ОтчетыСпиннингФидерНахлыстПоплавокМорскаяБарахолкаРеклама
  1. Рекомендуем вам ознакомится с кратким путеводителем по форуму

Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря

Сборник законодательных документов регламентирующих действия любого рыбака
Статус темы:
Закрыта.
  1.  
    Andrej

    Andrej Рыболов

    Сообщения:
    112
    Адрес:
    Проживаю в г. Харькове
    Рейтинг:
    190
    Возраст:
    34
    ПРАВИЛА РИБАЛЬСТВА В АЗОВСЬКОМУ МОРІ
    31.07.2006 11:32
    ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

    Н А К А З
    N 172 від 31.12.99

    Зареєстровано в Міністерстві
    м.Київ юстиції України
    25 січня 2000 р. за N 43/4264

    Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році

    (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінагрополітики N 77 (z0285-01) від 21.03.2001 N 225 (z0816-04) від 15.06.2004)
    Відповідно до статті 17 Закону України "Про тваринний світ" (3041-12), Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. N 1192 1192-96-п), та на підставі рішення Науково-промислової ради Держкомрибгоспу (протокол від 26.11.99 N 2), з метою впорядкування організації промислу в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах

    Н А К А З У Ю:

    1. Затвердити Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря (додаються). ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 77 (z0285-01 ) від 21.03.2001 )
    2. Начальнику Управління науки, сировинних ресурсів та нових технологій (І.К.Малицький) забезпечити подання наказу "Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році" на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України і в 10-денний термін після державної реєстрації надіслати його на адреси Мінекобезпеки України, Головрибводу, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
    3. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила рыболовства в бассейне Азовского моря", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 15.03.76 N 166.
    4. Уважати Режим промислового рибальства в басейні Чорного моря у 1999 році, Режим промислового рибальства в басейні Азовського моря у 1999 році, Режим промислу в дніпровських водосховищах у 1999 році, затверджені наказом Держкомрибгоспу України від 18.12.98 N 168 ( z0835-98 ) і зареєстровані в Мін'юсті 29.12.98 за N 835/3275, такими, що втратили чинність.
    5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови комітету О.М.Степаненка.

    Голова комітету М.Шведенко

    Затверджено
    Наказ Держкомрибгоспу України
    31.12.99 N 172

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
    25 січня 2000 р. за N 43/4264

    Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря.

    Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря (далі - Правила) розроблені відповідно до статті 17 Закону України "Про тваринний світ" ( 3041-12 ), Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. N 1192 ( 1192-96-п ), та на підставі рішення Науково-промислової ради Держкомрибгоспу (протокол від 26.11.99 N 2). Ці Правила визначають порядок здійснення і регулювання промислового лову в басейні Азовського моря, за винятком Молочного лиману, рибальство в якому здійснюється відповідно до Режиму спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника "Молочний лиман" ( z0432-97 ).

    1. Райони дії Тимчасових правил:
    1.1. Азовське море з усіма затоками, гирлами, лиманами, у тому числі Сиваш, Керченська протока до лінії мис Такиль - мис Панагія.
    1.2. Річки: Грузький Єланчик, Обиточна, Берда (до греблі Бердянського водосховища), Кальміус (до Павлопольської греблі), Лозуватка, Корсак, Молочна, Великий Утлюк, Малий Утлюк, Кальчик, Зелена, Булганак, Катерлеська, Джарджава, Московська, Байбуга, Приморська, Баксу.
    1.3. Інші рибогосподарські водні об'єкти, що сполучаються з Азовським морем і межують з адміністративно-територіальними одиницями, у тому числі канали зрошувальних систем, рибницькі підприємства й нерестово-вирощувальні господарства. Рибогосподарськими водними об'єктами вважаються водойми й водостоки, які використовуються (можуть використовуватися) для промислу водних живих ресурсів або мають значення для їхнього відтворення, а також є місцем вигулу й проходження міграцій.
    1.4. Берегова зона, що охороняється, завширшки 2 км від лінії урізу води моря й 1,5 км від лінії урізу води рік, заток, лиманів, меж заплавних земель.

    2. Охорона й відтворення водних живих ресурсів, регулювання промислу на підставі рекомендацій наукових рибогосподарських організацій, надання промислових ділянок у рибогосподарських водних об'єктах, надання дозволів на добування водних живих ресурсів, контроль за дотриманням цих Правил, а також охорона рибогосподарських водних об'єктів від забруднення, засмічення та інших шкідливих впливів здійснюються державними органами рибоохорони. Відповідно до чинного законодавства ці функції можуть виконувати також інші вповноважені на це державні органи. Промисловою ділянкою є рибогосподарський водний об'єкт або його частина, що закріплюється державним органом рибоохорони за окремим користувачем для здійснення промислу та відтворення водних живих ресурсів.
    У разі здійснення спеціального використання водних живих ресурсів у межах територіальних вод та внутрішніх рибогосподарських водних об'єктів державні органи рибоохорони, у відповідності до обсягів вилучення (квоти) виділених користувачу і середньої біопродуктивності водного об'єкта або його частини, визначають йому район (промислову ділянку) здійснення промислу та науково-промислового лову, укладають з ним договір на період дії дозволу про умови використання водних живих ресурсів на цій ділянці та видають йому паспорт цієї промислової ділянки. Користувач здійснює промисел у межах виділених для нього промислових ділянок або за їхніми межами в разі експедиційного лову. Лов кошільними або кільцевими неводами може здійснюватися й у межах рибопромислових ділянок, у тому числі закріплених за іншими користувачами (поза місцями встановлення ставних засобів лову).

