1. Хотите выиграть эхолот или карманную удочку? Участвуйте в нашем конкурсе

Государственное Агентство рыбного хозяйства Украины

Тема в разделе 'Рыбинспекция', создана пользователем Крока, 2 июн 2011.

  1. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.066
    Симпатии:
    22.982
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Ярема Ковалів «Через браконьєрство Україна втратила за 5 місяців 2015 року близько 50 млн грн»

    11 червня 2015 року відбулося засідання Колегії Державного агентства рибного господарства України щодо результатів роботи органів рибоохорони за січень – травень 2015 року. Відповідно до даних офіційної статистики, в період січень – травень 2015 року в Україні було зафіксовано 17 490 правопорушень, з яких тільки в нерестовий період – 9026, а саме 4108 випадків у квітні та 4918 випадків у травні. За офіційними даними, у браконьєрів було вилучено 93 628 кг риби і нараховано збитків на суму 5 614 638 грн.

    Разом з тим, Голова Держрибагентства України Яреми Ковалів на засіданні відзначив, що офіційні дані не відображають реальний стан речей: «Озвучені цифри збитків від браконьєрства та інших порушень – статистика, зроблена «для галочки». Реальні збитки нанесені державі – більші в рази і, за оцінками експертів, сягають 50 млн гривень».

    Голова Держрибагентства зазначив, що, на жаль, співробітники територіальних управлінь рибоохорони і досі є учасниками значної частини непрозорих схем, інформація про це надходить у численних зверненнях громадян та громадських організацій.

    На зустрічі з начальниками теруправлінь в рамках Колегії Ярема Ковалів наголосив: «Я зібрав вас на нараді на початку травня і офіційно повідомив: з сьогоднішнього дня у відомстві немає місця корупції, а ви маєте можливість протягом найближчих 2-х місяців продемонструвати якісно нові стандарти роботи – жодного здирництва з рибалок і пособництва браконьєрам. Ми оперативно реагуємо на факти порушень у теруправліннях, так станом на 10 червня на період службових розслідувань було відсторонено керівництво Головрибводу м. Києва, Донецької та Херсонської областей, а також звільнено керівництво теруправлінь Запорізької, Івано-Франківської, Миколаївської областей, щодо більшості колишніх очільників розпочато кримінальні провадження. Проте лишилася низка регіонів, в яких ми не бачимо позитивної динаміки. Якщо протягом тижня-двох вона не з’явиться – будуть прийняті відповідні кадрові рішення. Я вірю, що в галузі є люди, які щиро за неї вболівають і готові працювати чесно. Такі люди – залишаться, з іншими – будемо прощатися».

    Ярема Ковалів відзначив, що комплексна реформа рибної галузі буде презентована до кінця липня, один з її напрямків – «Ефективний нагляд та контроль» – передбачає реформування органів рибоохорони. В її рамках органи буде реорганізовано, працівники пройдуть спеціальне навчання, атестацію, заробітна плата буде підвищена.

    В рамках колегії було окремо розглянуто питання незаконного видобування піску та піщано-гравійної суміші, що знищує нерестовища та кормову базу риб. Завдання вжити необхідні заходи було поставлені Полтаварибоохороні, Херсонрибоохороні, Західно-Чорноморській рибоохороні, Волиньрибоохороні, Закарпаттярибоохороні, Запоріжжярибоохороні, Івано-Франківськрибоохороні, Львіврибоохороні, Китїврибоохороні та Головрибводу.

    [​IMG]
     

    Вложения:

    • Информативно Информативно x 1
  2. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.066
    Симпатии:
    22.982
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Держрибагентство України організувало проведення FishExpo-2015
    З 3 по 6 червня 2015 року в рамках ХХVІІ Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2015» Держрибагентство України організувало проведення ІХ Спеціалізованої виставки рибного господарства та рибальства FishExpo-2015.

    Рибне господарство України було представлено на виставці цілісним господарським комплексом із такими ключовими напрямками, як: вилов риби та її переробка; відтворення і охорона рибних запасів; ставкове, басейнове, садкове розведення і товарне вирощування риби; селекційно-племінні роботи; науково-дослідне забезпечення; галузеві системи навчання і підвищення кваліфікації кадрів; система безпеки мореплавства; провадження міжнародної риболовної політики та регулювання рибальства у внутрішніх водоймах України, в межах територіальних морів, виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі та у водах інших держав.

    Відкриваючи FishExpo-2015, Голова Держрибагентства України Ярема Ковалів зауважив: «Сьогоднішня виставка продемонструвала: незважаючи на те, що рибна галузь нині переживає не найкращі свої часи та має численні накопичені роками проблеми – її потенціал надзвичайно потужний. При правильній управлінській політиці та підтримці з боку держави і міжнародних партнерів – відновити позитивну динаміку галузі є абсолютно реальним. Над цим ми працюємо уже сьогодні, сподіваюся перші позитивні зрушення стануть відчутні вже до кінця цього літа».

    В рамках виставки Держрибагентство України провело низку перспективних зустрічей та переговорів. Зокрема, 4 червня експозицію FishExpo-2015 відвідала делегація Міністерства сільського господарства Естонської Республіки, з якою фахівці Держрибагентства України провели переговори про напрями подальшого співробітництва в рамках Плану дій щодо зміцнення співробітництва між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством сільського господарства Естонської Республіки.

    6 червня в рамках FishExpo-2015 за участі Голови Держрибагентства України пройшов семінар на тему: «Завдання рибогосподарської науки щодо вирішення проблем розвитку прісноводної та морської аквакультури». У присутніх на заході найбільше зацікавлення викликало обговорення проблем рибодобувного промислу у внутрішніх водоймах України, питання щодо стану рибних запасів Азовського і Чорного морів та розвитку вітчизняної аквакультури в умовах євроінтеграції.


