровском лимане, на Дунае акватории граничащей с Румынией, Десне в пределах Черниговской области, а так же в Краснооскольском водохранилище (в пределах Харьковской области) - Согласно Приказа «Об утверждении квот добычи водных биоресурсов общегосударственного значения в 2017 году» № 542 от 16.12.2016 Министерства аграрной политики и продовольствия Украины, зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины 23 декабря 2016 под №1691/29821 http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1691-16/pageТак же на некоторых больших водоемах и водохранилищах работают СТРХ (Специальные товарно-рыбные хозяйства) в Режимы эксплуатации которых входит зарыбление водоемов и вылов товарной рыбы, а так же предоставление услуг по любительской рыбной ловли. Промышленный вылов рыбы во внутренних водоемах распределяется почти поровну на реки - 45%, и водоемы, на которых действуют Режимы СТРХ - 55%. В исключительной (морской) экономической зоне Украины вылов составил 40 335 тонн. Надо заметить, что в 2016 году в Азовском море выловлено рекордное количество рыбы и водных ресурсов - 35 762 тонн. Вылов в Черном море составил 4 573 тонны.

    Ситуация с качественным составом вылова рыбы в Азовском и Черном море тоже вызывает вопросы. В последнее время в промысле вылавливается в основном малоценные виды рыбы (тюлька, хамса, бычок и черноморская килька), а вылов ценных видов рыбы из года в год уменьшается (барабуля, судак, луфарь, скумбрия, сарган, камбала-калкан, акула черноморская катран, скаты, сельдь, пиленгас, кефалевые виды, тарань).

    Как пример: И хотя в 2016 году в Азовском море выловлено рекордное количество рыбы и водных ресурсов - почти 36 000 тонн. Больше всего выловили бычка (21 тыс. тонн), тюльки (12,5 тыс. тонн) и хамсы (2 тыс. тонн). Но ... сельди, камбалы калкан, пиленгаса, кефалевых видов, судака, тарани выловили в общем всей вместе мизерное количество, всего 135 тонн. Судака, которого еще несколько лет назад вылавливали сотни тонн, в 2016 году поймали только 70 килограмм ... Промысел в 2016 году осуществляли 150 украинских пользователей.

    В последние десять лет объем украинской потребительской корзины был 660-710 тыс. тонн. рыбы и рыбного продукта. Потребление рыбы на душу населения Украина колебалось от 14 до 16 кг. Но в последние годы рыбный рынок явно "просел". Потребление рыбного продукта существенно снизилось и составило 300-370 тысяч тонн.

    «Это привело к тому, что начиная с 2015 года украинцы стали потреблять очень мало рыбной продукции - в 2015 году всего 8,4 кг., а в 2016 - 8,9 кг. пришлось на каждого нашего соотечественника в год, из которых только 1 кг. был отечественного производства, а остальное импорт - говорят специалисты Ассоциации рыболовов Украины - При этом рыба является важным источником жирных кислот Омега-3, витаминов, кальция, цинка и железа - она крайне необходима человеческому организму. В 1991 году потребление рыбы и морепродуктов в Украине находилось на уровне 24 кг на душу населения. Значительную роль в этом играла пропаганда культуры потребления рыбы, так называемые «рыбные дни» на предприятиях общественного питания. Также в детских садах в обязательном порядке детям давали рыбий жир. Всемирная организация здравоохранения рекомендует потреблять в год на менее 19,6 кг рыбы и рыбного продукта. Для сравнения, в Японии потребление морепродуктов доходит до 70 кг на душу населения. Жители северных стран (Норвегия, Швеция, Финляндия) потребляют около 50 кг, в Германии и Франции этот показатель достигает 25-40 кг/чел. По данным ФАО (Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН), в европейских странах потребление рыбной продукции на душу населения составляет 20-30 кг.».

    СПРАВКА Согласно опубликованному новому докладу ФАО впервые в истории мировое потребление рыбы на душу населения превысила 20 килограммов в год, благодаря значительному росту поставок продукции рыбоводства и высокому спросу, рекордному вылову по некоторым ключевым видам рыбы и снижению уровня потерь.

    Как отмечает пресс-служба «Госвнешинформа», уровень подорожания импортной мороженой рыбы в зависимости от вида в 2015 году составил от 30 до 40%. В дальнейшем ситуация только ухудшилась, и в 2016 году цены на рыбу продолжили расти. И для этого были причины не только объективного, но и субъективного характера.

    Напомним, в феврале 2015 году был введен 10-процентный импортный сбор, который включил в перечень дополнительно облагаемых товаров рыбу и рыбопродукты. Введение дополнительного сбора в целом не оправдало себя, поскольку поступления в бюджет не только не выросли, а наоборот сократились. Это произошло даже при том, что импортеры начали менять подходы, завозить вместо дорогой дешевую продукцию.

    «Относительная курсовая стабильность гривни в 2016 году, а также отмена дополнительного 10% импортного сбора, который действовал в 2015 году, позволили поставить на украинский прилавок больше импортной рыбной продукции. Однако потребление рыбы и морепродуктов у нас в стране все еще остается на низком уровне и далеким от рекомендованных норм ", - об этом сообщила Ассоциация "Украинских импортеров рыбы и морепродуктов».

    Как и ранее, по данным Государственной службы статистики Украины лидером по поставкам рыбы и морепродуктов в Украине остается Норвегия. За ней следуют Исландия и США. По данным Государственной фискальной службы Украины, за 2016 год Украина импортировала рыбы и морепродуктов на $ 459 878 000.

    «Говоря об импортируемых сортах рыбы, стоит отметить, что уже третий год подряд сокращаются поставки дорогих видов рыб (форели, лосося, тунца). Большую часть импорта составляют бюджетные сорта - мерлуза, скумбрия, сардина, килька, хек, минтай, мойва. В 2016 году Украина нарастила импорт сельди на 43% - подводя итог, говорят в Ассоциации рыболовов Украины - перераспределение спроса с дорогих сортов на дешевые происходит из-за того, что украинцы не могут себе позволить покупку дорогой рыбы и морепродуктов».
     

    Вложения:

    • Информативно Информативно x 3