    3. Порядок здійснення промислу в районі дії цих Правил:
    3.1. Промисел водних живих ресурсів здійснюється в межах наданих квот.
    3.2. Вилучення водних живих ресурсів здійснюється за спеціальними дозволами, які видаються державними органами рибоохорони. Роботи з вилучення водних живих ресурсів без дозволу на їх спеціальне використання категорично забороняються.
    3.3. Капітан промислового, приймально-транспортного чи науково-дослідного судна або інша особа, що безпосередньо відповідає за вилучення водних живих ресурсів, крім дозволу, повинні мати рибальські квитки.

    4. Користувачі, що здійснюють добування водних живих ресурсів, ЗОБОВ'ЯЗАНІ:
    4.1. Не перевищувати встановлених лімітів (квот) на добування водних живих ресурсів і кількості дозволених знарядь лову.
    4.2. Виконувати погоджений з державними органами рибоохорони й науковими рибогосподарськими організаціями план рибоводно-меліоративних заходів, якими передбачаються роботи із зариблення рибогосподарських водних об'єктів молоддю промислових риб, поліпшення умов відтворення, рятування молоді із залишкових водойм, розчищання тоней, заплав, проток, міжлиманних сполучень, джерел, боротьби із задухою, скошування рослинності тощо. Заявка на надання квот вилову подається разом зі звітом про виконання або фінансування робіт за минулий період.
    4.3. Утримувати в належному санітарному стані закріплені промислові ділянки, знаряддя лову та забезпечувати їх охорону. Після закінчення промислу очищати промислові ділянки від усіх плавзасобів та сторонніх предметів, що засмічують водойму.
    4.4. Не здійснювати на промислових ділянках і береговій охоронній зоні робіт, що погіршують умови існування водних живих ресурсів.
    4.5. Позначати берегові межі промислових ділянок позначками згідно зі зразками, установленими державними органами рибоохорони, а також мати на промислових суднах завдовжки понад 20 м чітко нанесені назви й номери, які можна розпізнати з літака (розміром 150х30 см, білою фарбою на темному фоні).
    4.6. Маркувати знаряддя лову, аби можна було визначати їхню належність.
    4.7. Використовувати на промислі тільки зареєстровані в установленому порядку плавзасоби, на борту яких зазначено реєстраційний номер.
     
  2.  
    Andrej

    Andrej Рыболов

    Сообщения:
    112
    Адрес:
    Проживаю в г. Харькове
    Рейтинг:
    190
    Возраст:
    34
    Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря ч. 2

    4.8. Без перешкод допускати працівників державних органів рибоохорони на місце лову, судно та інші плавучі засоби, склади, приймальні пункти й рибзаводи для перевірки знарядь і способів лову, огляду уловів. Сприяти інспекторам у проведенні перевірки.
    4.9. Надавати на договірних засадах рибницьким підприємствам плідників риб, а науковим рибогосподарським організаціям, що розро***ють рекомендації з регулювання рибальства, й контрольно-спостережним іхтіологічним пунктам - риб та інших гідробіонтів для біологічного аналізу.
    4.10. У встановлені терміни подавати в державні органи рибоохорони й наукові рибогосподарські організації дані про обсяги добування водних живих ресурсів. Слід зазначати початкову масу влову (в необробленому вигляді). У разі приймання від рибалок оброблених водних живих ресурсів початкова маса влову обчислюється відповідно до чинних технологічних норм із розробки, у такому вигляді враховується й уноситься до звіту.
    4.11. Надавати працівникам рибоохорони та інших уповноважених органів право безкоштовно користуватися попутними суднами та іншими видами транспорту, а також пересаджуватися на їхню вимогу на інші судна, якщо поїздки цих працівників мають службовий характер.
    4.12. Прилов водних живих ресурсів, заборонених до вилову, випускати (крім плідників, які відбираються для потреб рибництва) у рибогосподарські водні об'єкти в живому вигляді. Про факти випуску водних живих ресурсів, які заборонені до вилову, а також занесені до Червоної книги України, та акліматизованих видів інформується державний орган рибоохорони й держуправління екобезпеки в області, в якій є рибогосподарський водний об'єкт, та робиться відповідний запис у промисловому журналі.

    5. Організації, що займаються штучним відтворенням промислових об'єктів, ЗОБОВ'ЯЗАНІ:
    5.1. У встановлені терміни подавати в державні органи рибоохорони план заходів з вирощування молоді цінних видів риб, а також звітні дані про діяльність підприємств за минулий період (квартал, півріччя, рік).
    5.2. Вести на кожному приймальному пункті (судні) журнал обліку заготовлюваних плідників, у якому фіксувати відбір плідників з кожного притонення за видом, обсягом, розміром, масою та статтю з обов'язковим зазначенням номера приймально-здавальної квитанції.
    5.3. За участю представника державного органу рибоохорони своєчасно оформляти акти на списання загиблих плідників, а також на утилізацію ікри, що не придатна для відтворення потомства й переробки.
    5.4. Допускати працівників державних органів рибоохорони та інших уповноважених органів на всі виробничі ділянки відтворювального комплексу й на їхню вимогу надавати їм потрібну документацію.

