АЗОВРЫБООХРАНА (Бердянский территориальный отдел)

В Запорожской области браконьеры нанесли убытков почти на 80 тысяч гривен​

В Запорожского области правоохранители продолжают осуществлять контроль за соблюдением правил рыболовства в акватории Азовского моря.
Об этом сообщают в пресс-службе местного управления Госрыбагентства.
В течение двух дней патрульными зафиксировано четыре правонарушения.
В частности, 13 февраля, на берегу Азовского моря, вблизи села Степановка Первая разоблачили людей, которые занимались незаконной добычей ракушняка и песка. Составлен админпротокол по ч. 3 ст. 85 КоАП Украины.
14 февраля инспекторами было зафиксировано еще два нарушения. В частности, рыбоохранный патруль в Приазовском районе (возле села Строгановка) разоблачил нарушителя, который занимался ловлей рыбы. Всего мужчина наловил 37 килограммов рыбы. Сумма ущерба составляет 60,3 тысяч гривен. Предусмотрена ответственность по ст. 85 части 4 КоАП. Материалы переданы в следственный отдел Приазовского отделения полиции для возбуждения уголовного дела.

https://www.061.ua/news/2307560/v-z...nanesli-ubytkov-pocti-na-80-tysac-griven-foto

 

Діяльність рибалок в Азовському морі буде забезпечуватись в рамках чинного законодавства​

Статус Азовського моря та Керченської протоки визначено низкою чинних на даний час міжнародних нормативно-правових актів.

Керуючись положеннями Конвенції ООН з морського права, Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, Угоди між Урядом України та Урядом РФ про співробітництво в галузі рибного господарства, Угоди між Державним комітетом України з рибного господарства та рибної промисловості та Комітетом РФ з рибальства з питань рибальства (далі – Угода), Держрибагентством були вжиті заходи щодо організації та проведення з 23 по 25 жовтня 2018 року у м. Київ XXX сесії Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі.

Комісія є спільним органом, створеним з метою координації діяльності сторін зі збереження, відтворення і оптимального використання водних живих біоресурсів та управління ними, встановлення загальнобасейнових лімітів вилучення водних біоресурсів, порядку здійснення рибоохоронної діяльності тощо.

В рамках організації проведення засідання Комісії, протягом 2018 року Держрибагентством було проведено 5 міжвідомчих нарад, у яких взяли участь представники Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства екології і природних ресурсів України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та інші.

За цей час було проаналізовано усю наявну нормативно-правову базу. За результатами нарад, компетентні ЦОВВ висловили позицію щодо необхідності в рамках чинної нормативно-правової бази вступу в переговорний процес. Однак, робота Комісії не була завершена, в результаті чого Протокол XXX сесії Комісії не був підписаний.

У зв'язку з непідписанням протоколу Комісії відсутні правові підстави для встановлення лімітів вилучення водних біоресурсів на 2019 рік, а також нормативного підґрунтя для здійснення українськими рибалками промислу в басейні Азовського моря. Відтак, за відсутності протоколу Комісії, українські рибалки не можуть законно ловити водні біоресурси в цій водоймі.

Відсутність протоколу Комісії надасть силовим структурам РФ можливість посилити тиск на українських рибалок та забезпечить російську сторону правомірними підставами для затримання рибальських суден України в Азовському морі. У такий спосіб РФ може отримати додатковий важіль для загострення соціальної напруженості у важливому для України регіоні, де рибальство є одним із основних видів діяльності. Також це надасть Російській Федерації підстави стверджувати, що Україна не виконує взятих на себе зобов’язань за міжнародними договорами.

«Після тривалих консультацій з відповідними органами виконавчої влади, було вирішено направити Протокол на підпис російській стороні дипломатичними каналами для того, щоб українські рибалки змогли й надалі здійснювати вилов водних біоресурсів в Азовському морі у рамках правового поля. Також направлений на підпис Протокол надає низку переваг для України. Одна з таких - розподіл квоти вилову бичка в обсязі 9 тис. тонн для України та 6 тис. тонн для РФ. Крім того, Протоколом оговорено питання передачі затриманих рибалок тій стороні, до громадянства якої вони належать. Це має сприяти збільшенню рівня безпеки українських рибалок у ході здійснення ними господарської діяльності. Протокол підписано дипломатичними каналами», - повідомив Голова Держрибагентства Ярослав Бєлов.

У разі зміни законодавства, денонсації тих чи інших міжнародних нормативно-правових актів, відповідні дії будуть вживатись Держрибагентством з метою забезпечення діяльності рибної галузі в рамках правового поля.
http://darg.gov.ua/_dijaljnistj_ribalok_v_0_0_0_8380_1.html

 

За порушення правил рибальства передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Так, ч. 3 ст. 85 КУпАП тягне за собою або попередження, або накладання штрафу від 34 до 170 грн.

Це стосується таких порушень правил рибальства, як:

- перевищення кількості гачків на одного рибалку (дозволяється не більше п’яти гачків та спінінгом);
- пересування плавзасобів на водоймах у період нересту;
- рибальство на зимувальній ямі;
- використання більше п’яти раколовок на одну особу;
- миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів. А також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм (наприклад, добування піску).

(Слід пам'ятати, що дана стаття КУпАП розглядається безпосередньо представниками органів рибоохорони та не передається на розгляд до суду.)

