ОтчетыСпиннингФидерНахлыстПоплавокМорскаяБарахолкаРеклама
  1. Рекомендуем вам ознакомится с кратким путеводителем по форуму

Предлагается к обсуждению!!! Рыболовное Вече.

Раздел посвящен Ассоциации Рыболовов Украины.
  1.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Рыболовное Вече.

    В этой теме будут предлагаться документы, письма, обращения, требования и другие документы, которые важны для всего Рыболовного Мира.

    Хочется верить, что мы на Нашем Рыболовном Вече, будем находить те оптимальные решения, которые заставят власть двигаться по маршруту необходимому всему Рыболовному Сообществу.

    А так же здесь мы с Вами будем решать судьбу и направления, в которых будут проводиться Всеукраинские Акции.

    Хотелось бы еще открыть здесь страничку в которой вокруг реальной боли какого-то конкретного Водоема в помощи решения этой проблемы сплотились бы все регионы – все Рыболовное Братство.

    И так, открываем Рыболовное Вече.
    Удачи Друзья!

    ________________________________________________________________________________________
    Уважаемые Друзья!

    Ассоциация рыболовов Украины шаг за шагом идет к выполнению своих программных Целей и Задач, где одним из основных направлений – есть полная ликвидация рыбинспекции. По мнению Ассоциации это один из самых коррумпированных и прогнивших органов в нашей стране. Нищенские зарплаты. Жуткие внутриведомственные отношения, кумовство, распределение сотрудников на своих и чужих, междоусобные войны за «рыбные», «жирные» участки, это все не способствует качеству их работы на Наших Водоемах. Ни для кого не является секретом, что браконьеры действуют под прикрытием рыбинспекторов. Порой под одним инспектором бывает до 30 браконьерских бригад. Рыбинспекция предупреждает их о готовящихся рейдах и проверках, чем делает их неуязвимыми перед законом. Таким образом, показушные проверки она устраивает сама себе. Сама себе же и назначает критерии в оценке своей работы. Подчинение ее промысловому ведомству поставило окончательный жирный крест на ее природоохранной сущности. Именно ее львиная доля вины за то, что Наши Реки стоят на грани экологической катастрофы. Рыбинспекция больна настолько, что сегодня является для Наших Водоемов раковой опухолью, которую невозможно вылечить путем ротаций, изменений внутренних режимов работы, ее проще ампутировать – ликвидировать, что даст Нашим Водоемам шанс на выздоровление. На ее место должна прийти Новая природоохранная структура ведомственно-независимая, с понятной, внятной мотивацией в работе. Она должна быть удалена от выдачи каких-либо разрешительных документов, виз, согласований и лицензий. За ней должны быть закреплены только инспекторские функции за надзором по выполнению природоохранного законодательства. А подчиняться она должна на прямую Кабинету Министров или президенту. С обязательным условием при всех региональных и центральном отделе кадров создании общественной приемной, которая будет пропускать через общественный гласный фильтр все кандидатуры при приеме на работу в Новую структуру. Именно мы – Жители Наших Рек должны стать непреодолимым барьером для скомпрометировавших себя рыбинспекторов, чтобы у них не появилось даже призрачной возможности просочиться в вновь создаваемую Новую структуру.

    Ассоциация рыболовов Украины выносит на общественное обсуждение на Рыболовном Вече письмо к премьер-министру с предложением ликвидации рыбинспекции.
    Ждем Ваших откликов, замечаний и предложений.

    С уважением.


    ________________________________________________________________________________________


    Всеукраїнська громадська організація
    «АСОЦІАЦІЯ РИБАЛОК УКРАЇНИ»
    «Віднови, Охороняй, Використовуй!»
    _________________________________________

    вих.№ 11/4 від 07.02..2009р.

    Прем'єр - міністру України
    Ю. В.Тимошенко

    Щодо ситуації в рибній галузі


    Шановна Юліє Володимирівно!

    Стверджувати, що ми, рибалки-аматори стурбовані станом українських річок та водойм – означає дуже дипломатично висловити наші почуття.. На наших очах протягом останніх років нагло і безкарно знищується флора й фауна наших рік і водойм. Знищується браконьєрами, риболовецькими артілями, які під прикриттям органів рибоохорони безконтрольно здійснюють вилов риби; чиновниками, що видають ліцензії і квоти на вилов риби, не переймаючись, при цьому відновленням й збереженням ресурсів водойм; керівниками різних рангів і відомств та простими громадянами, із чиєї вини ріки забруднюються відходами й сміттям, а затоки й береги замиваються піском, перетворюючи природоохоронні зони в у власний «золотий дощ»..Згідно офіційних даних, до створення рукотворних морів за рік у середньому добували 117 тисяч тон риби, в 1991 році 34 тисяч тон, зараз, за – близько 9 тисяч тон у рік. Промисловий лов осетрових взагалі припинив своє існування, крайнє низькі запаси інших цінних видів риб, таких як судак, лящ, щука та інші. Всі ці місцеві традиційні риби потребують негайної підтримки штучним нерестом. А такої підтримки не отримують, бо система зариблювання водойм місцевими видами риб знищена і існує тільки на папері та набиває кишені розпорядників коштів. Через дуже значне зниження кількості риби, риболовні артілі, з метою збереження обсягу лову, зневажаючи всіма нормами, збільшують кілометраж сіток, зменшують вічко сітки до недозволених розмірів, роблять лов тралами, загонами, волоком, що саме по собі є злочин. Про дотримання риболовецьким артілями виділених зон лову навіть говорити не доводиться. Під приводом обліку рибних запасів, відомства, разом з найбільш наближеними риболовецьким артілями проводять так званий «контрольний лов» риб в нерестовий період, в заказниках, природних нерестовищах. Насправді в цей час із ріки, з чисто корисливою метою, вигрібаються сотні тонн ікряної риби. Подвійна бухгалтерія обліку вилову, що підганяє звіти під дотримання ліміту отриманих квот, приводить до того, що 50% - 60% пійманої риби продається за «чорну готівку». Зважаючи на дохідність нелегального «обігу риби» на практиці склалась мережа перекупників «лівої» риби, система її доставки, переробки і реалізації. Безумовно, що існувати така мережа без прикриття її рибінспекторами і різного рангу чиновниками не може. Її живучість спирається на такі фактори, як широка доступність знарядь браконьєрського лову, відсутність дієвого контролю з боку рибоохоронних органів та їх корумпованість, висока латентність правопорушень у цій сфері та відсутність комплексного системного контролю річок та водойм зі сторони Мінприроди.
    Виходячи із власних спостережень, ми вважаємо, що найбільшу деструктивну роль у сфері збереження та відновлення рибних запасів відіграє Держкомрибгосп. Ця структура, незважаючи на здоровий глузд, здійснює функції державного регулювання використання водних живих ресурсів (визначає їх запаси, видає дозволи на лов, закриває чи відкриває водойми для такого лову тощо) і одночасно здійснює державний контроль за їх використанням, який по суті є відомчим контролем. Підпорядкування промисловому, по суті, відомству поставило хрест на всій природоохоронній сутності рибінспекції. Підвідомча залежність рибінспекції повністю розв'язує руки риболовецьким артілям для безконтрольного лову. Незадовільний матеріально-технічний стан, мізерні зарплати, зробив рибінспекцію однією із самих корумпованих організацій. Сьогодні, як, правда і вчора, займатися регулярним ловом риби, тим більше незаконним, без знання рельєфу дна, специфіки регіону, системи нагляду не можливо. За таких умов бригади браконьєрів найчастіше й організовуються під патронатом інспекторів та місцевих князьків. Попереджаючи їх про рейди, що готуються, рибоохорона робить ці бригади невразливими. Рейди, оперативні перевірки вона влаштовує сама собі. Сама собі призначає критерії оцінки успішності роботи інспекторів і принципи організації «охорони» угідь.
    Сьогодні в екологів і промисловиків різні інтереси до природних ресурсів.Як дуже показовий приклад цьому, можна навести результат спільного рейду інспекторів Мінприроди та активістів ВГО «Асоціація рибалок України» на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення Сулинський". Слід зазначити, що цей Заказник площею 31161,3 га має велике значення як район нересту, нагулу зимівлі багатьох цінних видів риб: щуки, сазана, ляща, судака та інших. В день рейду (10 листопада 2008 року) на цій загалом закритій території, було виявлено 19 човнів із легальними 646 сітками загальною довжиною близько 50 кілометрів. Але це ще не все. Коли рейдова група знайшла і почала знімати безкінечні не зареєстровані сітки, її члени були атаковані рибінспекцією, яка замість того, щоб підключитись до боротьби з незаконним ловом, з усіх сил заважали такій роботі.
    Все це свідчить про необхідність швидких докорінних змін самої системи охорони навколишнього середовища та водних живих ресурсів зокрема. З цією метою ми пропонуємо:

    - ліквідувати існуючу рибінспекцію, як структуру, що не може і не хоче
    захищати інтереси держави та не підлягає реорганізації;

    - на основі Державної екологічної інспекції створити єдиний природоохоронний орган, підконтрольний Кабінету Міністрів України, поклавши на нього в тому числі і контроль за використанням водних живих ресурсів. Встановити систему підбору, підготовки кадрів для такого природоохоронного органу, поставивши ці процеси під контроль громадських організацій України. Відокремити його діяльність від розподільчих функцій. Встановити, що головним завданням та критерієм оцінки ефективності діяльності його працівників може бути тільки збереження та примноження багатств живої природи України, рекреаційного потенціалу довкілля;

    - розпочати роботу моніторингу стану іхтіофауни Дніпровського басейну із залученням відомчонезалежних груп вчених-іхтіологів, що дасть об'єктивну інформацію для видачі квот на вилов риби, та для реальної реалізації програм відновлення рибних запасів.

    Безумовно, ми розуміємо що реалізація програми природозбереження - багатогранне і складне завдання, яке потребує комплексного програмного підходу та гарно організованої роботи кваліфікованих спеціалістів - однодумців по всіх регіонах України. Вважаємо, що в Україні є достатня кількість чесних професіоналів, які в тісній співпраці з громадськістю зможуть вирішити всі ці проблеми.

    З повагою,

    Голова Всеукраїнської Ради О.В.Чистяков
     
    • Нравится Нравится x 17
  2.  
    Правильный

    Правильный Рыболов

    Сообщения:
    115
    Адрес:
    Николаев
    Рейтинг:
    309
    Возраст:
    50
    Хм.... Всеукраїнскої Ради .....
    У вас что , есть филиалы в 17 областях ? Назовите их !
     
    • Нравится Нравится x 2
  3.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Уважаемый Правильный!

    Свидетельство о регистрации Всеукраинской общественной организации "Ассоциация рыболовов Украины" №3051, выданное Министерством юстиции Украины, подписано Министром Юстиции Николаем Онищуком.http://www.minjust.gov.ua/0/18501 В Единном Реестре общественных формирований порядковый номер 2482.
    тел.+38 (044) 271-16-11 отдела регистрации и легализации партий и Всеукраинских общественных объединений, начальник отдела Макуха Любовь Михайловна.

    Надеюсь, этот ответ Вас полностью удовлетворил. У Ассоциации ровно столько зарегистрированных ячеек, сколько необходимо, по Нашему законодательству для регистрации Всеукраинской общественной организации.
    Это, что касательно Вашего вопроса.

    Но, уважаемый Правильный! Открытая тема предполагает обсуждение волнующих всех Рыболовов выставляемых на Рыболовное Вече вопросов, документов, писем, проектов законов и других важных для всего Рыболовного Братства вопросов.
    Большая просьба, если есть что сказать конкретно по теме – говорите, а все другое…

    С уважением.

    P.S.
    На ставшей уже традиционной Весенней выставке Рыболовов и охотников которая пройдет в г.Киев, Броварской проспект 15, с 04 по 07 марта 2009г., состоится Съезд Ассоциации рыболовов Украины. Надеемся, что на нем будут все представители Региональных ячеек Ассоциации (если многим из них позволит приехать в Киев не совсем простое экономическое время). На этот Съезд приглашены и Ваши земляки из г. Николаев. Хочется верить, что хоть там Вы с ними познакомитесь, что не можете никак сделать в родном своем городе,
    Я с удовольствием приглашаю Вас принять участие в Съезде (сообщите мне upo.ufa@gmail.com, или +38 (067) 140-01-24 Ваш адрес и Вам будет выслано официальное приглашение). Хватит пытаться быть в конфронтации не понятно с кем и с чем. Реки умирают!!! А мы с Вами стучим по клавиатуре, пытаясь найти черную кошку там, где ее нет. Присоединяйтесь! Работы по защите, восстановлению Наших Рек хватит всем. Ассоциация протягивает Вам обе руки сотрудничества.

    Простите за излишнею эмоциональность.
     
  4.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    [size=+2]Проект Закона о повышении штрафов за браконьерство.[/size]


    Ассоциация рыболовов Украины инициировала, а ее юридическая служба совместно с Государственной экологической инспекцией приняла активное участие в разработке Проекта Закона "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства."

    Это стало возможным благодаря неоднократным требованиям и обращениям, как письменных (письма на имя министра Минприроды Филипчука Г.Г., Начальника Государственной экологическрй инспекции Кострова Н.М., Председателю Комитета Верховной Рады по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы Семиноге А.И., Председателю подкомитета Скубенко В.П.), так и устных (проведено два круглых стола в Минприроде, Ассоциация приняла участия в Расширенной Коллегии Государственной экологической инспекции, на данных мероприятиях присутствовали представители Кабинета Министров, Верховной Рады, министерств и управлений, а так же других гос. структур.

    Это первый этап повышения штрафов за браконьерство, который в основном кассается дополнений и изменений в Административном Кодексе и частично в Криминальном Кодексе.

    На втором этапе будут внесены дополнения в Криминальный Кодекс. Это кассается массового истребления рыбьих стай электротоком, отравляющими и взровоопасными веществами (что по мнению Ассоциации должно караться с максимальной строгостью, вплоть до лишения свободы).

    Хочется отметить, что изменениями в пункте 7 второй части статьи 255 дается возможность общественным инспекторам право пресекать браконьерские правонарушения используя статьи 63, 64 - 70, 73, 77, 77-1, 78, 82, 85, 85-1, 88-1, 89 (о диких животных), 90, 91, 91-2, 153.

    Изменить название статьи 85-1 (с «изготовление и продажа» на «изготовление или продажа»), что кассается браконьерских орудий лова.,, и дает тепер болем полноценную возможность бороться с продажей браконьерских снастей.

    Так же в Проекте Закона вносятся изменения в ряд статей, о ужесточении наказания за массовую гибель рыбы в результате хозяйственной деятельности предприятий (загрязнения, сброса нечистот, отравляющих рыбу веществ, загрязнения природоохранной береговой зоны и многое др.).

    Ассоциация рыболовов Украины выносит данный Проект Закона на общественное обсуждение. Ведь Закон - это правила жизни всего общества. И нужно быть максимально осторожным и внимательным при его написании. Ведь этот законопроект касается Нашей жизни на Наших Реках. И здесь Ваше мнение - очень ценно! Ведь мы с Вами постоянные Жители Наших Рек. И наконец-то нам предоставляется возможность выписать, самостоятельно, по каким правилам мы будем на них жить. Пишите. Высказывайте свое видение данного вопроса. Только совместно с Вами сможем построить Правила Жизни на Наших Водоймах.

    С уважением.






    [size=+2]ЗАКОН УКРАЇНИ[/size]

    Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства.
    ______________________________________________

    Верховна Рада України постановляє:

    І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) такі зміни:

    1) в абзаці другому статті 47 слова «від чотирьох до шести» замінити словами «від двадцяти до тридцяти», а слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до вісімдесяти»;

    2) статтю 48 викласти в такій редакції:
    „Стаття 48. Порушення права державної власності на води
    Самовільне захоплення водних об’єктів або самовільне здійснення спеціального водокористування, а також укладання інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на води, –
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”;

    3) у статті 49:
    в абзаці першому слова «лісокористування» замінити словами «користування лісами»;
    в абзаці другому слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    4) в абзаці другому статті 50 слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    5) у статті 57:
    в абзаці другому слова «від чотирьох до шести» замінити словами «від двадцяти до тридцяти», а слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;
    в абзаці четвертому слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;
    в абзаці шостому слова «від десяти до чотирнадцяти замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;
    в абзаці восьмому слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до вісімдесяти»;

    6) в абзаці другому статті 58 слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;