    [​IMG] [​IMG]
    [​IMG] [​IMG]
    [​IMG] [​IMG]
    [​IMG] [​IMG]
    [​IMG] [​IMG]
     

    Вложения:

    • 1.jpg
      1.jpg
      Размер файла:
      26 КБ
      Просмотров:
      505
    • 2.jpg
      2.jpg
      Размер файла:
      23,3 КБ
      Просмотров:
      494
    • 4.jpg
      4.jpg
      Размер файла:
      17,8 КБ
      Просмотров:
      586
    • 5.jpg
      5.jpg
      Размер файла:
      14,9 КБ
      Просмотров:
      604
    • 6.jpg
      6.jpg
      Размер файла:
      20 КБ
      Просмотров:
      648
    • 7.jpg
      7.jpg
      Размер файла:
      24,3 КБ
      Просмотров:
      584
    • 8.jpg
      8.jpg
      Размер файла:
      24,4 КБ
      Просмотров:
      657
    • Ветераны.jpg
      Ветераны.jpg
      Размер файла:
      22,2 КБ
      Просмотров:
      614
    • 10.jpg
      10.jpg
      Размер файла:
      23,4 КБ
      Просмотров:
      538
    • DSC00115.jpg
      DSC00115.jpg
      Размер файла:
      28,6 КБ
      Просмотров:
      659
    • Нравится Нравится x 1
  3. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.066
    Симпатии:
    22.982
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    "Ми не знаємо реальної кількості виловленої риби" — Ярема Ковалів
    Коли сільськогосподарські активи Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча інтегрували в агрохолдинг «HarvEast» компанії «СКМ», в загальному переліку було доволі велике рибне господарство. Трохи згодом компанія його позбавилась. Тодішній керівник «HarvEast» Саймон Чернявський говорив, що рибний бізнес надто специфічний для того, щоб бути непрофільним. Ним треба займатися окремо. Втім тоді подейкували, що компанія просто не захотіла домовлятися з браконьєрами, які контролювали значну частину вилову риби в акваторії Маріуполя.

    Займатися бізнесом в рибній галузі, дійсно, непросто. Не дивлячись на велику площу акваторій річок та морів України, країна майже не забезпечує себе рибою. Обсяги ринку невідомі, а рибоохорона часто інтегрована в браконьєрські схеми.

    Втім, Держрибагентство нещодавно очолив успішний бізнесмен з юридичною освітою Ярема Ковалів. Чому бізнесмен змінив бізнес на держслужбу та яким чином він планує змінювати галузь в ексклюзивному інтерв’ю новоспеченого чиновника «Agravery.com».

    Ярема, розкажіть, будь ласка, що вас підштовхнуло до того, щоб з прибуткового бізнесу, з міжнародної девелоперської компанії прийти в держсектор. Напевно на це були причини?

    За освітою — я юрист, працював у великих міжнародних компаніях, курирував правові питання як в Україні, так і в іноземних юрисдикціях. На своєму останньому місці роботи, в «Arricano Real Estate plc» (один з найбільших українських девелоперів), я пройшов всі сходинки кар'єрних сходів: від простого юриста до члена Ради директорів.
    Разом з тим, події в Україні останніх 2-х років — революція гідності, анексія Криму, АТО, політичне перезавантаження — змінили країну, мене. Для мене було важливо не дивитися зі сторони за цими змінами. Впевнений — знання та досвід нових людей, які прийшли у владу допоможуть Україні швидше пройти шлях реформ і змін.

    Хто запропонував вам цю посаду?

    Я внутрішньо дозрів до того, щоб піти з бізнесу і частину свого життя присвятити роботі на державу. Тому був відкритий до пропозицій, спілкувався з багатьма знайомими бізнесменами, які останнім часом пішли працювати до органів влади. З минулого року до мене стали звертатися кадрові агентства з пропозиціями розглянути різні варіанти держслужби, але всі вони були пов'язані зі сферою юриспруденції. А мені хотілося розвиватися не тільки в цих рамках. Я пройшов співбесіду в декількох кадрових агентствах, в тому числі з «Педерсон і Партнерс». За підсумками спілкування з ними мені надійшла пропозиція очолити Державну агенцію рибного господарства. Була зустріч з міністром АПК, після неї я офіційно прийняв пропозицію очолити відомство.
    Так, це напрямок для мене зовсім новий, але саме тому, це для мене додаткова відповідальність і додаткова мотивація.

    У якому стані ви застали відомство?

    Тут правильно говорити не тільки про Держрибагентство, а й про всю рибну галузь України. Вона сьогодні зіштовхнулася з безліччю проблем, які накопичувалися роками. Серед іншого, вона зазнала втрат внаслідок окупації Криму. Потрібно говорити про корупцію і непрозору діяльність, неефективну боротьбу з браконьєрством з одного боку, і катастрофічним станом забезпечення органів рибоохорони з іншого боку. Потрібно говорити про проблему transparency of operations. Ми не знаємо кількості та площі водних об'єктів, які мають відношення до рибного господарства, реальної кількості виловленої риби, що унеможливлює належне управління галуззю. Є багато проблем в частині передачі водойм для цілей аквакультури. Це і багато іншого призвели до того, що в Україну імпортується, за оцінками окремих експертів, більше двох третин риби та рибної продукції. З іншого боку, чи можна ефективно боротися з корупцією, якщо рибінспектор заробляє 1500 грн? Жити на ці гроші — неможливо. Безумовно, це один з факторів, який штовхає людей до хабарництва. Додатково до цього, органи рибоохорони практично не забезпечують пально-мастильними матеріалами, деякі територіальні підрозділи в місяць отримують 20 літрів бензину, а реальна потреба — в десятки разів більше. У нас практично не фінансується наука: на три науково-дослідні інститути в рік з бюджету виділили 600 000 грн.
    У галузі дуже непрості відносини між гравцями ринку — підприємствами, які здійснюють промисловий вилов, з одного боку і рибалками, які займаються любительським ловом. Загалом — ситуація складна, поле для реформ — велике.