 

Відповідно до ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачений штраф у розмірі 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Протокол за даною статтею складається, якщо громадянин грубо порушив правила рибальства, зокрема:

- рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел;
- вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену Правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.

За незаконний вилов водних біоресурсів рибоохоронцями нараховуються збитки. Розрахунок збитків здійснюється відповідно до постанови КМУ від 21.11.2011 р. № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів водних біоресурсів».

 

Ст. 88-1 КУпАП передбачає накладання штрафу від 510 до 1 700 грн з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої. Адмінматеріал оформлюється у випадку порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу. Зокрема, продаж водних біоресурсів без документа, що підтверджує законність придбання (товарно-транспортної накладної) та сертифікату якості (ветеринарного свідоцтва).

 

Під час виготовлення, збуту чи зберігання заборонених знарядь добування об'єктів тваринного світу (ч. 1 ст. 85-1 КУпАП) на особу накладається штраф від 153 до 357 грн з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.
(Адмінматеріали складені за статтями 85 частиною 4, 88-1 та 85-1 КУпАП передаються працівниками рибоохорони до судових органів)

 

Ст. 249 Кримінального Кодексу України передбачає накладання штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Суспільна небезпечність злочину визначається тим, що порушник завдає істотної шкоди рибним запасам шляхом їх хижацького знищення. Добування водних біоресурсів здійснюється самовільно, без отримання дозволу на промисел.
Розрахунок збитків здійснюється відповідно до постанови КМУ від 21.11.2011 р. № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів водних біоресурсів».

 

16 квітня викрите одне порушення майже на 175 тис. грн​

16 квітня 2019 року Азовським рибоохоронний патруль викрив грубе порушення правил рибальства. Інцидент стався на Азовському морі, с. Строганівка.

Близько 12 години дня було затримано порушників, які здійснювали вилов риби забороненими знаряддями лову на моточовні Казанка-5М. У сітці знаходилась така риба: бичок 3 923 ос., азовський калкан - 48 ос., креветка - 43 ос., краб - 1 ос. Загальна вага незаконно добутих водних біоресурсів склала 231 кг. Збитки, завдані рибним запасам, становлять 174 403 грн.

На осіб оформлено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Справа буде передана в слідчі органи Приазовського ВП.
http://azov.darg.gov.ua/_16_kvitnja_vikrite_odne_0_0_0_556_1.html

 

АЗОВСЬКИЙ РИБООХОРОННИЙ ПАТРУЛЬ ПОПЕРЕДЖАЄ:
У зв’язку зі своїм скрутним соціальним становищем, деякі громадяни вдаються до браконьєрських методів вилову водних живих ресурсів із застосуванням таких заборонених знарядь лову як сутки, підйомні пастки, «павуки».

— Доводимо до відома, що в Кодексі України про адміністративні правопорушення, в статті 85-1, частині першій, підкреслюється, що виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування об’єктів тваринного або рослинного світу, а саме, водних живих ресурсів тягне за собою накладання штрафу від 9 до 21 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для її виготовлення.
реклама, а так само будь-яка інша діяльність з рекламування чи розповсюдження заборонених знарядь добування водних живих ресурсів — тягнуть за собою накладання штрафу на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 — 1700 грн.), на посадових осіб. Рекламодавця або розповсюджувача реклами — від 100 до 250 мінімумів доходу громадян (1700 — 4250 грн.).
http://www.noviden.org.ua/50718-azovskij-riboohoronnij-patrul-poperedzhaye/

 

Зусилля з порятунку Молочного лиману: проблеми і перспективи
Міністерство екології України вперше за роки існування держави надало кошти на порятунок Молочного лиману та будівництво біля нього сучасного екоцентру. Підрядники сподіваються до кінця року виконати 2-ий етап проекту Приазовського національного природоохоронного парку та остаточно відкрити промоїну.
Раніше Молочний лиман був пов'язаний з Азовським морем природною протокою на території Приазовського району. Але вона була знищена в часи Другої світової війни. Зараз Молочний лиман наповнюється водою за допомогою штучно створеного з'єднувального каналу поблизу смт Кирилівка Якимівського району і має потребу в регулярному розчищенні русла.

В часи СРСР за промоїною доглядав колгосп "Сини моря". Від стану промоїни залежали безпосередньо і виконання плану з вилову риби, і статки рибалок. Канал, що з'єднує Азовське море з Молочним лиманом, дозволяв камбалі, калкану і пеленгасу нереститися в лимані, а після цього повернутися назад у море.
Але в період перебудов колгосп поступово біднішав, змінювалися власники господарства, і їм вже було не до промоїни, що вимагала вкладення чималих зусиль і коштів для забезпечення проточності. Бо кожен черговий шторм замулює її піском. Свою негативну роль також зіграли систематичні порушення норм меліорації, відсутність місцями буферних зон між полями і Молочною річкою, яка також поповнювала лиман прісною водою. Лиман став міліти, негативно змінився відсоток солоності води. Молоде покоління вже й не пам'ятає про існування рибколгоспу "Сини моря", через відсутність води в лимані один за одним припинили свою діяльність раніше популярні дитячі оздоровчі табори, розташовані в соснових гаях на березі лиману. І тут стали бити на сполох екологи.
https://mltpl.city/read/rayon/38902/zusillya-z-poryatunku-molochnogo-limanu-problemi-i-perspektivi