    7) статтю 59 викласти в такій редакції:
    «Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів
    Забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, які спричиняють або можуть спричинити їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Такі самі дії, вчинені на водозборах, розташованих у межах населених пунктів, на землях рекреаційного, оздоровчого призначення, шляхах сполучення, які спричиняють або можуть спричинити їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятидесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів, без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Такі самі дії на об'єктах, що розташовані в межах населених пунктів, на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також на землях рекреаційного та оздоровчого призначення, особливо цінних землях, без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому впливу на водні об'єкти, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятидесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    8) у статті 59-1:
    в абзаці другому частини першої слова «від тридцяти п’яти до сімдесяти» замінити словами «від сімдесяти до дев’яноста»;
    в абзаці першому частини другої після слів «законодавством України» додати слова «або порушенням технологій навантажувальних і розвантажувальних робіт, які були узгоджені з органами, що здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища»;
    в абзаці другому частини другої слова «від двадцяти до сорока» замінити словами «від сорока до шістдесяти»;
    в абзаці другому частини третьої перед словами «посадових осіб судна» додати слово «судновласника,», а слова «від сорока до сімдесяти» замінити словами «від шістдесяти до дев’яноста»;

    9) доповнити Кодекс статтями 59-2 – 59-7 такого змісту:
    «Стаття 59-2. Використання земель водного фонду не за призначенням та порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду
    Використання земель водного фонду не за цільовим призначенням та порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семидесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-3. Руйнування русел річок, струмків та водотоків або порушення природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій
    Руйнування русел річок, струмків та водотоків, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Порушення природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-4. Незаконне створення систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод та перевищення гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти
    Незаконне створення систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Перевищення гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-5. Неповідомлення (приховування) відомостей про аварійні ситуації на водних об’єктах, невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій
    Неповідомлення (приховування) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-6. Порушення порядку здійснення скидання зворотних вод у поверхневі водні об’єкти
    Скидання в поверхневі водні об’єкти зворотних вод, що містять речовини, для яких не встановлені нормативи гранично допустимих концентрацій речовин у водних об’єктах, без встановлених нормативів гранично допустимого скидання та показників властивостей, скидання зворотних вод із вмістом речовин, що перевищують нормативи гранично допустимих скидів речовин або значеннями показників властивостей, що не відповідають встановленим –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Недотримання умов скидання шахтних, кар’єрних, рудникових, дренажних вод, вод скинутих після рибогосподарського використання, вод із накопичувачів промислових забруднених стічних вод та технологічних водойм –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-7. Порушення природоохоронного режиму використання прибережних захисних смуг
    Порушення режиму використання прибережних захисних смуг річок, морів, навколо морських заток і лиманів, озер, водосховищ та інших водойм –
    Тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    10) статті 60, 61 викласти в такій редакції:
    «Стаття 60. Порушення правил спеціального водокористування та ведення обліку кількості вод
    Забір води з порушенням правил спеціального водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, нераціональне використання води (добутої, шахтної, кар'єрної, дренажної або відведеної із забудованої території), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, неподання, подання із запізненням, не в повному обсязі або подання недостовірних звітних адміністративних даних про використання води та визначення якості вод, що скидаються, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Нездійснення або виконання не в повному обсязі інструментально-лабораторних вимірювань за погодженим планом-графіком контролю якості зворотних вод, що скидаються у водні об'єкти, та якості води водних об'єктів у

    контрольних створах, відсутність погодженого плану-графіка контролю, ненадання або несвоєчасне надання звіту за результатами контролю, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 61. Пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, у тому числі спостережних артезіанських свердловин, порушення правил експлуатації та встановлених режимів роботи водогосподарських систем, споруд та пристроїв
    Пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, у тому числі спостережних артезіанських свердловин, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Порушення правил експлуатації та встановлених режимів роботи водогосподарських систем, споруд та пристроїв, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    11) в абзаці першому статті 62 після слова «невиконання» додати слово «судновласником», в абзаці другому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    12) статтю 63 викласти в такій редакції:
    «Стаття 63. Незаконне використання ділянок лісового фонду України
    Використання ділянок лісового фонду України для розкорчовування і використання їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Порушення строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    13) статтю 64 викласти в такій редакції:
    «Стаття 64. Порушення встановленого порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів
    Порушення встановленого порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів, заготівля лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сорока п’яти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Невнесення плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки, -
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб – від сорока п’яти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    14) доповнити Кодекс статтею 64-1 такого змісту:
    «Стаття 64-1. Порушення вимог здійснення санітарно-оздоровчих заходів в лісах
    Несвоєчасне виявлення власником лісів або постійним лісокористувачем осередків шкідників із загрозою об’їдання двадцяти п’яти і більше відсотків листя, хвої, -
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Проведення суцільної санітарної рубки насаджень без попереднього обстеження їх спеціальною комісією або з обстеженням, але без лісопатолога спеціалізованої служби лісозахисту, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) і без погодження органу центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, -
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від сорока п’яти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    15) статтю 65 викласти в такій редакції:
    «Стаття 65. Незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників
    Незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    16) в абзаці другому статті 65-1 слова «від п’яти до десяти» замінити словами «від двадцяти п’яти до п’ятдесяти», а слова «від семи до двадцяти» замінити словами «від тридцяти до шістдесяти»;

    17) статтю 66 викласти в такій редакції:
    «Стаття 66. Знищення або пошкодження лісових культур, підросту та самосіву в лісах
    Знищення або пошкодження лісових культур, сіянців та саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також підросту та самосіву на площах, призначених для відновлення лісу, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    18) в абзаці другому статті 67 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    19) статтю 68 та 69 викласти в такій редакції:
    «Стаття 68. Порушення строків лісовідновлення та інших вимог встановлених законодавством щодо відтворення лісів, поліпшення їх якісного складу
    Порушення строків лісовідновлення та інших вимог встановлених законодавством щодо відтворення лісів, поліпшення їх якісного складу, -
    Тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 69. Пошкодження сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення
    Пошкодження сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення, -
    Тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
    20) у статті 70:
    Назву і абзац перший викласти в такій редакції:
    «Стаття 70. Самовільна заготівля сіна та випасання худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід
    Самовільна заготівля сіна та випасання худоби на лісових ділянках, землях сільськогосподарського призначення, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т.ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками»;
    в абзаці другому слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;
    в абзаці четвертому слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;
    21) в абзаці другому статті 71 слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    22) в абзаці другому статті 72 слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    23) статтю 73 викласти в такій редакції:
    «Стаття 73. Засмічення, знищення або пошкодження лісів побутовими і промисловими відходами
    Засмічення лісів побутовими і промисловими відходами, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Знищення або пошкодження лісів внаслідок забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Невжиття заходів щодо попередження засмічення лісів чи його ліквідації – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    24) у назві статті 74 і абзаці першому слова «державного лісового фонду» замінити словами «на ділянках лісового фонду України»; в абзаці другому слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    25) в абзаці другого статті 75 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    26) в абзаці другому статті 76 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    27) у статті 77:
    в абзаці другому частини першої слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до п’ятдесяти»;
    абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
    «Знищення або пошкодження лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушення інших вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -»
    в абзаці другому частини другої слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’яти до п’ятдесяти», а слова «від семи до дванадцяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до шістдесяти»;

    28) у статті 78:
    абзац другий викласти в такій редакції:
    «тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
    абзац четвертий викласти в такій редакції:
    «тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    29)в абзаці другому статті 78-1 слова «від п’яти до семи» замінити словами «від двадцяти п’яти до шістдесяти»;

    30) у статті 79:
    в абзаці другому вилучити слова «попередження або», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти до сорока»;
    в абзаці четвертому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти до сорока

    31) у статті 79-1:
    в абзаці другому слова «від одного до п’ятнадцяти» замінити словами «від п’яти до сімдесяти п’яти», а слова «посадових осіб – від п’яти до двадцяти» замінити словами «посадових осіб та фізичну особу-підприємця – від двадцяти п’яти до дев’яноста»;

    32) в абзаці другому статті 80 слова «від двох до трьох» замінити словами «від десяти до двадцяти»;

    33) в абзаці другому статті 81 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти»;

    34) абзац перший статті 82 після слів «використання відходів» доповнити словами «перевищення лімітів на розміщення відходів»; в абзаці другому слова «від одного до п’яти» замінити словами «від п’яти до двадцяти п’яти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти до сорока»;

    35) в абзаці другому статті 82-1 слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти»;

    36) в абзаці другому статті 82-2 слова «від трьох до п’ятнадцяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до сімдесяти п’яти»;

    37) в абзаці другому статті 82-3 слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти»;

    38) в абзаці другому статті 82-4 слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до двадцяти п’яти»;