    А розкажіть про це детальніше.

    Рибоохорона повинна бути реформована повністю. Ми хочемо, щоб вона нарешті стала максимально прозорою і відкритою. Рибінспекторам повинна бути забезпечена в рази більша заробітна плата, а матеріально-технічне забезпечення повинно дозволить працівникам належно виконувати функції контролю і охорони водних біоресурсів. Необхідно провести переатестацію та ротацію керівників, залучити до роботи нові професійні кадри, кожен корумпований чиновник повинен бути звільнений і понести відповідальність.
    Яким чином досягти цієї мети — питання, до обговорення якого ми залучили максимально широке коло зацікавлених осіб. Це громадські організації, активісти галузі, українські та міжнародні експерти, представники комерційних підприємств — будемо враховувати всі рекомендації.
    Розглядаємо кілька варіантів реформування органів рибоохорони, один з них передбачає створення басейнових управлінь. Але цей варіант вимагає істотного фінансового та часового ресурсу, може зайняти і рік, і два. Тому ми зараз ретельно його аналізуємо на предмет того, чи принесуть ці дії очікуваний ефект у довгостроковій перспективі. Повторюся, план ще не затверджений і ми відкриті до думок усіх сторін.
    Ефективна боротьба з браконьєрами можлива тільки після того, як буде налагоджена робота органів рибоохорони. Це одна з першорядних цілей, яку ми хочемо досягти через заплановані реформи. Загалом, наша головна мета — якісна зміна принципів роботи агентства. Ми маємо намір створити умови роботи, в яких не буде місця корупції, та зробити рибну галузь одним з найбільш інвестиційно привабливих секторів агропрому.

    Що зроблено за перший місяць роботи?

    За перший місяць роботи — я провів, напевно, сотню зустрічей з представниками рибної галузі та громадських організацій, співробітниками територіальних підрозділів та експертами. Мені було важливо усіх почути і дізнатися різні точки зору на проблеми. Це дозволило сформулювати основні проблеми та напрями реформ в агентстві. Ключові напрямки — це комплексна реформа органів рибоохорони, про яку я вже говорив, спрощення процедури отримання водойм в оренду, підвищення гарантій орендаря щодо строків користування водним об'єктом, гарантування державою стабільних взаємин, підвищення соціальної відповідальності рибалок, врегулювання любительського і промислового рибальства, дбайливого використання природних ресурсів, забезпечення максимальної прозорості функціонування та прийняття рішень Агентством, введення відкритих процедур та конкурсів, відкриття доступу до реєстрів. Зараз ми активно опрацьовуємо кожне з них і в липні представимо комплексну детальну програму реформування галузі.

    Чи прийняті якісь кадрові рішення? Вже почали боротьбу з корупцією?

    Ми проводимо перевірки на предмет виявлення корупції в усіх проблемних регіонах, в цьому процесі нам дуже допомагають правоохоронні органи. Також проводимо перевірки на підставі заяв представників громадськості. Так було, наприклад, в Івано-Франківській області: був звільнений керівник територіального управління, звернути увагу на його роботи нас попросили саме місцеві активісти.

    Які активи на сьогоднішній день має відомство?

    Всього в галузі працює понад 30 тис. працівників, з них майже 6 тис. відносяться до державних підприємств під управлінням Держрибагентства. У Агентства 28 територіальних органів (27 управлінь рибоохорони та рибфлотнагляду). Майже шістсот суб'єктів господарювання, що займаються промислом водних біоресурсів, а риборозведення здійснюють чотири державних рибних заводи, які відповідають за оновлення і наповнення водойм загальнодержавного значення. Є 103 підприємства з випуску рибних консервів і пресервів, 7 науково-дослідних і проектних організацій.
    Держрибагентство веде Реєстр рибопромислових суден. Вилов риби сьогодні здійснюють 75 рибопромислових суден в Азово-Чорноморському басейні, 5620 маломірних риболовних суден.

    Про якісь фінансові результати за підсумком минулого року можемо говорити?

    Агентство не веде комерційну діяльність, а значить, не має і фінансових результатів.

    Чи можете озвучити фактичний обсяг вилову риби?

    Згідно з попередніми даними, загальний обсяг споживання риби та рибних продуктів в Україні в 2014 році склав 520 тис тонн. Тобто кожен українець з'їв в 2014 році близько 10,8 кг риби. Для порівняння, в Європі цей показник в рази вище, в середньому він становить близько 20 кг. За оцінкою експертів, близько 70% риби — це імпорт. Торік було імпортовано продукції на 685 млн доларів, а в 2013 — на 998 млн. Найбільше риби ми закуповуємо в Європі (61 процент, в першу чергу — в Норвегії. Виходячи з цього, близько 30% виловлюють і виробляють в Україні. Але проблема полягає в тому, що в Україні сьогодні немає достовірної інформації про обсяг виловленої риби, відповідно складно зрозуміти загальний обсяг ринку і розподілу часток. За офіційними даними, вилов риби в Україні становить 91,3 тонн. Але у експертів галузі та представників громадськості є сумніви і в об'єктивності державної оцінки запасів риби в наших водоймах, та обсягів її вилову. Оцінка, яку дають самі учасники ринку також сильно різниться.

    А як ви оцінюєте нелегальний вилов?

    Я думаю, що його потрібно не оцінювати, а реально реформувати галузь. Який сенс оцінювати? Всі і так знають, що він є і знову-таки дають різну оцінку в залежності від своїх особистих інтересів. Любителі скаржаться, що річки перекриті сітками промисловців, промисловці скаржаться на любителів, і всі скаржаться на браконьєрів. Потрібно реально реформувати галузь і створювати умови, в яких у всіх учасників ринку однаково економічно вигідні та обґрунтовані умови роботи, а для органів рибоохорони створені умови праці, в яких вони можуть чесно виконувати свою роботу.

