Новое на рыболовном фронте с 2014 года и по сей день.

Проект приказа Минагрополитики ''Об утверждении Правил любительского и спортивного рыболовства'' (06.01.2022)
Проект приказа обнародован на официальных вебсайтах Минагрополитики: www.minagro.gov.ua и Госрыбагентства www.darg.gov.ua.

Срок принятия замечаний и предложений к проекту приказа физических и юридических лиц, их объединений составляет один месяц со дня обнародования.

Замечания и предложения предоставляются:

Министерства аграрной политики и продовольствия Украины (01001, г. Киев, ул. Крещатик, дом 24, тел. (044) 363-08-44, e-mail: [email protected]) .

Государственного агентства мелиорации и рыбного хозяйства Украины (04053, г. Киев, ул. Сечевых Стрельцов, дом 45-А, тел. (044) 486-25-91, e-mail: [email protected]) .

Государственной регуляторной службы Украины (01011, г. Киев, ул. Арсенальная, дом 9/11), e-mail: [email protected] .

ЗАГРУЗИТЬ ДОКУМЕНТЫ

 

Всех приветствую! Ознакомился с новым проектом Правил любительского рыболовства, всё чётко и понятно, но и есть озабоченность по некоторым вопросам. Да, время диктует свои требования и старые Правила 1999г. уже устарели, поэтому и понятна позиция общественности внести изменения. По поводу увеличения количества крючков на одного рыболова до 10 шт. - для рыбалки на фидер с 1 крючком для кого - то это много, а кто - то ловит с лодки на 3 удилища на пружинки по 3 крючка - им это не покажется много. Самое главное соблюдать минимальный размер и норму вылова. А вот здесь, как я понял пошли по пути увеличения минимального размера практически на всю рыбу, особенно для тех кто ловит в Днепровских водохранилищах. Больше всего увеличился минимальный размер щуки - 50 см.( по - старому 35 см. ). Хотя минимальный размер щуки в Черноморском районе, куда относится и Херсон остался 32 см. Норма вылова тоже чётко оговорена - 3кг + трофей ( от 3 кг и выше ) в сутки на одного рыболова. Озабоченность вызывает введение и не отработанный механизм платной рыбалки, когда при превышении бесплатной нормы ( 3 кг ) вылов водных биоресурсов осуществляется за плату. Как это будет происходить не понятно, какая будет норма сверх нормы и сколько надо будет платить и кто это будет всё контролировать? В общем вопросы есть и прежде всего не хочется чтобы платная рыбалка переросла в бесконтрольный вылов рыбы. Сужу прежде всего по обстановке в Херсоне на р. Веревчина и р. Кошевая, где сейчас хорошо ловится тарань и нуждающиеся рыбу и прячут и носят порциями в машины, а уловы у некоторых зашкаливают. Поговорив с одним узнал, что он консервирует рыбу и ему для загрузки в автоклав надо не менее 10 кг., поэтому и ловит не меньше.
В новом проекте Правил чётко оговорены запрещённые орудия и методы ловли и теперь браконьеры уже не отвертятся. Ну и надеюсь, что к введению в действие новых Правил любительского рыболовства неясных вопросов уже не будет.

 

Я так понимаю, что этот пункт разрешает использовать для живца любую рыбу. 30% от суточной нормы это 900 грамм или 30 плотвичек по 30 грамм для живца.
3)прилов водних біоресурсів, менших за встановлені розміри визначені додатком 1 до цих Правил, всіма видами не забороненими цими Правилами знаряддями добування (вилову) не більше 30 % в межах добової норми визначеної додатком 2 до цих Правил (далі – прилов молоді);
А разрешение в 10 крючков это больше для зимних и летних жерлиц и кружков, увеличение снастей. Хотя и для донок с кормушками по три четыре крючка или макушатников тоже, а снасти гирлянда или самодур по 10 крючков. Пока разрешено 5 крючков они браконьерские.

 

В фильме, Валентин сказал: - что Цена будет /ориентировочно/ такая, как и у промысловиков /пример: Судак - 1500.00 грн/т, т.е. - 1.5 грн/кг
Но все эти вопросы еще не решены, как и верхняя планка оплачиваемого перелова. С ув.

 

Согласен на все 100% Особенно, если посмотреть цены на речную рыбу в магазинах
Та и долго они обрабатывают полученную информацию, наверное никак СЕБЕ цену не сложат

 

Продолжение

репост из ФБ:
Виталий Коваленко с Державне агентство мелиорації и рибного господарства Украины .