    39) в абзаці другому статті 82-5 слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до двадцяти п’яти»;

    40) в абзаці другому статті 82-6 після слів «посадових осіб» додати слова «та фізичну особу-підприємця»; слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до п’ятнадцяти»;

    41) у назві статті 83 та у першому абзаці після слова «зберігання» додати слово «реалізації»; в абзаці другому слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти», а слова «від семи до десяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    42) у статті 85:
    в абзаці другому слова «від двох до двадцяти» замінити словами «від десяти до тридцяти», а слова «від десяти до тридцяти» замінити словами «від сорока до сімдесяти»;
    в абзаці четвертому слова «від двадцяти до сорока» замінити словами «від тридцяти до п’ятдесяти», а слова «від тридцяти до п’ятдесяти» замінити словами «від п’ятдесяти до дев’яноста»;
    в абзаці шостому слова «від двох до десяти» замінити словами «від десяти до тридцяти», а слова «від десяти до тридцяти» замінити словами «від сорока до сімдесяти»;
    в абзаці восьмому слова «від двадцяти до сорока» замінити словами «від тридцяти до п’ятдесяти», а слова «від тридцяти до п’ятдесяти» замінити словами «від п’ятдесяти до дев’яноста»;
    в абзаці десятому слова «від десяти до двадцяти» замінити словами «від тридцяти до п’ятдесяти», а слова «від двадцяти до тридцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до дев’яноста»;

    43) у статті 85-1:
    у назві статті слова «виготовлення та збут» замінити словами «Виготовлення або збут»;
    в абзаці другому слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    44) в абзаці другому статті 86-1 слова «від одного до шести» замінити словами «від п’яти до тридцяти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти ти п’яти до сорока»;

    45) у статті 87:
    в абзаці другому слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти», а слова «від п’яти до семи» замінити словами «від двадцяти п’яти до тридцяти п’яти»;
    в абзаці четвертому слова «від п’яти до семи» замінити словами «від двадцяти п’яти до тридцяти п’яти»;

    46) в абзаці другому статті 89 слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    47) у статті 90-1:
    в абзаці другому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока», а слова «від семи до десяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;
    в абзаці четвертому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока», а слова «від семи до десяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    48) в абзаці другому статті 91 слова «від трьох до восьми» замінити словами «від п’ятнадцяти до сорока», а слова «від п’яти до десяти» замінити словами «від двадцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    49) в абзаці другом статті 91-1 слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока», а слова «від чотирьох до семи» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    50) в абзаці другому статті 91-2 слова «від одного до шести» замінити словами «від п’яти до тридцяти», а слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до п’ятдесяти»;

    51) в абзаці другому статті 91-3 слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до двадцяти п’яти»;

    52) в абзаці другому статті 91-4 слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до п’ятдесяти»;

    53) в абзаці другому статті 153 слова «від одного до трьох” замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    54) в абзаці другому статті 188-5 слова «від п’яти до десяти» замінити словами «від п’ятдесяти до семидесяти», а слова «від десяти до тридцяти» замінити словами «семидесяти до дев’яноста»;

    55) статтю 239 викласти в такій редакції:
    «Стаття 239. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
    Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил використання, охорони водних ресурсів, передбачені статтями 48, 59, 59-2 – 59-5, 60, 61 (за винятком випадків забруднення та вичерпання підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричинило забруднення цих вод).
    Від імені органу, зазначеного у цій статті, складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

    1) заступники керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів – штраф на громадян до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

    2) начальник, заступники начальника, начальники відділів управління комплексного використання водних ресурсів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; начальники, заступники начальників, головні інженери басейнових управлінь водних ресурсів та їх регіональних підрозділів; начальники, заступники начальників, головні інженери обласних виробничих управлінь меліорації і водного господарства, міжрайонних та районних управлінь водного господарства; начальники управлінь каналів, завідуючі гідрохімічними лабораторіями –
    штраф на громадян до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

    3) начальники відділів, головні та провідні спеціалісти басейнових управлінь водних ресурсів та їх регіональних підрозділів; начальники відділів, головні та провідні спеціалісти обласних виробничих управлінь меліорації і водного господарства, міжрайонних та районних управлінь водного господарства, головні та провідні спеціалісти гідрохімічних лабораторій –
    штраф на громадян до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    56) назву статті 242-1, частину першу та другу викласти в такій редакції:
    «Статті 242-1. Органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища
    Органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 – 50, 52 – 55, 57 – 74, 76 – 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78-1 – 79-1 та статтями 80 – 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою та третьою статті 85, статтями 85-1, 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91 – 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5.

    Від імені органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

    1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 – 50, 52 – 55, 57 – 74, 76 – 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78-1 – 79-1 та статтями 80 – 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою та третьою статті 85, статтями 85-1, 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91 – 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм ядерної безпеки), статтею 153 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки), статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки) цього Кодексу, - Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря, Азовського моря, Азовського і Чорного морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища.»;

    57) абзац 27 пункту 1 частини першої статті 255 викласти в такій редакції:
    «органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (статті 85, 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91, 164 – в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами).»;
    пункт 7 частини другої статті 255 викласти в такій редакції:

    7) громадський інспектор з охорони довкілля (статті 63, 64 - 70, 73, 77, 77-1, 78, 82, 85, 85-1, 88-1, 89 (щодо диких тварин), 90, 91, 91-2, 153);”.



    ІІ. У статтю 246 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 25-26, ст. 131) внести такі зміни:

    у частині другій слова «від п’ятдесяти до ста» замінити словами «від ста до двохсот»;
    доповнити статтю приміткою такого змісту:
    «Примітка: Під істотною шкодою слід розуміти таку шкоду, розмір якої у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.»


    ІІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
     
    • Нравится Нравится x 13
  5.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Уважаемые Форумчане!

    Предлагаем на Ваше обсуждение письмо Председателю Верховного Совета Литвину В.М. В котором мы постарались кратко обрисовать сложившуюся ситуацию на Наших Водоемах. В которой в немалой степени, на наш взгляд, виновата рыбинспекция. Спровоцировав своими действиями, а порой и халатным-преступным бездействием, экологическую катастрофу на Наших Реках. По мнению Ассоциации рыболовов Украины рыбинспекция в сегодняшнем своем состоянии является "раковой опухолью" Наших Водоемов. И поэтому Ассоциация рыболовов Украины требует немедленной ликвидации этой прогнившей и коррумпированной структуры.
    Необходимо создать (на базе Государственной экологической инспекции) Новую природоохранную ведомственно-независимую структуру. С понятной природоохранной мотивацией, и прозрачностью в работе.
    С обязательным общественным фильтром, гласностью в кадровом вопросе. Чтобы все кандидатуры на работу проходили общественное обсуждение. Только так мы сможем влиять, какие кадры будут защищать Наши Реки.
    Это одна из программных Целей Ассоциации рыболовов Украины.
    Высказывайте свои мысли и предложения. Благодаря им мы с Вами сможем возродить Наши Реки и правильно построить правила поведения на них.

    С уважением.


    ________________________________________________________________________________________​

    Всеукраїнська громадська організація
    «АСОЦІАЦІЯ РИБАЛОК УКРАЇНИ»
    «Віднови, Охороняй, Використовуй!»
    _____________________________________________________________________

    вих.. № 27/02 від 27.02..2009р.

    01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5


    Голові Верховної Ради України
    Литвину Володимиру Михайловичу


    Щодо екологічного стану водойм.

    Шановний Володимире Михайловичу!

    На сьогодні в Україні склалася напружена ситуація з промисловим добуванням водних живих ресурсів (далі – ВЖР), їх відтворенням та охороною. Загальнодержавна програма розвитку рибного господарства України на період до 2010 року не виконується. Не створено сучасних ресурсозберігаючих технологій вирощування товарної риби та нових видів цінних риб, не вжито заходів до будівництва риборозплідників.
    Відсутня реальна оцінка запасу водних живих ресурсів. Моніторинг стану промислових запасів ВЖР здійснюється відомчими закладами, які як правило, не враховують дані щодо екологічного стану водойм. Сучасний стан рибних запасів має чітко виражений депресивний характер. Промисловий вилов осетрових взагалі припинив своє існування, вкрай низькі запаси цінних видів риб, таких як камбала-калкан, ляща, судак та інших.
    Протягом останнього десятиріччя промислове видобування риби та морепродуктів знизилося майже на 50%, при цьому кількість підприємств, які займаються рибним промислом, залишається на тому ж рівні – близько 540, що свідчить про незаконне добування та розподіл рибної продукції.