    Про які схеми йдеться?

    Сьогодні, маючи, як я вже говорив, 1500 гривень зарплати і не маючи пального для того, щоб вийти в рейд, співробітники рибоохорони часто є активними учасниками і ширмою значної частини незаконних схем. Тут ще треба сказати, що в Україні відсутня система контролю любительського лову риби, а інспекторів рибоохорони на всю Україну 500 штатних одиниць — вони фізично не можуть контролювати промисловців, любителів, ще й ловити браконьєрів. Система контролю вилову риби потребує серйозного і комплексного реформування, ми вже працюємо над цим, важливий її елемент-комплексне реформування органів рибоохорони (рибнагляду).

    Які регіони найбільш проблемні?

    Найбільш рибні, в прямому сенсі слова — ті, де сконцентровані основні водні ресурси: Дніпровський каскад, Азовське і Чорне море.

    Наскільки Україна в змозі забезпечити себе рибою?

    Упевнений, що при створенні належних умов з боку держави — Україна може в рази наростити внутрішнє виробництво риби та рибних продуктів. Площа наших внутрішніх водойм — одна з найбільших в Європі, багато в чому завдяки Дніпровському каскаду. Якщо ми створимо належні умови — інвестиційний клімат, законодавча база — внутрішній вилов може досягти 300 тис. тонн. З них вилов риби, вирощеної в аквакультурі, складе 100 тис тонн (сьогодні — це 24 тис. тонн), і близько 200 тис забезпечить вилов у внутрішніх водоймах, Азовському і Чорному морях. Якщо перевести ці цифри на життя простого українця — то це означає, що на прилавках з'явиться в 3 рази більше української риби. Що особливо актуально сьогодні — коли у зв'язку зі зростанням курсу валют імпортна риба пересічним українцям стала абсолютно недоступна.

    У вас зараз є програми зариблення ставків? Скільки ви витрачаєте на це?

    Ставки в Україні, які знаходяться в оренді підприємців з аквакультури, зариблюються ними відповідно до їх господарських потреб. У той же час існує Державна програма з селекції та відтворення водних біоресурсів у загальнодержавних водоймах, на забезпечення якої працюють 4 державних риборозводних підприємства. З огляду на економічні труднощі в нашій державі в цьому році в бюджеті було виділено кошти у сумі 10 млн грн лише на найнеобхідніші потреби цих підприємств. В цій важкій ситуації ми сподіваємося на підтримку так званих користувачів водних біоресурсів, тобто підприємств, які виловлюють рибу. Щодо вилову, в Держрибагентстві працюють лише 2 держпідприємства — в Іркліїві Черкаської області та Погребищі Київської області, які вирощують і виловлюють щорічно в середньому до 1000 т риби.


    Джерело: "Агравері"
    [​IMG]
     

    Вложения:

    • 1-11..jpg
      1-11..jpg
      Размер файла:
      19,7 КБ
      Просмотров:
      558
  4. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.066
    Симпатии:
    22.982
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Спільний брифінг Міністра аграрної політики та продовольства та Голови Держрибагентства
    16 червня відбувся спільний брифінг Міністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка та Голови Держрибагентства Яреми Коваліва на тему «Реформування рибної галузі: виклики та завдання».



    Олексій Павленко поставив п’ять завдань перед Держрибагентством
    16 червня 2015 року в прес-центрі Кабінету міністрів України відбувся спільний брифінг Міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленко та Голови Державного агентства рибного господарства Яреми Коваліва.

    Міністр представив представникам ЗМІ нового Голову Держрибагентства – Ярему Коваліва, а також поставив перед ним п’ять завдань із відродження рибної галузі.

    «Рибна галузь переживає, напевно свої гірші часи. За попередні періоди скоріше запроваджували антиреформи, аніж реальні зміни. Не секрет, що сьогодні це чи не найбільш тіньова сфера. Тому перше завдання для агентства — забезпечити відкритість роботи та прозорість кадрової політики», — сказав очільник аграрного відомства на брифінгу.

    Другим завданням, як наголосив міністр, «є створення умов, аби в системі рибного господарства не було місця корупції, і це не просто боротьба з корупцією, а достеменна зміна системи».

    «Держрибагентство – вагомий інструмент у забезпеченні продовольчої безпеки країни. Відтак, третім пріоритетом має стати збільшення власного виробництва аквакультури та зниження імпортозалежності», - наголосив Олексій Павленко.

    Четвертим завдання очільнику Держрибагентства є дерегуляція галузі та радикальне зменшення дозвільних процедур, що стане основою для залучення в галузь інвестиції.

    П’ятим завданням Міністр назвав наближення галузі до європейських стандартів. «На часі проведення реформ та запровадження європейської практики саме в питаннях контрольних, наглядових і квотних функцій», — підкреслив Олексій Павленко.

    Зі свого боку Ярема Ковалів повідомив, що почав роботу на посаді з консультацій з громадськістю, галузевими асоціаціями, українськими та міжнародними установами. За результатами дискусії агентство вже розробило загальну стратегію реформування галузі і наразі працює над розробкою конкретних «дорожніх карт» із кожного напрямку реформ та законодавчими ініціативами. Зокрема, в сфері дерегуляції, врегулювання промислового та любительського вилову. «Потенціал галузі дуже високий. Україна – друга в Європі за площею водних поверхонь. Водночас за обсягом рибної продукції займаємо одне з останніх місць, — сказав Ярема Ковалів. — Реформи на основі європейського досвіду дозволить збільшити вилов риби в 4-5 разів, і відмовитись від 80% імпорту».