Про платную норму вилова, яку рыбакам любителям лише обіцяют, и то по минимуму:

Якщо, оплатну норму щодо специального використання біоресурсів не можна выгадувати (як зробили у ДАРГ намалювавши пакет у 51, а треба розрахувати того из урахуванням, в яких саме випадках риболову люболю чи эконому потрібні биоресурсы (якій кількост), якій кількост він згоден платити державы, при умові що їх ніяк не можна реализовать, то треба враховати наступни випадки:

1) Коли рыболов-любитель особисто споживает риби чи безхребетних більше ніж це обмежено безплатною нормою вилову за добу;

2) Коли у рыболова-любителя или спортсмена-дитина (или навіть декілька) как ще не мають право заняться любительским и спортивным рибализмом, але полюблю свижу рибку; або є дружина, как не может однократно ловить рыбу на рыбу, или навіть не полюбляє эту робити, а їсти любить, посвящает чоловіка на рыболовлю, щоб той забезопаси її рибою; или более літніх батьков, которые вже за станом здоровы не могут добувати (ловить) безоплатні биоресурсы самостийно. Отже оплатна норма повинна бути такою, щоб усю родину можна було забезопасити рибою. То есть этот цикл законно бажання забезопасит свою родину биоресурсами для ее жизнеобеспечения, при этом как бы обоб'язкова умова що биоресурсы «неможна реализовувати» конується.

3) Коли рыболовов-любителей и спортсменов, не может быть обеспечен день выжидать на рыбалке, как правило, безвозмездно, але бажає кожен день поддерживает зловлену їм и заморожен у холодильника рибу, в том числе забезпечити такою рибою родину. Наприклад, больше рыбы в Украине працюют, и за это время может быть лише один вільний день, если поїхати на рыбалку. Отже нормы (один її вариант з декількох можливих) повинна бути такою, щоб він мав змогу за одну рибалку (якщо йому пощастить), забезпечити себе, или усю родину (якщо холодильник це дозволяє) рибою на тиждень. Навіть при цьому бажанні, ловити рибу для усієї рожденіни про запас немає нічого поганого, бо при цьому рибалке повинен сплатити в бюджет України стільки ж коштів, скільки робит е суб'єкт господарювання. Тому питання, якщо інтереси держави співпадаеть с інтересами рыболова-любителя, чому Держрибагентство намагається встановлювати обмеження стосовно цієї оплатної норми вилову? Відповідь одна. Вони це роблять в интересах суб'єктів господарювання, щобъ рожденіна риболова-любителя споживала биоресурси не ті що їм зловив на оплатній основі їх годовальников, а ті, що їм продаетъ суб'єкти господарювання. Але, якщо це так, то розробка платної норми вілову в інтересах суб'єктів господарювання (особливо коли це проти інтересів суб'єктів власності) порушує четвертий абзац ст. 13 Конституции Украины. А этого робити ніяк не можна. щоб рождения рыбы-любителя споживала биоресурсы не ті що їм зловив на оплатній основі їх годовальник, а ті, що їм продает суб'єкти господарювання. Але, якщо це так, то розробка платної норми вілову в інтересах суб'єктів господарювання (особливо коли це проти інтересів суб'єктів власності) порушує четвертий абзац ст. 13 Конституции Украины. А этого робити ніяк не можна. щоб рождения рыбы-любителя споживала биоресурсы не ті що їм зловив на оплатній основі їх годовальник, а ті, що їм продает суб'єкти господарювання. Але, якщо це так, то розробка платної норми вілову в інтересах суб'єктів господарювання (особливо коли це проти інтересів суб'єктів власності) порушує четвертий абзац ст. 13 Конституции Украины. А этого робити ніяк не можна.

4) Количество сезонов, периодов, указание периодов нерестовых заборов (инші заборони) у які рибалка чи спортсмена не може чи не має права, декілька місяців поспіль рибалити на законных пидставах. Отже у нього є целком законна и обґрунтована потреба заздалегідь забезопасити себе та свою родину рибою, оплативши її (без права реализации), щоб не купувати її у цей заборонений период у суб'єктів господарювання.

То есть, мне очень нравятся различные показы для разных стран, которые лучше всего отражаются для защиты ваших интересов. Про те, що держава повинна враховувати интереси усіх рыбалок (а не скажімо лише ти 51%, яких нибито опитували в ДАРГ), то про це теж зазначено у Конституції України.