    6. Державні органи рибоохорони мають право:
    6.1. У разі виявлення фактів порушення цих Правил і чинного законодавства вживати заходів щодо обмеження або повного припинення робіт.
    6.2. У погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями продовжити термін закінчення промислу до 15 діб. Терміни початку й закінчення лову, установлені цими Правилами, поширюються також на перше й останнє числа промислу.
    6.3. У погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями встановлювати заборони на промисел для пропуску плідників на нерестилища в період нересту цінних видів риб.
    6.4. Здійснювати перевірку знарядь і способів лову, контролювати кількість промислового оснащення, відповідність застосовуваних знарядь лову вимогам цих Правил щодо їхніх конструкцій, матеріалу, а також схеми розміщення стаціонарних і режиму роботи активних знарядь лову з оформленням акта перевірки.
    6.5. Контролювати ведення промислового журналу за встановленою формою, ознайомлюватися з документами користувачів, що характеризують добування водних живих ресурсів за кількістю й видовим складом, зі знаряддями лову й районами промислу, а також з усіма іншими обліковими документами, що є на борту судна або в бригаді, вимагати в разі потреби витяги з них.
    6.6. Здійснювати перевірку складу вловів.
    6.7. Визначати в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями межі нерестових ділянок та зимувальних рибних ям і організовувати посилену охорону їх у періоди нересту й зимівлі риб.
    6.8. Здійснювати перевірку готовності рибницьких організацій до рибоводного сезону, а також створювати комісії для контролю за випуском молоді цінних видів риб.
    6.9. Погоджувати й здійснювати контроль за виконанням планів меліоративних робіт, а також робіт з риборозведення й рятування молоді, що проводяться користувачами промислових ділянок.
    6.10. У разі виникнення заморної ситуації давати дозвіл на вилов водних живих ресурсів у заморних водоймах з використанням усіх знарядь лову й у будь-яку пору року. Державні органи рибоохорони мають забезпечити суворий облік обсягів вилучення водних живих ресурсів.
    6.11. Дозволяти з метою біологічної меліорації лов малоцінних видів риб із застосуванням будь-яких знарядь лову. При цьому в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями визначаються місця, терміни й способи лову, норми прилову молоді цінних видів риб.
    6.12. Дозволяти добування водних живих ресурсів для науково-дослідних потреб, рибництва, акліматизації, зариблення та проведення контрольного лову з використанням будь-якого знаряддя, у всіх водоймах, у будь-яку пору року відповідно до тематичних планів, затверджених у встановленому порядку, й у межах виділених квот. Вимагати подання короткого звіту про використання дозволу з відображенням улову за кількісним і якісним складом протягом 10 днів після закінчення робіт.
    6.13. Без перешкод відвідувати підприємства, установи, організації, плавучі засоби, що здійснюють добування і переробку риби, інших водних живих ресурсів, гідротехнічні споруди (крім забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд, на яких установлений особливий режим охорони), а також території природно-заповідного фонду України, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та вимог цих Правил. (Пункт 6.13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 225 (z0816-04) від 15.06.2004)
    6.14. Призупиняти роботи, під час проведення яких систематично порушуються ці Правила, норми та інші вимоги щодо охорони водних живих ресурсів, навколишнього середовища, умов розмноження й шляхів міграції, аж до усунення порушень.
    7. Забороняється без погодження з державними органами рибоохорони, іншими вповноваженими на це органами:
    7.1. Здійснювати обваловування й відновлення зруйнованих валів на заплавних ділянках, що є місцями нересту риб.
    7.2. Влаштовувати завали й запрудження річок, проток, каналів, руйнувати вали й береги, будувати ставки й канали, випускати з лиманів і озер воду, здійснювати відчуження морських заток, відмежовування морських акваторій дамбами.
    7.3. Відбирати воду з рибогосподарських водних об'єктів для потреб промисловості, сільського й комунального господарства. Експлуатувати водозабірні споруди без ефективних рибозахисних пристроїв.
    7.4. Здійснювати днопоглиблювальні роботи, забір гравію, піску й піщано-черепашникової суміші в рибогосподарських водоймах і в береговій зоні, що охороняється.
    7.5. Здійснювати у водоймах підривні, бурові, сейсмологічні й геологорозвідувальні роботи.
    7.6. Заготовляти очерет та інші водяні рослини в рибогосподарських водних об'єктах та на їхніх берегах.

    8. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
    8.1. Скидати в рибогосподарські водні об'єкти й берегову зону цих водойм, що охороняються, неочищені й незнешкоджені стічні води промислових, комунальних, сільськогосподарських та інших підприємств і всіх видів транспорту; промислові, побутові та інші відходи; скидати в морські води пульку, що утворюється під час днопоглиблювальних робіт на акваторії портів і судноплавних каналів.
    8.2. Скидати грунт, вибраний під час днопоглиблювальних, дноочищувальних та інших робіт за межами відведених місць звалищ і в невстановлені терміни.
    8.3. У рибогосподарських водних об'єктах вимочувати льон, коноплі, мити автотранспорт, тару винно-горілчаних виробів, з-під отрутохімікатів та інших речовин, що негативно впливають на гідрохімічний режим водойм.
    8.4. Заготовляти ліс на берегах річок та їхніх приток, які є місцями нересту цінних видів риб, на відстані до 1 км від берега, а в районі розташування рибоводних заводів і господарств з розведення риб - на відстані до 3 км.
    8.5. У береговій зоні, що охороняється:
    застосовувати авіазапилення й авіаобприскування для обробки сільськогосподарських, лісових та інших угідь;
    використовувати для будь-яких потреб препарати ДДТ, генсахлоран та інші речовини, гранично-допустима концентрація (ГДК) яких у воді рибогосподарських водних об'єктів нормується як "відсутність";
    застосовувати пестициди з незатвердженими ГДК для води рибогосподарських водних об'єктів;
    будувати склади для зберігання пестицидів і мінеральних добрив, улаштовувати злітно-посадочні смуги для авіахімічних робіт, ванни для купання худоби, майданчики для заправлення наземної апаратури отрутохімікатами;
    розміщати шламонагромаджувачі, сховища, відстійники промислових відходів та інші гідротехнічні споруди, які можуть негативно впливати на прибережні води морів, річок, водосховищ тощо;
    будувати тваринницькі ферми й комплекси.
    8.6. Транспортним, промисловим та іншим суднам перебувати в межах заборонених для рибництва місць, за винятком проходу по фарватерах, зупинок біля поселень, для встановлення бакенів і в надзвичайних ситуаціях (шторм, туман, аварія тощо).
    8.7. Вибирати заборонені й незаконно встановлені знаряддя лову без відповідного запису в журналі судна й без сповіщення державних органів рибоохорони.