    [​IMG]
     

    Вложения:

    • kovkmu15.jpg
      kovkmu15.jpg
      Размер файла:
      29,6 КБ
      Просмотров:
      538
    • Информативно Информативно x 1
  5. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.066
    Симпатии:
    22.982
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Держрибагентство переходить до розробки практичних кроків з реформування галузі
    17 червня Голова Держрибагентства України Ярема Ковалів презентував журналістам напрямки реформування рибної галузі України. Серед пріоритетних напрямів він виділив: залучення інвестицій в аквакультуру, радикальне реформування органів рибоохорони із якісної зміною їх принципів роботи, формування культури соціально відповідальної рибалки, прозорість та відкритість в роботі Держрибагентства, а також підвищення ефективності функціонування державних установ.

    [​IMG]

    Напрямки розроблялись на реалізацію завдань, поставлених Міністром аграрної політики та продовольства України О.М. Павленко, та на виконання цілей відповідно до Програми діяльності уряду України.

    Першочерговими кроками в процесі реформи, які вже здійснює Держрибагенство є боротьба з корупцією, дерегуляція галузі та втілення найкращого Європейського досвіду. Це дозволить зробити галузь інвестиційно привабливою, збільшити власне виробництво риби та провести фактичне імпортозаміщення.

    Ярема Ковалів додав, що нова команда «розуміє, в якому напрямі рухатись», станом на 17 червня вже розроблено концепцію реформування рибної галузі і Держрибагенство активно працює над «дорожньою картою» по кожному з напрямків реформ, з визначенням термінів їх реалізації та необхідних кроків, в тому числі, в частині, нормативно-правової бази. «Без революційних змін в галузі ми не досягнемо успіхів в реформуванні. Ми вже встановлюємо нові правила гри, нові пріоритети та відповідальність за роботу. Впевнений, що реформування унеможливить масштабну корупцію, в якій галузь жила роками. Я чітко окреслив всім посадовцям, зокрема начальникам територіальних управлінь рибоохорони: залишаться працювати тільки ті, хто готові працювати чесно. В агентстві працюватимуть тільки кращі, справжні патріоти галузі. З усіма іншими будемо – прощатися. Ми рішучі і безкомпромісні», — сказав голова Держрибагентства.

    Він підкреслив, що наразі відомство працює над дерегуляцією галузі, яка передбачатиме ліквідацію зайвих та дублюючих дозвільних документів, що значно спростить умови ведення бізнесу. Так агентство уже працює над спрощенням процедури отримання права здійснювати промислове рибальство, встановленням на законодавчому рівні зон для промислового та любительського вилову. «Видача квот – це та діяльність агентства, де найчастіше лунали звинувачення в корупції. При цьому квотування по суті не виконує свої функції, не забезпечує контроль вилову в водоймах. Всі гравці на ринку знають, що вони здійснюють вилов, що в більший за квоту в 4-5 разів. І це все є тіньовим ринком. Аналіз європейського досвіду показав, що в більшості країн системи квотування взагалі немає. Томи ми думаємо над тим, щоб скасувати квоти, але разом з тим забезпечити дієвий контроль за діяльністю промисловиків, враховуючи досвід європейських партнерів», — підкреслив Ярема Ковалів.

    Він додав, що якісні зміни чекатимуть і любителів. Проте кожний крок буде обговорено з урахуванням позиції рибалок-любителів, яких в Україні налічується близько 12 млн.

    Голова Держрибагентства повідомив, що деякі законодавчі напрацювання перебувають на фінальній стадії, а перші результати реформування, будуть відчутні вже до кінця літа. В перспективі до 2020 року Україна може збільшити власне виробництво рибної продукції в 4 –5 разів та відмовитися від 80% імпорту. Для втілення всіх задумок може знадобитися 1 – 1,5 роки. «Агентство повністю мобілізує всі свої ресурси для реалізації реформ. Ми безкомпромісні та налаштовані на роботу. Додам, що наша головна мета – якісна зміна принципів роботи агентства, ми маємо намір створити умови роботи, в яких не буде місця корупції та зробити рибну галузь одним з найбільш інвестиційно привабливих секторів агропрому», — сказав голова відомства.

     

    Вложения:

    • YjPV-1-11.jpg
      YjPV-1-11.jpg
      Размер файла:
      31,5 КБ
      Просмотров:
      449
    • Информативно Информативно x 1
  6. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.066
    Симпатии:
    22.982
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Плануємо спростити дозвільні процедури та запровадити сучасні системи контролю, — Ярема Ковалів
    В рамках політики дерегуляції планується спростити процедуру отримання дозволів на промисловий вилов риби в водоймах країни. Про це повідомив голова Державного агентства рибного господарства України Ярема Ковалів на прес-конференції в ІА «Укрінформ».

    Він додав, що існуюча система видачі квот не здатна ефективно виконувати покладені на неї завдання, містить зайві процедури та дублювання. Ярема Ковалів зазначив, що система затвердження квот є однією з найкорумпованіших. Крім того, гравці ринку знають, що реальні обсяги вилову часто в 4 – 5 разів вищі за виділені квоти. Тож агентство розглядає можливість скасування системи квот, у комплексі з реформуванням органів рибоохорони. Одним з перших кроків в цьому напрямку стане запровадження сучасних механізмів контролю над діяльністю промисловиків та обсягами вилову риби. Зокрема, йдеться про створення електронної системи моніторингу. «Вона дасть можливість за допомогою GPS-моніторингу відслідковувати рух усіх суден, які здійснюють промисловий лов, в он-лайн режимі. Така система дозволить мінімізувати нелегальний вилов риби», — повідомив Ярема Ковалів.

    Необхідне технічне забезпечення планується отримати за допомогою донорів: «Наші європейські партнери попередньо заявили про підтримку та готовність допомогти. Наприклад, Норвегія в поточному році надасть Україні 100 тис. євро, які будуть направлені на програми навчання українських науковців та співробітників рибоохорони».

