р. Южный Буг (Винницкая обл.)

с. Степашки

Собираюсь в конце июня поехать в с.Степашки Гайсинского р-на. Кум ездил туда в прошлом году за грибами. Но меня больше рыбалка интересует. Знаю, что Ю.Буг там очень широкий перед дамбой. Подскажите, что там можно поймать и на какие снасти?

 

Места там действительно красивые - сосновый лес упирается в воду! Единственно - может быть придется поискать место, много желающих. Ловится плотва, лещ, окунь, карась.Интересная ловля плотвы ночтью, на светящийся поплавок - как с берега, так с лодки.Можна кидать фидер, или на удочку.С ухой будете всегда.Судак есть - но только в сетях браков!Что еще интересует?

 

с. Степашки

Возможно ли там поймать коропа? К примеру на макушатник? Какие-то особенности ловли коропа на спиннинг там есть? Какая примерно там глубина? А что насчёт щуки?

 

Короп попадается, как везде. Специально на него не сидят - т.к ловится крупный карась, плотва...на те же макушатники. Глубина до 12 метров, но спином реально до 5-8 метров докинешь. Щуки нет! Окуня много, но не крупный.

 

Люблю карасики...

Выехали вчера на тихую рыбалку...ловили карасика.Место - Буг перед небольшой ГЭС. Меня поражает одно - места рыбные на 200 процентов, а в уловах - карасик ладошечный и такая же красноперка. Крупнее рыбы нет! Надергал зо три кила - и успокоился. Перебираю блесны, силиклн, воблеры...хочу!

 

В четверг вечером поехали с напарником по работе на Буг в р-н г.Брацлав. Река там остается еще порожистой, с быстрым течением и каменистыми подводными перекатами. Я рассчитывал поискать судака и голавлика. Но рыба не брала - один голавлик и приличный окунь, все! Напарник на берегу тягал карася и бычка мелкого. Я от безисходности подключался иногда к процессу...Уху сварили знатную - по одному экземпляру всех пойманных рыб. Покатался на приобретенном моторе - конечно с течением справляться ему тяжело, а так нормально.
Домой вернулись в субботу вечером -закончились теплые вещи а клев так и не наладился. Отдохнули прекрассно.

 

З Покровою!

По случаю покупки лодки и мотора товарищем(Kraб)возникла необходимость совмещения рыбалки и обкатки мотора. Совмещать приятное с полезным оказалось не так уж в напряг. Процесс происходил на р.Буг. Хорошо брал окунь, правда размер 100-200гр. - но много. Можно было ловить и ловить, но нужно было работать.
Вообщем наловили больше пол-ведра окуней и наездили 30-40 км. День был теплый и праздничный. Покрова хороший козацкий праздник! Отдохнули душой.

 

Мои сердечные поздравления, смотрите обкатайте мотор как следует, уделите этому особое внимание. Рыбалка будет потом.

 

П.Буг в районі Тиврова, с.Довгополівка, або біля Тивірівського старого мосту - знатні місця, за порогами, та перед так званим Турецьким бродом.
Був 06.06.09р - сонце сяє, вітру немає, жарко, рибаків вистачає, насилу втулились, хоча на місці були до 6-00.
Так от, до 12-00 5 залікових карасів 250-300гр. усе на горохову кашу на засос. У тих що біля нас були у такому ж режимі. Колись там було, помню ще в школу ходив, коли не виїдеш то по 500-700гр карасі чіплялись по відру. Ех родіна! Вибомбляють мабуть так як і всюди. Треба там ще з кілька разів прощупати.

 

27-29.06.2009 Сплав по П.Бугу від с. Соколець до с. Райгород.
Вже не перший рік отримував запрошення від друга дитинства та однокласника, на сплав по Бугу. І от нарешті бажання співпало з можливістю поїхати. Сплав на туристичних катамаранах на три дні, дві ночовки, від с. Соколець до с. Райгород, як мені сказали - близько 45км по воді. Маршрут зовсім не складний тому, що більшість цікавих порогів та перекатів залишились вище с. Соколець, але обраний зумисне тому, що на 20км вище стартував у ці дні масовий сплав туристів з пів-України в декілька десятків екіпажів. Тому, щоб не штовхатись на перекатах, та не чекати свої черги, стартували нижче.
Наша група складалась з 11 чоловік, і йшли ми на трьох катамаранах – дві четвірки та двійка. Самим «чайником» був я, тому що це був мій перший сплав, та й у піших походах участі не брав. Мені дісталось місце на двійці в парі з товаришем
27.06.2009 в 9.30 були вже на місці. Переноска до води, збір катамаранів, перекус, пакування та герметизація речей і в 12,00 вже готові були виходити та не тут то було, зривається гроза з ураганним вітром і ми ще на годину залишаємось на березі, вимокши до нитки, ще не зійшовши у воду. До речі грози що бушували 25-27 червня наламали стільки, що на окремих ділянках береги нагадували місця де бушувало торнадо, чи пробіглося чимале стадо скажених мамонтів. Вийшли на годину пізніше запланованого на гарненькі Соколецькі перекати і вже через десять хвилин, погойдавшись на перекатах, але ще не знайшовши зручного положення на катамарані, самовдоволено дивися на печорський поріг. Це вже не перекат, а саме пороги – перепад в рівні води близько 2 метрів на довжині в 5-4 метри, а далі невеличкі каскади хоча й короткі. Четвірки пройшли поріг досить легко ну і ми в бій. Та тут сказалась, відсутність досвіду. Шугнувши вниз між двома валунами потрібно було різко повернути праворуч, щоб обійти камінь, що ми не встигли зробити, вилітаємо з розгону на нього і мене викидає з катамарану. Не знаю яким чудом товаришу вдалося втриматись самому та ще й зумів збалансувати катамаран, який вже не керований понесло до кінця порогу. Мене теж туди понесло протягнувши з десяток метрів по валунах. Все обійшлось без жодної подряпини для мене, навіть весло не впустив, а от панаму та свої рибацькі окуляри залишив порогу в дань.
Більше на маршруті таких порогів не було, зустрічали близько 1,5 десятка перекатів різної складності і хоча їх проходити було теж цікаво, адреналіну вже такого не було.
Розписувати детально сплав не буду, всі й так можуть уявити чи згадати свої туристичні походи – втома під вечір, пошук місця стоянки, розбивки табору, багаття, шашлик, спів під гітару, важкі ранки, спечені на сонці плечі та ноги не зважаючи на креми, купання, хмари мошки від якої не спасають ніякі оффи … і ще багато про що можна згадувати.
З не дуже приємного - тьма відпочиваючих та рибаків по берегам річки, через кожні 200-300 метрів стоянка. Приходилось пропливати кілометри, щоб знайти місце для стоянки. І далеко не завжди стоянки прибираються після відпочинку. З зовсім не приємного – тьма сіток по руслу, біля кожного населеного пункту. У Брацлаві взагалі приходилось маневрувати між сітками.
Ну і про рибалку … а рибалка не вдалась. За три дні зловив лише маленького голавлика біля перекату та, нащупавши яму в повороті русла, витягнув три мірних окуня. Правда й часу на рибалку було замало. Ввечері після розбивки стоянки, вже не лишалось часу, а під час сплаву ловити не зручно, пригальмувавши по три закиди – це не рибалка. Залишались лише ранки з 5 до 8, але після дощів вода була дуже мутною від глини і я б на місці риби теж би не клював.

П.С. Фото не багато тому що фотоапарат герметично запакований, а потім ще й рюкзак – тому доставати його була велика морока, хоча знімати було що….