    Передбачене законодавством регулювання вилову риби на основі науково-обгрунтованих встановлених лімітів та квот, служить основою для широкомасштабного бракон’єрського промислу.

    Серйозні недоліки у відновлені рибних запасів, використанні користувачами виділених їм квот, видачі органами рибоохорони дозволів на спеціальне використання ВЖР обумовлені тим, що органи рибоохорони в одній особі здійснюють функції державного регулювання використання ВЖР (визначають їх запаси, видають дозволи на лов, відкривають чи закривають водойми для такого лову тощо) і одночасно здійснюють державний контроль за використанням ВЖР, тобто, самі себе контролюють.

    Державний департамент рибного господарства Мінагрополітики України (далі – Укрдержрибгосп) не здійснює належний контроль за використанням квот. В минулому році суб’єктам господарювання виділено понад 550 квот на видобування ВЖР, з яких не проконтрольовано майже 80%. Непоодинокі випадки, коли квоти встановлюються без урахувань наукових обґрунтувань, формально переносяться з минулорічних об’ємів. Так наприклад, інститут рибного господарства УААН надіслав Укрдержрибгоспу заявку про надання квоти на вилов плітки у Кременчуцькому водосховищі в обсязі 1755 тонн. Проте квота була встановлена в об’ємі 3510 тонн. Крім цього, має місце виділення квот неспеціалізованим користувачам – Мелітопольському державному педагогічному інституту, Національному центру управління та випробування космічних засобів тощо.

    Щорічно науковим установам для проведення науково-дослідних робіт Укрдержрибгоспом виділяються значні (завищені) квоти на вилов ВЖР Так, в 2005 році було виділено біля 2 тис. тонн, а на 2006 рік біля 5 тис. тонн. Не маючи власної матеріально-технічної бази, наукові організації, на договірних умовах, доручають використання виділених для них квот численним комерційним структурам, які всупереч вимогам ст. 18 Закону України «Про тваринний світ», під виглядом проведення науково-дослідних робіт, здійснюють вилов ВЖР у місцях, заборонених для промислового лову. Так наприклад, підприємець В. Ігнатовський в Азовському морі здійснював науково-дослідний лов риби у забороненому місці, забороненими засобами лову, без участі відповідальної особи від наукової установи. Незаконно виловлено майже 5 тонн риби, збитки нанесені державі складають 144 тис. грн.

    Із року в рік на Кременчуцькому водосховищі на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Сулинський" (далі-Заказник) з порушенням вимог п.3.1 Положення про Заказник та п. 6 Режиму промислового рибальства в дніпровських водосховищах, здійснювався в осінній період відбірковий лов старшовікових груп рослиноїдних та туводних видів риб. Тільки після втручання Держекоінспекції осінню минулого року було зупинено пограбування Заказника, який має велике значення як район нересту, нагулу і зимівлі багатьох видів риб.

    Слід зазначити, що науково-дослідні інститути звільнені від сплати за спеціальне використання ВЖР, тому за виловлену рибу біля 5 тис. тонн для "наукових" досліджень до державного бюджету жодної копійки не поступить.

    Відсутність відповідного наукового обґрунтування щодо промислового навантаження на знаряддя лову (сітки, неводи, ятері і т. п.) призводить до безпідставного перевантаження водойми знаряддями лову.
    Органи рибоохорони не здійснюють належний державний контроль за промисловим добуванням ВЖР і в основному виявляють малозначні порушення.

    Перевірки користувачів ВЖР на водоймах України показують, що значна частина ВЖР вилучається нелегально та реалізується (експортується) за «тіньовими схемами». Така ситуація посилює криміналізацію рибної галузі та створює загрозу подальшого забезпечення населення рибними продуктами. Так наприклад, при здійсненні державного контролю за використанням водних живих ресурсів на водоймах Одеської області Державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища було викрито ряд грубих порушень вимог природоохоронного законодавства. При перевірці користувачів, які здійснюють спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів на річці Дністер, встановлено, що приватне мале підприємство "Дністер" (директор Г. Войцеховська) не отримало квоту на вилов риби. Знаряддя лову (сітки) зберігаються не в складі, а на воді в моточовнах на причалі. Це дозволяє рибалкам безперешкодно здійснювати промисел риби на річці Дністер не маючи дозволу. Так, колишній рибалка вищевказаного підприємства гр. Рудницький С. М. на моточовні, який належить цьому підприємству, реєстраційний № 99-46 ЯОД, здійснював промисел риби в річці Дністер без відповідного дозволу дев’ятьма сітками загальною довжиною 1350 метрів і виловив рибу цінних видів, лящ, судак, сазан, щука та товстолоб. Загальні збитки, нанесені державі незаконним виловом риби, складають 4105,5 грн. Матеріали направлені до Одеської міжрайонної природоохоронної прокуратури для прийняття відповідного рішення. Практично майже всі користувачі, які здійснюють промисел в Дністровському лимані та річці Дністер не дотримуються вимог "Режиму промислового рибальства в басейні Чорного моряі" затвердженого наказом Мінагрополітики України № 81, що зареєстрований в Мін’юсті України за № 210/2084, використовуючи сітки, довжина яких набагато перевищую гранично встановлений розмір 70 метрів. Крім цього, в м. Вілкове на рибоприймальному пункті приватного підприємства "Риболовецька артіль "Адмірал" виявлено факт порушення заступником директора Побарзіним С.В., який без запису в журналі обліку прийнятої риби та інших водних живих ресурсів та накладної квитанції зберігав рибу в холодильній камері загальною вагою 157 кг. Наведені приклади свідчать про відсутній контроль за охороною, регулюванням та відтворенням ВЖР з боку Маякського територіального відділу рибоохорони басейнового управління "Дунайдністррибвод".

    Для реалізації державної політики у сфері покращення стану охорони, використання та відтворення ВЖР, отримання достовірних даних щодо запасів та раціонального використання ВЖР та уникнення дублювання повноважень між Мінагрополітики України та Мінприроди України, вважаємо за необхідне створити єдину державну контролюючу систему за використанням ВЖР при Мінприроди України, направлену на охорону державних, а не відомчих інтересів.

    Зважаючи на викладене, пропонуємо:

    1. Передати функції державного управління, регулювання, контролю у сфері охорони, використання та відтворення ВЖР до Державної екологічної інспекції.

    2. Основні науково-дослідні інститути, які відповідають за розробку біологічних обґрунтувань щодо обсягів вилучення ВЖР та інших нормативів використання ВЖР, а саме: Південний інститут морського рибного господарства і океанографії (ПівденНДІРО) м. Керч; Азовський центр ПівденНДІРО, м. Бердянськ; Одеський центр ПівденНДІРО, м. Одеса, вивести із складу Укрдержрибгоспу та підпорядкувати їх Академії наук України.

    3. На законодавчому рівні посилити функції державного контролю Державної екологічної інспекції Мінприроди України за станом охорони, використання та відтворення ВЖР, проведенням науково-дослідних робіт на водоймах України.

    З повагою.
     
    • Нравится Нравится x 13
  6.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Вашему вниманию предлагается небольшой отчет о проведенной работе за год. Ассоциация рыболовов Украины.

    "Восстанови. Охраняй. Бережно используй".
    В феврале 2008 года в нашей стране была создана новая общественная организация — Ассоциация рыболовов Украины. Основными ее целями и задачами являются простые истины, понятные каждому нормальному человеку, неравнодушному к состоянию окружающей среды, ее озер, рек и морей.

    Восстанови: запретить промышленный лов во внутренних водоемах Украины, переквалифицировав рыбодобывающие предприятия в рыборазводные озерно-прудовые хозяйства; реанимировать практику зарыбления наших водоемов местными видами рыб (судак, щука, сом, плотва, лещ и т. д.). Разработать и закрепить статус заповедных территорий за вытоками малых рек, природными нерестилищами, зимовальными ямами. Способствовать созданию ихтиологических заповедников, что позволит защитить водоемы от застроек и приватизации, прописывая условия их содержания с сохранением на их акватории любительской рыбалки. Вернуться к четким границам водных территорий, обозначив границы зеленых рекреационных зон для отдыха и рыбалки наших граждан. Изменение водных территорий заповедников и заказников, паспортизация условий их содержаний и границ только после серьезных обоснований ученых.