    Зокрема, з 22 червня по 3 липня декілька керівників територіальних управлінь рибоохорони пройдуть у Норвегії двотижневе навчання з використання систем постійного супутникового стеження за промисловими суднами і ведення електронної системи промислової звітності.


    Джерело: Міністерство Агрополітики

    [​IMG]
     

    Вложения:

    • Yjsm-1-11.jpg
      Yjsm-1-11.jpg
      Размер файла:
      24,1 КБ
      Просмотров:
      515
  7. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.066
    Симпатии:
    22.982
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Держрибагентство ініціює зниження орендної плати за водні об’єкти
    В рамках стратегії реформування рибної галузі України Державне агентство рибного господарства України активно працює у сфері дерегуляції підприємницької діяльності у сфері аквакультури. Наразі Держрибагентство завершує розробку проекту змін до податкового кодексу України, який передбачатиме зменшення орендної плати за водні об’єкти в 2 – 3 рази. Про це повідомив голова відомства Ярема Ковалів на прес-конференції в ІА «Укрінформ».

    «Документ готовий на 99%, в найближчий час ми будемо виносити його на погодження та розгляд Верховною Радою. Він дасть можливість нашим рибалкам зітхнути із полегшенням, вести рентабельний бізнес, вкладатися у розвиток своїх підприємств», — прокоментував голова агентства.

    Він повідомив, що деякі підприємства змушені платити до 70 тис грн. оренди за один гектар. Крім того, процедура оформлення дозволу дуже бюрократизована. Разом ці фактори стримують розвиток приватної ініціативи та виробництва аквакультури загалом. «Щоб отримати ставок в оренду, необхідно пройти дуже складну процедуру, яка включає агентство, органи екології, земельних ресурсів, місцеву владу. Над спрощенням цієї процедури агентство уже працює», – сказав Ярема Ковалів.

    Він наголосив, що існуюча система неприйнятна, адже є «непосильним тягарем» для середнього та дрібного бізнесу.

    [​IMG]
     

    Вложения:

    • Информативно Информативно x 1
  8. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.066
    Симпатии:
    22.982
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Інтерв'ю голови Держрибагентства Яреми Коваліва на FishExpo 2015


     
  9. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.066
    Симпатии:
    22.982
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    Держрибагентство скасовує 30% адміністративних послуг, - Ярема Ковалів

    25.6.2015

    Прийнято рішення скасувати третину адміністративних послуг в рибній галузі. Про це повідомив Голова Держрибагенства України Ярема Ковалів.
    Відповідне рішення прийнято на виконання доручення Міністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка щодо дерегуляції у галузі.
    За словами Яреми Коваліва, було проаналізовано список адміністративних послуг у рибному господарстві. «Виявилось, що деякі з них не мають жодного сенсу. Це – джерело корупції та тіньових схем. Залишимо насамперед послуги, передбачені міжнародними зобов’язаннями України, або європейськими стандартами», - наголосив Ковалів.

    Він також зауважив, що Держрибагентство підготувало і направило до Мінагрополітики низку нормативних документів для скасування адміністративних послуг.

    "Наразі відбувається процес гармонізації національного законодавства у рибній галузі з європейським. Ми ліквідуємо корупційні схеми, відкриваємо шлях інвестиціям у галузь, стимулюємо малий та середній бізнес», - повідомив Голова Держрибагентства.

    Для прикладу він назвав скасування присвоєння номерів суб’єктів, які здійснюють консервне та пресервне виробництво, погодження на дослідний вилов біоресурсів, режимів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів.


    Прес-служба Мінагрополітики http://minagro.gov.ua/node/17609

    [​IMG]
     

    Вложения:

  10. Крока

    Крока Рыболов

    Сообщения:
    2.066
    Симпатии:
    22.982
    Адрес:
    г. Киев
    Возраст:
    57
    «Рибні» реформи зсередини: що показав досвід створення першого рибного патруля
    Ярема Ковалів //17 серпня 2016

    16 серпня минуло два місяці, як на Київщині розпочав роботу перший в Україні Київський рибоохоронний патруль.

    Для зручності ми називаємо патруль просто "рибним", а журналісти взагалі прозвали наших патрульних – "рибокопами".

    Коли ми запускали реформу органів рибоохорони, їх ліквідацію та створення натомість рибного патруля – багато хто "крутив пальцем біля скроні".

    Нам казали: "На непідзвітному вилові риби "годується" багато впливових людей. Реформувати рибоохорону – не вийде. Техніки вашому патрулю держава не купить, бензину – не буде. Рибалки даватимуть хабарі, патрульні братимуть. Щось кластимуть в кишеню, на решту заправлятимуть та ремонтуватимуть човни. Так було роками і так буде. Ваша реформа нікому не вигідна і не потрібна".

    Та чим більше ми спілкувалися з людьми із галузі – тим більше розуміли, що система контролю за виловом в Україні не працює, а вона країні конче потрібна.

    Нас переконували в цьому розмови з простими рибалками-промисловиками, що кожного тижня "носили" рибінспекції по 2 тис гривень з човна аби мати право вийти на воду. Розповіді рибалок-любителів про річки перегороджені сітями уже рибалками-промисловиками, численні порушення ними ж правил рибальства.

    Переконувала наша статистика, за якою у нас судака виловлюється в 5 разів менше, ніж "дивом" вивозиться з країни на експорт.

    Ми розуміли: рибному господарству України по-справжньому потрібен рибний патруль. 11 мільйонам рибалок-любителів, 1300 підприємствам галузі, 30 тисячам її працівників.

    Розпочали з Київщини.

    У грудні 2015 року стартував відкритий конкурс. 2000 анкет, сотні годин відкритого конкурсного відбору, письмові іспити, психологічне і фізичне тестування майбутніх патрульних. Далі було навчання – іхтіологія, профільне законодавство, керування човном, спортивна та вогнева підготовка. Cеред вчителів - українські викладачі, профільні експерти з контролю над рибальством Норвегії та Литви.