Тому, требуется надати максимально возможное количество рыб и спортсменов, которые сами выступают, яку норму їм сплачувати, маючи на этом потребу.

Можно добавить до 5 кг. на добу (оплата ≈ 3,50 грн. Згідно Постанови КМУ № 125); 10 кг. на добу (оплата ≈ 7,01 грн. Згідно Постанови КМУ № 125); или скажем 100 кг. на тиждень (оплата ≈ 70,1 грн. Згідно Постанови КМУ № 125). Або можно врахувати навіть місячну норму, якщо дозвіл на специальное викорістання для рыболовов-любителей чи спортсменов складно, или дуже довго отримувати. Ми ж досі не знаємо тієї процедуры отримання дозволу, яку вигадає ДАРГ, щоб ми неї не змогли вільно користуватися.

У випадку, коли рыбаков-любителей, или спортсменов вирішить оплатити тижневу, или місячну норму, можна встановити додаткове обмеження, щоб він не змиг лише за один раз, на місцях скупчення риби, виловити якийсь окремий вид. При этом зберігається как любительский так и спортивный интерес.

Так наприклад, за одну добу рыболову-любителю чи спортсмену (який платив за обучение/місяць відповідну пульпу) можна зловити лише по три рыбы кожного вида: Білий амур; Билизна (жерех); веслоніс, гибриди осетровых ребер; Сазан (короп); Синець; Товстолоб (білий, струтий, гібриди); Сом; Судак; Щука; в том числе числі червонокнижні виды, якщо вони на воде (ділянці) розводяться для любительського чи промислового лова. Та по 10 рибин таких видов: Верховодка (уклія); В'юн; Головень; Карась сріблястий; Клепец; Краснопірка; Лин; Лящ; Плитка (тарань); Плоскирка (густера); Рибец звичайний; Чехоня; Йорж Звичайний; Окунь. Та не больше 10 кг. інших не перерахованих вище видов. Це на первый взгляд вигляд забагато, але навіть сам досвидчений рыбак дозволеним засобамилову за добу багатого не зловит, бо трапивши на делегацию скупчення одного, наприклад судака, йому після трьох зловлених особин, потрібно міняти ділянку та шукати в иншу рибу. Або прикормивши місце под коропа, та їх за певний час зловив, риболову любителю треба міняти снасти, прикорму, місце. На все это необходимо время с ошибками, а также между 48 годами, но не завжди, но любитель может отказаться от этого, а также бажання використа весь этот час. Кроме того, не используются перерасчеты видов биоресурсов, которые связаны с водой, кроме того, эта лишняя право/может быть, а на практике лише небагато досвидченных рыб, не может быть за добычу зла по трем рыбам, двоим или трем разным видам. В этом случае можно переснять вивчивый результати спортивных змагань, де сбираються самі досвидченні риболови. Навіть їм важко буде при такій норми зловити багато риби. Та навіть при такой нормі,

Отже сплативши за спеціальне выкористання водных биоресурсов за тиждень (або місяць), рыболов-любитель чи спортсмена має лише гарантіване право/можнливість зловити достатньо риби для особого споживаня, якщо жди за цього достатньо часу, сил, навиків та вдачи, а по факту, може за этот час взагалі нічого не здобути.

Якщо Державне агентство меліорації и рибного господарства України (с усіма научными установками України, з яким співпрацюють), мають інші аргументовані пропозиції з зьго приводу, які вони не врахували у своєму проекту наказу раніше, але яких правориболовів-любовь обмежується, или залишається недієвим, то ми про це від них хотіли б почути.

А ви що з цього приводу думаєте?

P.S. ист: https://lb.ua/blog/artem_ripenko/504584_ribaliti_cherez_diyu_tsifroviy.html
Артем Ріпенко , Керівник Державного агентства меліорації та рибного господарства України

Рибалити через «Дію». Цифровий кабінет українського рибалки
В Україні мільйони рибалок, більшість з яких навіть не здогадуються про існування державних правил любительського і спортивного рибальства.

Останній раз «кодекс» любительського і спортивного рибальства оновлювався аж у 1999 році, тобто понад 20 років тому. За цей час ніхто не займався тим, щоб донести правила до людей та переконати у необхідності їхнього дотримання. Вони відверто застарілі, не відповідають вимогам сьогодення, люди або не знають про них, або знають, але все одно не дотримуються, бо вважають деякі вимоги та положення абсурдними. І примус тут не спрацює – фізично неможливо поруч з кожним рибалкою виставити рибінспектора.