    Охраняй: создание Экологической Народной Дружины — единственно действенного инструмента в борьбе с браконьерством и нарушениями природоохранного законодательства, наиболее эффективный инструмент контроля за властью. Реорганизация рыбинспекции как контрольного органа, утратившего природоохранную сущность и на данный момент паразитирующего на Наших Водоемах. Приведение всех контролирующих природосбережение и природоохрану структур к вневедомственной деятельности, независимости, удаленности от выдачи каких-либо разрешительных документов, лицензий с сохранением за ними только инспекционных, контролирующих сохранность окружающей среды, действий.

    Используй: программы по воспитанию цивилизованного природопользователя вплоть до издания для самых маленьких (начальные классы) пособий о нашей природе, поддержание волонтерского движения «Чистый берег», «Чистая поляна», пр., пропаганда программы «Поймал — Отпусти». Инициирование создания комфортных и доступных для всех слоев населения условий для любительской рыбной ловли.


    ]Восстанови: За прошедший год под девизом «Восстанови» Ассоциацией рыболовов Украины было сделано не мало. Группа по заповедному делу, возглавляемая известным ученым Анатолием Подобайло, сумела добиться превращения шести водоемов в заказники местного значения. Среди них — озеро в Городище Черкасской области. Его спустили, почистили, зарыбили. Заповедным стало и озеро Нобель на границе с Беларусью. Это Великое и прекрасное озеро теперь имеет все шансы получить вторую жизнь. На 2,5 тысячах га. водной глади проведены мелиоративные работы и зарыбление. Сейчас решается вопрос по созданию службы его охраны. Но, пожалуй, самая значимая победа — то, что президент подписал Указ о создании на реке Удай Полтавской области так давно и упорно инициированного Ассоциацией Национального Парка общей площадью 10000 га.

    Группа ихтиологов под руководством одного из ведущих специалистов нашей страны ученого-ихтиолога Петра Шевченко по просьбе рыболовных клубов, входящих в Ассоциацию, разработала немало ихтиологических паспортов для водоемов различных форм собственности. К работе этой были привлечены студенты биологических факультетов Национального Аграрного университета и университета им. Шевченко. А также они помогли в изготовлении искусственных нерестовых гнезд. Гнезда изготавливались из массово выбрасываемых новогодних сосен и елок, а если быть абсолютно точным — из их ветвей. Ветви связываются в виде венков гнезд и устанавливаются на мелководье при помощи грузов. Планировали изготовить 15000 нерестовых гнезд. Но, не все еще получается, как намечено — было изготовлено и установлено ровно половина от намеченного количества, а именно 7600 исскуственных гнезд.

    Ученые-ихтиологи составили детальную ихтиологическую карту, где эти гнезда и были установлены. Были выбраны природные нерестилища, где по разным причинам в последние годы снизилась рыбопродуктивность: Киевское, Каневское, Черкасское, Кременчугское водохранилища, а так же акватория Дельты Днепра.

    Охраняй: Минувшее лето прошло в тесном сотрудничестве со столичной экологической инспекцией в активной борьбе с незаконной работой земснарядов. Только на акватории Днепра в границах Киева была прекращена работа 17 земснарядов. Выработав абсолютно законный механизм борьбы с земснарядами на Киевской акватории, Ассоциация передает этот опыт в регионы и в наступившем году объявит бой на всех водоемах страны. Как пример: на протяжении последних десяти лет ихтиологи Румынии и Украины добивались восстановления стада лосося на Тисе. Зимой этого года лосось пошел на нерест и уперся в два земснаряда, добывающих гальку. Эти «монстры» перегородили рыбе дорогу к природным, испокон веков устоявшимся нерестилищам. Слава Богу, чтоих работу удалось остановить, и рыба успешно добралась до своих нерестовых мест, где смогла отложить икру.

    Наши чиновники любят говорить о том, что современный браконьер — это старичок пенсионер, которого на незаконный промысел выгнали трудности существования.
    Что же на самом деле? Наш главный браконьер называется Главрыбвод. Это змей о трех головах:

    первая голова — Институт рыбного хозяйства, который вроде бы исследует наличие рыбы в водоемах и разрабатывает невероятно завышенные цифры рыбопродуктивности. По этим данным впоследствии выписываются квоты на вылов рыбы. По утверждению института рыбьи стаи так многочисленны, что переворачивают лодки и топят купающихся.

    Голова вторая — рыбодобывающие организации, которые эти явно завышенные квоты получают и делают на реках, морях и озерах все, что хотят. Не соблюдая территорий и гпаниц лова, ловят тралами, волоком, загоном, сетями с микроячейкой, после которых остаются одни ракушки на дне.

    И третья голова — рыбинспекция, которая организует и «крышует» весьэтот так называемый бизнес. Рыбная отрасль, как видим — это государство в государстве, она сама себе разрабатывает правила игры и сама себя контролирует.

    Одна из основных Целей и Задач Ассоциации — полная ликвидация рыбинспекции. Эта структура давно и безвозвратно утратила свою природоохранную сущность и стала ведомственно-зависимой. Ассоциация считает, что именно рыбинспекция своими действиями довела Наши Водоемы до экологической катастрофы. А вместо нее в стране, основываясь на международном опыте, нужно создать ведомствено-независимую инспекцию природоохранной направленности с прямым подчинением ее премьер министру или президенту.

    На протяжении года Ассоциация рыболовов Украины провела множество Антибраконьерских рейдов, а так же ряд акций по проверке продажи сетей и другой браконьерской «дряни» на рынках. Были проведены и массовые рейды инспекции по выявлению реализации незаконно-выловленной рыбы на стихийных и официальных базарах. Также были проведены контрольные проверки рыбодобывающих предприятий.

    Результаты: Были задержаны с поличным 27 браконьерских бригад (материалы по ним рассматривались в суде, вынесены решения), задержаны 6 сотрудников рыбинспекции (четверо уволены), изъяты километры сетей, прекратили свое существование три подпольных рыбоприемных пункта, инициирован запрет «научного» лова во время нереста в Киевском, Каневском водохранилищах и на Азовском море, прекращен «Спецвылов» в ландшафтном заповеднике общегосударственного значения «Сулинский», изъято более тысячи тонн незаконно выловленной рыбы (семь материалов направлены в суд, приняты решения), десятки километров сетей были конфискованы на рынках (штрафы «горе продавцами» уплачены, с пятью предпринимателями администрации рынков расторгли договора об аренде торговых мест), остановлена работа четырех рыбодобывающих предприятий и масса более мелкой, но от этого не теряющей своей важности работы.

    Ассоциация начала борьбу за Киевскую Набережную, оккупированную «плавучими» ресторанами. Благодаря рейдам проверкам уже 11 исковых заявлений Транспортная прокуратура подала в суд на незаконную деятельность заведений на понтонах.

    Одна из основных Задач Ассоциации — создание Экологической Народной Дружины Рыболовов (НЭДР). В прошлом году в школе общественных экологических инспекторов, созданной Ассоциацией при Управлении Заповедным Делом при Минприроды Украины, прошли обучение и сдали экзамены 30 человек, которые получили возможность на абсолютно законных основаниях выходить в самостоятельные рейды по контролю и
    охране за Нашими Водоемами. Фактически сформирована базовая природоохранная группа, которая послужит примером и фундаментом выполнения нашей программной задачи — создания Экологической Народной Дружины Рыболовов.

    Используй: Ассоциация занимается инициированием создания проектов законов, так необходимых Нашим Водоемам. Сейчас члены нашей Ассоциации принимают участие в разработке двух принципиально важных законопроектов. Первый будет регламентировать работу земснарядов, второй — существенно увеличит штрафы за браконьерство.

    Ассоциация, это в первую очередь мы с тобой. Это тысячи и тысячи наших друзей рыболовов, не некое закрытое здание, а всегда открытые двери в мир рыболовства и защиты нашего увлечения.

    В любых — маленьких и больших поступках Ассоциация рыболовов Украины в первую очередь опирается на наше законодательство, решая все вопросы только в правовом поле. У нас очень мощная юридическая служба, это и Якима Евгений — заслуженный юрист Украины, известный адвокат; юрист и эколог Просяник Сергей; Швец Роман — юрист, правовед, имеющий колоссальный опыт законотворческой работы; Владимир Полищук — судья; Быков Виктор — юрист, один из основателей журнала «Сафари Украина», пропагандист цивилизованного природопользования; Дейнеко Анатолий — судья, активный борец за сохранение природы; Александр Дикий —
    кандидат юридических наук, оказывающий неоценимую работу Ассоциации в подготовке правовых документов.