    І ось 16 червня 2016 року на воду вийшов "пілот" - 45 перших в Україні рибних патрульних. Минуло менше двох місяців, але навіть цей маленький проміжок часу довів нам, що зусилля були витрачені недаремно.

    Стало зрозуміло, що рибному патрулю під силу подолати проблеми галузі.

    Необлікована риба

    Офіційно в Україні виловлюється 80 тис тон риби, а неофіційно - всі 200 тис. Це приблизно 4 млдр грн. на рік, тіньові 4 млрд.

    З них держава не отримує нічого.

    Це "рибна мафія", про яку всі знають, однак довго не було інструменту, щоб зловити за руку. Або просто політичної волі.

    А патруль почав ловити.

    26 червня на рибоприймальному пункті у Страхоліссі патрульні банально приїхали на пункт, коли рибалки-промисловики здавали свої улови і провели належний контроль під час оформлення уловів…

    І, уявляєте, улови виросли в 4-5 разів. 150-200 кг з човна проти 30-50 кг з човна у попередні дні. Загалом 4,5 тонни.

    В одному й тому ж місці лову, тими самими рибалками, на тих самих човнах і при тій самій погоді просто за умови присутності патрульних і контролю ми зрозуміли наскільки номінальний вилов відрізняється від реального.

    Тобто вилов ведеться на основі законно отриманих документів – дозволу і квот на вилов, але наскільки їх дотримуються підприємці – це вже навіть не питання.

    І це одна із складових роботи рибного патруля – контроль за звітністю про промисловий вилов, перевірка його відповідності дозвільним документам, візити на рибоприймальні пункти та точки продажу без попереджень.

    Належне виконання цих функцій, без традиційних для галузі "схем", уже багато в чому сприятиме виведенню ринку з тіні.

    Незаконно виловлена риба

    Невідомо де і ким виловлена, невідомо чи здорова та безпечна для споживання. Десятками та сотнями кілограмів. Часто виловлена браконьєрами, дрібними та великими, що здають рибу перекупникам. А потім через треті руки та "добропорядного" покупця вона потрапляє у торгові мережі...

    Одного такого перекупника рибний патруль затримав в перший із своїх робочих днів. У пана Г. були документи на продаж 300 кг малоцінних порід риб – карась, плотва та ін.

    В реальності ж він мав при собі 600 кг риби, та ще й якої – щуки, сома, судака.

    Так-так, очевидно того самого, що експортується в 5 разів більше, ніж виловлюється. З того, що я чую від рибалок-любителів та й рибалок промисловиків – така ситуація не рідкість. Це жахлива реальність рибного господарства.

    Але гірким є навіть не той факт, що рибу нелегально виловлюють і перепродають. А той, що держава роками це контролювала.

    На посаді я більше року... І це перший раз за мою каденцію, та й за пам’яті багатьох, хто працює у галузі роками, коли на Київщині було затримано перекупника з такою великою партією незаконної риби. І затримано саме новоствореним рибним патрулем.

    Власне ННН-рибальство – незаконне, непідзвітне, неконтрольоване, або, як говорять в народі, "браконьєрство".
    Браконьєрство - поширена в Україні практика.

    Незаконні знаряддя лову патрульні фіксують майже під час кожного виходу на воду. Це заборонені знаряддя лову, що жорстоко вбивають рибу, більш того – в заборонених для вилову місцях.

    Декілька прикладів.

    23 липня патрульні спіймали на гарячому порушника, що забороненими "ятерями" виловив 313 кг карася. Збитки державі – 63 тис. грн. Браконьєрив на потужному сучасному човні, з кисневими балонами для зберігання риби.

    Днем пізніше, в Дівичках патрульні затримали ще кілька груп порушників, що ловили забороненими сітями "з жилки". Щоб затримати – на Канівському водосховищі довелося влаштувати справжню погоню з переслідуванням.

    І прикладів таких порушень, зафіксованих рибним патрулем, я можу назвати ще багато… Повторюся, рибина за рибиною – у рік нелегальний ринок риби сягає близько 4 млрд грн.

    Питання в тому, чи вдасться державі вирішити ці проблеми і навести в рибній галузі лад.

    Моє переконання – так.

    Для цього потрібен комплексний підхід.

    По-перше, дерегуляція і скорочення бюрократії, що заганяла людей в тінь. Вже зараз зменшили кількість контактів з чиновниками, термін права на вилов подовжили з одного року до п’яти.

    В тому числі завдяки цим крокам, бачимо результати у статистиці. Багато хто з підприємців почав відкрито декларувати свої вилови і показники зросли в рази.

    По-друге, спрощення умов роботи для рибного фермерства аквакультури – щоб вирощувати товарну рибу було вигідніше та простіше, аніж незаконно виловлювати.

    По-третє, запровадження сертифікату походження риби, що супроводжуватиме її з моменту вилову до прилавка магазину і унеможливить реалізацію браконьєрської риби.

    Четверта умова, прозора процедура звітування про вилов, в тому числі через електронні системи, що працюють у Європі і яких, наче чорт ладана, бояться українські підприємці.

    І п’яте, про що вже йшла мова, за умови існування якісного контролю з боку держави – рибного патруля.

    Вже сьогодні, у наших перших рибних патрульних ми бачимо готовність працювати чесно і якісно. У них є щире бажання мінімізувати незаконний вилов риби і порушення на воді.

    Ми не ідеалісти і розуміємо, що подолати нелегальний вилов повністю – неможливо.

    Навіть у Норвегії, країні-еталоні контролю за рибальством – 20% непідзвітного вилову вважають прийнятною нормою. Ми прагнемо досягнути цього показника в Україні. І нам це під силу із якісно працюючим рибним патрулем. Перші результати роботи це реально підтверджують.