Ми вирішили змінити філософію регулювання сфери рибальства та створити нову систему правил, яка базується на найкращих міжнародних практиках. Зрозумілих та гармонійних. Таких, що відповідають інтересам держави і рибалок. Щоб кожен рибалка знав ці правила, розумів їхню доцільність, дотримувався сам і вимагав того ж від інших.

У людей має з’явитись ясне уявлення де, що і як вони можуть ловити, щоб насолоджуватись улюбленим хобі, залишаючись у правовому полі та зберігаючи довкілля, водойми і біоресурси цих водойм – для себе і нащадків.

Наразі проект нових правил перебуває на стадії громадського обговорення. Ось його деталі.

Почнемо з того, що нові правила збільшують норми вилову риби: з існуючих 3 кілограм – до 3 кілограм та трофею. Рибалкам добре відома ситуація, коли вже є відерце карасів, тобто, дозволена норма вичерпана, і раптом клює «от така» щука чи сом. Що робити, випускати? Нести додому, ризикуючи сплатити величезну таксу у разі зустрічі з інспекторами? Тепер трофей дозволено забирати разом із 3 кг основного улову. Також збільшено кількість гачків на одного рибалку – до 10 штук.

Змінено деякі мінімально дозволені для вилову розміри риби. Якщо раніше мінімальний для вилову розмір щуки складав 35 см, тепер – 50, сома – 70 см і 80 см, карпа – 25 см і 30 см відповідно. Ця норма спрямована на збереження і відтворення водних ресурсів.

Звертаю увагу рибалок, що без будь-яких обмежень можна виловлювати атерину, верховодку, тюльку, ротаня, чебачка амурського, сонячного окуня, карликового американського сома та рапана.

Ще один крок назустріч людям – зменшена кількість заборонених місць для любительського рибальства. Зокрема, змінено протяжність заборонених ділянок вилову у нижніх б’єфах гідроелектростанцій каскаду дніпровських водосховищ з 10 км та 5 км до 2 км. Не рідкість, коли ГЕС знаходиться впритул до населеного пункту, але місцеві мешканці, які рибалили у власному місті, згідно зі старими правилами, вважалися порушниками. Ми прибрали ці абсурдні норми.

Наступний камінь спотикання, якій плануємо ліквідувати – вилов у межах об’єктів природно-заповідного фонду. Не секрет, що попередня редакція правил не розповсюджувалася на такі об’єкти. Виникала юридична колізія, і рибалок штрафували за вилов у заповідниках чи навіть поряд з їхніми межами (які часто-густо недостатньо чітко визначені). Пропонуємо, щоб нові правила розповсюджувались на об’єкти природно-заповідного фонду, де така діяльність не заборонена статутом ПЗФ.

Не менш важливий аспект – безпека рибалок. Щоб не допустити загибелі і шкоди здоров’ю людей, встановлено заборону на вилов у темний час доби в межах судового ходу. Також буде заборонено вилов у межах охоронних зон електричних мереж, яке багаторазово призводило до враження людей електричним струмом. Для здійснення підводного полювання тепер необхідне маркування ділянки проведення полювання за допомогою сигнального буя чи плотика із розпізнавальним знаком на них. Подбали і про безпеку молодшого покоління: діти до 16 років мають право рибалити винятково у супроводі дорослих.

Також вводиться нове правило – заборона смітити у місті вилову. У чинній редакцій, як не дивно, такої норми немає, і порушників вкрай важко притягти до відповідальності. Вимога логічна і дуже актуальна: розуміючи, що прийдеш сюди знову, збережи це місце. Якщо не можеш цього зрозуміти – плати штраф.

Але оновлення правил – це лише перший етап. Другий, не менш важливий – залучення максимальної кількості рибалок до єдиного інформаційного простору. Агентство запускає масштабну діджиталізацію галузі. Сучасні і слушні новації буде втілено і у сфері любительської рибалки. Кожен любитель зможе зареєструвати електронний «Кабінет рибалки», поєднаний з «Дією», і отримати від держави безліч зручних та корисних сервісів, які забезпечують безпеку і захист, а також зворотній зв'язок з контролюючими органами.