    Все, кто Ассоциацию создавал — состоявшиеся в жизни люди это — канд.биол.наук Анатолий Подобайло, зам. декана биологического факультета
    университета им. Шевченко, один из ведущих в СНГ специалистов по Заповедному делу; известнейший ихтиолог Петр Шевченко, заведующий кафедрой зоологией и ихтиологией Национального Аграрного Университета, доцент, старший научный сотрудник, принимавший участие в восстановлении Шацких озер; шеф редактор журнала «Свит Рыбалки» Лариса Новицкая, принимавшая участие в зарождении и создании общественного рыболовного движения в нашей стране; главный редактор журнала «Свит Рыбалки», основатель популярнейшего рыболовного сайта «Дом Рыбака» Виктор Цетковский; канд.биол.наук., зам директора Каневского заповедника Полишко Александр; заслуженный журналист Украины Гришанков Евгений; гидробиолог Мусиенко Михаил; президент Федерации рыболовного спорта Украины, шеф редактор журнала «Рыболовный Мир» Александр Терещук; доктор биол. наук, директор института ИНЕКО, зам. директора заповедника «Кара Даг» Владимир Мальцев; Максим Слипченко, один из основателей рыболовноохотничего предприятия «Сафари–Украина» — хозяйства на 50 тыс. га. угодий, на которых лучшая звероферма в Украине, более 200 рыборазводных озер площадью 1938 га., карп, белый амур, веслонос, осетровые, выделены три озера (56 га.) для проведения чемпионатов Федерации рыболовного спорта с зачетными экземплярами, которым позавидуют многие рыбразводники Европы; главный редактор журнала «Рыболов Украина» Сергей Пичугин; шеф редактор журнала «Рыболов Украины» Александр Беляев; канд. эконом. наук Олег Барановский; Надежда Чижова профессор, доктор сельскохозяйственных наук; архитектор Владимир Полищук; Юрий Ситник канд. биол. наук, специалист по тяжелым металлам институт Гидробиологии Академии Наук Украины; Дмитрий Евсеев начальник отдела живых биоресурсов экоинспекции; заслуженный журналист Украины Олесь Чередниченко; Александр Моряков, скульптор; правовед, экономист,
    заслуженный строитель Украины Владимир Ващенко; канд. наук, доцент, гидробиолог Дмитрий Лукашов и многие, многие другие.

    Это я назвал только некоторых членов Киевской ячейки Ассоциации, а в остальных регионах, сколько достойных людей.

    С уважением Ассоциация рыболовов Украины
     
  7.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Уважаемые Друзья!

    Предлагаем к обсуждению Законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства)».
    Просим не остаться равнодушными, ведь от этого зависит по каким Правилам мы будем жить на наших водоемах!
    Данный Законопроект разработан совместно юристами Агентства рыбного хозяйства Украины и Ассоциации рыболовов Украины.

    -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
    ПРОЕКТ

    Закон України
    Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення
    (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства)

    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

    І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) такі зміни:

    1. У статті 85:

    частину четверту викласти в такій редакції:

    «Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, використання промислових знарядь лову особами, які не мають дозвільних документів для здійснення промислового лову; заборонених знарядь лову, інших засобів масового знищення риби та інших гідробіонтів або перебування на водоймі чи поблизу неї з вказаними знаряддями лову і матеріалами)
    - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста двадцяти до ста восьмидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів чи без такої і на посадових осіб – від ста п`ятдесяти до двохсот сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів чи без такої»;

    доповнити частиною п’ятою такого змісту:

    «Повторне грубе порушення правил рибальства протягом календарного року тягне за собою накладання штрафу на громадян від двохсот сорока до трьохсот шестидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів і на посадових осіб – від трьохсот до чотирьохсот п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та конфіскацію знарядь та засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів.».

    У зв’язку з цим частину п’яту вважати частиною шостою.

    2. В абзаці другому частини першої статті 86 слова «від одного до шести» замінити словами «від ста до двохсот», слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від п’ятисот до однієї тисячі».

    3. Доповнити статтю 87 частиною третьою такого змісту:

    «Порушення вимог з охорони риби та інших водних біологічних ресурсів у вигляді проведення робіт на рибогосподарських водних об`єктах без погодження відповідно до чинного законодавства та/або невжиття заходів щодо збереження середовища існування та умов розмноження гідробіонтів –
    - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від однієї тисячі до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів вчинення чи без такої.».

    4. Статтю 912 викласти у наступній редакції:

    «Перевищення використання затверджених лімітів та нормативів вилову водних біологічних ресурсів – тягне за собою накладення штрафу на громадян від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.».

    5. У тексті статті 221:
    після слів та цифр «статтями 85-1,» доповнити словами та цифрами «частиною третьою статті 87,».

    6. В абзаці двадцять шостому пункту 1 частини першої статті 255:

    після цифри «90» доповнити цифрою «91»;

    слова «живих ресурсів» замінити словами «біоресурсів».


    ІІ. Прикінцеві положення.


    1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
    2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


    Голова Верховної Ради України В.Рибак


    Адрес Законопроекту на сайті Міністерства анрарної політики та продовольства України​

    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------​

    ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
    до проекту Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення” (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства)

    1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

    Проект Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення ” (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства)” розроблено з метою посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме риби та інших водних біоресурсів, та порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування (забруднення, проведення днопоглиблювальних, берегоукріплювальних, гідромеліоративних робіт) і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування.

    2. Мета і шляхи її досягнення

    Метою розробки законопроекту є посилення відповідальності за порушення громадянами та посадовими особами правил рибальства, а саме:

    - порушення правил використання об'єктів тваринного світу. Порушення правил рибальства;
    - експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням;
    - порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин.
    - перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів, перевищення затверджених лімітів (квот) та нормативів використання водних біоресурсів;
    - уточнення повноважень органів та осіб які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

    Також даним законопроектом передбачається посилити відповідальності за порушення правил рибальства у вигляді проведення робіт на рибогосподарських водних об’єктах без погодження відповідно до законодавства та не вжиття заходів щодо збереження середовища існування та умов відтворення водних біоресурсів.
    Посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме риби та інших водних біоресурсів, та за порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування дасть можливість зменшити незаконне використання риби та інших водних біоресурсів у водних об’єктах, у тому числі внутрішніх морських водах і територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України.

    3. Правові аспекти

    На цей час в Україні притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу (риби та інших водних біоресурсів) та за порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування (забруднення водного середовища, проведення днопоглиблювальних, берегоукріплювальних, гідромеліоративних робіт) вирішуються на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Для реалізації положень запропонованого законопроекту немає потреби вносити зміни до інших законодавчих актів.

    4. Фінансово-економічне обґрунтування

    Введення в дію зазначеного проекту до Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України

    5. Пропозиція заінтересованих органів

    Законопроект має бути погоджений Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України та Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

    6. Регіональний аспект

    Законопроект не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

    7. Запобігання корупції

    В даному законопроекті відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

    8. Громадське обговорення

    Проект Закону потребує проведення консультацій з громадськістю. Для обговорення і внесення пропозицій проект було розміщено на веб-сайті Держрибагенства та Міністерства аграрної політики та продольства України.

    9. Позиція соціальних партнерів

    Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

    10. Прогноз результатів соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття законопроекту

    Прийняття законопроекту буде сприяти раціональному використанню і охороні навколишнього природного середовища, створенню більш ефективного механізму щодо припинення порушень вимог законодавства у сфері охорони довкілля та усунення їх негативних наслідків.



    Голова Держрибагентства України В.С. Дроник


    Адрес Законопроекту на сайті Міністерства анрарної політики та продовольства України​

     
    • Нравится Нравится x 9
  8.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
    до проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства)

    1. Опис проблеми, яку планується розв’язати шляхом державного регулювання

    Даний законопроект розроблений з метою посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме риби та інших водних біоресурсів, та порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування (забруднення, проведення днопоглиблювальних, берегоукріплювальних, гідромеліоративних робіт), переселення та акліматизації.
    На цей час в Україні притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу (риби та інших водних біоресурсів) та за порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування (забруднення водного середовища, проведення днопоглиблювальних, берегоукріплювальних, гідромеліоративних робіт) вирішуються на підставі «Кодексу України про адміністративні правопорушення». Діючі норми даного Кодексу постійно корегуються. На даний час виникла потреба посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу (риби та інших водних біоресурсів) відповідно до нових соціально-політичних обставин, економічних та природних умов, змін природоохоронного законодавства, зокрема занесення деяких видів риб та водних безхребетних до Червоної книги України, значного погіршення стану відтворення природних популяцій водних біоресурсів та загального стану запасів водних біоресурсів.

