Боротьба з браконьєрcтвом в областях України

Гарна рибалка інколи закінчується... на нарах

Багата річками Україна. Тільки в Київській області їх нараховується чотири десятки. Проте природні ресурси і рибні запаси останнім часом значно скоротилися. Причина тому — браконьєрські і неконтрольовані вилови.

Як розповів старший інспектор дозвільної системи Вишгородського райвідділу внутрішніх справ ГУ МВС України в Київській області Олександр Єловенко, — до дефіциту наближається сом, а осетрові не з’являються у Десні вже понад п’ять років.

Небезпека очікує рибку велику та малу скрізь. І головний її ворог — людина. Вона зимою влаштує їй западню під час придухи, весною під час нересту, літом — виловлюючи найстрашнішими засобами — за допомогою вибухівки та електровудок. Під час риболовлі сіткою чи звичайною вудочкою відбувається ніби природний відбір: що потрапило, то потрапило. Електровудка ж небезпечна тим, що діє на водних мешканців як магніт. Нерідко дрібна і середня рибка відразу ж гине. Велика, якщо і знаходить в собі сили втекти, скуштувавши значну порцію заряду, не здатна нереститися протягом кількох років.

Штрафні санкції сьогодні не залежать від розмірів і ваги улова. Одна рибка, нехай то навіть мальок, має власну таксу. Наприклад, карасик чи окунь коштує 5 гривень, чехонь — 10, щука, судак чи товстолобик — 50, осетрові та їх гібриди за одну особень — 510 гривень. Окрім того, відповідно статей адміністративного кодексу, за порушення правил полювання і рибальства можна втратити від одного до 10-ти неоподаткованих мінімумів зарплат громадян з конфіскацією усіх підручних засобів і предметів, які використовувались як знаряддя скоєння правопорушення. Крім того незаконний добувний промисел карається за кримінальним законодавством позбавленням волі на строк від одного до чотирьох років, а також всілякими іншими неприємностями у вигляді виправних робіт та штрафів. Тобто, наслідки рибальства можуть бути доволі вражаючими.

За інформацією, наданою старшим інспектором дозвільної системи Главку столичної області Артуром Єрзельовим, показники щорічної операції «Нерест», яка проводиться відповідно розпорядження Київської обласної держадміністрації — зайве тому підтвердження.

Так, в ході спільного відпрацювання Каневського та Київського водосховищ, райвідділами внутрішніх справ разом з рибінспекцією і Мінекобезпеки було виявлено 87 порушень рибальства, накладено штрафів на суму 3 тис. 720 грн., вилучено 66 сіток, 28 спінінгів з пристосуванням «драч» та 170 кг незаконно виловленої риби.

— І хоча цього року нас забезпечили майже всім необхідним, — розповідає начальник Київської обласної інспекції рибоохорони Валентин Стояненко, — і бензином, і машинами, і моторами до човнів — браконьєрство процвітає. Малочисельність нашої інспекції, порівняно з величезною площею водного басейну, тому одна з причин. Браконьєри сьогодні далеко не бідаки. Є в них і «Хитачі», і «Джонсони» — швидкохідна техніка. Втекти від нас для них не проблема.

Ділки, які займаються «серйозним» промислом, для «чорної» праці наймають робітників. Тих, хто «засвітиться», так би мовити «звільняють», залишаються лише віртуози справи, за що і отримують відповідну платню. Про наближення контролю браконьєри, як правило, знають заздалегідь, оскільки забезпечені раціями та іншими засобами спостереження та зв’язку. Кілька хвилин — і порушники по обидва береги річки попереджені. Зрозуміло, що подолати таку публіку важко.

На запитання, чи траплялись сутички з озброєними браконьєрами, Валентин, усміхнувшись, відповів:

— Бувало, звичайно. Траплялось і постріляти, щоправда, в повітря. Але в нас прицілювались серйозно.

Де ж і як все таки дозволена рибна ловля?

Порибалити можна тільки з берега, на вудлище з одним гачком і однією блешнею. Забороненими для лову є зони, розташовані нижче на 5 кілометрів і вище 500 метрів Київської ГЕС. Багатьом невідомо, що в радіусі Ірпінського гідровузла рибалити також заборонено, бо річка Ірпінь тече нижче Київського водосховища. Там знаходиться водоперегінна станція, біля якої завжди скупчується багато риби, де вона і нереститься. Заборонений вилов також поблизу насосних станцій і мостів, на територіях радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС (в зоні відчуження).

Оксана ШУМКО, інспектор Центру громадських зв’язків ГУ МВС України в Київській області