    А тепер про погане. Його чимало. При створені рибного патруля ми пройшли великий шлях – через відкриті конкурси набрали нових людей.

    За рахунок внутрішньої оптимізації підвищили зарплату в 2,5 рази. За рахунок колосальної роботи з країнами-членами ЄС та Єврокомісією, за їх кошт організували навчання для патрульних, в тому числі у фахівців з Норвегії та Литви.

    Але вже 4 місяці держава Україна не може створити нормальні умови роботи для цих мотивованих і ефективних людей. Немає всього того, чим нам погрожували скептики та недоброзичливці – техніки, палива…

    Нова техніка – вона необхідна. Це наш виклик і проблема №1. На 10 тервідділів Київшини сьогодні ми маємо дві автівки і три робочих човни. Все інше – іржавий брухт.

    А для розуміння – браконьєри у нас оснащені дуже непогано, наприклад, дехто з них є депутатами місцевих рад того ж Вишгорода. І катери у них дуже потужні. А вилов риби сітями в промислових масштабах без дозвільних документів – це, так би мовити, "хобі".

    Як вирішити проблему із коштами на оснащення патруля сучасними човнами, дронами і тепловізорами Держрибагенство та Мінгрополітики придумали уже давно.

    На Київщину потрібно 15 млн грн. Ми знайшли ці кошти у видатках держбюджету на агрокомплекс на 2016 рік.

    І нічого не попросили у держави, жодних зайвих видатків.

    Все, що потрібно було зробити – проголосувати відповідні зміни до держбюджету. Абсолютно технічний законопроект №4464 довжиною в чотири рядки.

    З травня його включали до порядку денного тричі, але так і не розглянули.

    У результаті, Київський рибоохоронний патруль, появи якого на водоймах так чекала вся рибна галузь, вийшов на воду на старій техніці. На тій, що ледве їде. На тому, що з горем пополам ми залатали і підкрутили. З нового – люди, вогонь у їх очах та форма.

    Рішення про початок роботи прийняли, бо ситуація на водоймах була критичною.

    Ми чули про це кожен день, тому вирішили терміново брати ситуацію під контроль. Розпочинати роботу на тому, що вже є, а сучасну техніку закупити згодом, після голосування.

    Станом на сьогодні розгляд законопроекту перенесли на вересневу сесію Верховної Ради. І на неї дуже чекають – Держрибагентство, 45 патрульних Київщини та 11 мільйонів рибалок України.

    А також європейські партнери та донори.

    На всю Україну нам потрібно близько 200 млн грн. Чи виділяти фінансування на рибний патруль для інших регіонів України європейці вирішуватимуть лише після того, як сама Україна продемонструє, що реформа їй необхідна, зробить рішучі кроки в цьому напрямі. Принаймні підготує і запустить хоча б один пілотний, зразковий і оснащений патруль.

    Виклик і проблема № 2 – це паливо. Для ефективної роботи на воді десяти рейдових груп хоча б по 3 години на добу потрібно 10 тонн бензину на місяць. А нам виділяють…

    Не хочу радувати браконьєрів, тому не називатиму цю цифру вголос. На жаль, нам виділяють менше.

    Значно менше.

    Без вирішення цієї проблеми ми не можемо очікувати швидкого зменшення об’ємів вилову браконьєрами риби.

    Важливим елементом нашої роботи повинна бути глибока і дієва взаємодія з місцевими органами влади. Ми вже звернулися до Київради та Київоблради із комплексною пропозицією щодо створення Програм підтримки рибного господарства Києва та Київської області.

    Сподіваємося, Володимир Кличко і Київрада, Максим Мельничук та КОДА почують наші аргументи та допоможуть побудувати європейський порядок на водоймах Київщини. Це може стати гарним прикладом ефективної міжвідомчої співпраці задля досягнення хорошого результату.

    Прикладом для всієї України.

    Бо з першого дня ми говорили, що рибний патруль Київщини – це "пілот". Що незаконний вилов риби – проблема всеукраїнська.

    І на патруль чекають не тільки в Київській області, а по всій країні.

    На "рибній" Миколаївщині і Черкащині, на Західній Україні, у Житомирі і Вінниці.

    У липні я був на Миколаївщині, своїми очима бачив, як в заборонений для лову період, під час нересту, там ятерями виловлюють креветку. Прості рибалки – від безвиході, а їхні шефи, що й заробляють на цьому до 1 млн грн в день – через відсутність контролю.

    І вихід з цієї ситуації очевидний – стимулювати бізнес та створити ефективну систему контролю: сертифікат походження риби, електронний моніторинг промислового лову, працюючий по всій країні рибний патруль.

    Можливо, його запуск дається нам так непросто, бо як кажуть, реформа йде не "згори-вниз", а навпаки.

    Не шляхом "іноземні партнери – влада – галузь – люди", а з самої галузі, що голосно кричить про необхідність рішучих змін.

    Всім, хто не вірить в успіх патруля хочу сказати, що курчат рахують по осені.

    Рік тому, коли я прийшов до галузі – слово "це неможливо" було найпопулярнішим з тих, що я чув у своєму кабінеті. Порахувати водойми? Неможливо! І тим не менш ми розробили перший в Україні реєстр рибогосподарських водних об’єктів.

    Моніторити промисловий вилов, як в Європі? Неможливо! Але вже у вересні ми розпочинаємо роботу над відповідним програмним продуктом. З його розробкою і коштами на нього нам допоможе Естонія.

    Запустити рибний патруль? Можливо. Якщо є бажання – все можливо!

    Нас не зупинять наявні проблеми та бюрократичні проволоки. Нас не зупинять скепсиси та провокації. Перший в Україні Київський рибоохоронний патруль вже працює. Завзято і ефективно. Часто разом із громадськістю.

    І ми робитимемо так надалі. Незабаром по всій Україні.


    http://www.epravda.com.ua/columns/2016/08/17/602505/