    9. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ у разі рибогосподарського використання водних об'єктів:
     
  3.  
    Andrej

    Andrej Рыболов

    Сообщения:
    112
    Адрес:
    Проживаю в г. Харькове
    Рейтинг:
    190
    Возраст:
    34
    Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря ч. 3

    9.1. Виловлювати рибу на зимувальних ямах, межі яких визначаються державними органами рибоохорони в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями.
    9.2. Зберігати об'єкти промислу, не враховані або заборонені до вилову, частини їхнього тіла, а також приймати (здавати) улови об'єктів одного виду під іншою назвою або без назви.
    9.3. Нечітко вести облік і подавати спотворені звітні дані про обсяги вилову, терміни, райони й види промислу.
    9.4. Здійснювати в рибогосподарських водоймах без спільного обгрунтування наукових рибогосподарських організацій, без дозволу державних органів рибоохорони та інших уповноважених органів акліматизацію нових видів водних живих ресурсів, а також уселення тих видів, які мешкають у даному водному об'єкті. Об'єкти, що акліматизуються, у разі потрапляння їх у знаряддя лову слід випускати у водойму, а факти їх вилову - реєструвати в промисловому журналі.
    9.5. Зберігати на судні, у бригадному стані тощо неопломбовані в установленому порядку знаряддя лову, застосування яких у даному районі й у даний період заборонено.
    9.6. Використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи розташування їх за допомогою буїв або розпізнавальних знаків установленого зразка.
    9.7. Використовувати знаряддя лову з водойм, у яких виявлено осередки паразитарних та інфекційних захворювань риб, в інших водоймах без попередньої дезінфекції цих знарядь.
    9.8. Перебувати у водоймі або в береговій охоронній зоні із знаряддями лову, застосування яких заборонено цими Правилами, а також з підривними й отруйними речовинами, за винятком випадків проведення у водоймах у погодженні з державними органами рибоохорони робіт, пов'язаних із застосуванням цих речовин.

    10. Забороняється промисел протягом усього року:
    10.1. Перед гирлами малих річок на відстані 0,5 км в обидва боки, за винятком річок північного узбережжя Азовського моря від Білосарайської коси до Генічеська.
    10.2. В Азовському морі на місцях зимівлі осетрових на захід від лінії с.Нововідрадне - маяк Бирючий острів, крім прибережного лову калкана й кефалей (у тому числі піленгаса).
    10.3. Біля гребель, шлюзів, мостів, заповідних зон на відстані до 0,5 км.
    10.4. У гирлах лиманів (крім Молочного, Утлюкського й протоки Тонкої) та міжлиманних сполученнях, у підвідних і магістральних каналах і відводах рибогосподарських і меліоративних систем на всьому їхньому просторі.
    10.5. У річках північного узбережжя Азовського моря.