Наприклад, користувач зможе визначити, чи у дозволеній зоні відбуваються рибалка, отримати характеристики водойми і місцевості, ідентифікувати улов, визначити, чи не відноситься спіймана риба до Червоної книги, надіслати скаргу чи пропозицію, зв’язатися із патрулем рибнагляду, повідомити про екологічну небезпеку або про незаконні дії третіх осіб (зокрема, браконьєрів).

Адже головна ціль створення «Кабінету рибалки» – зворотній зв'язок із риболовами, визначення і вирішення їхніх проблем – локальних і загальнонаціональних. З останніх – це в перше чергу катастрофічний екологічний стан водойм і браконьєрство. Для вирішення цих проблем нам потрібна комунікація і підтримка багатомільонної рибацької спільноти.

Наповнення кабінету перебуває на стадії обговорення. Отже, чекаємо пропозицій від рибалок. Ми зацікавлені у тому, щоб наші сервіси були дійсно зручними та корисними, і щоб якомога більше рибалок почали користуватись цифровими послугами. Для Держагентства це ще й можливість проводити аналітичну роботу, корегувати плани із зариблення водойм, адже на сьогодні масштаби любительського рибальства ми можемо оцінювати лише дуже приблизно – як кажуть, «на око».

Впевнений, що разом із рибальською спільнотою ми зможемо зробити улюблене дозвілля зручним, цікавим, безпечним і законним.

 

Обращение Громадської спілки "Підводний Кодекс України" по проекту Новых Правил Рыболовства.

 

Репост из ФБ : ЗВІР

Увагаhttps://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t77/1/16/203c.png Шановні рибалки - у зв'язку із затягуванням прийняття режиму рибальства на 2022 рік із обмеженнями щодо промислового лову на верхів'ях водосховищ Дніпра та в акваторіях міст, із відкриттям промислу вже зараз - в переднерестовий період ("вчасним" як на думку міністра АПК Лещенко, його радника Власюка та голови ДАМРГ Ріпенко) і небезпекою знищення рибних запасів ікряної риби в промислових масштабах, на 17.02.2022 року в Києві плануємо мирну зустріч любителів риболовлі під Мінагрополітики на Хрещатику з метою з'ясування позиції керівництва даного відомства з цих питань.
І так: Київ, 17.02, четвер (рибний день), на 10:00, місце Хрещатик, 1, вхід в будівлю Мінагро.
Вимоги у нас дуже прості й конкретні -
1) заборонити промисловий вилов риби у прісних водоймах загального користування в переднерестовий період (зі сходження льодоставу і до початку нересту),
2) закрити для рибного промислу верхів'я водосховищ та акваторії в межах населених пунктів, як було прописано у попередніх режимах рибальства 2020-2021 років.

https://www.facebook.com/ngo.zvir/videos/увага️-шановні-рибалки-у-звязку-із-затягуванням-прийняття-режиму-рибальства-на-2/1839248159599863/


Смотреть тоже
https://www.instagram.com/tv/CZzMIbSlxmR/?utm_medium=copy_link

 

Артем Ріпенко Личный блог
Офіційна сторінка голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України
https://darg.gov.ua/

Промисловий вилов у верхів’ях Київського, Канівського та Кременчуцького водосховищ відсьогодні закритий!
Як керівник Держрибагентства ухвалив це тимчасове рішення з огляду на аномально теплі погодні умови, в результаті яких водойми посеред зими звільнились від криги.
Наші територіальні органи визначили верхів’я водосховищ як зони любительського рибальства.
Відповідно промисел на даних ділянках заборонений.
Нагадаю, нещодавно завершилася дія попереднього режиму рибальства у рибогосподарських водних об’єктах, затвердженого у 2021 році. Проект нового режиму був вчасно підготовлений, надісланий на погодження до інших органів влади. При підготовці нового режиму була проведена велика дослідницька і аналітична робота і отримані науково-біологічні обґрунтування, як це передбачено законодавством.
Наразі проект режиму рибальства у рибогосподарських водних об’єктах (їхніх частинах) України у 2022 році перебуває на розгляді в Мінагрополітики. Очікуємо на його максимально оперативне затвердження!
Водночас відсутність криги дає можливість промисловим рибалкам відкрити сезон значно раніше, ніж зазвичай, і розпочати вилов водних біоресурсів на водоймах. Саме тому ще до затвердження режимів ми вирішили тимчасово закрити верхів’я водосховищ.
Для унеможливлення зловживань з боку промислових рибалок вже доручив керівникам територіальних органів посилити контроль за ситуацією на водоймах.
Особисто тримаю ситуацію на контролі.