    2. Визначення цілей прийняття пропонованого акта

    Ціль прийняття пропонованого акта – забезпечення реалізації вимог Законів України «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про Червону книгу України», «Кодексу України про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 № 8073-X (зі змінами та доповненнями) та Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 № 3677-VІ Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.99 № 19 та приведення розміру штрафних санкцій до вимог сучасності.

    Посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме риби та інших біоресурсів та за порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування дасть можливість зменшити незаконне використання риби та інших водних біоресурсів у водних об’єктах, у тому числі внутрішніх морських водах і територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України відповідно до змін природних, соціально-політичних обставин, економічних умов, змін природоохоронного законодавства, зокрема занесення деяких видів риб та водних безхребетних до Червоної книги України, значного погіршення загального стану запасів та відтворення водних біоресурсів, зростання собівартості добування всіх об’єктів промислу.

    3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей

    У даному випадку вбачається за можливе визначити два альтернативні способи досягнення встановлених цілей.

    1. Залишити існуючі норми «Кодексу України про адміністративні правопорушення» у частині щодо відповідальності за порушення правил рибальства.

    Вищезазначений Кодекс є єдиним документом, що визначає адміністративну відповідальність за природокористування рибою та іншими водними біоресурсами, порушення умов їх існування тощо.

    Проте залишити його немає можливості, оскільки дані норми у частині відповідальності за порушення правил рибальства не змінювалися протягом тривалого часу та вже не відповідають сучасним економічним (не враховують інфляційні чинники), соціально-політичним, міжнародним вимогам, реальному стану запасів риби, інших водних біоресурсів та потребам значного посилення відповідальності за порушення законодавства про використання природних ресурсів.

    2. Вдосконалити та посилити адміністративну відповідальність за природокористування рибою та іншими водними біоресурсами, порушення умов їх існування тощо, шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства), яке дозволить забезпечити:

    - посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме риби та інших водних біоресурсів, за порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування;

    - більш раціональне використання та відтворення риби та інших водних біоресурсів, охорону навколишнього природного середовища, створення більш ефективного механізму щодо природокористування у рибному господарстві;

    - дасть можливість зменшити незаконне використання риби та інших водних біоресурсів у водних об’єктах, у тому числі внутрішніх морських водах і територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України;

    - обумовить відповідне збільшення відрахувань до Державного бюджету України.

    4. Опис механізму, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми та відповідні заходи

    Механізм процедури та порядку визначення та настання адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства залишається незмінним.

    У проекті Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства) пропонується нова редакція та доповнення відповідних статей Кодексу, а саме:

    Стаття 85. Порушення правил використання об'єктів тваринного світу (частина четверта). Порушення правил рибальства.
    Стаття 86 . Експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням.
    Стаття 87. Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин.
    Стаття 91². Перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів.
    Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді).
    Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

    Усі запропоновані зміни та доповнення посилюють адміністративну відповідальність у частині збільшення розміру штрафу та збільшення відповідальності при здійсненні господарської діяльності під час використання водних біоресурсів.

    5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта

    Для досягнення визначених цілей діючим законодавством передбачений механізм процедури та порядок визначення та настання адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства. Прийняття даного проекту надасть можливість посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме риби та інших водних біоресурсів, за порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування відповідно до змін соціально-політичних обставин, економічних та природних умов, змін природоохоронного законодавства, вдосконалення державного регулювання використання риби та інших водних біоресурсів.

    6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта, аналіз очікуваних вигод і витрат від його прийняття

    Пропонується застосувати текстовий спосіб вираження вигод та витрат

    Держава - Встановлення правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, удосконалення державного регулювання та контролю в сфері природокористування водними біоресурсами // Додаткові витрати відсутні

    Суб’єкти господарювання - Визначення прав та обов’язків у сфері господарювання господарської діяльності, вилову риби, використання та охорони природних ресурсів. // Додаткові витрати відсутні

    Населення - Визначення прав та обов’язків, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання законодавства у сфері вилову риби, використання та охорони природних ресурсів // Додаткові витрати відсутні

    7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта

    Строк дії акта не обмежений, оскільки дія Законів України «Про тваринний світ» від 13.12.01 № 2894-III, «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 № 1264-XII, «Про Червону книгу України» від 07.02.02 № 3055-III, «Кодексу України про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 № 8073-X (зі змінами та доповненнями) та Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 № 3677-VІ не обмежена часом.

    8. Визначення показників результативності регуляторного акта

    Дія даного регуляторного акта поширюється на всі особи - суб'єкти права, що перебувають на території держави тимчасово або постійно та підпадають під дію його приписів.

    Показники результативності регуляторного акту визначаються в приведенні діючих норм «Кодексу України про адміністративні правопорушення» в частині визначення відповідальності за порушення правил рибальства, правил використання об’єктів тваринного світу, а саме риби та інших водних біоресурсів, та порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування до сучасних економічних, соціально-політичних, міжнародних вимог, забезпечення урегулювання та значного посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу відповідно до змін соціально-політичних обставин, економічних та природних умов, змін природоохоронного законодавства, вдосконалення державного регулювання використання риби та інших водних біоресурсів.

    При затвердженні зазначеного регуляторного акта буде досягнуто:

    - посилення відповідальності за порушення громадянами та посадовими особами правил рибальства, а саме: знаходження у водоохоронній зоні з забороненими до використання у цей час знаряддями вилучення риби та інших водних біоресурсів; рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову; промисловий лов особами, які не мають дозволу на промисел; вилучення риби та інших водних біоресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.

    - посилення відповідальності за порушення правил рибальства у вигляді проведення робіт на рибогосподарських водних об’єктах без погодження відповідно до законодавства та не вжиття заходів щодо збереження середовища існування та умов відтворення водних біоресурсів.

    - посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме риби та інших водних біоресурсів, та за порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування дасть можливість зменшити незаконне використання риби та інших водних біоресурсів у водних об’єктах, у тому числі внутрішніх морських водах і територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України.

    Рівень поінформованості суб’єктів господарювання або фізичних осіб з основних положень акта – середній, за рахунок розміщення проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства) на веб-сайті Державного агентства рибного господарства України: www.dkrg.gov.ua. та Міністерства аграрної політики та продовольства України: www.minagro.gov.ua.

    9. Перелік заходів, спрямованих на відстеження результативності регуляторного акта у разі його прийняття

    Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, установлених статтею 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»:

    базове відстеження – до набрання актом чинності;

    повторне відстеження – через рік з моменту набрання актом чинності;

    періодичні відстеження – кожні три роки, починаючи з дня заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

    Вид даних для відстежень – дослідження статистичних показників.


    Голова Держрибагентства України В.С. Дроник


    Адрес Законопроекту на сайті Міністерства анрарної політики та продовольства України
    http://www.minagro.gov.ua/uk/regulatory?nid=3302
     
    • Нравится Нравится x 10
  9.  
    DeLife

    DeLife Рыболов

    Сообщения:
    487
    Адрес:
    Ровно
    Рейтинг:
    1.797
    все це добре, але візьмемо ст.85 КУпАП.
    Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) -
    Чесно кажучи, сам жодного разу не допускав перелову, але, на мою думку, потрібно перенести частину "у розмірах, що перевищують встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову" в частину першу статті - там де порушення правил рибальства, а грубе визначити як є без даної частини і передбачити штраф хоча б від 50 до 100 нмдг.
    Внести зміни до Правил спортивного та любительського рибальства - виключити з таких правил підводне полювання.
    І віднести його до звичайного полювання або визначити для нього окремі правила.
     
    • Нравится Нравится x 7
  10.  
    Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    1.861
    Адрес:
    г. Киев
    Рейтинг:
    22.862
    Возраст:
    56
    Уважаемый DeLife!
    Согласен с Вами полностью. Нельзя за перелов наказывать так же , как за сеть. вообще нужно разъединить нарушения Правил любительского рыболовства и браконьерства, а так же в отдельную статью необходимо вывести нарушения проиысловиков.​
    Должна быть прописана четкая ответсственность адекватная нарушению.​
     
    • Нравится Нравится x 2
 



Поделиться этой страницей