    11. Дозволяється промисловий лов (конструктивні особливості і способи використання знарядь лову викладені в додатку):
    11.1. Судака:
    сітками в кількості 3000 од. в п'ятимильній прибережній зоні Азовського моря від краю коси Бирючий острів до краю Білосарайської коси - з 1 березня до 30 квітня і з 1 вересня до 31 грудня
    Державні органи рибоохорони розподіляють сітки між користувачами свого регіону в таких кількостях:
    Маріупольська держрибінспекція - 570 од.
    Бердянська - " - - 710 од.
    Приазовська - " - - 860 од.
    Генічеська - " - - 360 од.
    Додатково ще 500 сіток може бути розподілено за розпорядженням Головрибводу;
    сітками (у кількості 1000 од. з трьох суден і береговими бригадами) у Таганрозькій затоці від Білосарайської коси до с.Обрив у глиб затоки до судноплавного ходу - з 1 березня до 30 квітня;
    ставними неводами, каравками й ятерами уздовж українського узбережжя Азовського моря, за винятком забороненого району на захід від лінії с.Нововідрадне - маяк коси Бирючий острів, - з 1 січня до 1 березня та з 1 до 31 грудня.
    11.2. Частикових риб ставними неводами, каравками й ятерами вздовж українського узбережжя в Таганрозькій затоці та Азовському морі, за винятком забороненого району на захід від лінії с.Нововідрадне - маяк коси Бирючий острів, - з 1 березня до 15 травня.
    11.3. Бичка:
    ставними неводами і ятерами в Сиваші - з 1 серпня до 31 жовтня; ручними і напівмеханізованими драгами, ятерами і ставними неводами в Утлюкському лимані - з 1 серпня до 31 жовтня.
    11.4. Тюльки:
    кошільними неводами в центральній частині Азовського моря, обмеженій координатами: 1) 45 град. 45' п.ш., 35 град. 50' с.д.; 2) 46 град. 15' п.ш., 35 град. 50' с.д.; 3) 46 град. 15' п.ш., 36 град. 35' с.д.; 4) 46 град. 30' п.ш., 36 град. 35' с.д.; 5) 46 град. 30' п.ш., 37 град. 15' с.д.; 6) 45 град. 45' п.ш., 37 град. 15' с.д. - з 1 січня до 10 квітня та з 15 листопада до 31 грудня.
    АзЦІГ Головрибводу надається право в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями протягом путини змінювати терміни і межі дозволеного для промислу району, виходячи з особливостей розподілу скупчень тюльки й наявності прилову осетрових риб.
    У разі прилову дорослих осетрових риб (весь прилов випускається у море) більше 1 екз. на 1 т улову тюльки судно змінює район робіт, а в разі підвищеного прилову осетрових відповідні райони тимчасово закриваються для промислу; ставними неводами вздовж північного узбережжя Азовського моря від маяка коси Бирючий острів до Білосарайської коси - з 1 березня до 31 травня;
    ставними неводами (кількість неводів визначається рішенням XI сесії українсько-російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі) уздовж українського узбережжя в Таганрозькій затоці - з початку її масових підходів до 31 травня.
    Початок масових підходів визначається Маріупольською інспекцією рибоохорони в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями за сталих уловів (протягом не менше ніж трьох діб) у контрольних неводах у середньому не менше ніж 0,5 т тюльки.
    11.5. Хамси:
    кошільними неводами в Керченській протоці - з 1 жовтня до кінця ходу хамси та в передпротоковій частині Азовського моря від меридіана 37 град. с.д. до мису Зюк на 6 миль у глиб моря - з початку її концентрації у передпротоковій частині до кінця осіннього ходу.
    АзЦІГ Головрибводу надається право в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями визначати терміни початку й закінчення ходу хамси; ставними неводами (з розміром вічка не більше ніж 7 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні від с.Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 30 листопада, а в Керченській протоці - з 1 жовтня до 30 листопада.
    11.6. Дрібних масових морських риб (тюлька, атерина, перкарина тощо) ставними неводами в п'ятикілометровій прибережній зоні від мису Хроні до с.Нововідрадне й у Керченській протоці - з 1 березня до початку весняного ходу хамси. Початок весняного ходу хамси визначається Кримазчоррибводом у погодженні з ПівденНІРО в разі прилову хамси, що становить 20% за масою й вище від загального влову дрібних морських риб.
    11.7. Калкана навесні капроновими одностінними сітками (нитка 15.6 техс х6 і мононитка діаметром 0,3-0,4 мм) у десятикілометровій прибережній зоні на ділянці від краю Білосарайської коси до с.Валок і в п'ятикілометровій прибережній зоні від с.Валок до с.Каменське - з 15 березня до початку масового нересту, у двокілометровій прибережній зоні від с.Каменське до мису Хрони - з 10 квітня до початку масового нересту, бавовняними одностінними сітками (нитка N 10) - у двокілометровій прибережній зоні від с.Каменське до мису Хроні - з 15 березня до початку масового нересту; восени - бавовняними одностінними сітками (нитка N 10) в тих самих районах - з 1 вересня до 31 грудня. Кримазчоррибводу, Південрибводу, Запорізькій регіональній інспекції рибоохорони, Маріупольській міжрайонній інспекції рибоохорони надається право в погодженні з ПівденНІРО (в тому числі Азовське відділення) щорічно визначати початок масового нересту в разі появи 50% і більше самок, що нерестяться чи вже віднерестилися, й установлювати заборону на проведення лову.
    11.8. Глоси в Сиваші: сітками - з 1 липня до 31 грудня.
    11.9. Азово-чорноморських кефалевих:
    волоками в Азовському морі вздовж його узбережжя від Керченської протоки на захід до краю Білосарайської коси - з 15 липня до закінчення осінньої міграції;
    волоками, ставними неводами, підйомними заводами й кільцевими неводами в Керченській протоці - з 1 червня до закінчення осінньої міграції;
    волоками й зябровими сітками в Сиваші й протоці Тонкій до вхідного створу - з 1 вересня до 31 жовтня;
    Кримазчоррибводу, Південрибводу, Запорізькій регіональній інспекції рибоохорони надається право в погодженні з ПівденНІРО (у тому числі Азовське відділення) щорічно визначати дату закінчення осінньої міграції.
    11.10. Піленгаса:
    сітками в кількості 2500 од. в Азовському морі в дванадцятимильній прибережній зоні від паралелі 46 град. 00' п.ш. до краю коси Обиточної - з 1 січня до 15 травня та з 1 жовтня до 31 грудня.
    Державні органи рибоохорони розподіляють сітки між користувачами свого регіону в таких кількостях:
    Бердянська держрибінспекція - 320 од.
    Приазовська - " - - 1280 од.
    Генічеська - " - - 400 од.
    Додатково ще 500 сіток може бути розподілено за розпорядженням Головрибводу;
    сітками, закидними неводами, каравками, ятерами й волоками в Сиваші - з 1 липня до 31 грудня;
    сітками, закидними, кільцевими й ставними неводами, підйомними заводами, каравками, ятерами та волоками в Керченській протоці й Утлюкському лимані - з 1 січня до 15 червня і з 15 серпня до 31 грудня;
    закидними неводами, підйомними заводами, ятерами й волоками в Азовському морі, протоці Тонкій, лиманах, за винятком Утлюкського та Сиваша, ставними неводами в протоці Тонкій - з 15 лютого до 31 травня та з 1 вересня до 31 грудня;
     
  4.  
    Andrej

    Andrej Рыболов

    Сообщения:
    112
    Адрес:
    Проживаю в г. Харькове
    Рейтинг:
    190
    Возраст:
    34
    Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря ч. 4

    каравками вздовж українського узбережжя Азовського моря від мису Хроні до коси Обиточної - 15 лютого до 31 травня та з 1 вересня до 31 грудня;
    кільцевими неводами в Азовському морі в районі, обмеженому зі сходу лінією край Бердянської коси - точка перетину меридіана 37 град. 20' с.д. з береговою лінією на півдні, а із заходу - лінією, що з'єднує с.Нововідрадне та точку 46 град. 00' п.ш., 35 град. 10' с.д. й далі йде по паралелі 46 град. 00' на захід до перетину з береговою лінією, - з 1 січня до 31 травня і з 1 вересня до 31 грудня.
    Лов кільцевими неводами тимчасово припиняється в разі прилову дорослих осетрових риб у кількості більше 2 екз. на 5 т улову в даному районі. Якщо обсяг прилову перевищує допустимий - судно змінює район робіт.
    11.11. Барабулі і ставриди ставними неводами в Керченській протоці й Азовському морі від мису Хроні до с.Нововідрадне - з 1 травня до 31 липня і з 1 вересня до 31 жовтня.
    11.12. Молюсків скребачками, підсаками, щипцями, а також ручним способом у Керченській протоці: рапанів - протягом усього року; мідій - з 1 січня до 31 березня, з 1 червня до 31 серпня і з 16 жовтня до 31 грудня.
    11.13. Прісноводних раків раколовками, за винятком періодів линяння, спарювання й виношування ікри, які встановлюються органами рибоохорони в погодженні з науковими рибогосподарськими організаціями.
    11.14. Морських рослин методом скошування за допомогою серпів і косарок уздовж українського узбережжя Азовського моря протягом усього року.

    12. Водні живі ресурси, на які виділяються квоти, у разі їх прилову користувачем, який не має квоти на їх використання, вилучаються і оприбутковуються.

    13. Забороняється:
    13.1. Будь-який вид промислу, не передбачений пунктом 11 цих Правил.
    13.2. Лов усіх видів осетрових і їх гибридів, азово-чорноморського прохідного оселедця, лосося, вирезуба, горбиля, міног, шемаї, мізиди, гмелини, бранхінектели, крабів і дельфінів, добування п'явок і філофори - повсюди.

    14. Заходи з охорони молоді цінних видів водних живих ресурсів (конструктивні особливості і способи використання знарядь лову викладені в додатку):
    14.1. Мінімальні розміри допустимих до вилову особин цінних видів водних живих ресурсів (промисловий розмір, см):
    пузанок 11
    товстолобик 50
    хамса 6,5
    барабуля 8,5
    судак 38
    бичок 8
    лящ 28
    калкан 22
    тараня 16
    кефалі аз.-чорномор. 20
    рибець 22
    піленгас 38
    сазан 30
    ставрида 10
    глоса 17
    короп (у лиманах) 24
    синець 24
    рак прісноводний 9
    мідія 5
    14.2. Розмір риби визначається в свіжому вигляді вимірюванням від вершини рила до основи середніх променів хвостового плавника. У разі обмірювання риби в обробленому вигляді (солена, сушена, копчена й в'ялена) встановлений розмір зменшується на 4%.
    14.3. Промисловий розмір рака прісноводного визначається вимірюванням від середини ока до кінця хвостової пластинки.
    14.4. Прилов риби непромислового розміру допускається за притонення або підрізання згідно з нормами, установленими цими Правилами.
    14.5. Визначення частки риби непромислового розміру здійснюється відбиранням проб з різних місць лову. Визначення цієї частки візуально забороняється.
    14.6. Виловлена засобами лову риба, за винятком судака (прилов судака оприбутковується і здається на рибоприймальний пункт), у разі невідповідності її установленим цими Правилами нормам щодо прилову риби непромислового розміру, а також усі особини калкана і рака прісноводного, що не досягли промислового розміру, мають бути випущені у водойму. У разі перевищення допустимого прилову особин непромислового розміру про це необхідно повідомляти місцевим державним органам рибоохорони, а під час лову нестаціонарними засобами в Азовському морі потрібно перенести місце лову не менше ніж на 1 милю.
    14.7. У разі підвищеного прилову риби непромислового розміру в будь-якому районі державні органи рибоохорони приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більшим вічком. Терміни закінчення заборони визначаються за результатами роботи контрольних знарядь лову.
    14.8. Під час лову риби кошільними й кільцевими неводами заборона промислу в даному районі оголошується в разі підвищеного прилову риби непромислового розміру, що визначається як середній з п'яти закидань; під час лову ставними неводами та ятерами - як середній з добових уловів трьох-п'яти знарядь лову на даній ділянці; у разі лову закидними неводами - з двох закидань. Під час сіткового лову за першого виявлення прилову молоді осетрових інспекціям здійснювати протягом 1-3 діб перевірки вловів у їхніх підконтрольних районах для вирішення питання щодо припинення промислу. Перевірки вловів необхідно здійснювати безпосередньо в морі під час перебирання сіток.
    14.9. Максимально допустимі прилови риби непромислового розміру:
    14.9.1. Промисловий лов риби дозволяється, якщо прилов молоді осетрових риб (весь прилов випускається в море) не перевищує:
    у разі лову цінних видів риб великовічковими ставними неводами - чотирьох екз. на 100 кг улову;
    у разі лову дрібних масових морських риб ставними неводами - одного екз. на 1 т улову;
    у разі лову хамси й тюльки кошільними неводами - одного екз. на 5 т улову;
    у разі лову бичка драгами - одного екз. на 1 т улову;
    у разі лову судака, піленгаса й камбали-калкан сітками - одного екз. на 100 кг улову;
    у разі лову піленгаса кільцевими неводами - одного екз. на 5 т улову.
    14.9.2. Лов дозволяється, якщо прилов риби непромислового розміру не перевищує:
    цінних риб (крім піленгаса) у сітках, ставних і закидних знаряддях лову всіх видів, що використовуються для лову цих риб, за притонення або перебирання - 8% за кількістю від загального влову риб, промисловий розмір яких зазначено в п.14.1 цих Правил (крім хамси), а в дрібновічкових ставних неводах - 1% за масою від улову дрібних морських риб (хамса, тюлька, атерина та ін.), разом узятих.
    У Таганрозькій затоці в ставних неводах з розміром вічка в котлі не менше ніж 55 мм (для делі з мононитки - не менше ніж 45 мм) допускається прилов цінних видів риб непромислового розміру, що не перевищує 20% за кількістю від загального влову риб, указаних у п. 14.1, у тому числі судака - не більше ніж 8%;
    цінних риб (крім піленгаса) в уловах кільцевих неводів під час промислу піленгаса - 8% за кількістю від загального влову;
    піленгаса - 20% за кількістю від улову цінних частикових риб (у тому числі піленгаса);
    бичка - 20 % за кількістю від улову бичка волоками і драгами, судака (під час лову бичка) - 1 екз. на 100 кг улову бичка, але не більше 4 екз. на закидання; хамси в кошільних і ставних неводах - 40% від загальної кількості її улову.

    15. Мінімально допустимий розмір вічка (мм) у знаряддях лову (конструктивні особливості і способи використання знарядь лову викладені в додатку):
    15.1. Закидні неводи, волокуши й драги для лову:
    матня приводи крила бичка 16 16 18
    глоси 44 50 50
    кефалі азово-чорноморської 18 20 22
    піленгаса (крім Сиваша) 30 40 40
    піленгаса (в Сиваші) 44 50 50
    15.2. Ставні неводи, каравки, ятери, підйомні заводи й підйомні пастки для лову: котел, бочка двір крило судака й інших частикових риб:
    дель із капронової нитки 55 55 40
    дель із мононитки 45 45 40
    хамси, атерини й інших дрібних морських риб 6 6 6
    бичка 16 16 16
    барабулі 10 10 10
    кефалі азово-чорноморської 20 22 22
    в лійці 18
    піленгаса (крім Сиваша) 30 40 40
    піленгаса (в Сиваші) 44 44 44
    глоси 44 44 44
    15.3. Кошільні неводи для лову хамси й тюльки - 6.
    15.4. Кільцеві неводи для лову кефалі азово-чорноморської - зливальна частина - 18, крило - 20; піленгаса - зливальна частина - 30, крило - 40.
     
  5.  
    Andrej

    Andrej Рыболов

    Сообщения:
    112
    Адрес:
    Проживаю в г. Харькове
    Рейтинг:
    190
    Возраст:
    34
    Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря ч. 5

    15.5. Сітки для лову:
    калкана 110
    глоси 44
    судака 60 (але не більше ніж 70)
    кефалі азово-чорноморської 24
    піленгаса в Азовському морі 60 (але не більше ніж 70)
    піленгаса в інших районах 44 (те саме)
    При визначенні розміру вічка в сітках не враховується розмір вічка в поріжі та відстань між потовщеними нитками рамних сіток.
    15.6. Розмір вічка в знаряддях лову визначається вимірюванням відстані між 11 вузлами й діленням добутого числа на 10. У разі визначення розміру вічка в мокрих знаряддях лову після консервації допускається зниження встановлених розмірів на 5%.

    16. Умови застосування знарядь лову (конструктивні особливості і способи використання знарядь лову викладені в додатку):
    16.1. Довжина закидних неводів і волоків має не перевищувати 1,2 ширини річки в точці закидання, а довжина приводів у закидних неводах і волоках усіх видів має не перевищувати 1/3 довжини відповідного крила.
    16.2. Довжина лави ставних неводів і ятерів має бути не більшою за 900 м, а відстань між лавами й розрив між ставками - не меншими за 600 м. Установлення ставних неводів у морі допускається не ближче ніж за 300 м від кордонів промислових ділянок і 100 м - від кордонів заборонених зон.
    16.3. В усинкових і дворових кутках котлів (на 1 м у кожен бік) ставних неводів із розміром вічка не менше ніж 20 мм дозволяється застосовувати дель із меншим розміром вічка. Розмір вічка в кутках котлів визначається державними органами рибоохорони й науковими рибогосподарськими організаціями.
    16.4. У крилах ставних неводів, підйомних заводів, каравок і ятерів відношення діаметра нитки до розміру вічка сіткового полотнища має бути не меншим за 0,02.
    16.5. Висота сіток для лову калкана має становити не більше 15 вічок.
    16.6. Довжина сіток для лову піленгаса в Азовському морі, а калкана й судака повсюди не має перевищувати 75 м.
    16.7. Забороняється:
    16.7.1. Установлення в Керченській протоці ставних неводів ближче ніж за 700 м від меж тоневих ділянок.
    16.7.2. Установлення в інтервалах між ставними неводами будь-яких інших знарядь лову, а також установлення неводів у шаховому порядку, за винятком Керченської протоки в період осіннього ходу хамси.
    16.7.3. Під час підлідного лову встановлення ставних неводів, каравок і ятерів з інтервалами між ставками менше ніж 300 метрів.
    16.7.4. Захаращувати знаряддями лову та іншими спорудами для лову риби понад 2/3 (від урізу води з боку тоневої ділянки) ширини русла річки, струмка, протоки та іншої водойми, а також здійснювати закидання неводів з протилежних берегів "у замок".

    Начальник Управління науки, сировинних ресурсів та нових технологій Держкомрибгоспу України І.К.Малицький

    Додаток до пункту 11 Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря.

    Конструктивні особливості й способи застосування знарядь лову.

    Промислові знаряддя лову, що використовуються в басейні Азовського моря, за способом лову поділяються на такі групи: відціджувальні, пастки, вічкувальні. Крім того, для добування молюсків і водоростей застосовуються різні пристрої. Нижче наведено характерні особливості конструкцій та способів застосування знарядь лову, що дозволені цими Правилами. Знаряддя лову можуть мати й інші конструктивні елементи, зокрема такі, що впливають на уловистість, але не вловлюють рибу безпосередньо.
    ВОЛОК - відціджувальне знаряддя лову, що являє собою сіткове полотнище, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирач); верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - грузилами; складається з двох крил однакової довжини й практично однакової висоти та вшитого між крилами сіткового мішка (матні), якого може й не бути.
    ДРАГА - донне відціджувальне знаряддя лову, що не перекриває товщу води й являє собою сіткове полотнище, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирач); верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній грузилами. Складається з двох крил однакової довжини, вшитого між ними сіткового мішка (матні) й канатів (урізів), довжина яких більша за довжину крил; урізи, тягнучися по дну, концентрують рибу й спрямовують її в сіткову частину, після чого остання частина вибирається на борт судна або на берег. Залежно від способів вибирання драги бувають ручні, напівмеханізовані та механізовані.
    Драга ручна - закидання її здійснюється з будь-якого плавзасобу, а вибирання - вручну.
    Драга напівмеханізована - закидання її здійснюється із самохідного судна, а вибирання - за допомогою ручних промислових пристроїв або вручну.
    Драга механізована - закидання її здійснюється із самохідного судна, а вибирання - за допомогою промислових механізмів.
    ЗАВОД ПІДЙОМНИЙ - стаціонарне знаряддя лову, що складається з відкритої згори сіткової пастки та одного або двох напрямних крил (в останньому випадку одне з них примикає до берега); одна із стінок опускається на дно для утворення входу в пастку й піднімається після заходу риби.
    КАРАВКА - стаціонарне знаряддя лову, що складається з піднятої над поверхнею води сіткової пастки заввишки не більше ніж 3 м із постійно закріпленими стінками та одного напрямного крила, яке примикає до берега або перекату (за винятком лиманів та Сиваша); не встановлюється в лаву.
    КОСАРКА - механізоване знаряддя для скошування водяної рослинності. КОТЕЦЬ - стаціонарне знаряддя лову, що складається з напрямного крила та відкритих згори пасток різної форми, виготовлених із жорсткого матеріалу (деревини, очерету тощо).
    НЕВІД ЗАКИДНИЙ - відціджувальне знаряддя лову, що являє собою сіткове полотнище, згори та знизу прикріплене до канатів (підбирач); верхній підбирач обладнано поплавцями, нижній - грузилами; складається з двох крил однакової або різної довжини і змінної (профільованої) висоти та вшитого між ними сіткового мішка (матні), якого може й не бути.
    НЕВІД КІЛЬЦЕВИЙ - відціджувальне знаряддя лову, що являє собою сіткове полотнище, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирач), при цьому довжина верхнього підбирача більша, ніж нижнього; верхній підбирач обладнано поплавцями, нижній - стяжними кільцями; вловлювання риби відбувається стягуванням нижнього підбирача стяжним(и) тросом(ами), що проходить(ять) крізь кільця.
    НЕВІД КОШІЛЬНИЙ - відціджувальне знаряддя лову, що являє собою сіткове полотнище, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирач); верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; при цьому довжина нижнього підбирача більша, ніж верхнього; закидання здійснюється за замкнутою кривою, а вловлювання риби - стягуванням нижнього підбирача стяжним(и) тросом(ами), що проходить(ять) крізь кільця.
    НЕВІД СТАВНИЙ - стаціонарне знаряддя лову, що складається з відкритої згори сіткової пастки з постійно закріпленими стінками та одного або кількох напрямних сіткових крил. Пастка складається з двору та одного або кількох котлів із системою вхідних отворів. Невід можна встановлювати як від берега, так і на відстані від нього, поодинці або в лаву з кількох одиниць.
    ПАСТКА ПІДЙОМНА, АБО РАКОЛОВКА, - переносна сіткова пастка відкритого або закритого типу довільної форми з однією або кількома жорсткими рамами, з одним або кількома вхідними отворами довільної форми, забезпечена принадою; установлюється під водою й під час вибирання витягується з неї.
    ПІДСАКА - ручний пристрій для збирання молюсків.
    РАКОЛОВКА - див. ПАСТКА ПІДЙОМНА. СЕРП - пристрій для скошування водяної рослинності вручну.
    СІТКА - вічкувальне знаряддя лову, що складається з одного або кількох сіткових полотнищ, закріплених на підбирачах. За конструкцією сітки поділяються на одностінні, поріжні (дво- або тристінні) та рамові.
    Сітка одностінна складається з одного сіткового полотнища з вічками однакового розміру.
    Сітка поріжна складається з одного сіткового полотнища, до якого з одного або з двох боків прикріплюється сіткове полотнище з більшим розміром вічка (не менше ніж 250 мм).
    Сітка рамова складається з одного сіткового полотнища, крізь вічка якого пропускаються нитки більшої товщини, ніж у цього полотнища, й прикріплюються до підбирачів, а в місцях перехрещення скріплюються між собою (відстань між ними - не менша за 0,5 м).
    СКРЕБАЧКА - ручний пристрій для відокремлювання молюсків від субстрату відскоблюванням. ЩИПЦІ - ручний пристрій для відокремлювання молюсків від субстрату попереднім стисканням.
    ЯТІР - донна пастка закритого типу, що складається з одного або двох котлів, сіткову частину яких закріплено на кількох жорстких рамах, із системою вхідних отворів різної форми, напрямних крил або без них.

    (Режим промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2000 році втратив чинність на підставі Наказу Мінагрополітики N 77 (z0285-01 ) від 21.03.2001)
    (Режим промислу в дніпровських водосховищах у 2000 році втратив чинність на підставі Наказу Мінагрополітики N 77 (z0285-01 ) від 21.03.2001)
     
 



Статус темы:
Закрыта.

Поделиться этой страницей